.

Особиста гігієна фізкультурника (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
6 2419
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Особиста гігієна фізкультурника”

ПЛАН

1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ В ГІГІЄНІ ФІЗКУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

2. ДОГЛЯД ЗА ОДЯГОМ

3. ГІГІЄНА ТІЛА ТА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

4. ПРОФІЛАКТИКА ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

ЛІТЕРАТУРА

1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ В ГІГІЄНІ ФІЗКУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

Гігієна фізкультурника та спортсмена вимагає дотримання правильного
режиму дня, догляду за своїм тілом, одягом, взуттям, спортивним
інвентарем; загартовування організму і дотримання заходів, які
охороняють від різних захворювань.

У режимі дня враховується не тільки розпорядок дня (підйом, зарядка,
туалет і т.д.), але і весь складний процес тренування, навчання, роботи,
відпочинку. Розмаїтість умов побуту спортсменів не дає можливість
установити для всіх єдиний побутовий режим. Однак існують загальні
гігієнічні правила, що повинні виконуватися в будь-яких умовах і
періодах підготовки. Спортсмен або фізкультурник, який переносить великі
фізичні навантаження, має спати в добу 8-9 годин. Сон – це гальмування
кліток головного мозку, затримка їх діяльності. Під час сну
спостерігається зниження функцій організму, сповільнюється подих,
зменшується частота пульсу, знижується рівень (інтенсивність) обміну
речовин – настає відпочинок всього організму. Сон має важливе значення
для підтримки здоров’я, працездатності і життю людини. Лягати і вставати
потрібно в те саме час. Спати найкраще оголеним чи в трусах, при
відкритій чи кватирці вікні в залежності від температури повітря на
вулиці. Під час проведення учбово-тренувальних зборів можливий сон у
денний час. Його тривалість повинна бути близько 1 ч, припинятися сон
повинний за 1,5-2 ч до чергового тренування.

Установлений режим протягом окремих етапів підготовки необхідно прагнути
виконувати, тому що самі, здавалося б, незначні відхилення від
наміченого режиму ведуть до зниження працездатності, поганому
самопочуттю і зниженню спортивних результатів. Особливо важливо
дотримуватися режиму протягом змагального період і під час змагань.

Відпочивати протягом дня рекомендується активно. Прийом їжі перед
початком змагань повинен бути за 3-4 год до старту по плаванню і бігу.
За 1-1,5 год до старту по плаванню і бігу можна рекомендувати прийом
50-60 м глюкози і 200 мг вітамінів С. Особливо повинні дотримувати режим
харчування багатоборці III вікової групи. У цьому віці спостерігається
деяке збільшення ваги спортсменів унаслідок зайвих нагромаджень жиру,
тому в раціоні харчування треба передбачити більше рослинної їжі.
Рекомендується строго стежити за своєю вагою, не переїдати,
утримуватися від шкідливих звичок (наприклад, вживання алкоголю),
користатися не рідше одного разу в тиждень парною лазнею.

2. ДОГЛЯД ЗА ОДЯГОМ

Основні гігієнічні вимоги до одягу наступні: він повинен бути пористим
при гарній повітропроникності і гідроскопічності, відповідати сезону і
метеорологічним умовам. Цим вимогам відповідають вовняні, бавовняні і
трикотажні вироби.

Спортивний одяг повинний задовольняти гігієнічним вимогам і специфіці
виду спорту. Не рекомендується використовувати нижня білизна з капрону,
нейлону, лавсану, нітрону, інших синтетичних тканин. Вони погано
усмоктують вологу, електризуються, утрудняють роботу сальних і потових
залоз, можуть дратувати шкіру.

Однак носити на тренуваннях одяг з натуральних тканин (бавовна, льон) не
кожний може собі дозволити. Цей одяг сутужніше відпирається, довго
сохне, після багаторазових прань линяє і деформується.

Друге життя спортивній формі дає Laundry Detergent компанії Neways. На
відміну від звичайних пральних порошків, здатних викликати приступи
астми й алергії, цей препарат не містить шкідливих інгредієнтів. Він
прекрасно відпирає плями від трави, крові, поту, спортивних мазей навіть
без попереднього замочування і не выщелачивает білизна.

Але саме приголомшливе в препараті Laundry Detergent, це те, що він
повертає розтягнутому виробу первісну форму і робить фарбування тканини
більш яркою. Можливість зберегти одяг при багатьох праннях незамінна для
спортсменів, оскільки їм приходиться тренуватися по кілька разів у день.

З’явившись на ранніх етапах зародження людського суспільства, одяг
пройшов значну еволюцію.

Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари: білизна
(1-й шар), костюми і плаття (2-й шар) та верхній одяг (3-й шар).

За призначенням і характером використання розрізняють одяг повсякденний
побутовий (у тому числі дитячий), професійний (спецодяг), спортивний,
військовий, лікарняний, обрядовий тощо.

Важливим показником якості та гігієнічних властивостей одягу є
підодяговий мікроклімат. За температури навколишнього середовища
18-22 °С рекомендуються такі його параметри: температура
підодягового повітря 32,5—34,5 °С, відносна вологість — 55-60 %,
концентрація діоксиду вуглецю — до 1—1,5 %.

