Реферат на тему:
Позакласні заняття фізичними вправами. Спортивно-художні вечори
Спортивно-художні вечори можуть присвячуватися різним подіям у житті
колективу фізичної культури. Це може бути, наприклад, “Вечір спортивної
слави”, присвячений підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи
школи за рік. Вечори можуть присвячуватися високим досягненням команди
або окремих спортсменів школи, проводитися за типом спортивно-художніх
КВК, “нумо, хлопці”, “нумо, дівчата” тощо. У будь-яких випадках вони є
ефективною формою реалізації ідеї синтезу спорту і мистецтва, спробою
об’єднати спортивні заходи з художніми.
Завдання вечора — заохочення фізкультурників і спортсменів школи,
пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до
систематичних занять фізичною культурою нових поколінь школярів.
Проведенню вечора передує велика підготовча робота організаційного
комітету, очолюваного одним із керівників школи та вчителем фізкультури.
У селах та селищах такі вечори рекомендуємо проводити спільно для
школярів та дорослого населення. У такому випадку доцільно забезпечити
представництво в оргкомітеті дорослих сільчан та залучити до його
підготовки всі організації і установи, що мають відношення до виховання
і здоров’я людини (дитячі садочки, клуби, бібліотеки, лікарські заклади
тощо). Ця підготовча робота полягає, по-перше, в складанні програми і
сценарію вечора, виготовленні запрошень; по-друге, підготовці призів,
подарунків; по-третє, у доборі членів журі та суддівських бригад.
Радимо урочисто оформити місце проведення спортивно-художнього вечора.
Це може бути сільський клуб, палац культури шефської організації,
актовий чи спортивний зал школи та ін. За необхідності вечір може
розпочатися в одному приміщенні, а продовжуватися в іншому. Оформлення
місця повинно мати інформативний характер. Фотомонтажі, епіграми, дружні
шаржі та плакати, вирізки з газет, кубки і вимпели розкажуть про успіхи
та прогалини колективу в розвитку фізичної культури. Виставки творчих
робіт (малюнки, різьба, вишивка, інкрустація та ін.) виявлять
різноманітність захоплень учасників вечора. Викличуть інтерес також
виставки юних філателістів, колекціонерів значків, вимпелів, наклейок
тощо. Усе оформлення вечора повинно відповідати завданням та ідеї
вечора. Так, якщо вечір проводиться за типом “нумо, хлопці”, то можна
запросити військових. Якщо це КВК, то бажано запросити
висококваліфікованого суддю і залучити його до роботи в журі. На вечорі
спортивної слави кращим гостем буде відомий спортсмен або група
спортсменів. У всіх випадках бажано, щоби це були люди, яких знають
учасники вечора.
На таких вечорах варто уникати тривалих доповідей і виступів. Усю
інформацію, яка має бути оголошена на вечорі, доцільно об’єднати зі
словами привітання і поздоровлення, рапортами і спеціальним наказом по
школі, можна передбачити її в тексті ведучих вечора та в інтерв’ю.
На вечорах виділяється час для вручення значків і посвідчень
спортсме-нам-розрядникам, грамот активістам тощо.
Спортивно-художні вечори — це не вистава, де є глядачі й виконавці.
Кожен присутній повинен брати активну участь у конкурсах, іграх тощо.
Програмою вечора, крім іншого, можуть передбачатися виступи колективів
художньої самодіяльності та окремих виконавців, показові виступи класів
і учнів, естафети і “веселі старти”, жартівливі спортивні виступи та
пародії, змагання сімейних команд. На такі вечори бажано запрошувати
учнів інших шкіл та СПТУ.
Дні здоров’я
Найбільш повного практичного втілення ідеї комплексного використання
засобів, зв’язку фізичного виховання з іншими шкільними предметами та
ідеї гармонії тіла і розуму можна досягти, проводячи у школі дні
здоров’я.
Що ж таке дні здоров’я?
