Реферат на тему:

Особливості прогнозування фізичного розвитку дітей різних вікових груп
за дерматогліфічними показниками

Дерматогліфічні характеристики закладаються в процесі
внутрішньоутробного розвитку. Вони є маркером темпів пренатального
розвитку похідних ектодерми. Цим пояснюється зв’язок між частотою
зустріваності окремих її типів і певних соматотипів людини – розвитку
довжини тіла, м’язевої системи, характеристик нервової системи (Никитюк
Б.А., 1988р.). За останні роки дерматогліфіка отримала широке
застосуванння в спортивній науці, як генетичний маркер оцінки фізичного
розвитку.

Для встановлення фізичного розвитку та соматичного здоров’я школярів
різних вікових груп проведене комплексне дерматогліфічне вивчення
спадкового апарату.

Враховуючи те, що всі дерматогліфічні характеристики відображають стан
генетичного апарату, спадкову схильність до полігенних хвороб і є
інтегральним морфогенетичним показником, нами проведена якісна і
кількісна їх оцінка.

Порівняльний аналіз 56-ти дерматогліфічних показників дітей молодшої,
середньої, старшої вікових груп дозволив встановити відмінності таких
кількісних ознак: загальний гребневий рахунок, величина кута atd,
дельтовий індекс, індекси Пола, Фуругата, Данкмейєра. Істотно
відрізнялись якісні характеристики: типи малюнків на пальцях, тенарі,
гіпотенарі і в міжпальцевих проміжках, закінчення головних ліній долоні.
Встановлено, що у хлопчиків молодшої групи гребневий рахунок склав
132±0,75, в середній віковій групі 141±1,23, в старшій віковій групі
147±1,67 (табл.1). Величина кута atd становила відповідно 42,0±4,3;
45,46±2,5; 44,37±2,4.

Основний тип малюнків – петля – ідентифікована в усіх обстежуваних
групах дітей з частотою 62,34%. Причому у більшості дітей старшої
вікової групи в 54,4% та середньої групи в 55,3% це була ульнарна петля
і лише у 7% дітей старшої та 6,4% середньої групи – радіальна (табл.2).

Таблиця 1. Показники долонної дерматогліфіки досліджуваних груп

Дерматогліфічні показники (кут, град.) Вікові групи

старша середня молодша

atd 42,0±4,3 45,46±2,5 44,37±2,4

dat 63,5±5,5 62,4±8,7 61,4±5,3

atb 22,4±2,1 16,5±1,5 19,7±4,3

btc 8,2±1,4 10,1±2,2 7,3±0,38

ctd 15,6±2,7 13,2±3,4 12,1±0,44

Гребневий рахунок

ab 32,4±2,43 20,1±1,3 18,4±1,4

bc 17,3±0,12 18,4±0,43 16,4±0,51

Другим по частоті пальцевим малюнком був завиток, який відмічали на всіх
пальцях правої та лівої рук в обстежуваних групах дітей з частотою
31,41% у старшій, 32,31% у середній, 36,54% у молодшій.

Дуга найчастіше визначалась у дітей молодшої вікової групи – 8,92%, що
значно переважало такий показник у дітей старшої групи 4,42% та

Таблиця 2. Загальна частота типів папілярних узорів, які
спостерігаються у дітей різного віку

Папілярні узори молодша середня старша

Lu 48,30 55,3 54,4

Lr 5,90 6,4 7,0

A 8,92 5,37 4,42

W 35,54 32,31 31,41

Wскл. 1,34 0,62 2,77

середньої 5,37% вікових груп. Дуги переважно зустрічались на 2, 3, 4
пальцях обох рук у хлопчиків молодшої групи та на 1, 2, 3 пальцях двох
інших груп.

Складний візерунок відмічався у всіх досліджених груп дітей у 1,34%,
0,62% та 2,77% випадків у хлопчиків молодшої, середньої та старшої груп
відповідно.

Долонний рельєф дуже складний. В ньому розрізняють поля, подушечки
долоней, лінії. Подушечок на долоні 11, їх поділяють на 3 групи: 5
кінцевих (апікальних), 4 міжпальцеві і 2 долонні проксимальні – тенар і
гіпотенар.

Аналізуючи частоту появи малюнків в міжпальцевих проміжках на обидвох
руках, відмічено, що найчастіше зустрічався малюнок в ІІІ міжпальцевому
проміжку, причому більше в 2 рази на правій руці усіх обстежуваних груп
(табл.3).

В ІV міжпальцевому проміжку, навпаки, на лівій руці переважали візерунки
з частотою 18,91%, 18,31% та 17,85% у старшій, середній та молодшій
вікових групах відповідно. Порівняно менше, в 2 рази, зустрічались
візерунки в ІІ міжпальцевому проміжку обидвох рук. В І-у міжпальцевому
проміжку лише в середній групі дітей на правій руці в 0,51% випадків
диференціювали візерунки. Долоня дистально обмежена
п’ястково-фалонгеальними згинальними складками, а проксимально –
зап’ястковою або браслетною згинальною складкою. На долоні і пальцевих
подушечках шкірні гребінці розташовані у вигляді потоків. У місцях
з’єднання останній утворює трирадіуси або дельти.

Малюнки на тенарі ідентифікувались лише в 3,84% дітей на лівій руці
середньої вікової групи та в 3,57% випадків на правій руці молодшої
вікової групи.

Таблиця 3. Показники долонної дерматогліфіки досліджуваних груп

6

8

` b °

° ae

`„?

gdAH?

