.

Методика навчання та удосконалення баскетболу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
977 7511
Скачать документ

Реферат на тему:

“Методика навчання

та удосконалення баскетболу”1. Характеристика баскетболу як засобу
фізичного виховання

Баскетбол – одна із самих популярних ігор у багатьох країнах світу. В
Україні баскетбол займає почесне друге місця після такої народної гри як
футбол.

Для неї характерні різноманітні рухи: ходьба, біг, зупинки, повороти,
стрибки, кидки і ведення м’яча, здійснювані в єдиноборстві із
суперниками. Такі різноманітні рухи сприяють поліпшенню обміну речовин,
діяльності всіх систем організму, формують координацію.

Баскетбол має не тільки оздоровчо-гігієнічне значення, але й
агітаційно-виховне. Заняття баскетболом допомагають формувати
наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, впевненість у собі,
почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить, насамперед,
від того, наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється
взаємозв’язок фізичного і морального виховання (Бєлов С.,1990).

Баскетбол, як засіб фізичного виховання, знайшов широке застосування в
різних ланках фізкультурного руху.

У системі народної освіти баскетбол включений у програми фізичного
виховання дошкільної, загальної середньої, середньої,
професійно-технічної, середньої спеціальної і вищої освіти (Портнов
Ю.М., 1997).

Баскетбол є захоплюючою атлетичною грою, що представляє собою ефективний
засіб фізичного виховання. Не випадково він дуже популярний серед
школярів. Баскетбол, як важливий засіб фізичного виховання й
оздоровлення дітей, включений у загальноосвітні програми середніх шкіл,
шкіл з політехнічним і виробничим навчанням, дитячих спортивних шкіл,
міських відділів народної освіти і відділення при спортивних
добровільних організаціях.

Закріплення досягнутих результатів і подальше підвищення рівня
спортивної майстерності тісно переплітаються з масовою оздоровчою
роботою і кваліфікованою підготовкою резервів з найбільш талановитих
юнаків і дівчин. Такі резерви підготовляються в дитячих спортивних
школах (Джон Р., Вуден, 1987).

Багаторічне навчання дітей вимагає обліку особливостей їхнього вікового
розвитку, і в зв’язку з цим, ретельного набору засобів і методів
навчальної роботи. В даний час мається багато посібників, що докладно
висвітлюють сучасну техніку баскетболу. У них викладені загальні
питання організації педагогічної роботи, а також приведені конкретні
практичні матеріали, які необхідно засвоювати у визначеному віці
(Зельдович Т., Кераминас С., 1964)

Одна з найважливіших задач загальноосвітньої школи – виховання в дітей
потреби в повсякденних заняттях фізичними вправами. Рішення цієї задачі
вимагає від учителя фізичної культури наполегливості, творчості, багато
умінь і знань. І насамперед, треба вміти будувати на тільки свою
діяльність, але і діяльність учнів на уроці. Причому так, щоб вона мала
своє відповідне продовження у формі самостійних занять у домашніх умовах
з метою фізичного самовдосконалення. А для цього, у першу чергу, треба
знати реальні можливості своїх вихованців (Туркулов Б.Н., 1993)

Розмаїтість технічних і тактичних дій гри в баскетбол і власне ігрову
діяльність мають унікальні властивості для формування життєво важливих
навичок і умінь школярів, усебічного розвитку їх фізичних і психічних
якостей. Освоєні рухові дії гри в баскетбол і сполучені з ним фізичні
вправи є ефективними засобами зміцнення здоров’я і рекреації і можуть
використовуватися людиною протягом усього його життя в самостійних
формах занять фізичної культури (Кофман Л.Б., 1998).

2. Вимоги до сучасних кидків і методика початкового навчання

Кінцевою метою пересування гравця по площадці з м’ячем і без м’яча є
кидки в кошик. Розуміння цього положення тренером і гравцями підвищує
мотиваційний рівень при виконанні вправ, спрямованих на удосконалювання
цих допоміжних ігрових навичок. Гравець не може стати снайпером, не
удосконалюючи постійно свої здібності в ривках, зупинках і поворотах,
швидкій зміні напрямку при веденні, лові і передачах м’яча.

Це твердження стає особливо важливим у зв’язку з постійним підвищенням
активності захисних дій баскетболістів (Яхонтів Е.Р., 1987).

У зв’язку з підвищенням активності захисних дій баскетболістів,
підвищуються і вимоги до виконання кидків.

У книзі “Баскетбол: концепції й аналіз” (Коузи Б., Пауер Ф., 1075)
виділяються два основних принципи виконання кидків. Для зручності
розділили на двох груп:

а) психічні

б) фізичні

1. Психічні принципи: зібраність, уміння розслаблюватися, упевненість.