По-перше, ці комплексні заходи потребують координації зусиль більшості
вчителів-предметників (історії, біології, географії, літератури та ін.),
батьків і громадських організацій. По-друге, вони проводяться у
природних умовах складом усієї школи і насичені елементами романтики
(при цьому розв’язуються питання влаштування побуту і безпеки).
По-третє, у цих заходах об’єднуються майже всі форми фізичного виховання
(туризм, змагання, ранкова гімнастика тощо). Для їх проведення
заздалегідь підготувати фізкультурний актив із учнів, учителів, батьків
і шефів.
Розглянемо особливості змісту та організації днів здоров’я у школі.
Ініціативна група, очолювана вчителем фізичної культури, вносить цей
захід у шкільний план роботи і розробляє його зміст та програму.
Виходячи з потреб реалізації програми, схваленої педколективом,
створюється і затверджується штаб проведення дня здоров’я, в який можуть
входити: вчитель фізичної культури, вчителі тих предметів, які мають
відношення до дня здоров’я, особи, котрі за своїми службовими і
громадськими обов’язками відповідають за виховання, а також завгосп,
медпрацівник школи, голова батьківського комітету та ін. Штаб очолює
директор школи. На першому засіданні штабу ще раз розглядають і
уточнюють програму, визначають склад учасників.
Досвід показує, що кількість учасників не повинна перевищувати 400 осіб.
Тому, якщо школа велика, то день здоров’я краще проводити у два і більше
етапів. Про підготовку такого заходу завчасно повинні бути
проінформовані батьки, які теж можуть взяти в ньому участь. Далі
необхідно підібрати місце розташування табору — за 3-7 км від межі міста
(села, селища), у лісі, на березі річки.
Питання харчування може бути розв’язане різними способами: 1) кожен
учень повинен мати запас харчування з дому (на перший випадок); 2) за
домовленістю з торговельними організаціями на місці дислокації можуть
працювати кіоски; 3) їжу готуватимуть самі учні, працівники шкільної
їдальні, підшефна військова частина тощо.
Нічліг влаштовується в наметах і куренях, постіль приносить кожен учень.
На всякий випадок господарські служби школи мають у запасі постіль,
матраци, спальні мішки.
Дні здоров’я можна провести і на базах відпочинку, у профілакторіях та
літніх дитячих стаціонарних таборах відпочинку. Тоді всі господарські
питання вирішуються легше, але частково втрачається романтика заходу.
Тому можливі змішані варіанти розміщення і нічлігу.
Вихід до місця проведення дня здоров’я (табору) відбувається
організовано. Від межі міста всі класи під керівництвом класних
керівників приходять до табору різними, завчасно розробленими
маршрутами. При цьому довжина і складність маршруту повинні відповідати
вікові учасників. Такий порядок проходження дає змогу розосередити за
часом прибуття в підготовлений табір учасників дня здоров’я і уникнути
метушні під час їх розміщення.
Зазвичай, у день прибуття спортивні заходи в таборі не проводяться,
оскільки школярі вже взяли участь у туристичному поході.
Після влаштування, відпочинку і вечері всі збираються біля вогнища, і
тут переважно проводять зустрічі з місцевими жителями, учасниками воєн,
підпільної боротьби, працівниками правоохоронних та природоохоронних
органів. Біля вогнищ (а вони будуть щоденними) влаштовують різноманітні
конкурси (авторської та народної пісні, поезії, казки та ін.),
вікторини, ігри і розваги.
Тут же біля вогнища члени штабу підбивають підсумки дня, уточнюють
завдання на наступний день.
Для чіткої організації та дотримання порядку складають детальний графік
роботи табору (див. табл. 3), яким зумовлено зміст і час роботи кожного
• класу протягом дня. У клітинках проти заходу і класу проставляють дату
і час проведення. Цей графік вивішують на стенді біля штабного намету.
