Реферат на тему:
Методика розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і
просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі початкової
підготовки
Зростання рівня результатів у веслуванні та рання спеціалізація
спортсменів, що забезпечує високі спортивні досягнення на світовій
арені, вимагають пошуку нових підходів до процесу тренування
веслувальників на першому етапі багаторічної підготовки, створення
передумов успішного засвоєння техніки веслування, оскільки як вважають
І.Ф. Ємчук. та Н.В Жмарьов [2], досягнути успіху можна лише за умови
коли веслувальники мають високий рівень розвитку спеціальних фізичних
якостей, й особливо досконало володіють технікою веслування.
Дослідженням О. Чичкан [8] виявлено, що одним із чинників, який сприяє
оволодінню технікою веслування є високий рівень розвитку координаційних
здібностей. Належний їх розвиток дозволяє веслувальнику-початківцю
швидко оволодівати новими руховими навичками, забезпечувати необхідну
варіативність рухів у відповідності з умовами, які виникають в
конкретних ситуаціях тренувальної та змагальної діяльності, що загалом є
запорукою підвищення спортивних результатів.
В.М. Платонов та М.М. Булатова [5] наголошують, що досягти високих
результатів у руховій діяльності можна лише за умови володіння високим
рівнем розвитку здатності оцінювати і тонко регулювати динамічні, часові
і просторові параметри рухів. Найвищих результатів досягають спортсмени,
які володіють високим рівнем сенсорно-перцептивних можливостей, що
проявляється через досконалість таких спеціалізованих сприйняттів
(відчуттів), як “відчуття води”, дистанції, часу, партнера.
У сучасній системі підготовки веслувальників різної кваліфікації та
різних вікових груп, зазвичай, не приділяється належна увага розвитку
здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових
параметрів рухів [3].
Удосконалення методики розвитку здібності до оцінки та регуляції
динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі
початкової підготовки (до виходу на воду) допоможе їм раціонально
реалізовувати м’язову силу, швидкісні здібності, витривалість в
структурі основної рухової діяльності і в подальшому досягти належного
рівня технічної підготовки.
В процесі проведення дослідження нами використовувались: теоретичний
аналіз; методи математичної статистики; метод педагогічних контрольних
випробувань (тести): 1). човниковий біг із перенесенням кубиків по
спіралі. Обладнання. 2 кубики; 6 розмічених кіл діаметром 50 см;
відстань між центрами кіл 3 м. Проведення тесту. За командою «Руш!»
учасник тестування бере перший кубик і переносить його у третє коло.
Вертається за другим кубиком, який переносить у четверте коло, і т.д.
Доторкнувшись кубиком шостого кола, учасник тестування виконує
перестановку кубиків у зворотному напрямку. Результат. Час, зафіксований
з моменту подачі команди «Руш!» до торкання підлоги кубиком шостого
кола, з точністю до 0,1с; 2). човниковий біг із перенесенням кубиків з
одного ряду в другий. Обладнання. 6 дерев’яних кубиків, що знаходяться в
лівих колах човникової дистанції; секундомір; розмічена дистанція
човникового бігу: 12 кіл діаметром 50 см, відстань між центрами кіл в
ряду — 3 м, відстань між центрами кіл у двох рядах — 5 м. Проведення
тесту. За командою «Руш!» учасник тестування нахиляється, бере перший
кубик і переносить його у паралельне коло, що знаходиться праворуч.
Потім біжить до другого кубика і знову переносить його в паралельне
пусте коло. Так послідовно переносяться всі кубики з лівого боку
човникової дистанції на правий. Результат. Час, витрачений на подолання
човникової дистанції, зареєстрований з точністю до 0,1с.) [7].
Експеримент проводився з вересня 2004 року до жовтня 2005 року на базі
дитячо-юнацької спортивно школи «Буревісник» м.Тернополя.
