.

Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2482
Скачать документ

Реферат на тему

Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку

Методика географічного дослідження туристичного ринку макрорівня є
дослідженням особливостей функціонування та розвитку туризму як
складової світового ринку послуг і полягає в виявленні механізму
формування глобальних геопросторових структур.

На макрорівні методику дослідження ринку туристичних послуг можна
представити як наскрізну систему, що сполучає територіальні дослідження
всіх рівнів з галузевими (мал. 2.4).

Мал. 2.4. Схема макродослідження туристичного ринку

Слід мати на увазі, що галузеві ринки (ринок готельних послуг, ринок
послуг дозвілля та розваг, ринок послуг туроператорів та турагенцій
тощо) мають ті ж рівні територіальної організації, але тільки ним
властиву територіальну структуру, обумовлену специфікою діяльності і є
видовими субринками світового туристичного ринку.

В основу дослідження такого масштабу покладений синтез аналітичного
матеріалу, який відбиває особливості розвитку регіональних ринків і
глобальні тенденції розвитку туризму як суспільного явища та як галузі
світового господарства. Туристичний ринок в структурі світового
господарства склався і діє в відповідних формах, в тому числі й
територіальних. Геопросторові структури туристичного ринку утворюються
під дією загального механізму функціонування світового ринку і ринку
послуг зокрема і є частковим проявом світогосподарської організації
суспільного виробництва і споживання. Саме тому в основу
макрорегіонального дослідження покладені загальні суспільно-географічні
закони і закономірності. Такий підхід (від часткового до загального і
від узагальнення до визначення часткових проявів) дозволяє визначити:

– динаміку туристичного процесу як процесу споживання специфічних благ,
послуг та товарів;

структуру споживання, параметризовану до ознак турпродукту (за видами,
формами, сезонами, терміном, класом обслуговування, використанням
транспортних засобів тощо);

територіальну диференціацію споживання туристичного продукту залежно від
кон’юнктури ринку;

територіальну структуру, зокрема, елементи та форми територіальної
організації споживання туристичних послуг;

системність зв’язків та механізм формування та функціонування
регіональних ринків та субринків;

форми геопросторової організації туристичного ринку, їх взаємодію та
ієрархію;

– напрямки та перспективи розвитку регіональних ринків різного масштабу.

Тобто, на макрорегіональному рівні досліджуються особливості розвитку,
функціонування та територіальної організації міжнародного туризму як
функціонально-галузевої складової світового ринку послуг та
ескпортно-імпортної функції ринку туристичних послуг, оскільки саме
міжнародний туризм є ознакою глобальності туристичного ринку, а з іншого
боку, проявом процесу глобалізації.

Ринок туристичних послуг, як складова світового господарства,
підпорядкований дії основних світогосподарських законів і
закономірностей та їх специфічним проявам в сфері послуг. Як відкрита
функціонально-галузева система, туристичний ринок зазнає на собі дії
всіх глобалізаційних процесів, притаманних сучасному етапові розвитку
світової економіки, особливо технологічної та інформаційної
глобалізації, які позначаються на його діяльності через концентрацію
капіталу та механізм його перебігу, через централізацію управління,
основану на глобальних розподільчих мережах, які зараз є основним
інструментом збуту та маркетингу в міжнародній торгівлі туристичними
послугами. Тобто ринок туристичних послуг є інформаційно та технологічно
залежним від дії світогосподарських механізмів і, так би мовити,
«вписаним» в світогосподарські процеси.

Основою макрорегіонального аналізу є визначення характеру туристичного
процесу та його територіальної диференціації. Туристичний процес
характеризується туристичним споживанням як кінцевим виразом
функціонування ринку туристичних послуг. Споживання туристичних благ,
послуг та товарів на глобальному рівні фіксується обсягом, напрямком та
ритмікою міжнародних туристичних потоків. Саме стабільність географії
туристичних потоків дозволяє визначити ціннісну шкалу в мотиваційній
структурі туристичного попиту в напрямку від абсолютних до відносних
переваг. З іншого боку, рівень споживання залежить від пропозиції
турпродукту, оскільки цінність продукту в очах споживача визначається не
тільки абсолютною привабливістю туристичного ресурсу, а й створенням
умов для його споживання. Тобто, рівень споживання залежить від рівня
розвитку індустрії туризму, оскільки відбиває якість та різноманітність
пропозиції, а також рівень розвитку певного територіального ринку: його
ємність і достатність пропозиції, інформаційну забезпеченість ринкової
діяльності, сприяння розвиткові туристичного бізнесу тощо.

