Не потрібен нам берег турецький…
Очікувана переорієнтація туристичних потоків стосуватиметься й України
Вітчизняний туристичний бізнес дедалі впевненіше заявляє про себе і
нагадує про проблеми, які вже потрібно вирішувати. Радше не завдяки, а
всупереч нашому податковому законодавству та політиці властей, торік, за
офіційною інформацією, частка туризму і суміжних галузей становила вже
8,6% ВВП України, державу відвідало близько 6,2 млн іноземних туристів.
Щоправда, оцінки незалежних експертів скромніші: від 2,3 до 3,5 млн. Про
стратегічне значення туристичної сфери свідчить і постійна боротьба за
сфери впливу на туристичній карті світу.
Кому – війна, кому…
Офіційна статистика заявляє, що кожен іноземний турист лише за три дні
свого перебування у нас залишає у середньому 520 доларів. Про
прибутковість цієї сфери промовисто свідчать і 3,2 млрд гривень податку,
переказаних минулого року до бюджету. Врешті-решт, саме туризм створює
додаткові робочі місця.
Цьогорічний туристичний сезон для України матиме особливе значення: саме
нині є унікальний шанс кардинально змістити туристичні потоки на свою
користь.
Цьому сприяє насамперед нестабільна політична ситуація у країнах
традиційного відпочинку, пов’язана з війною в Югославії. Більшість
представників західних турагентств сходяться на думці, що пропонувати
влітку відпочинок на Адріатиці, навіть у спокійній Словенії, – марно.
Хорватія вже визнала, що недорахується 1,5 млн туристів і $1 млрд
доходів від туризму.
Однак фахівці стверджують: якщо хорвати знизять ціни до рівня 3-4-річної
давності, то сезон не буде зірвано завдяки ризиковій натурі туристів з
СНД. Тим більше, що основні туристичні центри країни розташовані за 1200
км від Косово і не зазнавали бомбардувань навіть під час війни в самій
Хорватії. Неабияк стурбована Греція, адже близькість війни в Югославії
навряд чи дозволить зберегти кількість відпочиваючих на торішньому
рівні.
Невеликого спаду припливу іноземних гостей зазнала Угорщина. Був навіть
випадок, коли група з Великобританії відмовилася від мандрівки до Праги
через… війну в Косово. Чимало галасу наробила і натовська ракета, що
“випадково” впала на передмістя столиці Болгарії. Тамтешні турагенції
сподіваються на значний приплив на Золоті Піски завсідників адріатичного
узбережжя, тож будь-які випадковості – не на користь масштабним планам,
які до “зальоту” ракети здавались цілком реальними.
Можуть дещо похитнутися позиції і ще одного традиційного туристичного
лідера регіону – Туреччини. Щороку вона витрачає на рекламу курортів 13
мільйонів доларів (це один з найвищих показників у світі), але чи стане
навіть цих коштів, аби впевнити зарубіжних туристів, що курдська
проблема аж ніяк не завадить їх відпочинку?
Принаймні уряди провідних західних держав про всяк випадок не
рекомендують своїм громадянам їхати до Туреччини, що вигідно партнерам
по ЄС: Іспанії, Італії та Франції. На тлі такої інформаційної боротьби
найбільше шансів на перемогу мають Єгипет, Туніс, Кіпр та… Україна.
Надзвичайно гнучка податкова політика Єгипту і Тунісу у туристичній
сфері спричинила справжній бум у регіоні. Турагенції пропонують тижневий
відпочинок у Єгипті у тризірковому готелі за $340-380 (враховуючи
авіапереліт). Заповненість готелів у цих країнах торік сягнула
небувалого показника: 85-90%. За останні п’ять років тут значно
підвищився рівень сервісу, розширилася сфера послуг, щороку
відкриваються нові турмаршрути. Країна пірамід цього року вдалася до ще
більшого демпінгу на ринку, що неодмінно збільшить кількість прибулих на
відпочинок.
Тижневе перебування на Кіпрі, причому в грецькій його частині, де
туристична інфраструктура розвинута краще, у березні-квітні коштувало
українському туристові $490, з яких $390 припадало на авіапереліт. Тому
саме близькосхідний регіон, на думку фахівців, матиме всі шанси виграти
боротьбу за туриста в Італії, Туреччини та Болгарії. Між іншим, помітною
тенденцією останніх років стала орієнтованість цих країн на
представників середнього класу.
Більшість дво-, тризіркових готелів, у міру комфортних та з традиційним
“джентльменським набором” послуг, – здебільшого для сімейного
відпочинку. Діє гнучка система знижок, в Єгипті та Болгарії – пільгові
розцінки на авіаперельоти до місць відпочинку.
Повернення в Крим
Боротьба за іноземного туриста розгортається не менша, ніж за володіння
енергоджерелами. Здається, за такої ситуації Україна має не надто багато
шансів втрутитись у розподіл світового туристичного пирога.
Але разом з тим торік до України навідалися (за даними Держкомкордону)
14 млн іноземців. За той же період за кордоном побувало 8,6 млн наших
громадян, що майже в півтора разу менше, ніж в 1996-му. Впевненості
додає й успішно проведена у Києві П’ята міжнародна туристична виставка
“Подорожі та туризм-99”.
За словами голови комітету Валерія Цибуха, “саме цього сезону ми можемо
змістити традиційні туристичні потоки у наш бік. Крим та Карпати мають
значну привабливість для іноземних туристів. За розумної податкової
політики та інформаційної підтримки і реклами наші курорти мають усі
шанси з часом “переграти” знані турецькі та болгарські”.
Але навіть якщо є шанси, це ще не означає що їх буде реалізовано.
Приміром, цього сезону влада зробила іноземним турфірмам подарунок у
вигляді скасування ПДВ на послуги, що надаються за кордоном. У
результаті закордонні тури подешевшали в середньому на 5-10%. Брак
розумної податкової політики призводить до того, що багаті українці
інвестують будівництво туристичних готелів у Болгарії, Словенії,
Румунії, але тільки не в Криму.
Залучати туристів з-за меж СНД перешкоджає висока вартість проживання в
пристойних готелях: $80-140 за добу, спричинена високими ставками
готельного збору, а також “вакханалія” з візами, яких є 15 видів і які
коштують $75-120 (порівняймо: до Туреччини – $10, до Естонії – $25).
Поки що основна ставка – на внутрішній туризм. У Криму знову
сподіваються збільшення кількості туристів насамперед з Росії. Хоча
минулого року вперше відпочиваючі з України становили 60% від усіх 3,5
млн осіб, що побували у Криму, а заповнюваність готелів сягнула майже
70%. Та до Криму їдуть переважно за профспілковими путівками за
пільговими цінами. За оцінками фахівців з місцевих приватних фірм, торік
у Криму тільки близько 100 тис. відпочиваючих з України оплачували повну
вартість путівки, втім, тепер цей показник, безперечно, зросте.
Як повідомила заступник міністра курортів та туризму Криму Марина
Слєсарева, уряд півострова дозволив істотно знизити планку в
оподаткуванні землі та розрахунки за комунальні послуги південних
оздоровниць, що дає змогу майже не підвищувати ціни на путівки. Фактично
місцеві власті ці податки тільки підвищують.
На стадії вирішення – домовленості про пільговий проїзд відпочиваючих
авіа- та залізничним транспортом, що вже давно зроблено у Росії. Але
навіть це не принесло очікуваного перелому у ціновій політиці: у Сочі
цьогорічна середня вартість двомісного номера з вигодами становить
$12-15, тимчасом як у Криму лише за собівартістю цей показник
залишається на рівні 15-17 у.о. Значне коливання цін – і на переїзди з
Москви до Сочі та Сімферополя.
Тож більшість кримських оздоровниць вирішили цього літа відшукувати
власні, як то кажуть, приховані резерви, аби принадити гостей. Приміром,
впровадили триступеневу цінову систему. На першому рівні – престижні
санаторії та готелі з цінами, котрі доступні переважно новим росіянам та
українцям. Так, день перебування у респектабельних санаторіях “Місхор”
та “Ай-Петрі” коштує у розпал сезону $24-40, дещо менша ціна – на
алуштинські оздоровниці: від $23 до $32 на день.
