.

Перспективи туризму в регіонах України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1659 4215
Скачать документ

Реферат на тему:

Перспективи туризму в регіонах України

Голова Державної туристичної адміністрації України Валерій Цибух
переконаний, що туристичний сезон 2002 року в Україні буде вдалим. “Ми
вже пройшли екватор туристичного сезону, і можна сказати, що він
вдасться”, – заявив В.Цибух. Він висловив переконання, що Україна
використовує свій туристичний потенціал лише на одну третину, тобто
реальну кількість туристів (12 млн. чол.), які щорічно відвідують
Україну, слід збільшити до 36 млн. чол. Останнім часом ця цифра постійно
зростає за рахунок збільшення напливу туристів із країн Центральної
Європи, Балтії та країн СНД, які після подій 11 вересня 2001 року почали
надавати перевагу відпочинку саме на курортах Криму і Карпатського
регіону. В.Цибух також розповів про проблеми в розвитку туристичної
інфраструктури. За його словами, в Україні зараз функціонує 1 тис. 300
готелів при потребі у 18-20 тис. В.Цибух пояснив це тим, що готельним
бізнесом займатись невигідно через надмірний податковий тиск. “А з 3
тис. 300 санаторно-курортних комплексів працює лише 700, всі інші не
функціонують з різних причин, здебільшого через брак коштів”, – додав
голова Державної туристичної адміністрації.

Упродовж трьох днів турист витрачає в Україні в середньому близько 520
дол. США, до цієї суми входять, зокрема, кошти, які турист сплачує за
проживання, проїзд і витрати на фотоплівку. В.Цибух повідомив, що доход,
який отримують юридичні особи за перебування цих 12 млн. туристів в
Україні, становить близько 6,2 млрд. грн., з них надходження до
держбюджету – близько 1,2 млрд. грн. Як наголосив В.Цибух, Україні
потрібно брати приклад з таких країн як Туреччина, Польща і Чехія, які
“розвинули власну туристичну галузь до такого стану, що можуть жити за
її рахунок”.

Київська область

Певний прорив у розвитку туристичної галузі зробив Славутич. Упродовж
останніх чотирьох років це місто стало відомо поза межами України своїми
екстремальними туристичними маршрутами до ЧАЕС. Такі тури влаштовуються
на індивідуальні замовлення і можуть включати в себе як відвідання
саркофагу, так і національні вечорниці.

Крім того, у Славутичі створено спеціальну громадську організацію
“Координаційна Рада з розвитку туризму”, яка опікується координацією
різних організацій, зокрема, туристичних і органів виконавчої влади.

Івано-Франківська область

“Оздоровчі заклади Івано-Франківщини приймуть нинішнього літа близько
150 тис. туристів”, – повідомив заступник начальника управління туризму
облдержадміністрації Михайло Головатий. За його словами, упродовж року
Прикарпаття в середньому відвідує 220 тис. туристів, включно з тими, які
не вдаються до послуг туристичних фірм. 40-45 тис. із загальної
кількості становлять діти, які надають перевагу оздоровленню в Карпатах.
Нині усі бази відпочинку готові до прийому відвідувачів. В області лише
приватних баз нараховується 20. У них мінімальна вартість проживання
протягом доби становить 150-200 грн. Туристам, які хочуть відпочивати у
гірських селах, громадська організація “Спілка сприяння розвитку
зеленого туризму” пропонує близько 300 садиб, харчування і цікаві
подорожі, що коштує 15-40 грн. за добу. Проте через жорстку систему
оподаткування значна частина власників будинків надають послуги
неофіційно, уникаючи проблем, повязаних з ліцензуванням та
оподаткуванням.

