Реферат на тему:
Легка атлетика
ПЛАН
І. Місце і значення легкої атлетики у системі фізичного виховання.
ІІ. Правила змагань з бігу і ходьби.
1. Порядок проведення з бігу і ходьби.
2. Спортивна ходьба.
ІІІ. Правила змагань з стрибків.
1. Загальні правила.
2. Стрибки у довжину і потрійний.
3. Стрибки у висоту з жердиною.
IV. Правила змагань з метань.
Місце і значення легкої атлетики у системі фізичного виховання
Легкою атлетикою займаються мільйони людей. Різноманітність фізичних
вправ, точність регулювання навантажень, відносна простота обладнання
місць занять роблять легку атлетику масовим видом спорту, доступним
людям будь-якого віку. Легка атлетика широко представлена у програмах
фізичного виховання учнів і молоді, планах тренування з різних видів
спорту, на заняттях фізкультурою осіб середнього і старшого віку. Секції
легкої атлетики займають провідні місця у колективах фізичної культури,
добровільних спортивних товариствах, у вищих і середніх навчальних
закладах і т. д.
Легка атлетика має важливе оздоровче значення, адже заняття в основному
проводяться на свіжому повітрі, а у виконанні вправ бере участь
більшість м(язів тіла. Легкоатлетичні вправи поліпшують діяльність
опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і систем організму в цілому.
Завдяки заняттям легкою атлетикою можна набути спеціальних знань,
поліпшити вміння керувати власними рухами, зробити їх швидкими і
економними, удосконалити навички в доланні перешкод і т. д.
Крім навчального легка атлетика має також виховне значення, бо правильна
організація і методика проведення занять сприяє формуванню особистості
людини, розвитку її моральних якостей, розумових здібностей та
естетичного смаку.
Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ
Легкоатлетичні вправи поділяються на п(ять розділів: ходьба, біг,
стрибки, метання і багатоборства, які в свою чергу діляться на види,
різновиди і варіанти.
Ходьба і біг — природні способи пересування людини, під час яких в
динамічну роботу включаються майже всі м(язи тіла. Завдяки цьому
підвищується обмін речовин, посилюється робота серцево-судинної,
дихальної та інших систем організму. Ходьба як фізична вправа має
передусім оздоровче значення. Біг — один із основних засобів всебічного
фізичного розвитку, але разом з тим це і засіб активного відпочинку,
оздоровлення і збереження працездатності. Під час бігу організм працює
інтенсивніше, ніж при ходьбі. Ходьбою і різними варіантами бігу можна
поступово збільшувати фізичне навантаження. Крім всього іншого, і
ходьба, і біг допомагають формувати і удосконалювати різні рухові якості
і навички, потрібні для трудової діяльності людини: витривалість,
швидкість, силу, спритність, уміння швидко і економно пересуватись,
долати перешкоди і т. д. У процесі занять ходьбою і бігом виховуються
також вольові якості, набуваються уміння розраховувати свої сили і
орієнтуватися на місцевості. Як засоби тренування ходьба і особливо біг
допомагають підвищувати рівень досягнень в інших видах спорту.
Спортивна ходьба відрізняється від звичайної технікою рухів і має вдвічі
більшу швидкість, що, звичайно, вимагає підвищених енергозатрат. Заняття
спортивною ходьбою зміцнюють внутрішні органи і системи, поліпшують їх
працездатність.
Змагання з ходьби проводять на бігових доріжках стадіонів і на звичайних
дорогах на дистанціях від 3 до 50 км включно. Учні (юнаки) 15-16 років
змагаються лише на дистанціях 3 і 5 км, а 17-18 років — на 3,5 і 10 км.
Біг — найпоширеніший вид фізичних вправ, що входить до багатьох видів
спорту (наприклад, спортивних ігор). Перед стрибком чи метанням
спортсмен звичайно робить розбіг. У легкій ателетиці біг поділяють на
гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах.
Г л а д к и й — це біг по біговій доріжці стадіону (по колу проти
годинникової стрілки) на дистанції від 30 до 30 000 м, сюди належать
також біг на час — годину і дві години. Гладкий біг може бути на короткі
(до 400 метрів включно), середні (500-2000), довгі (3000-10000) і
наддовгі (до 42195м) дистанції. Юнаки можуть змагатися на дистанціях до
5000 м, дівчата — до 1000 м включно. На дистанції 400 м включно учасники
біжать окремими доріжками, на 800 м — перші два повороти окремими, а
решту — по спільній доріжці, на більші дистанцій — по спільній доріжці.
Біг з п е р е ш к о д а м и має два різновиди. Для бар(єрного бігу на
дистанція від 50 до 400 м рівномірно ставлять штучні однотипні
перешкоди. Біг з перешкодами на 1500, 2000 і 3000 м проводиться через
міцно встановлені (не перекидаються) бар(єри і яму з водою, що
обладнується в одному з секторів стадіону. Хлопці шкільного віку можуть
змагатися на всіх дистанціях, а дівчата — лише в бар(єрному бігу до 100
м включно.