За відсутності у країні середнього класу кримські оздоровниці нижчого
гатунку змушені істотно знижувати ціни, тож чимало турагенцій вже
пропонують придбати путівки у доволі престижні санаторії за практично
торішніми цінами.
Чекають у Криму і на іноземців, але рівень місцевого сервісу тут явно не
дотягує до загальноприйнятого європейського. На швидкий приплив
іноземців годі сподіватися. У Держкомтуризмі впевнені: на цьому етапі
йдеться радше про перелом традиційної орієнтованості наших туристів на
Туреччину та Болгарію, початок якого вже відзначають незалежні експерти.
У липні починається акредитація готелів, що відбуватиметься під
контролем Держстандарту. Керівники турагенцій сподіваються, що із
упорядкованістю “зірковості” готелів дещо впорядкуються і ціни на їх
послуги, а це у свою чергу істотно вплине на привабливість вітчизняних
курортів.
Хто захистить туриста?
Тим часом більшість вітчизняних турагенцій спрямовують діяльність на
розвиток зовнішнього туризму. Але і тут чимало проблем. Передусім,
більшість фірм порушують статтю 18 Закону “Про туризм”, згідно з якою
сторони мусять в угоді обумовлювати свою відповідальність за ненадання
туристичних послуг або за їх низьку якість, майже ніяк не визначаються й
дії сторін на випадок форс- мажорних обставин. Саме тому вітчизняний
турист доволі часто за кордоном потрапляє у ситуацію, коли він юридично
не захищений. Те ж повною мірою стосується і внутрішнього туризму.
Україна має всі шанси з часом стати туристичною Меккою Європи – це
відзначають не лише наші чиновники, але й, передусім, іноземці. Втім, як
казав колись класик, заважають нам у цьому лише дороги та закони. Якщо
вдасться вирішити хоча б одну з проблем, можна буде сміливо говорити, що
у світі одним туристичним центром стало більше.
Володимир ЦАРУК, Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ
А чим вітчизняні курорти гірші?
Крим готується підхопити туристичну естафету від Туреччини та Хорватії
Квітнева виставка в Києві “Україна: туризм і дозвілля” відбулася під
знаком війни на Балканах і зниження купівельної спроможності українських
та російських мандрівників. Якщо взяти до уваги погрози курдських
терористів у Туреччині й ускладнення правил в’їзду до країн ЄС, слід
очікувати зміни акцентів у роботі вітчизняних турфірм. Зокрема, вони
посилять увагу до вітчизняних курортів.
Крим не менш привабливий, ніж Болгарія
Цієї весни вже вп’яте відбувається міжнародна туристична виставка
“Україна: туризм і дозвілля”, яку організовують журнал “Міжнародний
туризм” і фонд “Міжнародна освіта”. Масштаби виставки щороку зростали і
дозволили їй стати головним туристичним форумом країни. Нині до виставки
“Україна: туризм і дозвілля” приєдналася експозиція Travel Ukraine, яку
торік британський виставковий холдинг ІТЕ організовував самостійно і
зазнав невдачі. Об’єднанійвиставці стало тісно в Українському домі, і
вона переїхала до Палацу спорту.
Цього року на виставці вперше так широко представлені вітчизняні
виробники турпродукту, насамперед кримські. Не останню роль відіграло
надання їм, у тому числі підприємствам “Укрпрофтуру” і
“Укрпрофоздоровниці”, знижок. Українські туристи і кримські курорти
повертаються обличчям одне до одного. За словами директора СП “Тур-Етно”
(Севастополь) Андрія Пилова, російський ринок, який для кримських
турфірм раніше був головним, тепер помітно втратив свою привабливість
через кризу і протекціоністські заходи в цій країні.
Щоб компенсувати відплив російських туристів за рахунок вітчизняних,
кримські курорти знизили доларові ціни на путівки на 30-40% і розширили
набір пропонованих послуг. Завдяки цьому для вітчизняних туроператорів
Крим перетворився з продукту, що його пропонували “для асортименту”, на
важливий напрям, рівноцінний болгарському чи турецькому.
З-поміж інших регіонів України помітними на виставці були Київ, західний
регіон (Карпати, Львів, Чернівці, Кам’янець-Подільський) і північне
узбережжя Чорного моря.
Уперше разом з турфірмами самостійно брали участь у експозиції
підприємства, що обслуговують туризм: готелі (київські “Дніпро”,
“Україна”, “Русь” та ялтинський “Горизонт”) і 13 страхових компаній. Як
зазначила директор готелю “Дніпро” Людмила Луганова, участь у виставці
дозволяє краще відчувати потреби турфірм і потенційних мандрівників та
безпосередньо знайомити їх зі своїми послугами.
Турпутівки – в першій “5” товарів
Цьогорічна виставка, як зазначає директор турагенції “Артекс” Олег
Пікерський, засвідчила появу кістяка українського професійного туризму –
25-35 фірм, які за кілька років роботи зарекомендували себе як надійні
партнери. Лідерів – “САМ”, “Гамалія” і “Яна” – було видно неозброєним
оком. Ще одна тенденція, що виявилась тут, – поглиблюється спеціалізація
фірм. Одні (“Тартус”, “Примекспрес”) знаходять свою нішу в організації
круїзів, інші спеціалізуються на подорожах до певних країн (“Іспатур” –
до Іспанії, “Чарівна подорож” – до Туреччини). Ноу-хау фірми “Супермаш”
– “Тур одиноких сердець” для романтиків, що шукають супутника життя, а
також тури в Україну для мисливців.
Чимало місця займали об’єднані стенди країн, яких налічувалося близько
десятка. Інтерес до виставки іноземців весь час зростає. Так, експозиція
Угорщини представляла 13 турфірм, а на наступний рік директор
представництва “Угорщина-туризм” в Україні Лайош Отті прогнозує участь
близько 20 угорських фірм, пояснюючи це більшою привабливістю
українського ринку порівняно з російським і високим професіоналізмом
організаторів.
Крім Угорщини, традиційними напрямами виїзду українських туристів
донедавна були Болгарія, Італія, Туреччина, Хорватія. Цього сезону в
останніх двох країнах загострилась обстановка, тож потік туристів
зменшиться. Щоб не допустити зриву туристичного сезону, Туреччина
застосовує активний демпінг у передсезоння, а хорвати вдалися до
PR-акцій, у тому числі й на виставці в Києві.
За прогнозами фахівців, зменшиться виїзд і до Італії та інших країн
Шенгенської зони, які дедалі щільніше зачиняють зовнішні кордони. Тож
туристичний потік з країн СНД переорієнтується на регіони Чорномор’я і
Східного Середземномор’я: Крим, Болгарію, Кіпр, Єгипет, Туніс.
На виставці далася взнаки світова тенденція до “інтернетизації”
туристичного бізнесу. На сьогодні турпутівки входять до першої п’ятірки
товарів, якими найактивніше торгують в Internet. У світі 34 млн чол. за
допомогою Інтернету планують відпочинок, а 6-7 млн замовляють туристські
послуги електронним шляхом. Тепер це можуть зробити й українські
туристи, зокрема завдяки програмі “Туристське літо-99″/туристська
розсилка Travel News HYPERLINK “http://www.tour.com.ua” \t “_blank”
http://www.tour.com.ua .
Думка фахівця:
ВР України , Закон № 324/95-ВР від 15.09.95
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про туризм
Цей Закон визначає загальні правові, організаційні, виховні та
соціально-економічні засади реалізації державної політики України в
галузі туризму. Метою Закону є створення правової бази для становлення
туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу
культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення,
збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів
туристів і суб’єктів туристичної діяльності, визначення їх обов’язків і
відповідальності.