Одиницею макрорегіонального аналізу є національні туристичні ринки як
державно-регульовані системи, суб’єкти міжнародного права, в яких
сформовані і діють або формуються ринкові структури, діяльність яких
забезпечена індустрією туризму певного рівня розвитку. Макрорегіональний
аналіз передбачає визначення їх місця та ролі в світовому туристичному
процесі залежно від рівня соціально-економічного розвитку країни та
сформованості внутрішнього ринку. Тобто, макрорегіональний аналіз
передбачає типологію національних ринків, що є їх комплексною
характеристикою та суттєвою ознакою.

Таким чином, макрорегіональний аналіз має за мету визначити стан,
напрямки та тенденції розвитку світового туризму, макрорегіональні
відміни туристичного процесу та особливості формування глобальних
геопросторових структур.

Усталеним механізмом макрорегіогального аналізу світового ринку
туристичних послуг є аналіз платіжного балансу, який дозволяє визначити
економічну роль туризму в національній економіці, та туристичного
балансу міжнародного туризму, основними показниками якого є обсяг
надходжень від туризму та кількість туристів, що прибули в країну
протягом року. Саме за цими кількісними показниками проводиться
визначення рейтингу країн за різними ознаками попиту (привабливість, що
визначає мету подорожування, доступність як за
транспортно-географічними, так і ціновими ознаками тощо) та пропозиції
(рівень розвитку індустрії туризму, якість, комфортність та
різноманітність турпродукту тощо).

o

u

OeUeH

o

H

??????

???????????му потребує корегування.

Формування глобальних геопросторових структур туристичного ринку є
частковим проявом дії загального механізму просторової диференціації
світового господарства, його поляризації відповідно до можливостей
участі в глобальних світогосподарських процесах. Тому в основу
геопросторової організації туристичного ринку можуть бути покладені
глобальні форми геопросторової організації світового господарства та
особливості геопросторової структури ринку послуг, виражені через
поняття «Центр – Периферія» [1, с. 19-26]. Цей географічно невизначений
і досить умовний поділ в той же час дозволяє унаочнити світогосподарські
процеси, притаманні сучасному етапові розвитку. Центр сучасної світової
економіки є генератором інновацій практично в усіх сферах
життєдіяльності і в той же час він здійснює контроль над технологічними
нововведеннями, йому належать провідні позиції в світовому поділі праці,
особливо в транснаціональному, тут сконцентровані фінансові та
інформаційні важелі управління світогосподарськими процесами. Все це
дозволяє Центру не тільки керувати світогосподарськими процесами, маючи
з цього зиск, а й контролювати решту світу через дозованість
технологічних, фінансових та інформаційних впроваджень. Таким чином,
наявна поляризація між Центром, розвиток якого має прискорений характер,
та Периферією, низький рівень розвитку якої, як вважають, є частковим
наслідком колоніалізму та нехтування законами інтернаціональної вартості
[1, с. 22]. Але саме Центр зацікавлений в інтеграції з Периферією,
вбачаючи цю інтеграцію на шляху перетворень механізмів
соціально-економічних структур Периферії з метою стабілізації ситуації в
світі. Дещо зазначена поляризація пом’якшується наявністю
Напівпериферії, що формується навколо Центру і визначається значною
мозаїчністю та сегментованістю залежно від міри залучення в міжнародний
поділ праці. Таким чином, сучасна ієрархічна структура світового
господарства представлена Центром у складі країн Англо-Америки, Західної
Європи та Японії; Напівпериферією Заходу (індустріально розвинені країни
Європи) та Сходу (нові індустріальні країни); Периферією, до якої
належать країни, економіка яких орієнтована виключно на експлуатацію
природних багатств або частково орієнтована на використання можливостей,
які надає попит кримінальних світових ринків. Постсоціалістичні країни,
обравши відповідні моделі соціально-економічного розвитку, знаходяться
на різних стадіях перебудови національних економік і долучення до
світогосподарських процесів.

