Реферат
на тему:
Культурно-дозвіллєва діяльність з підростаючим поколінням
План
1. Саморозвиток і самореалізація сучасної молоді в сфері дозвілля.
2. Загальні тенденції і проблеми сучасного молодіжного дозвілля.
3. Структура молодіжного дозвілля.
1. Саморозвиток і самореалізація сучасної молоді
в сфері дозвілля.
Дозвілля як частіша вільного часу, залучає молодь своєю
нерегламентованістю і добровільністю вибору його різних форм,
демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому
фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й
ігрову. Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є
основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистісної
самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвілля поки ще
не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя усієї молоді.
Інтерес до проблем молоді постійний і стійкий у вітчизняній філософії,
соціології, психології, педагогіці.
Молодість охоплює період життя від 14 до приблизно 29 років, коли людина
більш-менш міцно затверджується в дорослому житті. Верхня межа молодості
може істотно зрушуватися. Деякі автори продовжують її до 35-ти років.
Молодість – де, насамперед, час створення родини і сімейного життя, час
освоєння обраної професії, визначення відношення до громадського життя і
до своєї ролі в ньому. Молодості властивий оптимізм. Людина приступає до
реалізації свого життєвого задуму, вона повна сил і енергії, бажання
здійснити свої мрії та ідеали. У молодості найбільш доступні
найскладніші види професійної діяльності, найбільш повно й інтенсивно
відбувається спілкування, найлегше встановлюються і розвиваються
відношення дружби і любові. Молодість вважається оптимальним часом для
самореалізації.
Молодіжний вік являє собою ніби „світ”, що існує між дитинством і
дорослістю, тому що біологічне, фізіологічне і статеве дозрівання
завершене, а в соціальному відношенні це ще не самостійна доросла
особистість. Молодість виступає як період прийняття відповідальних
рішень, які визначають усе подальше життя людини: вибір професії і свого
місця в житті, вибір сенсу життя, вироблення світогляду.
Усвідомлення своїх цілей, життєвих устремлінь, вироблення життєвого
плану – важливий елемент самосвідомості. В цей період формується цілісне
уявлення про самого себе, відношення до себе, причому спочатку людина
усвідомлює й оцінює особливості свого тіла, зовнішності, привабливості,
а потім уже морально-психологічні, інтелектуальні, вольові якості. На
основі аналізу досягнутих результатів у різних видах діяльності, обліку
думок інших людей про себе і самоспостереження, самоаналізу своїх
якостей і здібностей формується самоповага – узагальнене відношення до
себе. Відбувається усвідомлення і формується відношення до сексуальної
чуттєвості, що зароджується.
У молодості людина максимально працездатна, витримує найбільші психічні
й фізичні навантаження. Вона найбільш здатна до оволодіння складними
способами інтелектуальної діяльності. У молодості легше здобуваються всі
потрібні для обраної професії знання, уміння і навички, розвиваються
необхідні спеціальні особистісні і функціональні якості (організаторські
здібності, ініціативність, мужність і спритність, чіткість, акуратність
і т.д.).
Таким чином, у період молодості, крім вибору супутника життя і створення
родини, людина розвивається і реалізується, стверджує себе в обраній
справі, здобуваючи професійну майстерність і компетентність.
Центральними віковими новоутвореннями цього періоду можна вважати
сімейні відносини і почуття професійної компетентності. Наприкінці
зазначеного віку, на межі зі зрілістю, людина вирішує екзистенціальні
проблеми, усвідомлює зміст свого життя, підводить її перші підсумки.
Молодіжне дозвілля, ніби перехоплюючи естафету підліткового дозвілля,
закріплює, а багато в чому і закладає в молодій людині такі звички й
уміння, які потім цілком визначатимуть його відношення до вільного часу.
Саме на цьому етапі життя людини виробляється індивідуальний стиль
дозвілля і відпочинку, накопичується перший досвід організації вільного
часу, виникає прихильність до тих чи інших занять. У молоді роки
визначається і сам принцип організації й проведення вільного часу –
творчий або навпаки. Одного понадять мандрівки, іншого – риболовля,
третього – винахідництво, четвертого – різноманітні розваги.
Таким чином, реалізується одне з головних завдань людини – всебічно
розвивати свої здібності. Справа в тому, що формування і розвиток
здібностей можуть бути реалізовані на основі задоволення потреб.
Останні, у даному взаємозв’язку, є рушійною силою здібностей. У зв’язку
з цим зазначене завдання припускає всебічний розвиток здібностей людини
і настільки ж усебічне задоволення його потреб. Зрозуміло, що це
неможливо без сфери дозвілля, де знаходить задоволення цілий комплекс
потреб, у тому числі й потреба особистості в розвитку,
самовдосконаленні. Вона виявляється як її свідоме бажання спеціально
впливати на себе певними заняттями, вправами з метою самовдосконалення й
розвитку. Значення цієї * потреби надзвичайно велике, адже тільки
зовнішніх, хоча б і визначальних, умов недостатньо для реалізації цілей
усебічного розвитку людини. Треба, щоб і сама людина хотіла цього
розвитку, розуміла його необхідність.