Е с т а ф е т н и й б і г належить до командного виду: дистанція
поділена на кілька етапів і кожен спортсмен пробігає лише один етап. В
естафетному бігу етапи можуть складатися з однакових коротких або
середніх дистанцій, або із змішаних. За умовами проведення естафети
можуть бути зустрічними, по біговій доріжці стадіону, вулицями (кільцеві
або зіркові).
Б і г у п р и р о д н и х у м о в а х має два різновиди. Крос
проводиться по пересіченй місцевості (полями, луками але частіше у лісі)
на дистанціях до 14 км включно. У кросі учні можуть змагатися на
дистанціях 1, 2, 3, 5 км, а учениці — на 500 м, 1, 2 і 3 км. Другий
різновид бігу в природніх умовах — дорогами (польовими, шосейними) на
дистанціях від 15 до 42 км 195 м. Традиційні пробіги також проводяться
по дорогах.
Стрибок належить до природного і швидкого способу долання перешкод: для
нього характерні короткочасні, але максимальні нервово-м(язові зусилля.
Стрибки зміцнюють м(язи ніг і тулуба, розвивають такі якості, як сила,
швидкість, спритність і сміливість, навчають орієнтуватися в просторі,
концентрувати зусилля.
Стрибки можна виконувати з місця і з розбігу.
Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види: через
вертикальні перешкоди (у висоту і з жердиною) і через горизонтальні (у
довжину і потрійний). Хлопці можуть змагатися з усіх видів стрибків,
дівчата — з стрибків у висоту і довжину.
Метання — це вправи у штовханні і киданні спеціальних спортивних
приладів на дальність. Вони характеризуються короткочасними інтенсивними
(“вибуховими”) зусиллями м(язів рук, плечового пояса, тулуба і ніг при
їх координованій взаємодії. Метання сприяють гармонічному розвиткові
всієї мускулатури тіла.
Залежно від способу виконання легкоатлетичні метання поділяються на три
види:
1) кидком із-за голови (малий м(яч, граната, спис) з прямолінійного
розбігу;
2) з поворотом (диск, молот);
3) поштовхом (ядро).
Способи метань зумовлюються формою і масою приладів. Легкі прилади, які
зручно тримати в руці, метають із-за голови; більш важкі плоскої форми і
прилади, які мають спеціальну ручку для держання, метають з поворотом
для нарощування швидкості; прилади, що не мають ручки, штовхають.
Правила змагань з бігу і ходьби. Біг на дистанціях до 110 м виконується
по прямій доріжці; біг на інших дистанціях і ходьба (крім кросового
бігу, пробігів і ходьби по дорогах) — по круговій доріжці проти стрілки
годинника.
Для забігів і заходів на 5000 м і довші дистанції стартуючих не повинно
бути більше ніж 25 чоловік. Змагання треба організовувати так, щоб
остаточна перемога визначалася в безпосередній боротьбі найсильніших
легкоатлетів у фіналі. Порядок потрапляння учасників у наступні кола
змагання чи проведення зразу фінальних забігів обговорюють у положенні
про змагання або встановлює суддівська колегія, про що заздалегідь
повідомляє представникам команд і учасникам.
Старт. Доріжки, по яких повинні стартувати учасники забігу (або місце
старту, рахуючи від внутрішньої бровки, якщо спортсмени біжать по одній
доріжці), визначають жеребкуванням, — як правило, заздалегідь.
Спортсменам не дозволяється змінюватися між собою доріжками чи місцями
старту.
Для підготовки до старту відводиться до 2-х хвилин, починаючи від
чергового забігу. На старті спортсмени не повинні торкатися один одного.
На дистанціях до 400 м включно для початку бігу стартер подає дві
попередні команди: “На старт!” і “Увага!”, а потім дає сигнал початку
бігу пострілом або гучною командою “Марш!” і різко опускає прапорця; на
решті дистанцій — “На старт!” і “Марш!”.
Правила змагань з стрибків. Учасники виконують кожну спробу по черзі.
Дозволяється розмічувати свій розбіг і до початку змагань виконати
визначену суддівською колегією кількість пробних незалікових стрибків
під наглядом суддів. З моменту виклику до виконання чергової спроби
спортсмен повинен затрачувати не більше 2 хвилин при стрибках у висоту,
довжину і потрійному і не більше 3 хвилин при стрибку з жердиною.
Спробу зараховують після команди старшого судді “Є!”, який при цьому
піднімає вгору білий прапорець. Якщо стрибок не зараховується, суддя
командує “Ні!” і піднімає червоний прапорець. Сигнали можна подавати і
одним прапорцем: правильний стрибок — прапорець вгору, незарахований —
відмашка опущеним вниз прапорцем.
Література:
В.В. Коробченко, “Легка атлетика”, Київ, Вища школа, 1977р.
PAGE
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