Дія цього Закону поширюється на підприємства, установи, організації
незалежно від форм власності, фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з
наданням туристичних послуг, а також на громадян, які їх отримують.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі вживаються такі терміни:
туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в
оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття
оплачуваною діяльністю;
турист (мандрівник) – особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу
країну з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на
термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої
оплачуваної діяльності та з зобов’язанням залишити країну або місце
перебування у зазначений термін;
туристична діяльність – діяльність з надання різноманітних туристичних
послуг відповідно до вимог цього Закону та інших актів законодавства
України;
екскурсійна діяльність – діяльність по організації подорожей, що не
перевищують 24 години у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь
складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам’ятками історії,
культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо;
туристичні ресурси – сукупність природно-кліматичних, оздоровчих,
історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів
відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста;
суб’єкти туристичної діяльності – підприємства, установи, організації
незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у
встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на
здійснення діяльності, пов’язаної з наданням туристичних послуг;
туристична індустрія – сукупність різних суб’єктів туристичної
діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати,
підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які
забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів;
туристичні послуги – послуги суб’єктів туристичної діяльності щодо
розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного
обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту,
розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів;
туристичний продукт – комплекс туристичних послуг, необхідних для
задоволення потреб туриста під час його подорожі;
туристський ваучер (путівка) – документ, що підтверджує статус особи або
групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для
отримання туристом або групою туристів туристичних послуг;
тур – туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні
терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання,
розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо);
керівник туристської групи – особа, що є представником суб’єкта
туристичної діяльності і виступає від його імені, супроводжує туристів,
забезпечує виконання умов договору про надання туристичних послуг,
володіє фаховими знаннями про країну (місцевість) перебування, і, як
правило, – мовою країни перебування або загальнозрозумілою там мовою;
гід (екскурсовод) – особа, яка володіє фаховою інформацією про країну
(місцевість) перебування, визначні місця, об’єкти показу, а також мовою
цієї країни чи мовою іноземних туристів, яких приймають, або
загальнозрозумілою для них мовою, надає екскурсійно-інформаційні,
організаційні послуги та кваліфіковану допомогу учасникам туру в межах
договору про надання туристичних послуг. Гід-індивідуал здійснює свої
функції лише на підставі ліцензії;
ліцензія на здійснення діяльності, пов’язаної з наданням туристичних
послуг, – спеціальний дозвіл, що підтверджує право його власника на
здійснення відповідного виду або комплексу видів діяльності, визначених
цим Законом та іншими актами законодавства України;
сертифікат відповідності – документ, що підтверджує якість туристичних
послуг та їх відповідність конкретному стандарту чи іншому нормативному
документу.
Стаття 2. Законодавство України про туризм
Законодавство України про туризм складається з Конституції України,
цього Закону, інших актів законодавства України, що видаються відповідно
до них, міжнародних договорів і угод, в яких бере участь Україна.
Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
Стаття 3. Державна політика в галузі туризму
1. Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку
національної культури та економіки і створює сприятливі умови для
туристичної діяльності.
Державна політика у галузі туризму визначається Верховною Радою
України.
2. Основними напрямами державної політики в галузі туризму є:
залучення громадян до раціонального використання вільного часу,
проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною
спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення;
забезпечення раціонального використання та збереження туристичних
ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки
України, створення ефективної системи туристичної діяльності для
забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму;
створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму
відповідно до чинного законодавства України, міжнародних норм і правил;
захист прав та інтересів держави в галузі туризму;
створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного,
митного, прикордонного та інших видів контролю;
створення економічних умов, які стимулюють розвиток туризму в Україні;
запровадження пільгових умов для організації туристичної та екскурсійної
роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених
верств населення;
заохочення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної
індустрії;
встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування в
галузі туризму;
впровадження системи статистичної звітності суб’єктів туристичної
діяльності;
визначення порядку управління державною власністю в галузі туризму;
створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для суб’єктів
підприємництва незалежно від форм власності, сприяння розвитку
конкуренції, забезпечення дотримання у цій галузі антимонопольного
законодавства;
забезпечення безпеки туристів, захист їх прав, інтересів та майна;
підтримка розвитку туризму в регіонах, визначення статусу окремих
туристичних центрів, створення умов для пріоритетного розвитку
туристичної індустрії;
організація та розвиток системи наукового забезпечення галузі туризму,
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації туристичних
кадрів;
розвиток співробітництва з зарубіжними країнами та міжнародними
організаціями, участь у міжнародних програмах розвитку туризму, розробка
та укладання міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів у
галузі туризму та визначення механізму їх реалізації.
Стаття 4. Органи державної виконавчої влади в галузі туризму
1. Центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму є
Державний комітет України по туризму, повноваження якого визначаються
цим Законом та положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Державний комітет України по туризму на підставі цього Закону:
реалізує державну політику в галузі туризму і несе відповідальність за
подальший його розвиток;
бере участь у підготовці проектів законодавчих та інших нормативних
актів з питань туризму. В межах своїх повноважень розробляє і затверджує
нормативні акти, узагальнює практику застосування законодавства та
вносить пропозиції щодо його вдосконалення;
визначає перспективи та напрями розвитку внутрішнього та міжнародного
туризму, його матеріально-технічної та соціальної бази, забезпечує їх
виконання;
координує діяльність міністерств і відомств, туристичних підприємств та
організацій незалежно від форм власності у питаннях, пов’язаних з
прийомом та обслуговуванням туристів в Україні та організацією
туристичних поїздок за кордон;
організує інформаційну, рекламну та видавничу діяльність з питань
туристичної діяльності;
сприяє розвитку конкуренції на ринку туристичних послуг, створює рівні
можливості на ньому для всіх суб’єктів підприємництва незалежно від форм
власності;
здійснює ліцензування (позбавляє ліцензій) діяльності суб’єктів
підприємництва незалежно від форм власності, що надають туристичні
послуги. Разом з Державним комітетом України по стандартизації,
метрології та сертифікації встановлює державні стандарти у сфері
туристичних послуг, проводить сертифікацію та атестацію туристичних
підприємств, контролює виконання ними умов та правил прийому і
обслуговування туристів;
організує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації
туристичних кадрів, проведення науково-дослідних робіт у галузі
туризму;
бере участь у зовнішньоекономічній діяльності в галузі туризму,
представляє інтереси України з питань туризму в інших країнах та
міжнародних організаціях, укладає відповідно до чинного законодавства
міжнародні угоди, відкриває туристичні представництва за кордоном.
Рішення Державного комітету України по туризму, що регулюють питання
туризму та видані в межах його повноважень, є обов’язковими для
міністерств і відомств, місцевих органів державної виконавчої влади,
суб’єктів підприємництва незалежно від форм власності, туристів.
2. Місцевими органами державної виконавчої влади в галузі туризму є
відповідні структурні підрозділи у складі органів державної виконавчої
влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, які підпорядковані цим органам влади та Державному комітету
України по туризму. В разі необхідності в місцях пріоритетного розвитку
туризму зазначені органи можуть створювати представництва (бюро).
Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади в галузі
туризму визначаються положеннями про них, які затверджуються місцевими
органами державної виконавчої влади за погодженням з Державним комітетом
України по туризму.
Стаття 5. Об’єднання суб’єктів туристичної діяльності
Суб’єкти туристичної діяльності з метою поліпшення обслуговування
туристів, впровадження позитивного досвіду роботи можуть створювати свої
об’єднання або асоціації, що діють відповідно до чинного законодавства
України, їх статутів, які затверджуються зборами представників суб’єктів
туристичної діяльності, що входять до складу об’єднань або асоціацій.
Стаття 6. Рада представників суб’єктів туристичної діяльності
При Державному комітеті України по туризму створюється рада
представників суб’єктів туристичної діяльності, яка є дорадчим органом і
діє відповідно до положення про раду, що затверджується Комітетом.
Стаття 7. Національна рада по туризму
Для координації діяльності міністерств і відомств України в галузі
туризму створюється Національна рада по туризму, яка є позавідомчим
колегіальним органом.
Положення про Національну раду по туризму та її персональний склад
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Державний реєстр суб’єктів туристичної діяльності
З метою обліку суб’єктів туристичної діяльності ведеться Державний
реєстр.
Державний реєстр суб’єктів туристичної діяльності веде Державний комітет
України по туризму.
Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму, яким
Державний комітет України по туризму делегував право видавати ліцензії,
після прийняття рішення про видачу ліцензії суб’єкту туристичної
діяльності подають Державному комітету України по туризму необхідні дані
для занесення його до Державного реєстру суб’єктів туристичної
діяльності.
Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
Стаття 9. Економічна діяльність у галузі туризму
Економічна діяльність у галузі туризму полягає в забезпеченні
ефективного використання наявної та створення нової
матеріально-технічної бази туризму, збільшення валютних надходжень до
бюджету держави, кооперування коштів суб’єктів туристичної діяльності,
зайнятості населення, задоволення його різноманітних потреб.
Основними завданнями економічної діяльності суб’єктів туристичної
діяльності є:
створення туристичного продукту;
формування ринку туристичних послуг;
удосконалення інфраструктури туризму;
надання туристичних послуг;
розвиток внутрішнього та іноземного туризму.
Стаття 10. Доходи від туристичної діяльності та відносини з бюджетом
Доходи від туристичної діяльності формуються за рахунок надходжень від:
основної діяльності;
проживання туристів у готелях, мотелях, кемпінгах тощо;
обслуговування підприємствами харчування;
транспортного обслуговування;
додаткових послуг, інших видів діяльності.
Прибуток (доход) суб’єктів туристичної діяльності підлягає оподаткуванню
на загальних підставах згідно з чинним законодавством України. З метою
збереження природного та історико-культурного середовища цими суб’єктами
може передаватися до місцевих бюджетів частина прибутку для її цільового
використання.
Стаття 11. Джерела фінансування туризму
1. Туристична діяльність здійснюється за рахунок:
власних фінансових ресурсів суб’єктів туристичної діяльності, грошових
внесків громадян і юридичних осіб;
позичкових фінансових коштів (облігаційні позики, банківські та бюджетні
кредити);
безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань підприємств, установ,
організацій і громадян;
позабюджетних фондів;
коштів Фонду розвитку туризму України, що формуються за рахунок
відрахувань суб’єктів підприємництва незалежно від форм власності;
іноземних інвестицій;
надходжень від туристичних лотерей;
інших джерел, не заборонених законодавством України.
2. З метою розвитку туризму суб’єктам підприємництва, що надають
туристичні послуги, можуть встановлюватись пільги щодо оподаткування,
кредитування та страхування туристичної діяльності.
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Стаття 12. Підстави для початку та зупинення діяльності, пов’язаної з
організацією та наданням туристичних послуг
Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності,
фізичні особи здійснюють діяльність, пов’язану з наданням туристичних
послуг, лише за наявності ліцензії.
Спеціально уповноважені органи відповідно до законодавства України
можуть обмежувати або зупиняти функціонування суб’єктів туристичної
діяльності, робота яких негативно впливає на збереження навколишнього
природного та історико-культурного середовища.
Стаття 13. Ліцензування туристичної діяльності
1. З метою створення рівних можливостей суб’єктам туристичної діяльності
на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних
інтересів держави та споживачів цих послуг, підвищення рівня
туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туристичної
діяльності.
Ліцензії видаються Державним комітетом України по туризму, який
встановлює порядок їх видачі, умови і правила здійснення туристичної
діяльності та контроль за їх дотриманням.
Державний комітет України по туризму може делегувати право видачі
ліцензій місцевим органам державної виконавчої влади в галузі туризму.
2. Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:
організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні
(іноземний туризм);
організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні
(внутрішній туризм);
організація туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм);
екскурсійна діяльність;
організація масового та оздоровчо-спортивного туризму.
3. Суб’єкти туристичної діяльності, які порушують вимоги чинних актів
законодавства України, Державним комітетом України по туризму
позбавляються ліцензій на певний термін або безстроково.
Стаття 14. Суб’єкти ліцензування
Ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні
агентства, бюро подорожей, бюро екскурсій, екскурсійні бюро, бюро по
прийому туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги,
туристичні комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від форм
власності та фізичні особи, що здійснюють туристичну діяльність,
передбачену їх статутами або положеннями.
Стаття 15. Сертифікація готельних послуг та послуг харчування
Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами
туристичної діяльності, підлягають обов’язковій сертифікації на їх
відповідність вимогам нормативних документів.
В разі позитивного вирішення питання щодо сертифікації суб’єкта
туристичної діяльності у встановленому порядку видається сертифікат, що
підтверджує рівень якості послуг.
Стаття 16. Туристична подорож (поїздка) та туристичні послуги
Туристична подорож (поїздка) здійснюється індивідуально або у складі
групи туристів.
Подорож визнається груповою, якщо кількість її учасників становить не
менше 10 туристів.
Подорожі здійснюються на основі угод, туристських ваучерів, путівок,
маршрутних книжок, інших документів, що визначають статус туристів.
Комплекс туристичних послуг може включати транспортне обслуговування,
бронювання місць на проживання та розміщення, харчування, екскурсійне
обслуговування, організацію культурної, спортивної програм тощо.
Під час здійснення групової подорожі суб’єкт туристичної діяльності
зобов’язаний забезпечити групу туристів кваліфікованим керівником, а у
разі необхідності, за згодою групи, – гідом.
Стаття 17. Страхування туристів
Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і
здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із
страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.
Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю туриста або його майну,
провадиться у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Розділ V
ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ) СУБ’ЄКТАМИ ТУРИСТИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ
Стаття 18. Порядок укладання договорів (контрактів)
Договір (контракт) на надання туристичних послуг укладається між
суб’єктами туристичної діяльності, а також між ними та споживачами
туристичного продукту (туристами).
Договір (контракт) повинен визначати обсяг, умови та якість надання
послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов’язки
сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов
договору.
Договір (контракт) укладається у письмовій формі, скріплюється печатками
та підписами сторін.
Договір (контракт) між суб’єктом туристичної діяльності і туристом або
групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та
видачі туристу чи керівнику групи туристського ваучера.
Стаття 19. Підстава для отримання туристичних послуг
Підставою для отримання туристом або групою туристів обумовлених
договором (контрактом) туристичних послуг та документом, що визначає їх
статус, є туристський ваучер, зразок якого затверджується Державним
комітетом України по туризму.
Стаття 20. Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності
1. Суб’єкти туристичної діяльності під час надання послуг туристам на
території України мають право:
змінити тривалість та маршрут туру, клас обслуговування, вид
транспортного обслуговування, спосіб забезпечення безпеки туриста та
збереження його майна, збільшити обумовлену вартість туру більш як на 5
відсотків лише за згодою туриста і за умови повідомлення його про це не
пізніше ніж за 20 днів до початку туру;
розірвати договір (контракт) про надання туристичних послуг без
відшкодування туристу збитків у разі виникнення форс-мажорних обставин,
за яких надання послуг неможливе, а також у випадку, якщо не було
зібрано мінімальної кількості туристів, необхідної для створення групи,
про що туристів повинно бути повідомлено не пізніше ніж за 20 днів до
початку туру;
вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому туристом або
партнерами.
2. Суб’єкти туристичної діяльності зобов’язані:
надавати туристам у повному обсязі та у визначені терміни оплачені
послуги у кількості та якості, обумовлених договором (контрактом) та
програмою обслуговування;
забезпечувати особисту безпеку туристів та збереження їх майна;
нести матеріальну та моральну відповідальність за свої дії та дії
партнерів по організації туру;
відшкодовувати туристам відповідно до чинного законодавства України
збитки, завдані їм у разі ненадання або надання в неповному обсязі чи
неналежної якості туристичних послуг з своєї вини чи з вини партнерів по
організації обслуговування;
надавати туристам повну інформацію про організацію туру, їх права,
обов’язки та правила поведінки, умови страхування, порядок відшкодування
завданих збитків, умови відмови від послуг, а також правила перетинання
державного кордону;
зберігати туристичні ресурси, а також здійснювати заходи щодо їх
рекреації.
3. Суб’єкт туристичної діяльності не може збільшити загальну вартість
туру більш як на 5 відсотків, якщо це не обумовлено договором
(контрактом).