Поряд розміщують план території табору з позначенням місць проведення
усіх фрагментів днів здоров’я. За кожним місцем закріплюють бригаду
активістів із числа вчителів, учнів, батьків. Ця бригада забезпечує
святкове оформлення, інвентар, техніку безпеки і обслуговування
дорученого заходу (фрагмента). Від одного до іншого фрагмента з кожним
класом переміщується класовод або класний керівник. При цьому всі учні,
зокрема й віднесені до спеціальних медичних груп, постійно перебувають у
складі класу і виконують зумовлені графіком завдання. На допомогу
класоводам і класним керівникам залучають батьків. Керівники кожної
бригади обслуговування і керівники класів ознайомлюються з графіком днів
здоров’я, умовами його реалізації до виїзду в табір. Вони, як і діти,
беруть участь у його складанні та затвердженні.
Таблиця З
ГРАФІК
проведення днів здоров’я
Заходи за програмою
Клас, дата і час проведення
І II … XI XII
1 . Прибуття в табір
2. Відпочинок протягом дня
3. Підйом і сон
4. Сніданок, обід, вечеря
5. Заходи за планом класу
6. Конкурси самодіяльних поетів, бардів
7. Концерт художньої самодіяльності
8. Конкурс “Що, де, коли?”
9. Конкурс “Поле чудес”
10. Збір гербарію
11 . Конкурс “Газети туриста”
12. Конкурс малюнків на асфальті
13 . Конкурс творчих робіт, виконаних у таборі: а) фантазії природи; б)
осінні мелодії; в) зимові букети; г) етюди
14. Ходьба по азимуту
15. Конкурс стройової пісні
16. Веселі старти і естафети
17. Змагання сімейних команд
18. Рухливі ігри
19. Спортивні ігри
20. Відкриті старти: кращий бігун, стрибун
21 . Зустрічі біля вогнища
22. Бесіди про збереження природи
23. Інсценізовані уроки історії
24. Інсценізовані уроки рідного краю
25. Відвідування могил героїв рідного краю
26. Пошук і впорядкування забутих могил
27. Уроки в природі (біологія, географія, астрономія, музика)
28. Сеанс одночасної гри в шахи
29. Розігрування лотереї
30. Інші заходи
В останній день перебування в таборі (переважно в неділю) після обіду
підбивають підсумки днів здоров’я, нагороджують учасників і членів
бригад обслуговування, оголошують і нагороджують переможців конкурсів і
творчих робіт. Учасники організовано повертаються додому найкоротшим
шляхом.
Звільнення учнів від навчальних занять, а точніше перенесення занять у
природні умови в ході проведення днів здоров’я, ефективно впливає на
зміцнення фізичного стану школярів і вчителів, підвищує працездатність,
їхній інтерес до навчання і сприяє виробленню звички вести розумний
спосіб життя.
Члени “польової” редколегії та фотокореспонденти оперативно висвітлюють
основні події днів здоров’я та готують матеріали для підсумків. На такий
захід можна запросити фотографа-професіонала, адже багато учнів і цілі
сім’ї захочуть придбати фотографію на пам’ять.
Вивчення практики проведення днів здоров’я у школах показало, що в їх
організації припускаються суттєвих помилок переважно від нерозуміння
завдань цієї оригінальної форми роботи. Чимало днів здоров’я проводяться
нецікаво, змагання обмежуються одним-двома видами легкої атлетики або
кросом. У ряді шкіл до проведення днів здоров’я не залучаються всі
педагоги й учні школи, не кажучи вже про батьків. Не беруть участі в
таких заходах і дитячі громадські організації.
Проведення такого заходу навіть один раз на рік потребує від колективу
школи великих зусиль і організаторської роботи вчителів, батьків. Але ці
зусилля окупляться, як свідчать результати опитування учасників,
незабутніми враженнями дітей.
Заключення
Підсумовуючи, спробуємо відповісти на питання, чим керуватись у
визначенні кількості заходів у позакласній роботі з учнями, які
оптимальні інтервали між ними; їхня послідовність. Усе це, без сумніву,
залежатиме від багатьох обставин: рівня розвитку фізичної культури в
кожній конкретній школі, підготовленості учнів, орієнтації педколективу
і керівництва школи, кліматичних умов регіону тощо.