З огляду на загальні світогосподарські процеси, розвиток ринку
туристичних послуг можна розглядати як механізм взаємодії зазначених
глобальних структур на шляху зближення і деполяризації. Саме так можна
трактувати потоки інвестицій в розбудову національних індустрій туризму
від Центру до Напівпериферії та Периферії і потужну транснаціоналізацію
світового туристичного ринку. Тому в методиці макрорегіонального аналізу
особливу увагу слід звернути на процеси транс-націоналізації на ринку
туристичних послуг та видових субринках з метою визначення впливу ТНК на
національні індустрії туризму, національну туристичну політику, їх роль
в формуванні глобальних та регіональних геопросторових структур.

Делімітація глобальних форм територіальної організації світового
туристичного ринку ґрунтується на наступних принципах:

а) комплексності, проявом якої є виявлені тенденції розвитку та
функціонування певних моделей туристичного ринку, що є виразом
історичного процесу формування туризму та сучасної туристичної політики,
які закріплені в типології національних туристичних ринків;

б) диференціації, яка відображена рівнем споживання туристичних послуг
населенням і залежить від рівня соціально-економічного розвитку та життя
населення, частковим проявом якої є територіальна диференціація
туристичного процесу, виражена через комплексну оцінку рівня споживання
туристичних послуг;

в) динаміки, що відтворює часовий вектор розвитку туристичного процесу
та структурні зрушення: прискорення темпів розвитку індустрії туризму
свідчить про ефективність національної туристичної політики на зовнішніх
ринках міжнародного туризму, а зростання споживання туристичних послуг
місцевим населенням – про загальні соціально-економічні зрушення і зміни
умов та стилю життя і, в кінцевому виразі, в прилученні до світового
туристичного процесу.

Таким чином, основні етапи методики макрорегіонального аналізу світового
туристичного ринку полягають у виявленні загальних тенденцій і
регіональних особливостей туристичного процесу через динаміку споживання
туристичних послуг; визначенні напрямків розвитку видових субринків в
умовах глобалізації і під дією загальних світогосподарських законів та
особливостей формування їх територіальної структури та геопросторової
організації в умовах транснаціоналізації діяльності; виявленні
територіальних диспропорцій та макрорегіональних відмін в розвитку
туристичного процесу, форм його геопросторової організації.

Література

Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес:
Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. –
К.: Знання України, 2002. – 358 с.

Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской
деятельности: Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.

Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Учебное пособие. – Минск: Новое
знание, 2003. – 496 с.

Дурович А.П. Маркетинговые исследования в туризме: Учебное пособие. –
Минск: Новое знание, 2002. – 348 с.

Дурович А.П. Реклама в туризме: Учебное пособие. – Минск: БГЭУ, 2000. –
192 с.

Европейский гостиничный маркетинг: Учебное пособие. – М.: Финансы и
статистика, 2003. – 224 с.

Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.:
Финансы и статистика, 2000. – 256 с.

Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. –
320 с.

Кириллов А.Г., Волкова Л.А. Маркетинг в туризме. – СПб.: Издательство
СПб. университета, 1996. – 184 с.

Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм:
Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998.

Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.:
Альтерпрес, 2002. – 436 с.

Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и
статистика, 2001. – 320 с.

Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и
статистика, 2002. – 352 с.

Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент:
Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с.

Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в
туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 160 с.

Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны).
– М.: Экономика, 2000. – 207 с.

Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.:
ТАНДЕМ, ЭКМОС, 2000. – 400 с.

Altkorn J. Marketing w turystyce. – Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN,
2001. – 204 c.

www.world-tourism.org/ruso/ – російська версія сторінки Всесвітньої
туристичної організації (ВТО).

20. www.itravel.ru/biblio/ – бібліотека літератури по туризму.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020