2002 рік в Івано-Франківській області проходить під гаслом “Рік
туризму”. На підтримку розвитку туристичної галузі та ініціатив
приватних та громадських організацій в обласному бюджеті передбачено 350
тис. грн. Область активно використовує допомогу міжнародних фондів для
підтримки розвитку туризму. Скажімо, для прикладу – 1999-2001 року в
області діяв проект ТАSІС “Підтримка місцевого розвитку та туризму
Карпатського регіону” (вартість проекту склала 1,5 млн. євро). З 2002
року на наступні два в області розпочав діяльність новий проект ТАSІС
“Збереження навколишнього середовища та розвиток сільського зеленого та
екотуризму” (вартість проекту становить 1,4 млн. євро). Отримано низку
малих грантів для розвитку сільського зеленого туризму в гірських
районах. 2001 року за результатами роботи проекту ТАSІС було вирішено
створити неприбуткову організацію – Раду з туризму Карпатського регіону,
засновниками якої є Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та
Чернівецька облдержадміністрації. За рік роботи Рада з туризму
Карпатського регіону взяла участь у близько 15 місцевих, регіональних та
міжнародних виставках-ярмарках. На цей час Рада з туризму Карпатського
регіону отримала три гранти від міжнародних фондів для просування та
маркетингу туристичного продукту регіону – організації навчальних
семінарів, ознайомлювальних турів, видання рекламно-інформаційних
матеріалів та презентацію регіону на міжнародних турсалонах (на загальну
суму близько 32 тис. дол.). Надається допомога місцевим туроператорам
для участі в міжнародних туристичних салонах. Туристичні обєкти на
Прикарпатті практично не фінансуються за рахунок місцевого бюджету.

5-7 липня на Прикарпатті відбувся перший всеукраїнський тур журналістів
“Стежками перлин Івано-Франківщини”, організований Радою з туризму
Карпатського регіону, головним управлінням зовнішніх звязків, торгівлі і
туризму Івано-Франківської облдержадміністрації. У турі взяли участь
редактори і журналісти національних та регіональних засобів масової
інформації, працівники прес-служб органів виконавчої влади. Метою туру
було ознайомлення з туристично-рекреаційним потенціалом Прикарпаття,
вивчення досвіду організації активних форм відпочинку в Карпатах,
знайомство з традиціями і побутом гуцульського краю. Упродовж трьох днів
українські журналісти відвідали різні куточки Карпат, зокрема, міста
Коломию, Косів, Яремчу, Ворохту, Болехів, Галич, побували на Скелі
Довбуша, оглянули водоспади і травертинові скелі, взяли участь у святі
Івана Купала у Галичі та екскурсії Івано-Франківськом, відвідали кілька
музеїв, а також мали змогу спускалися на плотах річкою Дністер та
політати на спортивних літаках над горами. Це був перший в Україні
інформаційно-рекламний тур для ЗМІ, який наголосив на тому, що жодна
область України “не має такого потенціалу гірськолижного і зеленого
туризму” як Івано-Франківська, і що цей регіон має стати одним із
перших, “де рівень туризму відповідає європейському рівню”.

За словами голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла
Вишиванюка, туризм є пріоритетною галуззю розвитку області, й у
перспективі надходження до регіонального бюджету від туризму мають
становити 40%. Одночасно тур показав (і це визнали журналісти – учасники
туру), що туристичний потенціал регіону реалізований лише частково.
Зокрема, рівень надання послуг у багатьох випадках ще не відповідає
бажаному рівню, крім того інформація про туристичні можливості і послуги
в області є недостатньо розповсюдженою в інформаційних ресурсах
(каталогах туристичних фірм, ресурсах Інтернету тощо).

