Реферат на тему
Печери України як пам’ятки природи
Одним із важливих напрямків діяльності туристів-спелеологів є навчальна
робота. Чим більше ми дізнаємося про таємниці підземного світу, тим
необхіднішою стає охорона печер як пам’ятників природи. У зв’язку з
багатоцільовим використанням печер у різних галузях господарства в ряді
карстових областей України (Крим, Поділля, Українські Карпати, Буковина,
Закарпаття) печери взяті під охорону держави і до них обмежений доступ
екскурсантів і туристів.
Проникаючи у незвідані раніше куточки природи, людина неминуче так чи
інакше втручається у середовище, яке формувалося протягом тисячоліть.
Тому для збереження печер, які мають велике наукове та пізнавальне
значення, вони оголошуються заповідниками, резерватами, включаються до
складу національних природних парків. Охороняються державою Червона,
Геофізична, Скельська, Крубера, Миру, Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар і ряд
інших печер Криму, всі найбільші печери Поділля і Буковини –
Оптимістична, Озерна, Кришталева, Вертеба, Ювілейна, Перлина, Атлантида,
Попелюшка, які є пам’ятками природи державного значення (рис. 7.3):
Рис. 7.3. Червона печера та її основна “родзинка” – підземна річка
Цікаві факти про печери України:
Місцевість з найбільшою кількістю печер. На плато Чатир-Даг у Криму
нараховується понад 1000 карстових вирв та 135 печер, шахт і колодязів.
Серед них – знаменита Бінбаш-Коба (укр. – Тисячеголова) довжиною 110 м,
з якою пов’язані численні легенди, Суук-Коба (укр. – Холодна) – 210 м,
шахти “Бездонна” глибиною 161 м, “Хід конем” – довжиною до 213 м і
глибиною 50-60 м.
Найдовша печера у вапняках знаходиться поблизу с Перевальне
Сімферопольського району АР Крим біля витоків струмка
Червонопечерського. Це печера Червона (Кизил-Коба). Протяжність її
численних горизонтальних та вертикальних ходів становить 13,7 км.
Найдовша печера у пісковиках – Страдчанська на Розточчі – 360 м.
– Найглибша печера – Солдатська, розташована у Кримському масиві
Карабі-Яйли. її глибина – 500 м, протяжність – 2100 м. Дно вкрите глиною
та вапняковими брилами.
Найпросторіша печера – печера Озерна на Тернопільщині. При довжині 114
км вона має об’єм 700 тис. м8 і площу 310 тис. м2.
– Найдовша печера в Україні – Оптимістична, розташована поблизу
Коралівки в Тернопільській області, в гіпсах Поділля. У ній розвідано і
закартовано 188 км ходів на глибині 20 м. Площа – 215 тис. м, об’єм –
500 тис. м3. Це – найдовша гіпсова печера у світі.
– Найдоступніша печера для туристів – Кришталева. Вона розташована на
високому скелястому березі Циганки на околиці Нижнього Кривчого в
Тернопільській області. Усі її коридори і зали простягаються майже на 22
км, туристичний маршрут має 3 км, до неї є зручний під’їзд, а
центральний лабіринт електрифіковано. Тут багато коридорів, залів,
гротів, стіни і стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.
Найбільші печерні утвори-сталактити є в печері Бузулук-Коба, що поблизу
Бджолиного в Криму, в її просторому гроті завдовжки 70 м і завглибшки 15
м звисають багаторічні гірлянди льодових бурульок-сталактитів до 3 м
довжиною. Однак це ще не рекорд. У печері Червоній (Ки-зил-Коба) в Криму
грандіозні зали прикрашені ажурними натіками кальциту, довжина окремих
сягає 5-8 м.
Переліки найбільших і найглибших печер України подано у табл. 7.1 і
табл. 7.2.
Таблиця 7.1.
Найбільші печери України [11, с 14]
Карстова порожнина Карстова область Місце знаходження Довжина, м
Оптимістична Подільсько-Буковинська Тернопільська обл. 188 000
Озерна Подільсько-Буковинська Тернопільська обл. 114 000
Попелюшка Передгірно-Кримська АР Крим 80 000
Кришталева Подільсько-Буковинська Тернопільська обл. 22 000
Млинки Подільсько-Буковинська Тернопільська обл. 21000
Червона Гірсько-Кримська АР Крим 13 700
Вертеба Подільсько-Буковинська Тернопільська обл. 7 820
Буковинка Подільсько-Буковинська Чернівецька обл. 2 300
Угринь Подільсько-Буковинська Тернопільська обл. 2 120
Солдатська Подільсько-Буковинська АР Крим 2 100
Таблиця 7.2.