Розділ VI
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ТУРИСТІВ
Стаття 21. Права туристів
У місцях транзиту і тимчасового перебування туристи мають право:
отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором
(контрактом) та програмою перебування;
на особисту безпеку, захист життя, здоров’я, прав споживача, а також
майна;
на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або
неналежного виконання умов договору (контракту);
розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб’єкту
туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи
послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі
підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
на повну і об’єктивну інформацію про закони та правила проживання в
даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в
громадських місцях та місцях, пов’язаних з проведенням релігійних
обрядів, про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні
цінності, які перебувають під захистом держави, умови страхування,
розірвання договору (контракту) на тур;
на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях
розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання
інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням,
нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони
здоров’я.
Стаття 22. Обов’язки туристів
У місцях транзиту та тимчасового перебування туристи зобов’язані:
дотримувати умов і правил, передбачених договором (контрактом) про
надання туристичних послуг;
поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні
вірування країни (місцевості) перебування;
виконувати митні та прикордонні правила;
дотримувати правил поведінки та вимог щодо збереження об’єктів історії
та культури, природи;
не порушувати громадський порядок, дотримувати вимог законів, які діють
на території країни перебування;
дотримувати правил внутрішнього розпорядку та протипожежної безпеки в
місцях проживання та перебування;
відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.
Стаття 23. Правове становище іноземних туристів
Правове становище іноземних туристів на території України регулюється
Законом України “Про правовий статус іноземців”, іншими актами
законодавства України, а також чинними міжнародними договорами та
міжурядовими угодами.
Стаття 24. Права і обов’язки громадян України, які здійснюють туристські
подорожі за кордон
Права і обов’язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі
за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними
угодами.
Громадяни України, які здійснюють туристські подорожі за кордон,
зобов’язані дотримувати вимог законодавства країни перебування.
Стаття 25. Зобов’язання держави щодо іноземних туристів та громадян
України, які здійснюють туристські подорожі за кордон
Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів
відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів і
угод, в яких бере участь Україна.
Держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які
здійснюють туристські подорожі за кордон.
Розділ VII
БЕЗПЕКА ТУРИСТІВ
Стаття 26. Система забезпечення безпеки туристів
Безпека туристів на території України гарантується державою.
Державний комітет України по туризму разом з заінтересованими
міністерствами та відомствами розробляє програму забезпечення захисту та
безпеки туристів і організує її виконання.
Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму розробляють і
організують виконання регіональних програм забезпечення захисту та
безпеки туристів, особливо в місцях туристичної активності.
Суб’єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходи щодо
забезпечення безпеки туристів, екскурсантів, які беруть участь у
туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобігання травматизму та
нещасним випадкам і несуть відповідальність за їх виконання.
Стаття 27. Забезпечення виконання комплексу заходів з безпеки туристів
З метою забезпечення безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності
зобов’язані здійснювати:
підготовку безпечних умов для перебування туристів, обладнання трас
походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення
туристів справним спорядженням та інвентарем;
навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних
випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також
інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером
маршруту та поведінкою самих туристів;
контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших
туристичних заходів;
надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування
потерпілих;
розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та
проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного,
водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та спелеотуризму.
Стаття 28. Спеціалізовані служби забезпечення безпеки туристів
З метою здійснення практичної роботи по забезпеченню безпеки туристів,
поданню їм допомоги і захисту в екстремальних ситуаціях суб’єкти
туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних
подорожей з використанням активних форм пересування туристів, створюють
пошуково-рятувальні служби або укладають угоди з відповідними службами
на обслуговування.
Порядок створення і діяльності таких служб визначається положенням, яке
затверджується Державним комітетом України по туризму.
Пошуково-рятувальна служба взаємодіє з органами охорони здоров’я,
зв’язку, внутрішніх справ, цивільної авіації, лісового та водного
господарства, гідрометеорологічної служби.
Розділ VIII
КАДРОВЕ І НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИЗМУ
Стаття 29. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів
Державний комітет України по туризму разом з Міністерством освіти
України формує мережу навчальних закладів різного рівня для підготовки,
перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для підприємств
туристичної індустрії, бере участь у створенні навчальних планів і
програм навчання та контролює якість навчального процесу. Введення
туризму в програми навчання молоді є важливим елементом її освіти і
виховання.
Стаття 30. Науковий центр розвитку туризму
Науковий центр розвитку туризму створюється з метою наукового
забезпечення державної політики в галузі туризму, прогнозування і
визначення перспектив розвитку та шляхів впровадження її в практику.
Основними функціями наукового центру розвитку туризму є:
проведення наукових економічних, соціальних, маркетингових та інших
аналітичних досліджень в інтересах держави і суб’єктів туристичної
діяльності;
координація науково-дослідних робіт з проблем туризму;
розробка проектів національних і регіональних програм розвитку туризму;
інформаційно-рекламна діяльність, створення банку даних туристичної
інформації, її комп’ютерна обробка і розповсюдження;
проведення експертиз і надання кваліфікованих висновків для забезпечення
атестування, сертифікації і ліцензування суб’єктів туристичної
діяльності;
підготовка планів і програм для навчальних закладів різного рівня, що
готують кадри для галузі туризму.
Положення про науковий центр розвитку туризму затверджується Державним
комітетом України по туризму.
Розділ IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
Стаття 31. Участь у міжнародних туристичних організаціях
Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в
галузі туризму.
Україна бере участь у діяльності міжнародних туристичних організацій на
правах повного чи асоційованого члена або спостерігача.
Правовою основою міжнародного співробітництва в галузі туризму є
міжнародні договори України.
Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено
інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються норми
міжнародного договору.
Стаття 32. Міжнародна діяльність Державного комітету України по туризму
Державний комітет України по туризму представляє і реалізує інтереси
України у галузі туризму у відносинах з іншими країнами на міжвідомчому
рівні, а також у міжнародних туристичних організаціях, укладає у
встановленому порядку міжнародні договори з питань туризму.
За погодженням з Кабінетом Міністрів України Державний комітет України
по туризму відкриває в зарубіжних країнах туристичні представництва, які
сприяють розширенню зв’язків і розповсюдженню об’єктивної інформації про
туристичні можливості України, збільшенню потоку іноземних туристів.
Положення про такі представництва затверджуються Державним комітетом
України по туризму.
Розділ X
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ТУРИЗМ
Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства України про
туризм
Посадові особи та громадяни, винні в порушенні законодавства про туризм,
несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Президент України Л. КУЧМА
м. Київ, 15 вересня 1995 року
N 324/95-ВР
Ця стаття для всіх, хто професійно цікавиться туризмом. Інтернет
впливає на туристичний бізнес, з іншого боку – туристичний бізнес
впливає на Інтернет. Все більше туристичних компаній, готелів,
авіакомпаній створюють представництва в Інтернеті.
(14/06/2001 18:02), HYPERLINK “http://www.prosolis.com.ua/” Просоліс
Туристичний бізнес в Інтернеті
Інформація
для роздумів
HYPERLINK “http://www.uaportal.com/cgi_bin/” \l “2” Туристичні
веб-сайти
HYPERLINK “http://www.uaportal.com/cgi_bin/” \l “3” Перешкоди
розвитку українського туристичного бізнесу в Інтернеті
HYPERLINK “http://www.uaportal.com/cgi_bin/” \l “4” Якщо
Ви вирішили звернутись до розробника
Інформація для роздумів
Інтернет впливає на туристичний бізнес, з іншого боку – туристичний
бізнес
впливає на Інтернет.
Все більше туристичних компаній, готелів, авіакомпаній створюють
представництва
в Інтернеті.
Ось деякі цікаві факти:
Згідно досліджень HYPERLINK “http://emarketer.com/” eMarketer ,
оборот онлайнових туристичних компаній в 2000 році склав $12,4 млрд,
Зростання обсягу продажу в цьому секторі бізнеса буде значно випереджати
зростання обсягу продажу через Інтернет комп’ютерів і програмного
забезпечення.
