.

Особливості методики лікувальної фізкультури (ЛФК) у лікуванні інфаркту міокарда (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
663 4805
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості методики лікувальної фізкультури (ЛФК) у лікуванні інфаркту
міокарда Мета ЛФК:

Поліпшити коронарний і периферійний кровообіг, обмінні процеси в
міокарді, посилити скоротливу здатність міокарда.

Економізувати діяльність міокарда для зниження потреби в кисні.

Стимулювати екстракардіальні фактори кровообігу.

Запобігти прогресуванню атеросклерозу та розвитку таких ускладнень, як
інфаркт міокарда, порушення ритму і провідності, недостатність
кровообігу та ін.

Підвищити толерантність до фізичних навантажень, зменшити вживання
препаратів судинорозширювальної дії.

Протипоказання: часті напади стенокардії, передінфарктний стан, гострий
інфаркт міокарда; серйозні порушення ритму і провідності серця, яка
виражена серцево-судинною недостатністю; тромбоемболічні ускладнення,
неадекватні реакції серцево-судинної системи на навантаження і негативна
динаміка на ЕКГ, гострі запальні захворювання та загострення супутніх
хвороб (високий АТ, цукровий діабет та ін.).

У стаціонарі хворим призначають ЛГ, РГГ, дозовану ходьбу на рівній
місцевості в повільному або середньому темпі, заняття на тренажерах з
урахуванням толерантності, теренкур. Після виписування зі стаціонару
хворі продовжують заняття в кабінетах ЛФК поліклініки, кардіологічного
диспансеру, центру реабілітації. Призначають дозовану ходьбу на рівній
місцевості, заняття на тренажерах, рухливі та спортивні ігри, інші
прогулянки, їзду на велосипеді, оздоровчий біг підтюпцем (поєднуючи його
з ходьбою), лікувальний масаж, загартовування повітряними і водними
процедурами. ЧСС після навантажень не повинна підвищуватися понад 20
порівняно з такою в стані спокою, термін відновлення — 6—8 хв. У разі
неадекватної реакції на навантаження у хворого може з’явитися біль за
грудниною, слабкість, пітливість, запаморочення, задишка, виражена
тахікардія, значне коливання АТ, триваліший відновлювальний період, на
ЕКГ— ознаки ішемії міокарда.

Щоб уникнути перевантажень, користуються тренувальним рівнем ЧСС, який
складає 70—90% від індивідуальної порогової ЧСС. До початку заняття
проводять опитування хворого, його огляд, визначають ЧСС, АТ, знімають
ЕКГ, оцінюють функціональні можливості. Заняття ЛФК припиняють, якщо
виникає напад стенокардії.

Про ефективність занять ЛФК свідчить поліпшення загального стану
хворого, ліквідація нападів стенокардії або зменшення їх вираженості і
кількості, відсутність ознак серцевої недостатності, зменшення реакції
серцево-судинної системи на фізичне навантаження, відновлення
працездатності і можлива відмова від корона-ро-розширювальних засобів
або зниження їх дози.

Хворі повинні поступово збільшувати рухову активність та регулярно
виконувати фізичні вправи в кабінеті ЛФК — самостійно або в групах
здоров’я.

Хворі щодня виконують РГГ, здійснюють прогулянки до 8— 10 км у
середньому темпі, їздять на велосипеді, займаються на тренажерах.
Ведення здорового способу життя, боротьба зі шкідливими звичками,
регулярні заняття фізичними вправами значно поліпшують здоров’я хворих
та їх фізичну працездатність.

Особливості методики ЛФК у лікуванні інфаркту міокарда

У сучасну практику охорони здоров’я впроваджена спеціальна система
реабілітації хворих на інфаркт міокарда (ЇМ). Головними принципами цієї
системи є ранній початок, комплексність, використання всіх видів
реабілітації, безперервність та послідовність етапів реабілітації.

У реабілітації хворих на ЇМ виділяють 3 періоди (етапи): стаціонарний,
одужання та підтримувальний.

Основними завданнями ЛФК на стаціонарному етапі є: профілактика і
лікування ускладнень ЇМ, стабілізація показників серцево-судинної
системи, позитивна динаміка клінічних, лабораторних та ЕКГ-показників,
поліпшення стану та підвищення рухової активності хворих настільки, щоб
до кінця перебування у стаціонарі хворий міг себе обслуговувати,
підійматися сходинками на один поверх, ходити по рівній місцевості на
відстані від 1 до З км за 2—3 рази без ознак погіршення стану,
підготовка хворого до переведення у відділення реабілітації.

Засоби ЛФК особам з ЇМ призначають на 2-гу — 3-тю добу хвороби за
відсутності протипоказань і стабілізації показників серцево-судинної
системи. До тимчасових протипоказань ЛФК відносять: загальний важкий
стан хворого, серцеву астму, набряк легень, важкі порушення ритму і
провідності, виражені ознаки серцево-судинної недостатності, напади
стенокардії, аневризму лівого шлуночка, високий АТ, кардіогенний шок,
рецидивний перебіг ЇМ, тромбоемболічні ускладнення, загострення супутніх
захворювань, висока температура тіла та виражені зміни лабораторних
показників активності процесу.

Рекомендуючи розширення рухової активності, оцінюють реакції хворого на
дозоване фізичне навантаження. Так, перш ніж перевести хворого на
розширений ліжковий режим, йому пропонують посидіти у ліжку 5 хв, на
палатний режим — постояти 5 хв біля ліжка в присутності лікаря, на
вільний руховий режим — походити по коридору 5 хв у повільному темпі.
Після виконання навантаження враховують реакцію хворого, скарги,
загальний стан, ЧСС, АТ. За необхідності роблять ЕКТ до і після
навантаження. У разі неадекватної реакції на навантаження у хворого
можуть з’явитися біль за грудниною, запаморочення, слабкість, задишка,
порушення ритму, зміни АТ, кольору шкіри.