Сумська область

Сумська область має непогані туристичні можливості, однак вони
використані лише на третину. Туристів, вважають в облдержадміністрації,
можуть зацікавити історично-культурні памятки, такі як давньоруське
місто Путивль, колишня гетьманська столиця Глухів, родове село
останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського. Недаремно
згадані міста, а також Лебедин і Ромни входять до системи
туристично-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”. Ліси, що займають
велику частину півночі області та Михайлівська цілина з її прадавніми
ландшафтами обіцяють непогані рекреаційні можливості. Але перетворити
можливості в прибуткову галузь не так-то легко. Основними проблемами є
:практично повна відсутність інфраструктури (кемпінги, готелі),
інформаційного забезпечення (фільми, буклети) і навіть сувенірної
продукції. Розглядаючи туризм як фактор наповнення бюджету,
облдержадміністрація робить невеликі поступові кроки. Ще в 1997 році
було схвалено “Програму розвитку туризму в області до 2005 року”.
Найбільш помітним заходом стало відтворення історичного центру Глухова і
облаштування там історико-культурного заповідника. 20 червня 2002 року
було схвалено нову програму на період 2002-2010 років. Остання
складається з 28 заходів. Передбачено початок фінансування цих заходів з
обласного бюджету. Також розраховують і на урядову підтримку. На цей час
жодної копійки на реалізацію програми не виділено ні з обласного, ні з
міського бюджету Сум. Наявні 22 турфірми, зокрема ті, що в обласному
центрі, більше рекламують поїздки в Крим і за кордон.

Згідно з угодою про торговельно-економічне і культурне співробітництво
між Сумською обласною держадміністрацією та адміністрацією провінції
Мугла (Турецька Республіка) на Сумщині в липні відпочивали 73 турецьких
дітей у супроводі 12 дорослих. Це вже другий приїзд дітей з Мугли на
відпочинок у Сумську область: торік Україну відвідали 30 чоловік.
Сумчани так само вдруге навесні цього року відвідали Туреччину: до Мугли
їздили діти-сироти, діти-чорнобильці, переможці шкільних олімпіад, юні
таланти.

Волинська область

Заповідник “Козацькі могили” поблизу Берестечка та знамениті Шацькі
озера з волинською перлиною “Світязь” упродовж останнього десятиліття є
справжніми туристичними “мекками” регіону. Але якщо масові паломництва
до місця козацької битви з польським військом відбуваються епізодично
(традиційне свято під Берестечком відбувається щороку наприкінці червня
за участю тисяч туристів із різних регіонів України під патронатом
Волинської та Рівненської облдержадміністрацій), то узбережжя Світязя й
навколишніх озер привертає увагу туристів, починаючи з кінця травня й аж
до останніх теплих днів осені.

Цього сезону волинські екологи та представники адміністративних установ
краю виступили з офіційним попередженням про можливе закриття десятків
туристичних баз на узбережжі Світязя у звязку з небажанням їхнього
керівництва сплачувати кошти, необхідні для створення інфраструктури
очисних споруд. Однак поки що бази відпочинку функціонують у звичному
режимі.

Натомість адміністрація Шацького національного природного парку
запровадила спеціальне мито за відвідування території. Для фізичних осіб
за добу плата становитиме 0,5 грн. і 3 грн. для іноземців. Власники
автомобілів сплачуватимуть від 3 грн. до 15 дол. залежно від виду
транспортного засобу та громадянства. Таким чином працівники парку
сподіваються залучити кошти, необхідні для збереження природних ресурсів
у регіоні та розвитку інфраструктур для відпочинку.

Донецька область

У планах Словяногірської міської адміністрації – створення на базі
заповідника “Святі гори” туристичного комплексу, в який би входили
унікальні природні утворення. Для огляду туристам заплановано також
запропонувати монастир “Святі гори”, де шостий рік тривають інтенсивні
реставраційні роботи. “Святі гори” – памятник архітектури 16 ст. Він був
повністю переданий під санаторій, а в храмі створили спочатку кінотеатр,
а потім віддали під склад. Реставраційні роботи проводяться силами УПЦ
Московського патріархату, якому передано більшість приміщень. Проте
місцеві керівники вважають, що для створення туристичної зони необхідно
надати місту статус обласного підпорядкування (нині Словяногірськ
входить до складу міста Словянська), перейменування його у Святогірськ
та залучення інвестицій для створення відповідних умов розвитку туризму.
Сьогодні Словяногірськ – курортно-оздоровча зона, і вся інфраструктура
міста в основному зосереджена у цій галузі Перетворення міста в
туристичний центр Сходу України сприяло б вирішенню гострих соціальних
проблем не тільки міста, але й області.