Згідно даних того ж дослідження, оборот туристичного бізнеса на 2003
рік складе $25.5 млрд.
HYPERLINK
“http://www.emarketer.com/about_us/press_room/press_releases/080100_etra
vel.html”
http://www.emarketer.com/about_us/press_room/press_releases/080100_etrav
el.html
Згідно досліджень аналітичної компанії HYPERLINK
“http://www.phocuswright.com/” PhoCusWright
в 2000-2002 роках європейський онлайновий ринок виросте на 300% і
досягне
об’єму в $10,9 млрд. В 2000 році його об’єм склав $2,9 млрд.
HYPERLINK
“http://cyberatlas.internet.com/markets/travel/article/0,,6071_554271,00
.html”
http://cyberatlas.internet.com/markets/travel/article/0,,6071_554271,00.
html
Згідно оцінок експертів, вже до 2003 року в Великобританії через
Інтернет буде бронюватись до 30% авіаквитків, продаватись 15%
стандартних
турів і 20% горящих турів.
HYPERLINK
“http://www.e-commerce.ru/digests/russian/issue23/press1048.html”
http://www.e-commerce.ru/digests/russian/issue23/press1048.html
Згідно досліджень компанії HYPERLINK “http://www.angusreid.com/”
Ipsos-Reid
на кінець 2001 року замовляти подорожі через Інтернет буде 6 мільйонів
жителів Канади. До 2003 року туристичними послугами через Інтернет буде
користуватись майже половина дорослого населення Канади.
HYPERLINK
“http://www.emarketer.com/analysis/ecommerce_b2c/20010530_b2c.html”
http://www.emarketer.com/analysis/ecommerce_b2c/20010530_b2c.html
HYPERLINK “http://Lastminute.com” Lastminute.com придбавши
HYPERLINK “http://www.degriftour.com/” Degriftour
стала другою по величиною агенцією подорожей в Європі з загальним
доходом
$116 мільйонів. HYPERLINK “http://www.Ebookers.com” Ebookers.com на
першому місці з загальним доходом $150 мільйонів. HYPERLINK
“http://Expedia.co.uk” Expedia.co.uk
на третьому місці.
HYPERLINK
“http://cyberatlas.internet.com/markets/travel/article/0,,6071_554271,00
.html”
http://cyberatlas.internet.com/markets/travel/article/0,,6071_554271,00.
html
Через свої веб-сайти авіакомпанії в 2000 році продали квитків на $810
мільйонів, а також на $362 мільйони через онлайнові агенції подорожей.
HYPERLINK
“http://cyberatlas.internet.com/markets/travel/article/0,,6071_554271,00
.html”
http://cyberatlas.internet.com/markets/travel/article/0,,6071_554271,00.
html
Ось незаперечні істини західного туристичного бізнесу:
1. Якщо Ваша компанія не має представництва в Інтернеті то Ваші продажі
будуть мізерними.
2. Країни і міста, які претендують на роль центрів подорожей, разом з
компаніями, які намагаються вплинути на ринок, повинні мати
представництва
в Інтернеті.
Туристичні веб-сайти
Всі туристичні веб-сайти можна розділити на дві категорії:
Веб-сайти туристичних компаній. Це є так звані ‘представництва
в Інтернеті’, ‘візитні карточки’. Туристична компанія
на веб-сайті розміщує інформацію про свої тури. Веб-сайт дає можливість
туристичній компанії детально розповісти про свою діяльність, про всі
свої послуги, доповнивши розповідь фотографіями.
Туристичні портали. Такі веб-сайти ще називають ‘інфопосередниками’.
Інтернет є чудовим засобом для інформування туристів про авіарейси,
розклади руху поїздів, ціни на квитки і візи. Туристичні портали
пропонують
відвідувачам дуже широкий спектр сервісів, корисну інформацію
(фотографії,
описи) про місця відпочинку. Тепер турист сам може бронювати через
Інтернет
будь-який набір послуг, які пропонуються різними посередниками і
виробниками.
Інтернет-технології дозволяють диференціювати ціну послуги в залежності
від поведінки клієнта в Мережі. Наприклад, коли клієнт вперше купує
квитки, тури чи номера в готелях на туристичному веб-сайті HYPERLINK
“http://www.travelocity.com” Travelocity.com
, то йому пропонується значна знижка. Програмна реалізація веб-сайту
створена так, що наступні купівлі клієнта будуть компенсувати знижку.
Перелічимо популярні українські туристичні портали:
Туризм,
Отдых, Путешествия
HYPERLINK “http://www.utis.com.ua/” УТІС
українська туристична інформаційна система
Тур База
Туристический сервер Крыма
В силу мовних причин не можна також оминути популярні російські
туристичні
портали:
HYPERLINK “http://www.tours.ru/” 100
дорог – туристический сервер HYPERLINK “http://www.tour.com.ua/”
HYPERLINK “http://www.travel.ru/” Cервер
о туризме и путешествиях
HYPERLINK “http://www.km.ru/tourism/” КМ.RU
Путешествия и туризм
HYPERLINK “http://tour.rbc.ru/” РБК
Туризм
HYPERLINK “http://www.btp.ru/” Деловой
туристический портал
Перелік веб-сайтів українських туристичних компаній є надзвичайно
великий,
згадаємо для прикладу:
HYPERLINK “http://www.meest-tour.com.ua/” meest-tour
САМ
All
– tour Ukraine
Сайти туристичних фірм найбільш відвідувані ще з часів моменту появи
їх в Інтернеті. Веб-сайти сприяють розвитку туристичного бізнесу в
країнах
що розвиваються. Відвідувачі з багатьох куточків світу можуть отримати
багато цінної інформації про країну і одразу скористатися послугами
туристичних
фірм, щоб приїхати в цю країну. Від цього виграє як туристична фірма так
і економіка країни.
Перешкоди розвитку українського туристичного бізнесу в Інтернеті
В Україні є кілька туристичних порталів, також багато туристичних
компаній
починають створювати для себе веб-сайти в Інтернеті. Туристичні
компанії,
використовуючи Інтернет в своєму бізнесі, не повинні робити помилок,
оскільки
помилки нейтралізують всю ефективність використання інформаційних
технологій.
Нажаль, багато керівників вважають, що якщо Інтернет є комп’ютерною
мережою,
то і веб-сайт повинний створюватися комп’ютерщиком компанії. В іншому
випадку знаходять ‘сина співробітника’, ‘сина знайомого’.
Ось і виходить, що в туристичної компанії, яка має величезні стенди на
виставках і віддруковані на заході каталоги, веб-сайт в Інтернеті
створений
непрофесійно і з багатьма грубими помилками і поганим дизайном. Сайт
компанії
– це її візитна картка. До компанії з поганим веб-сайтом будуть
відноситись
так само як і до компанії, яка має каталоги, зроблені на обгортковому
папері.
Часом туристичні компанії, які вже мають веб-сайти роблять багато
помилок
не приділяючи уваги оновленню інформації на веб-сайті. Ось і виходить
що в Інтернеті з’являються ‘мертві’ веб-сайти туристичних компаній.
Ці веб-сайти не оновлюються, а інформація на них є застарілою.
Якщо говорити про купівлю турів через Інтернет, то є проблеми, пов’язані
з малим ступенем розвитку систем онлайнових платежів і механізмів оплати
по пластиковим карткам, низьким рівнем життя населення. Українські
туристи
звикли купувати путівки і квитки в офісі фірми. В туристів є бажання
поговорити
і заплатити ‘живому’ менеджеру компанії. Але ситуація найближчим
часом зміниться. Дуже добре коли на сайті туристичної компанії є
відлагоджена
система ‘зворотнього зв’язку’. Відвідувач сайту повинний мати
можливість задати запитання працівнику компанії і отримати
кваліфіфіковану
відповідь.
Згідно слів власників туристичних порталів є проблема комп’ютерної
неграмотності
працівників туристичних компаній. Переважна більшість працівників
туристичних
компаній мають гуманітарну освіту, при чому користуються комп’ютером і
Інтернетом з певними складностями. Не кожна компанія може дозволити собі
тримати кваліфікованого спеціаліста з інформаційних технологій
(комп’ютерщика).