2. Фізичні принципи. Виконання кидка по меті включає наступні фактори:

а) утримання рівноваги тіла, що дозволяє виконувати координаційні
зусилля ногами, тулубом і руками;

б) створення зусилля;

в) розрахунок атаки таким чином, що кожен рух у своєму розвитку
відбувається в потрібний момент і правильної послідовності;

г) використання кінчиків пальців для досягнення бажаної траєкторії;

д) ефективний супровід;

Точність кидка в кошик у першу чергу визначається раціональною технікою,
стабільністю руху і керованістю ними, правильним чергуванням напруги і
розслаблення м’язів, силою і рухливістю кистей рук, їхнім заключним
зусиллям, а також оптимальною траєкторією політ і обертання м’яча
(Портнов Ю.М., 1987).

Траєкторія м’яча вибирається від дистанції, росту гравця, висоти його й
активності протидії високорослого захисника. При кидках із середніх і
далеких дистанціях найкраще вибирати оптимальну траєкторію польоту
м’яча, при якій висока крапка над рівнем кільця приблизно 1,4 – 2 метри.
Коузі Б., Пауер Ф.,(1975) вважають, що найбільш прийнятним кутом випуску
м’яча при кидку рівним 58 градусів до горизонталі. При цьому куті
випуску гравці домагаються найбільшої результативності.

М’яч звичайно кидають зі зворотним обертанням, що дозволяє удержати його
на заданій траєкторії і домогтися більш м’якого відскоку у випадку
невдалого кидка. Крім того, зворотне обертання сповільнює швидкість
польоту м’яча, при зустрічі з кільцем збільшуються шанси на те, що він
проскочить у кошик, а не відскочить назовні (Шерстюк А.А., 1991).

З погляду динаміки, усі кидки краще виконувати з відскоком від щита.
Спостереження показують, що більшість кидків неточні через недоліт м’яча
до кошика (Хмелик Ф., 1985). Незалежно від того, цілиться гравець у
передню чи задню частину чи обручити в щит, він зосереджує увагу на
обраної крапки мішені, під час і після кидка.

При кидку всі рухи повинні бути плавними і ритмічними. Супровід м’яча
природне продовження кидка, у той час як погляд гравця усе ще
спрямований на мету. Природний супровід кроку гарантує проходження його
по заздалегідь наміченій траєкторії. М’яч контролюється кінчиками
пальців, а не долонею. Пальці завдяки чуттєвим нервовим закінченням
допомагають гравцю контролювати м’яч і “відчувати його контроль”
(Лидберг Ф., 1971).

Основні вимоги при кидку наступні:

1) виконуй кидок швидко,

2) у вихідному положенні утримуй м’яч близько до тулуба,

3) якщо кидаєш однієї, то направ лікоть кидаючої руку на кошик,

4) випускай м’яч через вказівний палець,

5) супроводжуй кидок рукою і кистю,

6) постійно утримуй погляд на меті,

7) цілком зосереджуйся на кидок,

8) стеж за м’якістю і невимушеністю кидка,

9) для збереження рівноваги утримуй плечі паралельно ( Яхонтів Е.Р.,
Генкін В.А.,1978)

Техніка виконання кидка однією рукою від плеча з місця. Використовується
кидок із середніх і далеких позицій. Кидок виконується з найменшими
коливаннями тулуба по вертикалі. Уперед на півкроку виставляється
однойменна з рукою, що кидає, нога. М’яч виноситься з основної позиції в
положенні перед обличчям. Рука, що виконує помітний контролює м’яч
позаду. Пальці широко розставлені і поправлені нагору, тильна сторона
кисті звернена до обличчя, ліва рука підтримує м’яч знизу й убирається
від м’яча перед його випуском із правої руки. Погляд спрямований на
мету. (Лінберг Ф.,1971, Поянцева Н.В.,1990).

При випусканні м’яча гравець послідовно розгинає ланки тіла: коліно,
стегно, плече, лікоть, кисть розігнута до моменту повного випрямлення
всіх ланок, після чого вона виконує рух, що захльостує, і злегка
розвертається назовні, м’яч повинний піти з кінчиків пальців. Після
випуску м’яча гравець послідовно розгинає кисть, опускає лікоть і плече
вниз. (Мірошнікова Р.В., Потапова Н.М., Кудряшов В.А., 1984).

Оскільки технічні закономірності роботи ланок руки, що кидає, однакові
для усіх видів кидку однією рукою, молоді гравці повинні починати із
самих легких. Кидок з місця на один рахунок, з ліктем, піднятим на одну
чверть, найлегший для виконання. Невисоке положення ліктя при цьому
кидку і виконання кидкового руху разом з легким підскіком полегшують
координацію рухів (Федосєєв В.В.,1995).

