.

Планування і контроль роботи з фізичного виховання школярів. Контроль навчального процесу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5033
Скачать документ

Реферат на тему:

Планування і контроль роботи з фізичного виховання школярів. Контроль
навчального процесу

У школі рідше з’являються комісії, відходять у минуле фронтальні
перевірки. Але це зовсім не означає, що минає контроль навчального
процесу. Контролювати треба систематично і хід, і результати навчальної
діяльності. При цьому до контролю бажано залучати учнів, учителів,
батьків, адміністрацію. Контроль — один з найважливіших елементів
управління навчальним процесом.

Головна мета приїзду інспектора до школи — допомогти колективу утвердити
творчий дух, виявити резерви поліпшення якості роботи. Деколи інспектор
зустрічається з неординарним учителем, що дозволив собі мислити І діяти
не за інструкцією. І в цьому виявляється його новаторство. Із таких
“порушень” починається творчість.

Сьогодні серйозно акцентують на інспекторській функції шкільного
керівництва. Але вчитель повинен сприймати директора (і його
заступників) не як контролера, а як учителя вчителів. У будь-яких
випадках інспектування — це форма налагодження співробітництва з
учителем. Як директор, завуч, інспектор ставляться до вчителя, так і
вчитель ставиться до учнів.

Для фізичного виховання властиві два типи контролю: педагогічний
контроль (здійснюється вчителем-спеціалістом) і самоконтроль (суб’єкт і
об’єкт контролю збігаються). Цим зміст і форми контролю не обмежуються,
але

будь-який контроль здатний вплинути на хід та результати фізичного
виховання лише тоді, коли його дані пройдуть через свідомість і дії тих,
хто цим процесом управляє і хто піддається впливу факторів фізичного
виховання.

3.1. Педагогічний контроль

Педагогічний контроль охоплює всі сторони педагогічного процесу, його

умови та результати і розглядає їх у взаємозв’язках, як єдине ціле.
Здійснюється спеціалістом із використанням тих засобів і методів, які
він може і повинен кваліфіковано застосовувати. Його основними
складовими частинами є:

• система факторів впливу на учнів;

• контроль стану учнів до і після впливу на них;

• оцінка ефекту впливу.

Загалом контроль повинен виявити співвідношення впливу і його ефекту,
оцінити їх відповідність результатам, що планувались, і тим самим дати
підстави для прийняття відповідних рішень щодо подальшого ходу
навчально-виховного процесу.

Педагогічний контроль розпочинається з вивчення вихідного рівня
можливостей і готовності учнів до реалізації завдань. Він, звичайно,
починається до початку процесу навчання або чергового циклу занять і є
необхідною передумовою доцільної організації педагогічного процесу,
включаючи і розподіл контингенту учнів за групами (згідно з їхніми
індивідуальними можливостями). Вихідний педагогічний контроль передбачає
також оцінку індивідуального рівня знань і фізичного розвитку, рухового
досвіду, фізичної підготовленості, мотивацій і установок, що
віддзеркалюють ставлення учнів до майбутніх занять.

Такий зміст має контроль вихідного стану учнів перед початком чергового
річного циклу занять з тією різницею, що контрольні дані оцінюються в
динаміці, зіставленні з результатами, зафіксованими в попередніх циклах.

Контроль факторів, що впливають на учнів у процесі фізичного виховання,
повинен охоплювати щонайменше три роди впливів:

• ті, що йдуть безпосередньо від педагога;

• ті, що чинять умови зовнішнього середовища;

• ті, що випливають із діяльності та взаємодії учнів. Контролюючи першу
групу впливів, учитель повинен здійснювати педагогічний самоконтроль,
тобто шляхом самоспостереження та інших методів контролювати власні дії,
вчинки, вказівки, повідомлення тощо, звернені на вихованців.

Контроль факторів зовнішнього середовища передбачає оцінку
метеорологічної інформації, гігієнічних умов занять, обладнання,
інвентаря, одягу. педагогічний аспект контролю тут полягає у зіставленні
наявних умов і можливостей досягнення передбаченого ефекту.

3.3. Часові параметри контролю

Контроль у процесі фізичного виховання, як і планування, належить за
часом до певних структурних ланок цього процесу і водночас у певному
розумінні є безперервним. Він характеризується послідовним виконанням
контролюючих операцій у ході окремого заняття, в інтервалах між ними, а
крім цього, і по завершенні серії занять, їхніх циклів і етапів на шляху
до мети.

Постійний контроль, який можна назвати оперативно-поточним, регулярно
доповнюється підсумковим цикловим контролем, в якому сумарно оцінюється
зроблене і досягнуте в межах більш (або менш) тривалих циклів занять
(малі, середні, великі).

Конкретні завдання, що розв’язуються при оперативно-поточному контролі:

• негайно оцінити передумови виконання запланованого на заняття,
передусім стан готовності учнів до реалізації головного з наміченого
(розучування вправ, освоєння навантажень), проаналізувати показники
оперативної працездатності, втоми і відновлення в ході занять;

• проконтролювати риси рухових дій, що виконуються, параметри
навантажень і відпочинку, освітній, тренувальний, виховний ефекти
занять;

• дійти загальних висновків про якість заняття, позитивні сторони і хиби
його змісту і методики;

• оцінити зміну показників Індивідуального стану в інтервалі між
поточними і черговими заняттями (в аспекті оцінки “післядії” минулого
заняття і ходу відновних процесів, від динаміки котрих залежить ефект
чергового заняття).