У досліджені взяло участь 42 хлопчики 11-12 років. Контрольну групу
складали 22 хлопчики, які тренувались у відповідності з навчальною
програмою для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих
дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної
майстерності. 20 хлопчиків склали експериментальну групу, тренувальні
заняття в якій проводились за розробленою експериментальною програмою з
пріоритетним застосуванням засобів і методів розвитку координаційних
здібностей.
Процес координаційної підготовки веслувальників був поділений на три
етапи. Співвідношення засобів розвитку координації дітей визначався
етапом підготовки веслувальників. Перший період підготовки тривав з
вересня до січня. В цей час ми комплексно розвивали всі КЗ
веслувальників-початківців. Під час другого етапу (лютий-квітень)
цілеспрямовано розвивали здібність до оцінки та регуляції динамічних і
просторово-часових параметрів рухів, здібність до утримання рівноваги,
здібність до відчуття ритму та здібність до довільного розслаблення
м’язів) співвідношення вправ становило 40%-60% на користь спеціальних
КЗ. Третій етап (травень-липень) передбачав підготовку у човнах.
Співвідношення обсягу засобів змінилось у бік спеціальних КЗ
веслувальників і становило 20%-80% відповідно на кожному окремому
занятті.
У відповідності з ідеєю В.П. Озерова [4], усі вправи, які
використовувались у процесі підготовки веслувальників на етапі
початкової підготовки були розділені на дві групи: 1). вправи, що
розвивають загальну координацію; 2). вправи, що удосконалюють
координацію рухів у структурі основної змагальної діяльності.
До першої групи були віднесені біг, стрибки, ходьба, різноманітні
загально гімнастичні вправи, рухливі та спортивні ігри, вправи
ідеомоторного характеру, вправи з обручами, скакалками, набивними
м’ячами, тенісними, футбольними та баскетбольними м’ячами, гімнастичними
палицями. До другої групи були віднесені вправи, що виконуються в умовах
наближених до веслування та безпосередньо при веслуванні (вправи з
веслом, вправи на тренажері, на гребному містку, вправи у човні).
При удосконаленні здібності до оцінки та регуляція динамічних і
просторово-часових параметрів рухів до першої групи були віднесені
вправи з акцентом на точність виконання за часовими, темповими та
просторовими параметрами; виключення або обмеження зорового і слухового
контролю за руховими діями; до другої – вправи з веслами різного
розміру, різної ваги, з різною величиною лопасті, веслування на
тренажерах, на містку, веслування в несприятливих погодніх умовах
(вітер, хвиля, сильний шум), долання дистанції з заданим темпом і ритмом
(звуко- та світло- лідери).
Для успішного вдосконалення координаційних здібностей
веслувальників-початківців при дотриманні специфічних принципів
спортивного тренування та підбору адекватних засобів, ми використовували
ряд методичних прийомів [1]. Методичні прийому ми розділили на дві
групи. Першу групу склали методичні прийоми які використовували для
розвитку КЗ веслувальників-початківців в звичайних умовах; другу групу
склали методичні прийоми які застосовували в процесі виконання вправ в
структурі основних змагальних дій (рис 1).
Рис 1. Методичні прийоми удосконалення здібності до оцінки та регуляція
динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі
початкової підготовки.
P v
gdf ¬
(а їх обговорення. До початку експерименту між контрольною та
експериментальною групою достовірних розбіжностей не виявлено (p>0,05).
Таблиця 1.
Приріст здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові
параметри рухів
Координаційні здібності група До експерименту Перед виходом на воду В
кінці експерименту
Mx±Smx Mx±Smx Приріст % t Mx±Smx Приріст % t
Здібність оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові
параметри рухів КГ 24,63±0,21 23,53±0,2 4,46% p>0,05 23,39±0,16 5,05%
p0,05 13,08±0,14 4,04% p
Рис 1. Якісна характеристика розвитку здібності до оцінки та регуляції
динамічних та просторово часових параметрів рухів в першій тестовій
вправі.
