.

Львів – місто-музей і місто музеїв (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1838 22625
Скачать документ

Реферат на тему

Львів – місто-музей і місто музеїв

Львів – велике місто України, найважливіший політичний та культурний
осередок західного реґіону держави.

Чарівність львівської атмосфери, своєрідний характер міста, як і всієї
Львівщини, приваблює багатьох туристів. Допомогти їм краще пізнати
Львів, ближче ознайомитись з його історичними, меморіальними,
архітектурно-мистецькими пам’ятками (рис. 8.23), встановити ділові
стосунки та добре відпочити допоможуть унікальні музеї.

Рис. 8.23. Скульптурні “лики” Львова (площа перед Ратушею та
Личаківський цвинтар) і Цитадель – австрійська фортеця 1852-1854 pp.

У Львові працює 33 музеї, тому це місто можна назвати містом-музеєм.
Серед них найбільш відомі: Історичний музей, Львівська галерея мистецтв,
Музей Львівської сакральної барокової скульптури “Творчість Іоанна
Георгія Пінзеля”, Музей давніх пам’яток Львова (відділ Львівської
галереї мистецтв), Національний музей, Музей етнографії та художнього
промислу, аптека-музей, Музей історії медицини Галичини імені Мар’яна
Панчишина, Музей народної архітектури та побуту, Державний
природознавчий музей, Мінералогічний, Геологічний, Археологічний музеї
Львівського університету імені І. Франка, Художньо-меморіальні музей О.
Новаківського, О. Кульчицької, Л. Левицького, І. Труша, С.
Крушельницької, С. Людкевича; Літературно-меморіальні музеї І. Франка,
М. Грушевського; Музей давніх графічних технік, Музей метрології та
вимірювальної техніки, Музей історії Львівської залізниці, Муніципальний
музей сучасного львівського мистецтва, Музей археології при Інституті
українознавства, Музей меблів і порцеляни тощо.

Зробимо коротку екскурсію найбільш відомими музеями Львова.

Львівський історичний музей. Був відкритий 22 грудня 1892 р. Носієм ідеї
його відкриття став історик та колекціонер Олександр Чоловський. Основу
новоствореного музею склали численні муніципальні й цехові пам’ятки, що
зберігалися у міському архіві в будинку ратуші.

Нині Львівський історичний музей один з найбагатших музеїв України, який
налічує у своїх фондах понад 330 тис. музейних предметів.

Відділ історичного музею “Історичні коштовності” розгорнуто у
Королівських залах палацу Корнякта, який у XVII ст. використовувався як
резиденція польського короля Яна НІ Со-бєського. Експозиція репрезентує
унікальні пам’ятки XVII- XVIII ст. – меблі, живопис, старовинні
годинники, музичні інструменти, художні вироби зі скла та порцеляни,
рідкісні ордени та відзнаки. Окремо експонується збірка європейського
художнього срібла періоду історизму та модерну.

Відділ історичного музею “Історії стародавнього світу і середніх віків”
репрезентує пам’ятки історії від кам’яної доби до XVIII ст. Серед них:
кістяна сопілка віком 20 тис. років, колекція розписної трипільської
кераміки IV-III тис. до н. є. Чимала частина експозиції присв’ячена
археологічним знахідкам найбільших літописних давньоруських міст заходу
України: Белза, Крилоса-Галича, Плісненська, Звенигорода.

Відділ зброї “Музей-Арсенал” містить унікальну колекцію холодної і
вогнепальної зброї, захисного обладнання і військового спорядження майже
із сорока країн світу. Музей розгорнуто в історичному
приміщенні-укріпленні прадавнього львівського Міського арсеналу (1555
р).

У 1995 р. історичний музей здійснив перебудову експозиції відділу “Нова
і новітня історія”. Уперше в історії українського музейництва було
правдиво висвітлено національно-визвольні змагання українського народу
за свою державність у 1914- 1941 pp., діяльність Організації Українських
Націоналістів, боротьбу Української Повстанської Армії, геноцид під час
сталінських репресій тощо.

У салоні музею часто збираються відомі львівські поети, письменники,
літературознавці, музиканти. Класичну музику у виконанні знаменитих
маестро можна почути і в королівських залах.