Варто зауважити що ефективніше буде, коли оновленням веб-сайту
(додаванням
нових турів) займається менеджер по рекламі, а не комп’ютерщик.
Якщо Ви вирішили звернутись до розробника
Матеріали. Коли Ви йдете на першу розмову з розробником, візьміть
з собою максимум матеріалів: фотографії (готелів, визначних місць, Ваших
працівників), каталоги, брошури, описи турів інше. Ці матеріали значно
полегшать розмову і збережуть Ваш час.
Дизайн веб-сайту. Доручіть професіоналам розробити дизайн веб-сайту,
побудувати архітектуру сайту. Розробники повинні запропонувати Вам
кілька
дизайнів веб-сайту, прислухатись до Ваших зауважень, внести певні зміни
і запропонувати остаточний варіант.
Розділи веб-сайту, архітектура, наповнення. Яка інфомація і де
вона має розміщуватись повинні вирішувати остаточно професіонали а Ви
їм в цьому допоможете порадами.
Досвід роботи розробника. Необхідно звернути увагу на готові роботи
розробника. Хоча цей момент не є сильно критичним для серйозних
розробників,
але все ж варто поцікавитись чи має він досвід у розробці веб-сайтів для
туристичних компаній. Це буде ще одним плюсом для розробника.
Стиль. Дизайн Вашого веб-сайту повинний відповідати стилю Вашої
компанії (логотип, кольори компанії). Якщо стиль ще не сформований, Ви
можете доручити це дизайнерам.
Ціна. Ціна буде залежити від об’єму роботи над Вашим сайтом: кількості
сторінок, кількості мов, кількості і якості графічних зображень
(малюнки,
фотографії) на веб-сайті.
Просування веб-сайту в Інтернеті. Поцікавтесь в розробника, як
користувачі зможуть дізнаються про Ваш сайт, коли він буде опублікований
в Інтернеті. Отримавши велике різномаїття відповідей, Ви зможете швидко
зорієнтуватись якому розробникові віддати перевагу.
Ігор Берегуляк, аналітик компанії HYPERLINK
“http://www.prosolis.com.ua” prosolis
HYPERLINK “http://www.prosolis.com.ua/interested/travel” \t “_blank”
Джерело ·
Тема №1. РИНОК ТУРПОСЛУГ: НАЙКРАЩИЙ КЛIЄНТ – МАСОВИЙ КЛIЄНТ
Жорстка конкуренція змушує турфірми активніше пропонувати недорогий
відпочинок на українських курортах
В умовах жорсткої конкуренції туристичний бізнес змушений залучати
клієнтів з лав «середнього» (за українськими мірками) класу.
Кроками назустріч масовому туризму стали здешевлення турпродукту і
зростання якості послуг, а також широка пропозиція Криму приватними
агенціями, які досі сумлінно займалися лише виїзним туризмом.
Вiдпочивальники голосують або грошима, або ногами
Основні тенденції вітчизняного турбізнесу — розширення ринку споживачів
турпослуг і звуження кола фірм, які їх пропонують
Досі приватні туристичні фірми в нашій країні не відзначалися особливою
приязню до «середнього» (за українськими мірками) класу. А сам
туристичний бізнес у країні, де символом ділового успіху довго слугувала
операція «купив-продав з 500% підйомом», не вважався серйозною справою.
Нинішній сезон має всі шанси зламати ці тенденції. Жорстка конкуренція
змусила турфірми активніше залучати клієнтів зі скромнішими статками.
Здешевлення відпочинку за кордоном і доведення до ладу кримських
курортів вимагає потужних інвестицій в обіговий капітал та
інфраструктуру, що до снаги лише великим турфірмам.
2001-й почався для турбізнесу обнадійливо
Турбізнесмени в один голос відзначають прямий зв’язок зростання інтересу
до мандрівок зі стабілізацією економічного життя в державі, що
спостерігалася цього року. На найбільшій в Україні квітневій міжнародній
турвиставці UITT–2001 туристичні агенції розповсюдили прайс-аркушів та
іншої літератури на 15–20 відсотків більше, ніж торік.
А це вони вважають надійним лакмусовим папірцем майбутнього попиту на
путівки. Не гіршим індикатором є перша декада травня, коли наші
співгромадяни починають відлітати в теплі краї. Цього року травневі
свята приємно здивували багатьох зубрів туризму, давши сплеск
клієнтської активності на 20—50 відсотків.
При цьому ціни влітку в цілому не зростуть, а швидше навпаки, трохи
знизяться завдяки насиченню ринку і грамотності мандрівника. Пересічний
турист зараз обирає путівку, попередньо обдзвонюючи кілька, а то й
кілька десятків фірм і порівнюючи їхні ціни та можливості.
Цінову картину дещо псуватимуть умови, які забезпечує держава. Приміром,
екскурсійний збір у розмірі 10 відсотків від прибутку на охорону
культурного надбання. Його сплачують навіть турфірми, які того надбання
не використовують, а відправляють клієнтів за кордон. Щоправда, в Києві
цей збір скасовано. Виходить, у провінційних фірм тури будуть на 10
відсотків дорожчими, ніж у столиці.
Клієнт любить дешевше
Великі турфірми, які здобули добру репутацію на дорогому відпочинку,
почали боротьбу за майбутнє — тобто за громадян, які цілий рік, долар до
долара, відкладають кошти на «людський» відпочинок. Наприклад, відома
компанія «САМ» недавно провела кількамісячну акцію, під час якої можна
було здійснити тижневий вояж до Єгипту лише за 249 у.о. Такі акції мають
суто рекламний характер і допомагають фірмі розширити коло потенційних
клієнтів, і зимовий сезон 2000/2001 довів віддачу від них.
Збивання турфiрмами цiн на путiвки свiдчить, що на ринку затiсно. Нині
ліцензії на туристичну діяльність мають близько 3,5 тис. фірм. Крім
того, на наш ринок, передусім у сегмент далеких подорожей, проникають
російські турфірми. Причина полягає у цінах на авіаперевезення: переліт
з Москви «Аерофлотом», примiром, до Лондона i назад коштує вiд $281,
тодi як з Києва українською авiакомпанiєю — $499, хоча з Лондона до
Москви далi, нiж до Києва.
Жорстка конкуренція, насамперед у сфері виїзного туризму, яким
займаються практично всі турфірми, змушує розширювати коло клієнтів,
роблячи путiвки доступнiшими. «Найпоширеніший спосiб здешевлення путівок
— закуповувати в міжсезоння якомога більші пакети місць у готелях і на
чартерних рейсах», — розповiдає начальник департаменту туризму фірми
«Укрзовнiштур» Олексiй Задорожний.
Путівки до вітчизняних оздоровниць можна здешевити для клієнта ще одним
способом — скупити боргові зобов’язання санаторіїв. Деякі турфірми, що
так вчинили, зараз реалізовують путівки на 20% дешевше, ніж самі
санаторії. Отже, запорука здешевлення продукту — мобілізація в
міжсезоння значних коштів, що до снаги тільки велетням туристичного
бізнесу.
Ніша для «маленьких»: ви організуйте, а ми продамо
Цього року ці тенденції вітчизняного туристичного бізнесу відчутно
посилилися. Намітилося розшарування туристичного ринку на кілька
десятків виробників турпродукту і на значно більшу кількість
реалізаторів «чужих» путівок на комісійних умовах.
Потужні турфірми ще напередодні сезону повикуповували місця в готелях і
на авіарейсах на весь сезон аж до вересня, нерідко домовляючись про
викуп вскладчину чартерних рейсів. У такий спосіб вони відтісняють від
прямого доступу до чартерів і готелів дедалі більше середніх фірм, не
кажучи вже про дрібні.
Потужні інвестиції, зроблені під час міжсезоння, обіцяють принести в
сезон 20–25%, а інколи й 35–50% прибутку. Невеликим фірмам залишається
або зливатися, що теж відбувається то тут, то там, або працювати на
комісійних, продаючи путівки великих турфірм, що не є найгіршим
варіантом.