Гігієнічні властивості одягу залежать від виду тканини, характеру її
фактури та розкрою одягу. Для виготовлення тканин для одягу
використовуються текстильні волокна різного походження (натуральні,
хімічні). Натуральні органічні волокна — найдавніший вид тканинних
матеріалів, їм притаманні високі гігієнічні властивості. Вони можуть
бути органічними (рослинними, тваринними) і неорганічними. До рослинних
(целюлозні) органічних волокон належать бавовна, льон, сизаль, джут,
прядиво та ін. До органічних волокон тваринного походження (білкові)
належать вовна і шовк. Для виготовлення деяких видів спецодягу можуть
використовуватися неорганічні (мінеральні) волокна, наприклад азбест.

Останніми роками все більшого значення і поширення набуває інша група
текстильних волокон — хімічні. Як і натуральні, вони можуть бути
органічними і неорганічними. Проте останні застосовуються тільки для
виготовлення спеціальних видів одягу.

За призначенням розрізняють побутове (домашнє, літнє, зимове,
повсякденне, святкове та ін.), спортивне, спеціальне робоче, дитяче,
військове та лікувальне (ортопедичне та ін.) взуття. У поєднанні з
одягом взуття є важливим атрибутом нашого туалету, воно має велике
естетичне значення, відбиваючи культуру, виховання та національні
традиції і формуючи зовнішній вигляд людини.

Взуття має відповідати таким загальним гігієнічним вимогам:

• Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат
взуттєвого простору та його добру вентиляцію.

• Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і
формування кістково-м’язових елементів ступні, не утруднювати рухів під
час ходьби, занять фізичною культурою і під час виконання трудових
операцій.

• Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і
біологічних впливів.

• Не виділяти у внутрішньовзуттєвий простір хімічних речовин у
концентраціях, здатних у реальних умовах експлуатації мати несприятливий
вплив (шкіроподразливий, резорбтивний, алергічний та ін.) на шкіру
ступні і організм у цілому.

• Відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особливостям
організму.

• Легко чиститися і висушуватися, тривалий час зберігати

вихідні форму та гігієнічні властивості.

Гігієнічні властивості взуття залежать від матеріалу, з якого воно
виготовлене, відповідності розмірів конфігурації ступні, конструктивних
особливостей та експлуатаційних якостей.

Для виготовлення взуття використовують різні натуральні і штучні
матеріали. Багато показників, за якими судять про переваги й недоліки
того чи іншого матеріалу і можливості використання його у взутті різного
призначення, збігаються з тими, які характеризували гігієнічні
властивості тканин та одягу: теплопровідність, вологопоглинання,
повітропроникність та паропроникність.

3. ГІГІЄНА ТІЛА ТА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Основою здорового способу життя, ефективної первинної і вторинної
профілактики різних захворювань є особиста гігієна — комплекс заходів,
спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я шляхом дотримання
гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.

У сферу особистої гігієни входять: гігієна тіла і ротової порожнини,
гігієна фізичного виховання та загартовування, запобігання шкідливим
звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу та взуття, гігієна
відпочинку і сну, гігієна індивідуального харчування, гігієна розумової
праці, психогігієна тощо.

Гігієна тіла, забезпечення його чистоти, догляд за шкірою і волоссям є
найдавнішими елементами особистої гігієни. Систематичне вмивання
забезпечує чистоту і нормальне функціонування шкіри, що дуже важливо у
зв’язку з її фізіологічною роллю.

Для попередження гнійничкових захворювань спортсмен повинен після
кожного тренування приймати душ (температура води не нижче 40 С). При
користуванні парною лазнею рекомендується визначена послідовність миття,
що відповідає гігієнічним вимогам. Починаючи паритися, не слід
змочувати голову. Небагато попаривши, можна приступити до миття тіла, а
потім починати мити голову. Після цього рекомендується пропотіти в
парильні з віником, а на закінчення обмити голову і тіло теплою водою.
Після лазні треба остерігатися охолодження. Не рекомендується пити
холодну рідину. Баню варто відвідувати не більш одного разу в тиждень,
бажано напередодні дня відпочинку.

Кращим засобом попередження захворювань є загартовування організму.
Уміле користування сонячними променями, повітрям, водою виробляє в
організму здатність легко переносити коливання температури повітря,
зміни погоди, підвищує опірність організму до захворювань.

Через шкіру виділяється значна кількість летких речовин, зокрема таких,
як пропанол, оцтова кислота, ацетон, метанол, органічні та неорганічні
солі, ферменти. Сукупність цих та інших речовин сприяє розмноженню на
шкірі бактерій і грибів, особливо у ділянці промежини та відхідника.