Львівська галерея мистецтв (до 4 лютого 1998 р. – Львівська картинна
галерея) – це найбільший художній музей України, в якому зібрані
унікальні твори живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового
мистецтва країн Західної та Східної Європи від середньовіччя до
сучасності. Загальна кількість експонатів збірки становить понад 55 тис.
Рішення про створення у Львові галереї європейського мистецтва було
прийнято міським магістратом у 1897 р. Протягом 1960-1990 рр. Львівська
картинна галерея перетворилася на значний музейний центр з кількома
філіалами. Музей володіє найбільшою в Україні збіркою творів польського
та австрійського малярства, дерев’яної скульптури, великою колекцією
українського портрета XVI-XVIII ст.

Основний корпус галереї мистецтв розташований у будинку, який збудований
архітектором Ф. Покутинським у 1872-1874 pp. Тут, на площі 3409 м2
представлені такі експозиційні відділи: мистецтво Італії, Німеччини,
Фландрії, Голландії, Іспанії, Франції, Австрії, Угорщини, Польщі XIV-XX
ст.

У Львові функціонують такі відділи Львівської галереї мистецтв: Музей
“Русалка Дністрова”, Музей сакральної барокової скульптури, Музей
мистецтва давньої української книги, Музей давніх пам’яток Львова,
Каплиця Боїмів.

Львівська галерея мистецтв має такі філіали у Львівській області:

– Олеський замок – пам’ятка архітектури XIII-XVIII ст. У залах замку з
1975 р. розгорнута найбільша в Україні експозиція давнього українського
мистецтва X-XVIII ст. Вона включає унікальну колекцію ікон (близько
1000) та ужиткового мистецтва (серед них стародавні художні меблі –
понад 2000 предметів). Особливу цінність Олеської колекції становить
найбільша в Європі (близько 2500 експонатів) збірка дерев’яної
скульптури епохи бароко (львівська школа XVIII ст.) та чимала збірка
українського портрета XVI-XVIII ст. (близько 800 творів).

– Золочівський замок XVII ст. (експозиція відкрита у 2005 р. у Великому
палаці (інтер’єри XVII-XIX ст.) та Китайському палаці (Музей східного
мистецтва).

– Підгорецький замок у Підгірцях Бродівського району.
Ландшафтно-архітектурний комплекс включає в себе палац, заїжджий двір
(де нині планується відкрити готель і таверну), дерев’яну церкву XVIII
ст., костел XVIII ст., ландшафтний парк площею 12 га. Зараз завершуються
роботи з відновлення у кімнатах замку музейної експозиції, яка була в
дорадянський період (до 1939 p.), близько 80 % автентичних експонатів
Підгорецького замку нині зберігаються у музейних фондах Львова.

– Музей оборонної архітектури “П’ятничанська вежа” у П’ятничанах
Жидачівського району. Включає в себе оборонну вежу-донжон початку XIV
ст. та середньовічний оборонний двір з надбрамною кам’яною вежею
середини XV ст.

– Меморіальний музей-садиба М. Шашкевича у с Підлисся Золочівського
району.

Національний музей. Один з найзначніших музеїв України (рис. 8.24),
фонди якого нараховують понад 130 тис. предметів. Колекція була
закладена у 1905 р. як приватна фундація Митрополита Андрея Шептицького
під назвою “Церковний музей”. 13 грудня 1913 р. відбулося відкриття
Національного музею – урочистим актом колишній “Церковний музей”
передано в дар українському народу. Діяльність музею розвивалася при
активній участі української громади.

Рис. 8.24. Фасад Національного музею

У будинку, побудованому в 1904 р. за проектом Л. Марконі, розташовані
експозиції давнього українського мистецтва та мистецтва XIX – початку XX
ст. Палітру розвитку сучасного українського образотворчого та народного
мистецтва відображають експозиції у приміщенні, збудованому архітектором
В. Раушем у 1897 р. і закупленому в 1911р. митрополитом А. Шептицьким
для Національного музею.

Важливою складовою експозиційних фондів Національного музею є збірка
народної сакральної скульптури, яка не має собі рівних за кількістю і
художніми вартостями. Водночас у фондах музею зберігаються шедеври
митців європейського значення – Пінзеля, Полейовського, Філевича та ін.
Дуже вартісною у колекціях музею є підбірка української народної та
професійної гравюри XVII-XVIII ст. (близько 1 тис. одиниць). На особливу
увагу також заслуговує збірка рукописів та стародруків.