Нагромаджений досвід дозволяє визначити певні рекомендації в цьому
плані.
По-перше, всі заходи повинні бути об’єднані у цілеспрямовану комплексну
систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею союзу
тіла і розуму, налагодити міжпредметні зв’язки і, врешті-решт,
сформувати уявлення про розумний спосіб життя. Це, так би мовити,
третій, вищий рівень комплексації засобів (фізичні вправи, природа,
гігієна) фізичного виховання, якщо за перший взяти комплексний урок, а
за другий — тижневий мікроцикл.
По-друге, для періодичного впливу на емоційну сферу учнів задля
підтримання їхньої постійної зацікавленості до самовдосконалення
елементи цієї системи доцільно розмістити в такій послідовності:
1) дні здоров’я — перший тиждень жовтня;
2) некласифікаційні змагання з включенням вправ, що були предметом
домашніх завдань на літо, — перші тижні листопада;
3) вечір спортивної слави — кінець грудня;
4) веселі старти сімейних команд — лютий і березень;
5) свято спорту і мистецтв — середина травня. Нарешті, декілька
практичних порад:
• складаючи програми і сценарії масових заходів, багато уваги
надавайте урочистості ритуалів і оформленню, які посилюють емоційний
вплив рухової діяльності;
• пам’ятайте, що для досягнення кінцевого результату — виховання
звички до самостійних занять фізичними вправами — важлива не стільки
участь у будь-якому заході, скільки процес підготовки до нього (сам
захід виступає як мотив);
• ефект, як свідчить досвід, посилюється, якщо учасників залучити до
формування змісту заходів: ігор, вікторин, конкурсів;
• виступи непідготовлених учнів (особливо у змаганнях) викликають
переважно негативні емоції і можуть назавжди відбити в них бажання
займатися фізичними вправами;
• справжньої масової участі школярів у заходах досягайте через велику
різноманість фрагментів;
• у всіх заходах створюйте хороші умови для вивчення учнів, їхніх
можливостей, нахилів, моральних і вольових якостей;
• участь у масових заходах спонукає учасників до самовдосконалення,
але якщо інтервали між ними надто великі, то досягти бажаного ефекту
підвищення емоційного фону не вдається;
• у проведенні всіх заходів налагоджуйте міжпредметні зв’язки — це
найбільш надійний і перспективний шлях залучити до розв’язання проблем
фізичного виховання педагогічний колектив загалом;
• задля безперервного вдосконалення згаданих форм фізичного
виховання, підвищення результативності щоразу по закінченні заходів
підсумовуйте їх;
• і головне: штампи і шаблони ніколи не принесуть успіху в роботі!
Література
1. Бондаревский Е.Я., Кодетова А.В. О школьньїх программах по
физическойкультуревшколе. — 1987.— №3.— С.31; №4.— С. 32.
2. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру.
-Мюнхен: “Авангард”, 1956. – 54 с.
3. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді
засобами фізичної культури. — Київ, 1993.
4. Вьіготский Л.С. Собр.соч. в 6-ти т. Т.2. — М., 1982; Т.З. — М.,
1983; Т.6. — М., 1985.
5. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. — К.,
1995.
6. Гук Е.П. Профессионально-прикладная подготовка на уроках //
Физическая культура в школе, 1986. — № 10. — С. 21; № 11. С. 20; 1987 —
№3. — С. 22; №4. — С.19.
7. Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогическое мастерство тренера. — М.:ФиС,
1981.
8. Завацький В.І., Маковецький В.І. До питання гуманізації навчання
спеціалістів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу / /
Конференція: підготовка спеціалістів фізичної культури та спорту в
Україні // Упорядники: В.І.Завацький та ін. — Луцьк, 1994. — С. 447 –
449.
9. Курпан Ю.И. Знать й уметь // Физическая культура в школе, 1994.— № 1.
— С. 49.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