Черкаська область

Далеко за межами України відомі історичні та культурні памятки цього
регіону, які викликають зацікавленість в усьому світі. Це Канів з
музеєм-заповідником Тараса Шевченка, Умань зі славетним Софіївським
парком та святинею брацлавських хасидів – могилою цадика Нахмана, села
Шевченкове та Моринці на Звенигородщині, де народився і виріс Тарас
Шевченко, Корсунь-Шевченківський, де в 1943 році палала одна з
найзапекліших битв Вітчизняної війни.

Черкаси можна було назвати туристичним містом років 10 тому. У Каневі
до могили Шевченка державні мужі та національна еліта зїжджаються лише
на роковини. Дирекція музею-заповідника волає про нестачу коштів на
елементарне утримання національної святині. Пристань на Дніпрі біля
Тарасової гори багато років законсервована.

Іще більше проблем із паломництвом брацлавських хасидів. Вони раз на
рік, у другій або третій декаді вересня масово приїздять до Умані, аби
за заповітом Нахмана відсвяткувати свій Новий рік (Рош-Гашан) біля його
поховання. До сьогодні на державному рівні не вирішено проблему
розташування тисяч паломників. Сотні тисяч доларів, які могли б
поповнити бюджет області, осідають у кишенях комерційних фірм або
приватних осіб.

На цьому фоні єдиним острівцем благополуччя виглядає дендропарк
“Софіївка” – державний заповідник, на утримання якого централізовано
виділяються кошти з держбюджету.

Розмови на найвищому рівні щодо створення на території Звенигородського
району державного заповідника поки що залишаються розмовами. Дороги до
сіл Моринці та Шевченкове в дуже незадовільному стані.

На місцевому ж рівні досі не можуть розібратись із заборгованістю з
пенсій та зарплат, тому проблеми туризму -далеко не найголовніші.

Чернівецька область

Чернівецька область лише починає розвивати свій туристичний потенціал.
А він є досить значним: це передгіря та низькогіря Карпат, гірські села
зі своїми автентичними принадами, тисячолітня Хотинська фортеця,
комплекс печер на кордоні з Молдовою, включно зі 100-кілометровою
печерою “Попелюшка”, яка є третьою за розміром у світі гіпсовою печерою.

Серед науковців побутує гіпотеза й про те, що є доступні печери, які
проходять під річкою Дністер. Однак коштів на детальні дослідження
немає.

Чернівецька влада може звітувати лише про початок налагодження зеленого
туризму та спроби налагодження бізнес-туризму (побудовано кілька
невеличких готелів на 40-50 місць, придатних як для
клімато-фіто-грязетерапії, так і для проведення різних зустрічей та
семінарів).

На користь туризму за останній період зявився лише регулярний авіарейс
Чернівці-Київ-Чернівці.

Вперше за останні 5 років відновлено пасажирське авіасполучення між
Чернівцями та Києвом. На перший відновлений рейс, який відбувся 3 липня,
придбали квитки лише 12 пасажирів, нова ціна авіарейсу в 140 грн.
встановлена в рамках запровадженого Міністерством транспорту України
експерименту. Найближчим часом заплановано відновити пасажирське
авіасполучення Чернівці-Одеса та Чернівці-Сімферополь. Крім цього,
керівництво аеропорту до кінця літа планує запровадити чартерні
авіарейси з Чернівців до Італії та Голландії.

Чернігівська область

Чернігів називають міні-Києвом за кількістю історичних та культових
памяток, однак туристичний належний сервіс у цьому місті відсутній. Досі
не налагоджено місця зупинки та відпочинку навіть для тих туристів, які
приїздять на вихідні дні подивитися церкви та історичну частину міста.
Готелі Чернігова класифікують не вище як двозіркові, однак усі вони
мають проблеми із водопостачанням та опаленням. Наявні будинки
відпочинку та пансіонати не відновлено.

Місцеві громадські організації вже рік виступають із пропозиціями
проведення моніторингу туристичних можливостей Чернігова й області, а
потім розподілити обовязки між місцевою владою та громадськими
організаціями. Однак поки що ситуація залишається незмінною. Чернігів
покладається на досвід Славутича і сподівається, що найближчим часом
буде створено так зване “туристичне кільце” Київ-Славутич-Чернігів-Київ.
Це дало би змогу Чернігову бодай розпочати відновлення туристичної
галузі.