У другій тестовій вправі із визначення рівня розвитку здібності до
регуляції динамічних та просторово-часових параметрів рухів нами були
одержані такі результати (рис 2). Перед виходом на воду в контрольній
групі кількість дітей з високим рівнем розвитку зросла на 9,0%, а в
експериментальній на 70,0%, до того ж як в контрольній, так і в
експериментальній групах не виявлено дітей з низьким рівнем розвитку.
Рис. 2. Якісна характеристика розвитку здібності до оцінки та регуляції
динамічних та просторово часових параметрів рухів в другій тестовій
вправі.
При проведенні останнього тестування як в контрольній, так і в
експериментальній групах ще на декілька відсотків зросла кількість дітей
з високим рівнем розвитку цієї здібності (на 9,0% та 5,0% відповідно).
Для визначання інформативнішого тесту з виявлення рівня розвитку
здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових
параметрів рухів веслувальників-початківців нами був проведений
кореляційний аналіз показників обох тестів. Аналіз показав, що між
результатами першого та другого тестів існує сильний зв’язок (r=0,764).
Таким чином, для визначення рівня розвитку здібності до оцінки та
регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів у
веслувальників достатньо використовувати один з цих тестів. Висновки:
1.Виявлено, що спортивно-дидактична модель з пріоритетним застосуванням
засобів і методів розвитку координаційних здібностей забезпечує високий
рівень розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і
просторово-часових параметрів рухів.
2. Отримані в тестуванні результати дозволяють стверджувати, що
розроблена нами спортивно-дидактична модель удосконалення здібності до
оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів є
ефективною і може використовуватись при підготовці веслувальників на
етапі початкової підготовки.
Списоок джерел:
Дьячков В.М. Совершенствование технического майстерства спортсменов. –
М.: Физкультура и спорт, 1967. – 176 с.
Емчук И.Ф., Жмарев Н.В. Управление специальной подготовкой гребца. – М.:
Физкультура и спорт, 1970. – 94 с.
Жмарев Н.В. Тренировка гребцов. - М.: Физкультура и спорт, 1981. – 111с.
Озеров В.П. Психомоторние способности человека. – Дубна: Фенікс,
2002.-320 с.
Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. – К.:
Олімпійська література, 1995.
Решетников Н.В. Статистика в исследованиях физической подготовленности
//Теория и практика физической культуры. – 1981. – № 5. – С. 43–45.
Сергиенко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. – К.: Олімпійська
література, 2001.
Чичкан О. Оптимізація фізичної підготовки 12-14 річних веслувальниць у
підготовчому періоді // Молода спортивна наука України. – Львів, 2003. –
Вип.7. - Т.3. – С.267-270.
PAGE
застосування додаткових орієнтирів і термінової інформації
зниження м'язового напруження
виконання дій в умовах періодичного виключення або обмеження зору
виконання рухових завдань в стані значної емоційної напруги
виконання рухових дій в стані втоми
обмеження або розширення простору для виконання дій
зміна швидкості або темпу рухів
максимальна швидкість та точності при виконанні рухових дій
друга група
зміна просторових меж
зміна способів виконання вправ
дзеркальне виконання вправ
використання незвичайних вихідних положень
раптовість зміни ситуацій
часта зміна виконання завдання, динамічних і кінематичних характеристик
руху
різноманітність рухових дій і їх поєднань
підвищення координаційної складності завдань
незвичність вправ
відносна новизна завдання
перша група
Методичні прийоми удосконалення здібності до оцінки та регуляція
динамічних і просторово-часових параметрів рухів
0,0%
10,0%
20,0%
30,0%
40,0%
50,0%
60,0%
70,0%
80,0%
90,0%
EA 1 c??c
18,0%
32,0%
18,0%
14,0%
18,0%
AA 1 c??c
10,0%
10,0%
10,0%
30,0%
40,0%
EA 2 c??c
45,0%
23,0%
32,0%
0%
0%
AA 2 c??c
80,0%
10,0%
10,0%
0%
0%
EA 3 c??c
59,0%
18,0%
23,0%
0%
0%
AA 3 c??c
90,0%
10,0%
0%
0%
0%
aen
a na?
na?
i na?
iec
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