Активне, змістовне дозвілля вимагає певних потреб і здібностей людей.
Робити натиск на творчі види дозвіллєвих занять, на забезпечення прямої
участі в них кожної молодої людини – от шлях формування в юнаків і
дівчат особистісних якостей, які сприяють змістовному й активному
проведенню дозвіллєвого часу.
Друга вимога щодо організації молодіжного дозвілля полягає в тому, що
воно, безсумнівно повинно бути різноманітним, цікавим, розважальним і
ненав’язливим. Зрозуміло, отут важливі як зміст, так і форма
запропонованих занять, розваг, які мають відповідати потребам та
інтересам молоді, органічно сприйматися юнаками і дівчатами.
Найбільш зручні форми для цього уже вироблені життям. До них
відносяться, насамперед, аматорські об’єднання і клуби за інтересами.
Сучасні об’єднання і клуби багатопрофільні: політичні, спортивні,
туристичні, здоров’я, аматорів природи, науково-технічної творчості,
читачів, самодіяльної пісні, колекціонерів, книголюбів, вихідного дня,
молодої родини й інші. Клуб – порівняно невелике об’єднання людей,
охоплених загальним інтересом, заняттям. Він є школою навчання,
виховання і спілкування. До клубу приходять люди, які бажають досконало
опанувати певне заняття, дозвіллєвого кваліфікацією. Деякі клуби й
аматорські об’єднання навіть організовують відповідні форми занять. Але
клуб за інтересами – це також свого роду вихователь. Може бути, у цьому
й полягає головний критерій його діяльності. Справа в тому, що кожний із
членів цього об’єднання прагне винести на люди свої знання й уміння.
Спілкування в колі однодумців сприяє збагаченню, взаємовихованню.
Інтерес до заняття перетворюється в інтерес до людей. Людина прийшла до
клубу, щоб навчитися чомусь, а навчившись, не хоче йти, тому що
по-справжньому здружилася з людьми. її прив’язує особлива атмосфера
рівності, доброзичливості і самодіяльності.
Спостереження за роботою клубних об’єднань переконують: щоб дозвілля
стало дійсно привабливим для молоді, необхідно будувати роботу його
установ і організацій на інтересах кожної молодої людини. Треба не
тільки добре знати сьогоднішні культурні запити молодих, передбачати
їхні зміни, а й уміти швидко реагувати на них регулюванням відповідних
форм і видів дозвіллєвих занять. Наступна вимога, пропонована щодо
організації і проведення молодіжного дозвілля, повна його
деалкоголізація. Жоден вид дозвілля не повинен містити в собі занять і
розваг, які прямо або побічно пропагували б споживання спиртних напоїв.
Останнім часом молодих людей приваблюють ігри, пов’язані з використанням
ігрових автоматів і комп’ютерів. До найбільш привабливих для молоді форм
розваг належать: видовища, легка музика, танці, ігри, різноманітні
розважальні телепрограми. Зараз, через узвишшя духовних потреб молодих,
зростання рівня їхнього утворення, культури, найбільш характерною
особливістю молодіжного дозвілля є збільшення в ньому частки духовних
форм і способів проведення вільного часу, що поєднують розважальність,
насиченість інформацією, можливість творчості і пізнання нового. Такими
синтетичними формами організації дозвілля стали саме клуби за
інтересами, аматорські об’єднання, сімейні клуби, гуртки художньої і
технічної творчості, дискотеки, молодіжні кафе-клуби.
Набирає силу найсерйозніший спосіб проведення вільного часу,
розрахований безпосередньо не на споживання, а на творення культурних
цінностей – творчість. Елемент творчості містять у собі багато форм
молодіжного дозвілля, причому можливості діяти відкриваються усім без
винятку. Але якщо мати на увазі власне творчі форми дозвілля, то їхня
суть полягає в тому, що свій вільний час люди присвячують створенню
чогось нового.
Отже, дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато
сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно,
щоб до дозвілля він підходив з позицій свого життєвого завдання, свого
покликання – всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати
себе.
2. Загальні тенденції і проблеми сучасного молодіжного дозвілля.
Розглянемо дозвілля молоді як особливої соціальної групи в цілому. Можна
посидіти компанією, що є пекучою потребою, формою самоствердження для
молодої людини. Дослідження вчених та й найпростіші життєві
спостереження показують, що при всій важливості і силі соціалізації
молодої людини в навчальному і виробничому колективі, при всій
необхідності змістовної діяльності на дозвіллі, при всій масштабності
зростання індустрії вільного часу (туризму, спорту, бібліотечної і
клубної справи і т.п.) молодь уперто збивається в компанії однолітків.