Тут представлені краківські видання Швайпольта Фіоля (1491 – 1495 pp.),
празькі та віденські стародруки, майже всі видання українського
першодрукаря Івана Федорова (рис. 8.25), видання Ставропігійського
братства, Києво-Печерської лаври. Серед найдавніших – особливо вартісні
пергаментові рукописи XI- XV ст. (Бучацьке Євангеліє XIII ст. й ін.).

Рис. 8.25. Пам’ятник українському першодрукареві Іванові Федорову

Національний музей у Львові має 4 філіали – художньо-меморіальні музеї
Олекси Новаківського, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, Івана
Труша. Крім філіалів у Львові, Національний музей має філіали в області:
Музей-садибу Устияновичів (с. Вовків, Пустомитівський район), Музей
“Бойківщина” та Музей Леся Курбаса (Самбір), Музей “Сокалыцина”
(Червоноград), Музей М. Біласа (Трускавець).

Археологічний музей Інституту українознавства НАН України розташований у
будинку НТШ. У 6-ти залах музею експонується

близько 3 тис. експонатів. Експозиція створена за історико-хронологічним
принципом і художньо-реконструктивним методом. Кожен зал музею
присвячений окремій археологічній добі в історії України: палеоліту й
мезоліту, неолітичній і мідній добі, бронзовому та ранньозалізному
вікам, римській добі, ран-ньослов’янській добі та давньоруському часу,
середнім вікам. На особливу увагу заслуговують наукові реконструкції
палеолітичного та трипільського житла, а також знахідки з розкопок
літописних міст княжої доби Галича, Звенигорода, Львова, Володимира,
Пересопниці, Белза.

Музей етнографи та художнього промислу. Один з найбільш спеціалізованих
етнографічних музеїв Європи й одна з найба-гатших художніх скарбниць
декоративно-ужиткового мистецтва України. У його фондах зберігається
близько 83 тис. пам’яток традиційно-побутової культури, народного
мистецтва українців й унікальні зразки художніх промислів багатьох
народів світу.

???????????их ікон, народної та сучасної кераміки тощо.

Музей володіє найбільшою і найповнішою у світі колекцією українських
писанок, яка нараховує понад 13 тис. одиниць. Унікальними є музейні
колекції (збірки) художнього металу, меблів, годинників, дорогоцінних
речей тощо. Музейна колекція годинників є найбагатшою й найціннішою в
Україні. Крім механічних, у збірці є і сонячні годинники (найдавніший
датовано 1584 р.).

Музей проводить активну науково-експозиційну діяльність, що знаходить
відображення у втіленні спільних міжнародних проектів з музеями,
приватними галереями й особами Польщі, Австрії, Ізраїлю, Канади, СІЛА,
Фінляндії тощо.

Державний природознавчий музей НАН України у Львові – це один з
найстаріших і найбагатших за науковими природничими фондами серед музеїв
Європи. Його засновник – граф Володимир Дєдушицький (1825-1899 рр.) –
відомий зоолог, етнограф й археолог. У будинку музею знаходиться
найстаріший у Європі механічний ліфт, виготовлений у Відні в середині
XIX ст. 1970 р. вважається часом офіційного заснування музею. Основу
музею становлять його фонди, які налічують близько 500 тис. музейних
предметів. Тут зберігаються колекції й окремі пам’ятки природи світового
значення.

Наукова бібліотека музею налічує близько 70 тис. томів природничої
тематики, починаючи з XVI ст.

Музей народної архітектури і побуту розмістився на площі 50 га
Шевченківського гаю і є одним з найбільших скансенів Європи. На
території музею за етнографічним принципом розміщено 124 пам’ятки
народної дерев’яної архітектури. Серед них – хати карпатських горян,
найстаріші з яких зрубано у 1749, 1792, 1812 pp., а також господарські
споруди – вітряки, водяний млин, сукновальня, тартак, кузні. Особливою
гордістю музею є шість дерев’яних храмів, що репрезентують народні школи
сакрального зодчества Бойківщини, Гуцулыцини й Буковини. Загалом, у
фондах музею зосереджено понад 20 тис. предметів побуту і творів
народного мистецтва. Наприклад, одна лише збірка стародруків налічує 122
експонати.