Херсонська область

Незважаючи на унікальні природні рекреативні можливості регіону, а
саме: Чорне та Азовське моря, туризм в області характеризують як украй
млявий. Туристи приїздять переважно до родичів або знайомих. Поки що
нічого суттєвого не зроблено для відновлення туристичних поїздок до
унікального заповідника Асканія-Нова, хоча заповідник функціонує, і на
його території розташовано науково-дослідницький інститут тваринництва
степових районів. Нагадаємо, що Асканія-Нова – єдиний в Європі куточок
степу із унікальною рослинністю, яку ніколи не розорювали. Тут створено
зоопарк, де зібрано тварин та птахів майже з усього світу. Велику
частину займає парк, у якому відтворено різні кліматичні зони землі.
Історія парку починається з 1874 року.

Дніпропетровська область

Дніпропетровськ не володіє належною кількістю рекреаційних зон, тому
для місцевої влади першочергове завдання – реконструкція та налагодження
наявних місць відпочинку та оздоровлення. Заступник завідувача відділу
комунальних послуг В.Свиридов: “Цього року чи не вперше проведено багато
робіт на Монастирському острові (головне місце відпочинку для мешканців
міста). Зокрема, вирішено питання зовнішнього освітлення, влаштовано
постачання питної води, облаштовано місця для сміття тощо)”. В планах
місцевої влади з покращення привабливості міста для туристів – проект
неонового декоративного освітлення на 26 архітектурних обєктах –
будівлях та памятниках, розташованих уздовж міського проспекту К.Маркса.
Роботи заплановано завершити до Дня незалежності. Вартість проекту – 3
млн. грн. Представники міськвиконкому стверджують, що для реалізації
проекту використовують не бюджетні кошти, а кошти підприємств міста.

Полтавська область

Туризм на Полтавщині ще не став суттєвим чинником регіонального
розвитку. Про це свідчать хоча б такі показники: у структурі
реалізованих платних послуг туристсько-екскурсійним у 1995 році належало
1,9%, у 1999 – 0,4%, а в 2000 – всього 0,3%. В абсолютних цифрах обсяги
реалізації туристсько-екскурсійних послуг теж мають тенденцію до
зменшення. 1995 року це було 2213,2 тис. грн., 2000 – 1704,8 тис. грн.

Щодо кількості людей, які протягом 2000 року вдавалися до послуг
субєктів туристської діяльності, то цілком очевидно, що 77934 чол.,
охоплені внутрішнім туризмом, – це мізер, порівняно з півторамільйонним
населенням області.

Скажімо, 2000 року субєкти туристичної діяльності Полтавщини надали
послуги всього 78777 туристам, з них – 355 іноземним туристам, 488
громадянам України, які виїжджали за кордон, 77934 туристам, охопленим
внутрішнім туризмом. За рік надано послуги 33131 екскурсанту.

Метою відвідування Полтавщини туристами було: для 44670 осіб –
дозвілля, відпочинок, для 29305 осіб – службова чи ділова поїздка,
бізнес, навчання, для 3492 – спортивно-оздоровчий туризм, для 1275 –
лікування тощо.

Отож, природні, історичні, етнографічні та інші ресурси Полтави,
Кременчука, Миргорода, Диканьки, Сорочинців чи Опішного ще чекають своїх
поціновувачів. І місцева влада має зрозуміти, що розвивати Полтавщину
можна, не лише добуваючи газ та нафту, але й дбаючи про природу та
історію, приваблюючи туристів, як це робиться в усьому світі.

Крим

“На середину липня кримські здравниці заповнені на 71%”, – повідомили у
Міністерстві курортів і туризму Автономної Республіки Крим. Загалом в
АРК 623 здравниці, з них працюють 464. Крім того, у Криму з початку року
відпочили понад 1 млн. 619 тис. курортників. З них – організованих – 234
тис. 826 осіб (це на 162 тис. 126 осіб більше, ніж за аналогічний період
2001 року). Лідер за кількістю курортників – Євпаторія.