Найглибші печери України [11, с 14]
Карстова порожнина Карстова область Місце знаходження Глибина, м
Солдатська Гірсько-Кримська АР Крим 500
Каскадна Гірсько-Кримська АР Крим 400
Нахімовська Гірсько-Кримська АР Крим 374
Дружба Гірсько-Кримська АР Крим 270
Гвоздецького Гірсько-Кримська АР Крим 191
Еміне-Баїр-Коба Гірсько-Кримська АР Крим 150
Аверкієва Гірсько-Кримська АР Крим 145
Суворовська Гірсько-Кримська АР Крим 140
Бездонна Гірсько-Кримська АР Крим 140
Еміне-Баїр-Хосар Гірсько-Кримська АР Крим 125
В Україні печери мають корозійне походження; вони виявлені у 10
карстових областях.
У басейні річок Великої та Малої Угольки в Закарпатській області є група
карпатських карстових печер, у Перечинському районі знайдено невеликі
печери у вулканічних породах андезитах, у Солотвинському соляному штоці
– штучні виробки глибиною до 400 м, в яких діє алергологічна
протиастматична лікарня (рис. 7.4).
Рис. 7.4. Українська алергологічна лікарня в HYPERLINK
“http://tourforum.communityhost.ru/thread/?thread__mid=4646345”
Солотвино , підземні спелеопалати
Рис. 7.5. Червона печера та її грізний сторож-птеродактиль
Рис. 7.6. Казкові краєвиди Мармурової печери (Крим, плато Чатир-Даг)
На території АР Крим відомо 857 карстових порожнин різних ґенетичних
типів. Понад 40 печер мають природоохоронний статус різного рівня.
Найглибші: Солдатська (500 м), Каскадна (400 м), Нахімовська (372 м),
Дружба (270 м), Молодіжна (260 м); найдовші: Червона (13,7 км) (рис.
7.5), Солдатська (2,1 км), Мармурова (1,6 км) (рис. 7.6), Узунджа (1500
м), Еміне-Баїр-Хосар (1500 м), Чорна (1200 м). З них відкриті для
відвідування і екскурсій печери: Еміне-Баїр-Хосар, Кизил-Коба, Червона і
Мармурова. Це найвеличніші, найгарніші печери України й усієї
Центрально-Східної Європи.
Печери Поділля і Буковини – це карстові порожнини на території
Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, Львівської та
Івано-Франківської областей. Тут відомо понад 130 карстових печер,
головним чином у лівобережному Придністров’ї і межиріччі Дністер – Прут.
У Тернопільській області нині налічується 70 печер, у Чернівецькій
області – 35. Більшість печер цієї області, в тому числі найбільші,
розвідані у 15-30-метровій гіпсовій товщі, невеликі є у вапняках та
пісках. Сумарна протяжність найбільших гіпсових печер – 412 км, 5 з них
є найдовшими в світі.
На території Новоселицького району Чернівецької області існує 14
заповідних об’єктів. До них відносяться сталактитова печера Попелюшка
поблизу Подвірного, карстова печера Буковинка поблизу Стальнівців та
інші.
Печера Попелюшка – унікальне природне диво. За довжиною вона займає
третє місце в Україні (після Оптимістичної та Озерної печер) та третє в
світі серед гіпсових печер. Відкрита в 1977 р. чернівецькими
спелеологами під керівництвом В. П. Коржика. Загальна довжина печери
складає 90,2 км. Збудований шахтоподібний вхід в печеру знаходиться на
території Молдови, на відстані 800 м від Подвірного, та відкрито новий
із території Новоселицького району. У печері є кілька десятків озер,
близько десятка колодязів глибиною 12-15 м, залізно-марганцеві глиняні
сталактити і кристали прозорого гіпсу. Печера має унікальне значення за
своєю будовою, крім того, наукова цінність Попелюшки визначається
можливістю спостерігати за утворенням печери. Печеру Попелюшка називають
найбільш “багатоповерховою” в Україні. На відміну від інших відомих
печер, вона тягнеться не в один, а в три поверхи, з’єднані між собою
15-20 метровими колодязями, що в перерізі мають форму правильного кола
Середня ширина лабіринту горизонтальних підземних ходів становить 3-4 м,
а висота – 2-4 м. Ходи сполучають між собою низку велетенських підземних
залів шириною 10-12 м, довжина яких сягає до 170 м, а площа
прирівнюється до середньої площі футбольного поля. Галереї і зали печери
прикрашає фантастично-прекрасний хаос натічних утворень – сталактитів і
сталагмітів.