Львівський музей історії релігії – це найбільший музей України,
експозиція якого присвячена пам’яткам сакрального мистецтва різних епох,
народів, культур і вірувань планети. У фондах музею зберігається понад
100 тис. предметів, зокрема, сакральні предмети Трипільської культури,
стародавніх вірувань Єгипетського царства, Греції і Римської імперії,
Візантії, велика збірка ікон XVI-XX ст. (близько 1000), сакральна
скульптура, надгробки, велика колекція стародруків XVI-XVII ст. (у тому
числі Острозька Біблія 1581 р. Івана Федорова та Требник Петра Могили),
єдиний у світі мавзолей Тор XV-XVIII ст. (понад 400 одиниць) та багато
іншого.

Експозиція музею складається з таких розділів: “Релігії Стародавнього
світу та неорелігії”, “Юдаїзм”, “Походження християнства”, “Православ’я
в Україні”, “Католицизм”, “Українська греко-католицька церква”,
“Протестантизм”, “Іслам”, “Буддизм”.

Музей представляє собою вагому наукову-дослідну установу. Він має
спеціалізовану бібліотеку релігієзнавчого профілю. Серед 50 тис.
примірників представлені, зокрема, праці вче-них-теологів Київської,
Львівської, Санкт-Петербурзької та Московської духовних академій,
трактати католицьких інституцій Італії, Франції, Німеччини, Австрії,
Польщі, збірка релігійних видань мусульман Кримського ханства, повне
зібрання творів видавництва Українського католицького університету в
Римі.

Аптека-музей “Під Чорним Орлом” розташована у приміщенні найдавнішої з
існуючих у Львові аптек, що працює з 1735 р. Цей музей нараховує понад 8
тис. експонатів. До наших днів тут зберігся старовинний інтер’єр
торгового залу аптеки, поліхромні розписи стелі, що виконані на початку
XIX ст. віденськими майстрами і символізують чотири складові елементи
всесвіту: вогонь, воду, землю і повітря. У музеї зібрана унікальна
колекція аптечного посуду та ваг, зібрані ручні таблеткові машини, преси
для приготування лікувальних порошків, сушильні шафи, старовинні
рецептурні журнали та медичні книги. Чимало експонатів присвячено
розвитку фармації в Україні. Бібліотека зберігає понад 3 тис. книг (у
тому числі близько 1 тис. стародруків). Окремими відділами музею є
підвали-пивниці з експозицією розвитку львівських винокурів та
пивоварів, а також алхімічна лабораторія.

Зоологічний музей Львівського університету імені І. Фран ка. Заснований
у XIX ст. музей входить сьогодні у число 10 кращих університетських
музеїв Європи. У ньому представлено фауну всіх континентів. Серед 35
тис. експонатів – близько 24 тис. комах, 10 тис. хребетних, 1 тис.
молюсків. Особливий інтерес представляють колекції метеликів і жуків,
райських птахів і колібрі, сумчастих тварин. Унікальними експонатами є
скелет морської корови з о. Беренга, роги тура з частиною черепа.

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського розміщений у віллі, в
якій перший Президент Української Народної Республіки мешкав з родиною у
1902-1914 pp. У меморіальних інтер’єрах музею представлені особисті
речі, світлини, листи та документи М. Грушевського.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької. Розпочав свою
діяльність у 1991 р. на другому поверсі будинку, який колись належав
співачці. Історія Львова тісно пов’язана з іменами видатних діячів
музичної культури – композиторів, музикантів, співаків. Серед цих імен
належне місце посідає славетна українська оперна співачка Соломія
Крушельницька (1873-1952 pp.), яка в музичному світі кінця XIX – першій
чверті XX ст. була символом неперевершеності й досконалості. її
незрівняної краси лірико-драматичне сопрано майже в три октави –
унікальне явище в історії оперного мистецтва. Творча доля С.
Крушельницької склалася так, що виступала вона у різних країнах світу,
співала на найпрестижніших оперних сценах. У фондах музею відтворено
мистецькі інтер’єри початку XX ст., фонди налічують 15 тис. експонатів,
у тому числі колекцію з 5 тис. грамофонних платівок із записами голосів
легендарних співаків – Карузо, Баттістіні, Шаляпіна тощо.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка. Музей розташований у
власному будинку письменника, побудованому в 1902 р. І. Франко
(1856-1916 pp.) належить до найвизначніших українських діячів культури
другої половини XIX – початку XX ст. Письменник, перекладач (знав 14
іноземних мов), учений, видавець, громадсько-політичний діяч, людина
енциклопедичних знань і титанічної працездатності. У Львові проминуло 40
років життя І. Франка. У власному будинку І. Франко прожив останніх 14
років. У ньому він і помер 28 травня 1916 р. Після смерті І. Франка у
будинку все ще жили його дружина та сини Тарас і Петро зі своїми
сім’ями. За стараннями і пропозицією львівських письменників, 10 жовтня
1920 р. в будинку відкрито літературно-меморіальний музей. Фонди музею
нараховують 26 тис. предметів. Найціннішим є меморіальний музейний фонд,
до якого входять особисті речі І. Франка та його родини, рукописи
письменника, першовидання його творів з автографами, оригінальні
фотографії.