Міністерство закордонних справ України сприяло створенню й облаштуванню
консульського пункту в міжнародному аеропорту “Сімферополь”. Це
сприятиме збільшенню кількості іноземних туристів, що прибувають в
Україну, передусім у Крим та Одесу, під час курортного сезону. Міністр
закондонних справ А.Зленко дав доручення відповідним підрозділам МЗС
активізувати інформаційно-розяснювальну роботу за кордоном з метою
популяризації українських курортів.

Премєр-міністр Автономної Республіки Крим С.Куніцин вважає, що кримські
здравниці не відповідають високим цінам на їхні послуги. Виступаючи в
Ялті на республіканській нараді, С.Куніцин підкреслив, що не задоволений
результатами підготовки здравниць Південного узбережжя до прийому
курортників. Премєр назвав “самовпевненою” думку місцевої влади про те,
що для залучення туристів “не потрібно особливих зусиль” і вони “все
одно приїдуть”. Особливо С.Куніцин зупинився на ситуації в Ялті, що є
найбільшим і найпопулярнішим курортом Криму. На ялтинському узбережжі
діють понад 300 здравниць, баз відпочинку, пансіонатів, готелів (усього
в Криму – 650), де вважають за краще відпочивати 40-45% усіх гостей
півострова. Разом з тим, Ялта – найдорожчий кримський курорт (вартість
відпочинку 1 особи в здравницях середньої категорії становить мінімум
18-20 дол. на добу, а в санаторіях і готелях класу люкс – від 50 до 100
дол.). Однак стан курортної інфраструктури в Ялті, рівень її
благоустрою, побуту і обслуговування туристів залишається незадовільним,
не відповідним цінам. Зокрема, територія міста досі не очищена від
сміття, не завершений ремонт автотрас і пішохідних доріг, не готові до
відкриття пляжі, не забезпечений контроль за ліцензуванням діяльності,
ціноутворенням і якістю обслуговування в сферах громадського харчування,
індустрії розваг, приватних пансіонатів і готелів, не відновлені
зруйновані очисні споруди, не вирішена проблема забезпечення курорту
питною і гарячою водою, яку подають за графіком лише два рази на добу на
1-2 години.

З метою розвитку курортної галузі, яка є в Криму пріоритетною, уряд
Автономії ухвалив рішення оголосити республіканський огляд-конкурс серед
здравниць на звання “Кримська перлина”. Його переможці будуть визначені
за підсумками курортного сезону. Міністр курортів і туризму Криму
О.Таряник заявив, що у цьому сезоні Крим розраховує прийняти мінімум 5
млн. туристів. За його даними, торік на півострові відпочили 4,5 млн.
гостей.

У Феодосії буде започатковано новий інвестиційний проект під назвою
“Новий Гонконг”. Його вартість становить 300 млн. дол. За задумом
авторів проекту, в південно-східному регіоні має бути “відтворено новий
Гонконг”. Для цього заплановано розвиток індустріальної зони, яка
передбачає, передусім, виробництво легкої промисловості (чим завжди
славилася Феодосія). Крім того, заплановано будівництво торгового
центру, а також створення спеціальних структур, які спільно з урядами
України і Криму працюватимуть над законодавчими питаннями, що дозволять
спростити процес залучення інвестицій. Згідно з проектом, буде створений
інформаційно-комунікативний центр. Вищезгаданий інвестиційний проект
буде здійснюватися на березі моря, в районі Золотого пляжу, на території
загальною площею 50 га. Феодосія – один із найбільш привабливих регіонів
на південному сході півострова, де є всі можливості для розвитку
туризму, могутнього суднобудування, виробництва товарів повсякденного
споживання.

Останнім часом автономія отримує велику кількість пропозицій про
інвестиції в різні сфери народного господарства півострова. На думку
кримських оглядачів, це повязано зі зміною політичного клімату в Криму.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020