Реферат на тему:
Особливості застосування тренувальних навантажень високої інтенсивності
в процесі підготовки юних гімнастів
Зростання інтенсивності тренувальних навантажень в спортивній
гімнастиці на сьогоднішній день впливають на розвиток загальної та
спеціальної працездатності спортсменів. Це вимагає вдосконалення
нормативів спеціальної фізичної підготовки та методів контролю за
резистентністю до тренувальних навантажень у гімнастів [3-6].
Тренування в спортивній гімнастиці відрізняються від інших видів спорту
високою координаційною складністю, вищим рівнем спеціалізованості
тренувальних засобів, а концепція управління тренувальними
навантаженнями побудована на єдності навантаження та відновлення, на
регулюванні функціонального стану спортсмена шляхом використання і
чергування великих, середніх та малих навантажень [6].
Тому, в навчально-тренувальному процесі рівень фізичних навантажень
різної інтенсивності визначається, в основному, за двома групами
показників, що характеризують значимість цих навантажень. Перша:
“зовнішні” – кількість вправ, які дозуються так, щоб забезпечити
розвиток адаптивних реакцій, успішне навчання рухам і досягнення
належної підготовленості до змагань. Друга: “внутрішні”- фізіологічні
показники реалізації термінового та довгострокового станів адаптації до
тренувальних навантажень, особливо високої інтенсивності. Ці показники
навантаження є взаємозалежними, у різних умовах фізичної діяльності
будуть виступати поперемінно як причини. “Внутрішні” показники будуть
накладати обмеження на “зовнішні” [5].
Сьогодні у підготовці юних гімнастів на сучасному етапі, починаючи з
13-14 років використовуються елементи методів регулювання тренувальних
навантажень, які характерні для гімнастів зрілого віку. Метою завданням
даного дослідження є визначити рівень фізичного навантаження високої
інтенсивності та оцінку “внутрішніх” показників, як реакцію на
тренувальні навантаження такої інтенсивності, що призводить до
функціональних змін в процесі підготовки юних гімнастів.
Реакція на тренувальні навантаження різної інтенсивності вивчалась у 20
юних гімнастів віком 12-14 років, які тренуються за програмою 1
дорослого розряду за показниками серцево-судинної системи (ЧСС
артеріальний тиск), диференціювання зусилля 50% максимального,
ортостатична проба до і після контрольного тренувального заняття.
Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи
дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної
літератури; педагогічні спостереження; хронометрування і пульсометрія
тренувальних занять; педагогічне тестування; педагогічний експеримент.
Дослідження проводилось у передзмагальному періоді підготовки. Рівень
навантаження контрольного тренування враховував параметри навантаження
тренування попереднього базового мікроциклу. Зміст аналізованого
контрольного тренування передбачав збільшення обсягу фізичного
навантаження по елементам таким, що складало 165-175% від рівня
попереднього. При цьому збільшувалась кількість виконуваних комбінацій –
до 24-30 за одне заняття. Для визначення індивідуального розміру
навантаження використовувався коефіцієнт індивідуальної складності [6].
Аналіз дослідження показав, що використаний варіант контрольного
тренування викликає виражену втому, що може забезпечити значний
тренувальний ефект, типовий для використання навантажень такої
інтенсивності. З таблиці 1 видно, що виразність змін показників
функціонального стану у юних гімнастів відзначається більшими змінами,
ніж у гімнастів зрілого віку [2].
?
„”^„`„”
юних гімнастів, що є однією з головних умов структури підготовленості в
сучасній спортивній гімнастиці.
Таблиця 1. Зміна показників функціонального стану серцево-судинної
системи під впливом тренування високої інтенсивності юних гімнастів
13-14 років
Показники Вихідні до тренування Відразу після тренування Через тиждень
після тренування
ЧСС у стані спокою (уд/хв) 70,6 ± 2,8 98,2 ± 3,1 69,8 ± 2,4
Приріст ЧСС на ортостатичну пробу (уд/хв) 17,1± 2,1 30,8 ± 2,4 21,1 ±
2,0
Артеріальний тиск крові (мм.рт.ст.) 116,8/67,7 118,4/76,2 113,2/65,4
Диференціювання зусилля (середня помилка з 3 спроб відтворення 50%
зусилля від max), (%) 9,35± 1,1 13,4± 1,4 8,6± 1,08
Наявність зрушень припускає обов’язковий контроль “внутрішнього”
навантаження і змін функціонального стану юних гімнастів не тільки після
тренувального заняття високої інтенсивності, але й при повторенні
декількох тренувань на фоні втоми. Ця необхідність полягає в тому, що у
деяких юних гімнастів відзначається несприятливий тип реакції, який
вимагає корекції навантаження. Проте, якщо порівнювати тривалість
відновлення юних спортсменів після тренувань такого типу з
висококваліфікованими гімнастами, то не дивлячись на значно менші
навантаження, ступінь відновлення перших наступає значно пізніше, ніж у
других [5].
Наведені дані свідчать про виникнення в підлітковому віці механізмів, що
забезпечують надійність виконання технічних дій юними гімнастами в
умовах наростаючої втоми під впливом тренувальних навантажень високої
інтенсивності. Можна вважати, що така спроможність протистояти
накопиченню явищ втоми формується поступово і виявляється після 13-14
років. Водночас в цьому віці така спроможність у значній мірі залежить
від рівня спортивної кваліфікації та функціональної підготовленості. Це
обумовлено більш швидким відновленням після великих тренувальних
навантажень гімнастів вищої кваліфікації [2].
Висновок. Таким чином, використання контрольних тренувань з великим
об’ємом та інтенсивністю фізичних навантажень у віці 12-14 років можуть
бути важливим моментом інтенсифікації навчально-тренувального процесу в
період спеціалізованої базової підготовки юних гімнастів. Однак, їхнє
використання вимагає підвищеної обережності та застосування спеціального
контролю за ступенем реакції організму в підлітковому віці на високі
тренувальні навантаження та швидкістю відновлення після них.
Подальші дослідження в цьому напрямку створять можливості вдосконалити
методику моделювання тренувальних навантажень у підготовці юних
гімнастів віком 12-14 років, вчасно визначати недоліки в спортивному
тренуванні на даному етапі, виявити перспективних гімнастів,
забезпечивши цілеспрямований ріст їх показників фізичної працездатності
та розвитку.
ЛІТЕРАТУРА
Аркаев Л.Я., Сучили Н.Г. Методологические основы современной системы
подготовки гимнастов.// Теория и методика физ. культуры.-1997.- № 11-C.
17-25
Иорданская Ф.А. Комплексная медико-биологическая методика определения
специальной тренированности гимнастов// Теория и практика физ.
культуры.-1984-№ 8.-С 21-23.
Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.
– Киев: Олимпийская литература, 1997.-584с.
Плюткин А.Б., Рубин В.С., Аркаев Л.Я. Проблема индивидуализации
модельных характеристик специальной физической подготовки сильнейших
гимнастов// Научно-спортивный вестник.-1983-№ 6-C. 17-19.
Савчин С. Характеристика анаэробной и аэробной рабочей
производительности юных гимнастов 7-15 лет// Наука в олимпийском
спорте.-1998.- № 3.-С. 41-45.
Смолевский В.М., Гавердовский Ю.К. Спортивная гимнастика.- Киев:
Олимпийская литература, 1999.- 465с.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