O

Oe

Використовують 4 програми фізичної реабілітації, кожна з яких
передбачає визначені терміни перебування хворого в стаціонарі, різні
темпи розширення рухової активності і призначення засобів ЛФК, що
відповідають класу тяжкості стану хворого.

Індивідуальний підхід до хворого під час проведення реабілітації у
стаціонарі регламентується застосуванням 3, 4, 5-тижне-вої та
індивідуальної програм фізичної реабілітації.

На суворому ліжковому руховому режимі ЛФК застосовують у формі ЛГ, яка
спрямована на запобігання ускладненням, поліпшення периферійного
кровообігу, стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу й обміну в
міокарді, що супроводжується поліпшенням скоротливої здатності міокарда
і підвищенням рівня фізичного стану хворого. Під час перебування хворого
на цьому режимі застосовують дихальні вправи, рухи у великих суглобах
кінцівок, рухи головою, повороти тулуба на правий бік, піднімання таза,
вправи на розслаблення. Тривалість занять ЛГ — 8—10 хв.

На розширеному ліжковому режимі завдання ЛФК ті ж самі, навантаження
поступово збільшують за рахунок кількості повторень: вихідне положення —
лежачи та сидячи, тривалість занять — 10—15 хв, 3 рази на день.

На напівліжковому (палатному) режимі ЛФК спрямована на стимуляцію
екстракардіальних факторів кровообігу, посилення репаративних процесів у
міокарді, поступове розширення рухової активності (мал. 44). Хворий
навчається повільно ходити по палаті. ЛГ хворі виконують на стільці,
тривалість занять — 20— 25 хв. Навантаження збільшують за рахунок
ускладнення вихідних положень, збільшення кількості вправ та їх
повторюваності. Основним тренувальним засобом ЛФК є повільна ходьба по
палаті.

На вільному (загальнолікарняному) руховому режимі ЛФК спрямована на
адаптацію організму до зростаючих навантажень побутового характеру.
Збільшується тривалість ходьби по коридору і на повітрі, хворі
навчаються тренувальної ходьби східцями приставним кроком у повільному
темпі. Заняття ЛГ проводять у кабінеті ЛФК груповим методом у положенні
сидячи та стоячи. Призначають заняття на тренажерах з урахуванням
толерантності до фізичного навантаження.

У період одужання засоби ЛФК використовують для виявлення та розвитку
компенсаторних можливостей серцево-судинної системи, вторинної
профілактики загострень ішемічної хвороби серця (ІХС), особливо
повторного ЇМ.

Хворих на ЇМ після стаціонарного лікування направляють на доліковування
у відділення реабілітації місцевого кардіологічного санаторію, де
призначають дозовану ходьбу на рівній місцевості у повільному та
середньому темпі, РГГ, ЛГ, ходьбу східцями, заняття на тренажерах,
прогулянки на свіжому повітрі. Фізичні тренування спрямовані на
відновлення фізичної працездатності хворого до рівня, необхідного для
повсякденної побутової та трудової діяльності. Після завершення
лікування в санаторії хворі продовжують лікуватись у кабінетах ЛФК
кардіологічного диспансеру, поліклініки або центру реабілітації за
місцем проживання. На цьому етапі вирішують питання працездатності
хворих, терміни поновлення трудової діяльності, обсяги службових
навантажень, питання збереження працездатності, інвалідності та
перекваліфікації.

Підтримувальний період починається з 3—4-го місяця від початку
захворювання і триває протягом усього життя хворого.

Мал. 44. Орієнтовний комплекс ЛГ у лікуванні інфаркту міокарда (В.І.
Дубровський, 1995)

Регулярні фізичні тренування хворих на ІМ сприяють збереженню їх
працездатності, у них рідше виникають повторні ІМ та серцева
недостатність. У режимі рухової активності хворим призначають РГГ,
дозовану ходьбу на свіжому повітрі, ЛГ, заняття на велотренажерах,
гребному тренажері протягом 10—20 хв 3— 5 разів на тиждень. Під час
заняття ЧСС не повинна перевищувати 120 за 1 хв.

Використана література

Основи здоров’я і фізична культура.- К.: , 2001.- 98с.

Мухін Володимир Миколайович Фізична реабілітація.- К.: Олімп. літ-ра,
2005.-

Мухін Володимир Миколайович Фізична реабілітація.- К.: Олімпійська
література, 2005.-

Богдановська Надія Василівна Фізична реабілітація різних нозологічних
груп.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 50с.

Вацеба Оксана, Журавльова Наталія. Фізичне виховання. Фізична
реабілітація.- Львів: , 2000.- 58с.

Богдановська Надія Василівна Фізична реабілітація різних нозологічних
груп.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 137с.

Основи здоров”я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів: 1-11 кл./ Підг. Зубалій М.Д.- К: Початкова школа,
2001.- 112с.- 2.00

Остапенко, Галина Олександрівна Вступ до спеціальності: Метод. рекомен.
для студ. фак. фізичн. вихован. спец. “Фізична реабілітація”.-
Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 50с.- 4.41

Варвінська, Наталія Анатоліївна Лікувальна фізична культура: (методична
розробка лабор. робіт для студ. ден. відділ. фак-ту фіз.вих.)/
Н.А.Варвінська, О.В.Владімірова.- Запоріжжя, 2004.- 40с.- 2.90

Варвінська, Наталія Анатоліївна Лікувальна фізична культура: Методична
розробка лабораторних робіт для студентів заочного відділення факультету
фіз.вих./ Н.А.Варвінська, О.В.Владімірова.- Запоріжжя, 2004.- 34с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020