Рекомендована література

1. Арсенич П. З історії музеїв Галичини // Наукові записки
Івано-Франківського краєзнавчого музею. – 1993. – Вип. 1.

2. Василенко А. О. Літопис історії становлення і розвитку народних
музеїв України. – К.: Наукова думка, 1974.

3. Гавдяк М. Із наших обласних музеїв // Наша Батьківщина. – 1938. – №
4.

4. Географічна енциклопедія України: У 3 т. – К.: Українська
енциклопедія імені М. П. Бажана, 1993.

5. Грабовецький В. Народні музеї Львівщини. – Л.: Книжно-журнальне
видавництво, 1962.

6. Данилюк А. Г. Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво. –
Л.: Українські технології, 2004. – 168 с.

7. Данилюк А. Г., Рибак Б. Я. Музей народної архітектури та побуту у
Львові. – Л.: Каменяр, 1988.

8. Данилюк А. З глини, дерева і соломи. Пам’ятки народної архітектури
Західного Поділля. – Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2003. – 96 с

9. Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцулыцини: Етнографічний
нарис. – Л.: Логос, 2000. – 135 с

10. Данилюк А. Традиційна архітектура реґіонів України: Полісся:
Монографія. – Л.: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. – 147 с

11. Дем’ян Г. Історико-етнографічна діяльність першого бойківського
музею // Архіви України. – 1970. – № 5.

12. Закон України “Про музеї і музейну справу” від 29.06.1995 р.
№249/95.

13. Игнаткин И.А. Охрана памятников истории и культуры: Справ, пособ. –
К.: Вища школа, 1990.

14. Козицъкий А. Українські краєзнавчі музеї Галичини в міжвоєнний
період // Вісник Львівського університету. – Серія історична. – 1999. –
Вип. 34. – С 467-477.

15. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство (на матеріалах музеїв УРСР) / За ред.
С. М. Чайковського. – К.: Вища школа, 1990.

16. Музеї Карпатського регіону. – Л.: Центр Європи, 2004. – 63 с

17. Музеї України: Довідник / Міністерство культури і мистецтв України.
– К.: Задруга, 1999. – 130 с.

18. Музейний фонд України // Урядовий кур’єр. – 1992. – 7 серпня.

19. Папкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. – К., 2003.

20. Погорелова А. Музейна справа: орієнтири розвитку // Українська
культура. – 1996. – № 2. – С. 2-3.

21. Скрипник Г. Етнографічні музеї України. – К.: Наукова думка, 1989.

22. Скрипник Г. Українське етнографічне музейництво: становлення та
розвиток: Автореф. дис. …д-раістор. наук: НАНУ, Інститут мистецтва,
фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. – К., 1998. – 40 с

23. Теодорович А. Ю. Основні напрямки діяльності музеїв
істо-рико-краєзнавчого профілю // Трибуна. – 1999. – № 9-10.

24. Україна: Путівник / Підг. і упоряд. О. Зінкевич і В. Гула. – К.:
Смолоскип, 1993.

25. Филипчак І. Про музейництво і наші музеї // Життя і знання. – 1935.
– № 6.

26. Хведась А. О. Розвиток краєзнавчих музеїв в західній Україні в кінці
XIX – І пол. 40-х pp. XX століття. Джерела і література (на матеріалах
Волинської, Рівненської та Тернопільської областей): Автореф. дис.
…канд. істор. наук. – Дніпропетровськ, 1997. – 19 с.

27. Шмелев В.Г. Музей под откытым небом. – К.: Наукова думка, 1983.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020