Загальні помилки при кидках у кошик.

1. Невміння зосередити увагу на цілі.

2. Занадто сильне обертання м’яча.

3. Погана рівноваги тіла.

4. Поспішність при виконанні кидка.

5. Розведення ліктів при виконанні кидка.

6. Відсутність супроводу м’яча.

7. Кидки з занадто низькою чи занадто високою траєкторією.

8. Тримання м’яча на долоні під час кидка (Матрунін В.П.,1990).

Проаналізувавши багато літературних джерел я прийшов до висновку,
гравець повинен:

– Знати, коли і як кидати м’яч по кошику, коли варто зробити кидок, а
коли краще передати м’яч партнеру, що знаходиться в більш зручній
позиції для кидка.

– Уміти розслаблюватися при кидку, удосконалювати це уміння.

– Бути упевненим у своїх силах, Виховати в собі почуття здатності
реалізувати кожен кидок.

– Зосереджувати увага на меті. При кидках із близької дистанції
рекомендується цілитися в щит.

– Бути в рівновазі і зберегти основну стійку.

– Супроводжувати кожен кидок і негайно займати вихідне положення для
добивання м’яча чи швидкого повернення в захист.

– Контролювати обертання м’яча. Додавати м’ячу мінімум обертання, і
тільки тоді, коли це необхідно. Щоб додати м’ячу невелике зворотне
обертання, потрібно виконати м’який і плавний рух кистю.

– Швидко виконувати кидок і визначати напрямок кидка.

Проаналізувавши, загальноосвітню програму для учнів середньої
загальноосвітньої школи (I-XI класи) випливає, що початкова середня
освіта містить у собі два розділи: теоретико-методичні основи фізичної
культури і базові засоби рухової діяльності.

Неповна середня фізкультурна освіта містить у собі два самостійних
програмних розділи: теоретико-методичні основи фізичної культури і
базові основи обраного виду спортивної спеціалізації. Другий розділ
програми представлений двома блоками, перший представлений базовими
засобами рухової діяльності (гімнастика, легка атлетика і спортивні
ігри); другий структурний блок представлений обраними видами спортивної
спеціалізації, програмою рекомендуються поряд з іншими видами спорту,
баскетбол. У залежності від кліматичних умов, матеріально-технічної
оснащеності школи, рівня професійної підготовки вчителя, рада школи
обирає той чи інший найбільш відповідному укладу школи вид
спеціалізації.

Аналізуючи розподіл навчального матеріалу для 6-го класу і кількості
годин (68) випливає, що на базові засоби рухової діяльності приділяється
34 години, на базові основи обраного виду спорту 34 години з який основи
знань 2 години, загально-фізична підготовка 20 годин, спеціальна фізична
підготовка 6 годин, тактична підготовка 2 години і технічна підготовка
14 годин.

Повна середня освіта фізкультури містить у собі 2 розділи: базові основи
самостійної рухової діяльності, оволодіння якими здійснюється на
обов’язкових учбово-методичних заняттях, і базові основи обраного виду
спортивної спеціалізації, що освоюються школярами на факультативних
учбово-методичних заняттях.

Висновки

З вищенаведеного хочеться зробити наступні висновки: по-перше, баскетбол
залишається однієї з найкращих ігор у закритих приміщеннях для розвитку
майже усіх фізичних якостей та кондицій учнів: витривалості, міцності,
швидкості, гнучкості, прицільності, швидкості мислення тощо. По-друге,
більшість шкіл в Україні мають достатню матеріально-технічну базу для
проведення гри в баскетбол як в закритому приміщенні, так і на відкритих
майданчиках.

Список використаної літератури

Баскетбол : Учебник для институтов физической культуры // Под. Ред. Ю.М.
Портнова.-М.: Физкультура и Спорт, 1988.-350с.

Бондарь А.И. Учись играть в баскетбол – Минск: Полынья , 1986. – 111с.

Зінін А.М. Дитячий баскетбол. – М.: Физкультура и спорт , 1989.-183 с.

Кудряшов В.А., Рудакос В.И. Баскетбол в школе / Учебное пособие для
учителей школ. Л., Учпедлит, 1990.-154с.

Кузин В.В., Полиевский С.А., Баскетбол. Начальный этап обучения, – М.:
Физкультура и спорт, 1999.-133с.

Шерстюк А.А. и др. Баскетбол: основные технические приемы, методика
обучения в группах начальной подготовки: Учебное пособие, – Омск,
1991.-60с.

Яхонтов Е.Р., Генкин В.А. Баскетбол. – М.: Физкультура и спорт,
1998.-45с.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020