Водночас шкіра, особливо чиста, має бактерицидні властивості — кількість
мікробних тіл у суспензії мікроорганізмів, нанесених на чисту шкіру
протягом 2 год, знижується більше ніж. на 90 %. Бактерицидність добре
вимитої шкіри в 15— 20 разів вища, ніж брудної. Тому необхідно обмивати
все тіло теплою водою (бажано під душем) не менше одного разу на
тиждень. Крім обов’язкових умивань уранці і перед сном, щодня увечері
слід мити ноги. Необхідно також, особливо жінкам, обмивати зовнішні
статеві органи, що також є елементом щоденної особистої гігієни. Волосся
рекомендується мити 1 раз на тиждень, якщо шкіра суха, і 1 раз на 3—4
дні, якщо шкіра жирна.

Під час прийняття процедур забороняється палити, гучно розмовляти. Перед
парильнею слід прийняти теплий душ, у сауні необхідно запобігати
перегріванню голови.

Основний спосіб гігієнічного догляду за ротовою порожниною — двічі на
день (вранці і перед сном) чистити зуби. Чищення зубів необхідне для
знищення зубного нальоту, сповільнення процесів утворення зубного
каменю, який є одним із головних чинників розвитку карієсу і
пародонтозу, знищення неприємного запаху з рота, зменшення кількості
мікроорганізмів у ротовій порожнині, в тому числі і умовно-патогенних,
для розвитку яких у ній є необхідні поживні речовини та сприятливі щодо
температури і вологості умови.

Для механічного чищення зубів використовують спеціальні зубні порошки
та пасти. Головними компонентами зубного порошку є очищена крейда та
різні додатки. Властивості зубного порошку очищати зуби і масажувати
ясна достатньо високі, однак його головним недоліком порівняно з пастами
є абразивний вплив на емаль зубів: Перевагою паст, до складу яких
входить значно менше крейди, ніж до складу зубних порошків, є і
можливість створення різноманітних Композицій щодо складу, зручність та
гігієнічність користування. Асортимент зубних паст включає гігієнічні та
лікувально-профілактичні пасти. У рецептуру лікувально-профілактичних
паст, на відміну від гігієнічних, з метою створення протизапального,
фторзамісного позитивного впливу на зуби і ясна вводяться різні
біологічно активні речовини: вітаміни, рослинні екстракти, мінеральні
солі, мікроелементи тощо.

Чистять зуби спеціальними зубними щіточками, що відрізняються одна від
одної розмірами робочої поверхні, матеріалом (із свинячої щетини або
синтетичних волокон) та формою. Зручніше застосовувати щітки з увігнутою
робочою поверхнею до 3—3,6 см для дорослих і до 2,5—3 см для дітей.
Досить ефективним способом утримування зубних щіток у чистоті і
запобігання сильному їх бактеріальному обсіменінню є добре промивання
проточною водою після використання і покриття робочої поверхні мильною
піною, яка легко змивається перед наступним використанням.

Основними компонентами фізичної культури є ходьба, біг, ранкова
гігієнічна гімнастика, плавання, різні види спортивних ігор і занять.
Найпростішими видами фізичної культури повинні займатися всі практично
здорові дорослі й діти. Обов’язковим елементом режиму дня мають бути
адаптовані фізичні вправи і для більшої частини осіб, хворих на будь-які
хронічні захворювання.

Фізичне навантаження, як правило, має бути індивідуальним і виходити з
реального стану здоров’я, віку й підготовленості людини.

Практично для більшості людей найдавнішим, найдоступнішим і таким, що не
має протипоказань, видом фізичної діяльності є ходьба. «Рух як такий
може за своєю дією замінювати будь-які ліки, але всі лікувальні засоби
світу не в змозі замінити дію руху» — неодноразово підкреслював відомий
французький терапевт Тіссе.

4. ПРОФІЛАКТИКА ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

Обов’язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих
звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень
тощо.

Паління підвищує вміст у крові карб оксигемоглобіну, зумовлює гіпоксію
тканин, негативно впливає на функції шлунка та ендокринних залоз,
кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пам’ять і увагу,
знижує розумову працездатність. Середня тривалість життя тих, хто
палить, на 5— 7 років коротша, ніж тих, хто не палить.

Великою небезпекою (особливо для дітей та вагітних жінок) є вимушене
пасивне паління під час перебування у приміщенні, що забруднюється
тютюновим димом.

Усі ці дані свідчать про необхідність посилення боротьби з палінням
(першими приклад цього мають демонструвати медики) і активізації
відповідної профілактичної роз’яснювальної і організаційної роботи.

Зловживання алкоголем також негативно впливає на організм на всіх етапах
його розвитку, починаючи з внутрішньоутробного. Під впливом алкоголю
можуть настати передчасні пологи, відбувається збільшення перинатальної
смертності. З алкогольною інтоксикацією вагітних жінок багато вчених
пов’язують зростання в 60—70 разів кількості випадків специфічних
виродливостей і порушень розвитку дітей, алкогольного синдрому плода та
енцефалопатій. Алкоголь негативно впливає на всі органи і системи
організм.

ЛІТЕРАТУРА:

Основи гігієни. Посібник / За ред. Васильченко В.С. – К., 1996.

Петрова К.В. Спорт і гігієна. – К., 1986.

Методика проведення спортивних занять. – К., 1994.

PAGE

PAGE 2

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019