Слід зазначити, що печера Попелюшка дослідниками до кінця ще не
пройдена. Майже кожного року групи українських спелеологів виявляють у
її глибинах нові тунелі та порожнини. Існує науковий прогноз, що окремі
відгалуження Попелюшки тягнуться далеко вглиб території сусідньої
Молдови.
Нині чернівецькі спелеологи проводять роботу по відкриттю більш
надійного входу з території України, з метою розвитку туризму та
медицини (спелеотерапії) у печері.
Цікавим краєзнавчо-туристичним об’єктом є печера Буковинка, яка
розташована на відстані 1,5 км на південний захід від Стальнівців. Нині
існує дві печери-посестри – Буковинка-1 та Буковинка-2 з окремими ходами
та мережею ходів. Обидві печери гідродинамічно пов’язані між собою і, по
суті, є двома розгалуженнями єдиного карстового масиву. Загальна
протяжність усіх досліджених ходів печери дорівнює 4314 м. Печера багата
на різноманітні морфологічні елементи і вторинно кристалічні утворення.
У ній вперше на Буковині знайдені сталактити. Печеру можна
використовувати в наукових та курортно-лікувальних цілях, а також для
розвитку спелеотуризму. Вона охороняється державою як геологічна
пам’ятка природи загальнодержавного значення.
Печера Гострі Говди розташована між смт Кострижівка та Звинячином
Заставнівського району Чернівецької області, навпроти Заліщиків
Тернопільської області (“говди” означає “горби”, “скелі”, так старші
люди називають окремі товтри та прибережні скелі). Порожнина закладена у
правобережній стінці Дністровського каньйону на висоті 90 м над рівнем
річки.
У 1970-х pp. печера була відкрита у стінці закинутого гіпсового кар’єру
й обстежена Чернівецьким спелеоклубом. З 1986 р. довжину її обстеженої
частини щорічно збільшують першо-прохідці Кострижівського спелеоклубу.
Станом на 2000 р. загальна довжина ходів печери становить 2000 м, площа
порожнини – 1970 м2, об’єм – 3255 м3
Печера Гострі Говди має досить широкі лабіринти та зали (до 3 м),
щілиноподібні ходи шириною до 1 м і висотою 3-5 м, але більшість ходів
занесена суглинками майже до самого верху, що робить печеру
важкодоступною. Більшу частину лабіринту печери вкрито чорними гіпсовими
кристалами, місцями стіни і стеля ходів від кристалів повністю чорні.
Завершує кришталеву галерею дальнего району печери зал Кришталевий.
Стіни цього залу до самого верху (а висота його доходить до 6 м) вкриті
крупними кристалами. Розміри, різноколірність і велика кількість
кристалів вражають своєю красою. Прозорі і біло-жовті, подекуди червоні,
кристали звисають повсюди.
Судячи з того, що печера знаходиться у 18-метровому прошарку гіпсу, який
тягнеться вздовж Дністра на захід на декілька кілометрів, спелеологи
очікують на значне збільшення протяжності нововідкритих лабіринтів
Гострих Говд.
Печера Гострі Говди ще закрита для екскурсійного відвідування
спелеотуристами-аматорами (з метою недопущення довільного проникнення
вхід замкнуто на замок).
Баламутівська печера знаходиться у дністровській “стінці” біля
Баламутівки того ж Заставнівського району. Археологами у глибині печери
на стінах виявлено наскельні малюнки первісної людини епохи мезоліту.
Вони мають сакральну тематику й відображають вірування та світогляд
мешканців України кам’яного віку. В епоху мезоліту ця печера служила
великим культовим центром родоплемінних груп населення правобережжя
Дністра.
Печера Довгий Яр знаходиться у дністровській “стінці” неподалік
Погорілівки Заставнівського району. Це унікальний триповерховий печерний
лабіринт, довжина пройдених спелеологами ходів сягає 377 м (але це ще не
кінцева її протяжність). У печері представлено дев’ять з одинадцяти
стадій розвитку карстового процесу. Завдяки цьому вона вважається
найгарнішою з печер Чернівецького Подністров’я.
Печера Дуча Заставнівського району ще перебуває на стадії вивчення. На
сьогодні довжина пройденої спелеологами частини печери становить 114 м.
Стіни вкриті мереживом натічних форм гіпсу.
Велетенські лабіринтові печерні системи Подільського Придністров’я є
найбільшими у світі печерами сульфатного карсту (табл. 7.3). Вони
оригінальні за будовою і дуже різняться за своєю морфологією.