”kdY

ae

На долоні розрізняють чотири пальцевих трирадіуси (a, b, c, d) – біля
основи ІІ-V пальців. Гребневий рахунок a-b найбільшим був у старшій
віковій групі і становив 32,4±2,43, найменший 18±1,4 – в молодшій
віковій групі (табл. 4). Гребневий рахунок b-c достовірно не відрізнявся
у старшій та середній вікових групах (17,3±0,12; 18,4±0,43), у молодшій
він становив 16,4±0,51.

Дистальні радіанти пальцевих трирадіусів охоплюють основу пальців, а
проксимально — утворюють головні лінії долоні A, B, C, D. Долоня
умовно поділяється на 14 полів, починаючи від тенара і закінчуючи І-м
міжпальцевим проміжком. Головна долоння лінія А на правій руці в
молодшій і середній вікових групах найчастіше закінчувалась в четвертому
полі. В старшій віковій групі – в третьому полі. Лінії В, С правої руки
молодшої і середньої вікових груп переважно закінчувались в 7 та 9
полях, в старшій – в 10 та 7 полях. Головна долонна лінія D в усіх
досліджуваних групах частіше закінчувались в 11 полі, причому на обидвох
руках (табл.5).

Таблиця 4. Показники пальцевої дерматогліфіки обстежених групах

Гребневий рахунок правої руки молодша середня старша

1 – палець 15,51(1,02 17,49(1,04 12,69

2 – палець 11,13(0,94 12,11(0,91 10,12

3 – палець 14,31(0,83 10,37(0,86 11,72

4 – палець 16,16(1,04 17,74(0,78 13,34

5 – палець 10,00(0,87 14,40(0,65 17,34(0,94

Загальний гребневий рахунок 67,11(4,5 72,11(5,4 75,21(6,3

Гребневий рахунок правої руки молодша середня старша

1 – палець 13,41(1,03 18,31(2,01 19,91(2,01

2 – палець 10,14(0,98 11,41(1,03 9,04(1,04

3 – палець 15,34+1,01 9,31(0,34 12,31(0,8

4 – палець 17,13(1,04 13,17+0,87 11,14(1,03

5 – палець 8,87(1,05 17,15(0,84 19,72(1,91

Загальний гребневий рахунок 64,89(3,8 69,35(6,5 72,09(5,8

Таблиця 5. Показники частоти закінчень головних долонних ліній у дітей
різного віку в залежності від долонного поля

Закінчення головних долонних ліній молодша середня старша

П

Р

А

В

А А-4 А-4 А-3

В-7 В-7 В-10

С-9 С-9 С-7

D-11 D-11 D-11

Л

І

В

А А-4 А-5 А-4

В-10 В-7 В-7

С-7 С-9 С-9

D-11 D-11 D-11

На лівій руці лінія А однаково часто закінчувалась в 4 полі в молодшій
та старшій вікових групах, в середній – в 5 полі. Лінії В і С в середній
і старшій вікових групах з одинаковою частотою закінчувались в 7 і 9
полях.

По долонній дерматогліфіці при порівнянні трьох вікових груп хлопчиків
найсуттєвіша різниця знайдена для кутів atb, atd, dat та ctb (див.
табл.1). Найбільш чітко ця різниця спостерігається між учнями молодшої
та старшої груп. У хлопчиків старшої вікової групи більше значення мали
кути dat, atb, btc та ctd. В середній віковій групі кути atd та btc
були найбільшими і становили 45,46±2,5 та 10,1±2,2 відповідно, а кут atb
– найменший – 16,5±1,5 в порівнянні з 22,4±2,1 та 19,7±4,3 старшої та
молодшої вікових груп.

Малюнок на гіпотенарі найчастіше зустрічався в дітей старшої вікової
групи на правій руці – в 41,2% випадків та молодшої вікової групи –
35,71% випадків. Частота розподілу малюнків на гіпотенарі лівої руки
достовірно не відрізнялась у досліджуваних групах і становила 12,4%,
11,53% та 10,71% відповідно у старшій, середній та молодшій вікових
групах.

Аналізуючи показники загального гребневого рахунку (табл.6) необхідно
відмітити, що внесок на кожному пальці зокрема є різним. При цьому
найбільшим він був на І та ІV пальцях в усіх досліджуваних групах на
обидвох руках. Найменший гребневий рахунок ідентифікований на 2 та 3
пальцях.

Таблиця 6. Дерматогліфічні показники усіх вікових груп

ДГ показники молодша середня старша

загальний гр. рах. 132,00±0,75 141,46±1,23 147,3±1,67

права 67,11±4,5 72,11±5,4 75,21±6,3

ліва 64,89±3,8 69,35±6,5 72,09±5,8

кут atd 42,0±4,3 45,46±2,5 44,37±2,4

Висновки 1. Результати дерматогліфічних досліджень свідчать про те, що
комплекс з 56-и кількісних та якісних ознак містить достатню інформацію
для розпізнавання “груп” без генетичної схильності до порушення
фізичного та соматичного здоров’я. Кожен з окремо взятих
дерматогліфічних показників не несе інформативної цінності і не може
використовуватись для тестування дітей.

2. Практичне використання цього маркера є перспективним, враховуючи
відносну простоту та дешевизну методу, а також повну його безпеку і
необтяженість процедури тестування для дітей.

Література:

Гладкова Т.Д. Кожаные узоры кисти и стопы обезьян и человека.-М.:Наука,
1966-150 с.

Никитюк Б.А. Факторы роста и морфофункционального созревания
организма.-М.: Наука, 1978.-143с.

Сологуб Е.Б.,Таймазов В.А. Спортивная техника : Учебное
пособие.-М.:Терра-Спорт,200-127c.

Никитюк Б.А. Генетические маркеры и роль в спортивноном отборе// Теория
и практика физической культури.-1985.-№11.-с. 30-40.

Похожие записи