Між великими турфірмами теж існує сильна конкуренція, яка змушує їх
пропонувати контрагентам якомога вигідніші умови комісійних. Зараз
комісійні становлять від $ 10 до $ 70 залежно від ціни путівки і від
того, наскільки вона «горить». Відтак прибутковість роботи на комісійних
по закордонних турах становить у середньому 6–15%.
Надалі, як прогнозують фахівці, невеликі фірми займуть нішу максимально
наближеного до клієнта роздрібного продавця путівок потужних турфірм.
З-поміж них у вигіднішому становищі перебувають фірми, що працюють у
невеликих містах, де немає конкуренції з боку туристичних велетнів.
Дрібні турфірми у найбільших містах поступово припинятимуть своє
існування, так само, як фірми, що займалися не так туризмом, як
відправкою нелегалів або відмиванням коштів через закордонні рахунки.
Цей процес розтягнеться на кілька років, бо хоч би яка була фірма, вона
намагається працювати, поки не закінчився термін дії ліцензії (в туризмі
— 3 роки).
Прозорість пропозиції — над усе!
Своєрідним свідченням здешевлення є також зростання якості послуг, яке
виявляється насамперед у чіткості та прозорості роботи турагенцій. Нині
рідше можна надибати фірми, які твердо обіцяють «три зірки», а
відправляють… під три чорти. Досвід дає агенціям змогу вдало
розраховувати авіастиковки, виробляти оптимальні трансфери, підбирати
надійних іноземних партнерів (котрі, своєю чергою, теж стали
перебірливими в ділових контактах).
Солідні фірми до початку турсезону відряджають менеджерів «інспектувати»
готелі, визначати їхній рівень не за «зоряністю», а за рівнем реальних
послуг. Дуже важливий показник — вичерпність інформації про подорожі.
Відвідавши останні турвиставки в Україні, можна констатувати, що
рекламної продукції в турфірмах побільшало. Схоже, остаточно минув етап
фірм-одноденок, схильних до обдурювання наївних.
Споживач турпродукту має права, значно вищі за права «виробника», тому,
заявивши про порушення, може отримати компенсацію, яка забезпечить
туристові-«терористові» відпочинок на цілі роки вперед. Судових
прецедентів поки що не густо, але… Ось вам приклад турфірми,
очолюваної дружиною одного потужного бізнесмена.
Фірма взялася організувати поїздку невеликої групи бізнесменів на
професійну виставку до однієї з країн ЄС. Наші бізнесмени вже
попризначали зустрічі на виставці своїм партнерам з різних європейських
країн. Аж тут агентству відмовили в оформленні віз.
Директорка спробувала «пропхати» документи клієнтів через іншу турфірму,
але в посольстві це помітили і взагалі внесли прохачів до «чорного
списку». В результаті поїздка, а з нею й важливі ділові контакти,
зірвалися. Чоловік невдалої турбізнесменки втрати клієнтів відшкодував,
після чого, щоправда, і жінчину фірму зліквідував…
Крим: дешево і… лагідно
У цьому сезоні курорти Криму можуть стати найдинамічнішим напрямком
вітчизняних турфірм. Одна лише «Гамалія» пропонує клієнтам 29 кримських
готелів, санаторіїв і пансіонатів за цінами від 5 до 154 у. о. за добу.
Крім того фірма спільно з компанією ARP-410 (підрозділом Київського
авіаремонтного заводу) розпочала програму авіатурів літаками АН-24
підвищеної комфортності до Сімферополя з аеропорту «Київ» (Жуляни).
Це дуже здешевлює і спрощує подорожі. Для порівняння: торік авіаквиток
до півострова й назад коштував понад 1000 гривень, а нині — близько 700.
Такий ефект досягається завдяки збільшенню пасажирообігу, який
забезпечує авіакомпанії турфірма. Ще торік кількість відпочивальників у
Криму зросла на півмільйона і сягнула 4,7 млн осіб, причому весь приріст
забезпечили наші співвітчизники.
До цього доклалися не тільки візові обмеження країн Шенгенської зони.
Багато кримських закладів відпочинку поступово, корпус за корпусом,
поверх за поверхом, здійснюють євроремонт або просто поліпшують побутові
умови. Деякі санаторії й пансіонати встигли повністю підтягти побутові
умови до європейського рівня.
Таким чином склалася невелика група елітних кримських оздоровниць, в
яких попит на відпочинок перевищує пропозицію і які, користуючись цим,
потихеньку підвищують ціни (цього сезону — на 10–15%). Цей рік став
переломним у плані інвестування турфірм в інфраструктуру. Фірма «САМ»
першою серед вітчизняних турфірм стала власником великого готельного
комплексу «Ялта-Інтурист» на 1200 номерів.
«Ми приватизували готель через те, що не можемо чекати, поки господарі
готелів зорієнтуються в ринковій кон’юнктурі і знайдуть гроші на
реконструкцію, так само як не можемо далі відповідати перед клієнтом за
хамство персоналу в закладах розміщення», — пояснює перший заступник
генерального директора фірми «САМ» Анатолій Матвієнко. Менші турфірми
теж орендують або викуповують і ремонтують бази відпочинку, звичайно, не
такі великі.
Прогнози туристичного літа–2001
Цього літа завдяки економічній стабілізації в країні підвищиться інтерес
і до елітних екзотичних турів. Наприклад, до Південної Африки, а також
Канарських, Карибських, Сейшельських та інших екзотичних островів. Річ у
тім, що «перша хвиля» українців уже наситилася Європою.
Водночас залишаться популярними всі середземноморські країни, маршрути
яких добре наїжджені нашими турфірмами, а послуги — традиційно
високоякісні. Перед вестиме, як завжди, Іспанія — рідкісне втілення
комфорту, екзотики та пізнавальності. Виняткова подія: Італія знову
повернулася обличчям до українських мандрівників.
«Найстрашніше» з посольств — італійське — нарешті спростило візовий
режим. Воно акредитувало чотири відомі українські турфірми з надійною
репутацією, а решта працюють через них як турагенти.
Викличе чималий інтерес відпочинок в Угорщині — екскурсії до Будапешта,
лікувальні тури до чудово облаштованих угорських термальних джерел,
діловий туризм. І нарешті, 2001-й рік в Угорщині проголошено роком
активного відпочинку. В країні 11000 пішохідних маршрутів, чудово
організований кінний туризм та водні види спорту.
Відбудеться безліч мистецьких фестивалів, молодіжних акцій і спортивних
змагань, таких як чемпіонат світу з «Формули-1». До того ж Угорщина —
безвізова країна. Цей рік — останній, коли українцям можна в’їжджати до
неї без зайвих формальностей і витрат. Те саме можна сказати про
Болгарію (візи запроваджуються з вересня). У безвізовій когорті
залишиться тільки Польща.
Новинкою стануть пропозиції літнього відпочинку в помірній кліматичній
смузі (в Австрії) й навіть на півночі — наприклад, у Фінляндії, яка
вабить м’яким кліматом, мальовничими озерами та лісами.
Фінський напрямок виграє порівняно зі шведським і норвезьким завдяки
зручності транспортування і налагодженості зв’язків з естонськими,
російськими та українськими турфірмами. До речі, країни Скандинавії
недавно увійшли до Шенгенської групи, що відкриває нові можливості для
комбінованих мандрівок.
Євген БУДЬКО,Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ
Фото Сергiя ДОЛЖЕНКА
Головне
потужні інвестиції в обігові кошти, зроблені у міжсезоння, дають великим
фірмам підстави розраховувати на прибуток до 50%
50–70 великих турфірм чимдалі активніше відвойовують ринок у 3,4 тис.
середніх і невеликих
прибутковість роботи на комісійних становить 6—15%
скупивши боргові зобов’язання оздоровниць, деякі турфірми мають
можливість суттєво знизити ціни
в сезоні–2001 зросла увага українських турфірм до клієнтури з середнім
рівнем доходів
нинішнього літа найшвидшими темпами зростатиме внутрішній туризм
за рахунок дешевшого транспорту на ринок України впевнено виходять
російські турфірми з пропозицією далеких турів
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