Придністровські печери відзначаються стабільністю теплового режиму та
умов зволоження як протягом доби, так і протягом року. Температура
повітря тут цілорічно тримається на позначці 10-11
°С, а відносна вологість – 80-100 %.
Таблиця 7.3.
Гіпсові лабіринтові печери Поділля (у тому числі найдовші у світі)
№ з/п Назва печери Довжина, м Амплітуда, м Площа, тис. м2 Об’єм, тис. м3
1 Оптимістична 207 000 18 240 495
2 Озерна 114 000 18 330 665
3 Млинки 27 000 12 47 80
4 Кришталева 22 000 12 38 110
5 Славка 9 100 15 19 34
6 Вертеба 8 000 10 23 47
7 Атлантида 2 525 19 4,5 11,4
8 Угринь 2120 10 4 8
9 Ювілейна 1500 20 2 3,5
10 Олексинська 1244 10 1,7 2,6
11 Джуринська 1135 15 1,6 2,7
На території Тернопільщини охороняються державою як пам’ятки природи 20
найбільш цінних печер, 7 з них – Озерна, Оптимістична, Кришталева,
Більчанська, Млинківська, Ювілейна і Перлина – оголошені пам’ятками
природи загальнодержавного значення.
На відміну від гіпсових печер інших реґіонів, названі печери Поділля
характеризуються багатством і різноманітністю мінеральних утворень:
кристалів (прозорих чи білих, рідше жовтих та рожевих), що покривають
стіни печер, а також кальцитових каскадних натьоків, драпіровок, і,
звичайно ж, сталактитів.
ue
&
Aey$H Ae
Aey$H Ae
Aey$H Ae
Aey$H Ae
Aey$H Ae
.o4o
Рекомендована література 1. Андрейчук В. Н. Кадастр печер Західно-Українського регіону. Проблеми вивчення, екології та охорони печер. - К., 1987. 2. Воронцова О. А. Лаврські печери: Путівник. - К.: Амадей, 2000. - 144 с. 3. ГвоздецкийН.А. Карст. - М.: Мысль, 1981. 4. Географічна енциклопедія України: У 3 т. - К.: Українська енциклопедія, 1993. 5. Дублянский В. Н., Илюхин В. В. Путешествие под землей. - М.: Физкультура и спорт, 1981. 6. Дублянский В. Н., ЛомаевА.А. Карстовые пещеры Украины. - К.: Наукова думка, 1980. 7. Дублянский В. Н. Пещеры Крыма. - Симферополь: Таврия, 1977. 8. Дублянский В. Н. Спелеотуризм. - К.: Здоровье, 1973. 9. Курортні ресурси України. - К.: Укопрофоздоровниця, 2002. 10. Кучерук А. Д. Карст Подолья. -К.: Наукова думка, 1976. 11. Маценко Г. О. Книга рекордів України. Природа навколо нас. - Тернопіль: Навчальна книга "Богдан", 2000. 12. Радзієвський В. О. Подорож у підземну казку: Путівник по карстових печерах Тернопільщини. - Л.: Каменяр, 1984. 13. Рудницъка М.Д., Варивода 3. В., Калинюк B.C. та ін. Перспективи розвитку спелеотерапії на курорті Трускавець / Перший Міжнародний конгрес "Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності: Перспективи культурного та економічного розвитку". - Трускавець, 2000. - С. 255-257. 14. Сифр М. В безднах земли: Пер. с фр. - М.: Прогресе, 1982. 15. Скелі і печери в історії та культурі стародавнього населення України: Збірник тез, повідомлень та доповідей наук, конф. - Л., 1995. - 254 с. 16. Тархинишвили И.Д. Эффективность лечения бронхиальной астмы в условиях карстовой пещеры // Курортология и физиотерапия. - 1977. - Т. 36. - С. 99-106. 17. Татаринов К. А. Карстові печери Середнього Придністров'я. - Л.: Видавництво Львівського університету, 1965. 18. Татаринов К.А. Печери Поділля, їх фауна і охорона. - Л.: Видавництво Львівського університету, 1962. 19. Торохин М.Д. Спелеотерапия больных бронхиальной астмой. - К., 1987. 20. Чайковсъкий М. П. Пам'ятки природи Тернопільщини: Ілюстрований нарис. - Л.: Каменяр, 1977. 21. Ще пинский А. А. Красные пещеры. - Симферополь, 1983. 22. HYPERLINK "http://kp.km.ua/-tovtry/index.html" \t "_blank" http://kp.km.ua/-tovtry/index.html // офіційний сайт НПП "Подільські Товтри"
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