Для оперативно-поточного контролю найпридатніші методи, що дають змогу
одержати необхідну інформацію з мінімальною витратою часу. Суттєво
також, щоб операції, котрі виконуються в його ході, не вимагали б від
учнів значних додаткових зусиль, не відволікали б їх від розв’язання
основних завдань, на які спрямоване заняття, не утворювати б перерви у
них, а органічно вписувались би в його структуру.

Основними способами оперативно-поточного контролю є: 1) пряме,
Інструментальне забезпечене спостереження, самоспостереження,
опитування, самоаналіз; 2) одержання інформації шляхом використання
контрольних рухових завдань з визначенням поточних результатів їх
використання у порівняно стандартних умовах. При цьому завдання
пов’язуються з виконанням основних і підготовчих вправ, що передбачені
змістом занять і реалізуються згідно з логікою цілісної побудови
заняття. Так, в Інтересах оперативно-поточного контролю стандартизують
певну частину “розминки” і виконують слідом за нею короткочасні вправи з
установою на результат, що дає підставу судити про рівень оперативної
готовності до виявлення швидкісно-силових якостей (наприклад, темпові
стрибки з дотиком рукою відповідної розмітки, стартові рухи, короткі
прискорення з виміром часу реакції і швидкості пересування.

В інтервалах між заняттями оперативно-поточний контроль практично
звужується до меж індивідуального самоконтролю. Вчитель спрямовує його і
бере участь в аналізі одержаних шляхом самоконтролю даних.

Узагальнений облік і аналіз матеріалів оперативно-поточного контролю
пов’язані з великим обсягом рукописної роботи. Ступінь детальності
записів у різних умовах не однаковий. Але в усіх випадках бажано, щоби
вони хоча б стисло містили:

• висновок щодо реалізації завдань (виконано, невиконане), оцінки
результативності дій;

• перелік основних компонентів занять (помітки конспектів про виконання
вправ), дані про фактично витрачений час, параметри навантаження,
функціональні зрушення (за даними ЧСС);

• висновок про хиби методики побудови занять та їхні наслідки;

• висновок про достатність інтервалів відпочинку між заняттями та
ефективність застосованих засобів оптимізації відновних процесів.

Із нагромадженням даних оперативно-поточного контролю створюються
передумови для виявлення тенденцій у системі занять. У цьому полягає
нерозривний зв’язок оперативно-поточного і циклового контролю.

Призначення циклового етапного контролю — Інтегрально оцінити систему
занять, що відбулися в межах завершеного циклу (етапу), отримати
інформацію, необхідну для правильної орієнтації наступних дій.

Крім операцій, характерних для контролю загалом, цикловий і етапний
контролі передбачають три групи процедур.

Перша група процедур передбачає узагальнену обробку матеріалів
оперативно-поточного контролю, взятих у сукупності за малі цикли і
отриманих цим шляхом сумарних даних, які в поєднанні віддзеркалюють
загальні риси і параметри процесу, що контролюється в його середніх
циклах, етапах і великих циклах.

Елементарними операціями обробки є :

• підрахунок суми часу, витраченого на заняття протягом циклу або етапу
загалом І за основними розділами їх змісту (на вивчення нового,
виховання різних здібностей тощо), порівняння одержаних величин з
аналогічними в попередньому циклі, етапі;

• підрахунок занять, пов’язаних з основними фізичними навантаженнями, І
визначення їх співвідношення Із загальним числом занять і числом днів,
вільних від них у циклі (етапі);

• підрахунок сумарних величин фізичного навантаження за окремими
нормативами і визначення частки різних за рівнем і спрямованістю
навантажень у загальному обсязі навантаження;

* визначення середніх величин, що відбивають зміни фізичного стану учнів
протягом циклу або етапу (за даними оперативно-поточ-ного контролю)

Друга група процедур — тестування в кінці циклу, а також в окремих його
фазах для визначення кумулятивного ефекту занять, одержання Інформації
про зрушення, що відбулись у цей час у стані учнів, рівні їхньої
тренованості І підготовки Наприкінці серп уроків доцільно відводити одне
заняття спеціально для комплексного тестування, забезпечивши
“підведення” до результату виділенням відповідно побудованого мікроциклу

Третя група процедур — порівняльний аналіз динаміки показників,
виявлених процедурами І І П типу, осмислення виявлених тенденцій І
співвідношень з висновками для наступних дій

Такий аналіз найкраще робити за допомогою графіків, які відбивають, з
одного боку, параметри впливів, а з Іншого — результати контрольних
вправ та Інших показників змін у стані учнів

Перераховане разом складає послідовні ланки “технологи” циклового І
етапного контролю, яка повинна спиратися на знання закономірностей, що
визначають динаміку контрольованих показників Без таких знань аналіз
неможливий

Література

1 Борисенко А Ф Педагогічний контроль за фізичним вихованням шестирічних
першокласників // Фізичне виховання в школі — 1996 — №2 — С 3-7

2 Вільчковський Е С та Ін Науковометодичш вимоги до складання програм з
фізичної культури // Фішчне виховання в школі — 1997 — №4 —С 2-4

3 Кадетова А В Какой бьіть авторской программе // Физическая культура в
школе — 1994 — № 2 — С 48

4 Медведев В Ф Основи планирования уроков физической культурьі в школе
(методические рекомендации) —Харьков, 1987 —46с

5 Цвек С Ф Плануванню — системність І наступність // Фізичне вихо вання
в школі — 1996 —№ 1 —С 5-17

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019