Виходить, спілкування в молодіжній компанії – це форма дозвілля. Домашнє
дозвілля в коді однолітків, немов магніт, притягує до себе юнаків і
дівчат. Його шляхетного, розвивального впливу на особистість молодої
людини не можна заперечувати. І все-таки цей вид дозвілля не позбавлений
мінусів: ізольованість людини в чотирьох стінах, відрив від
фізкультурно-спортивних форм дозвілля, а це не може не підсилювати
пасивності, інертності молодої людини.
чною в цьому відношенні формою виступають поїздки на відпочинок усією
родиною й організація дозвілля в сімейних клубах (кооперативах).
Відпочинок усією родиною дуже об’єднує і збагачує дітей і батьків. Але,
на жаль, він поки що не завжди можливий.
Ще одним з найпоширеніших серед молоді видів дозвіллєвої діяльності,
відпочинку, розваги є дискотека. Вона виступає і як одна з популярних
сучасних форм самодіяльної творчості. Вона ставить перед самодіяльним
творчим колективом цілий комплекс різноманітних творчих завдань,
стимулює прояв організаторських здібностей, відкриває широке поле для
технічної творчості, винахідництва, розвиває пізнавальну активність,
художнє чуття, музикальність, режисерську інтуїцію, артистизм, навички
спілкування тощо. Іншими словами, участь у творчому колективі дискотеки
потребує відомого універсалізму. Це робить її одним із засобів
формування гармонічно розвинутої особистості. Тому суспільство
зацікавлене в тому, щоб самодіяльних дискотек було більше. Але дискотека
формує особистість не тільки як учасника творчого колективу. Вона –
засіб ідейно-естетичного виховання всіх її відвідувачів. Аудиторія
сьогоднішньої дискотеки величезна, вона включає практично ціле покоління
молоді, а також людей іншого віку.
Дискотека виникла з глибин самодіяльної творчості. До моменту її появи
просто не було того професійного зразка, на який вона могла б
орієнтуватися. Цей зразок складався поступово як вистражданий результат
самодіяльних творчих пошуків. Перші досвіди теоретичного і методичного
осмислення практичних пошуків у цій сфері також належать самодіяльним
ентузіастам. Деякі з них виросли згодом у професіоналів дискотеки і
серйозно збагатили її творчий професіоналізм. Одні – як практики
дискотеки (М. Копелев), інші – і як педагоги-методисти-теоретики (В.
Царьов, Э. Рижик) ввели в оборот дискотечної справи знання, накопичені в
інших сферах творчої діяльності задовго до народження дискотеки.
Істотною особливістю сучасної дискотеки є її спрямованість на події дня,
насамперед на явища музичного життя. Молодь іде на дискотеку, крім
усього іншого, ще і заради того, щоб одержати свіжу інформацію про
новинки естради, рок-музики, почути не тільки улюблені мелодії, а й
нові, одержати кваліфікований коментар, довідатися щось цікаве про
співаків, композиторів, групи. Дискотеки стали для молоді своєрідним
інформаційним центром молодіжної музики, клубом музичних новин.
Диск-жокеї відіграють роль самодіяльних інформаторів, оглядачів,
коментаторів. Одним з головних напрямів у їхній діяльності став пошук,
збір, систематизація нової інформації. Недарма основоположниками
дискотеки справедливо вважаються радіо і телебачення. Саме від них вона
успадкувала цю свою реформаторську суть.
Правильна постановка дискотечної справи допускає централізовану систему
оперативного збирання необхідної інформації, її швидке оброблення і
розсилання на місця, авторам програм і ведучим дискотек. Крім того,
варто пам’ятати, що дискотека покликана не тільки реагувати на події
музичного життя світового масштабу, а й висвітлювати поточні питання
життя на місцях. Тут уже централізована інформаційна служба не допоможе,
зате дуже корисний оперативний контакт дискотек з місцевими редакціями
радіо, телебачення, газет, тобто всіх місцевих засобів масової
інформації. Лише в цьому випадку дискотека зможе повноцінно виконувати
властиву їй функцію одного з каналів масової інформації. Є в цьому
каналі свої особливості: спрямованість переважно на молодіжну аудиторію;
висока частка новин музичного життя; наявність живого контакту ведучого
з аудиторією; самодіяльний характер. Ці особливості необхідно постійно
враховувати.
Однією з постійних тем тематичних і танцювально-розважальних
дископрограм виступають новини музичного життя. Інформацію такого роду
можна одержувати з газетних і журнальних публікацій радіо і телепередач.
Цей процес досить трудомісткий, потребує не тільки великих витрат часу,
а й кваліфікації, якою автори і ведучі дискотечних програм не завжди
володіють.
3. Структура молодіжного дозвілля
Цінностям, ціннісному компоненту культури, ціннісним орієнтаціям молоді
присвячено чимало сторінок наукової літератури з різних галузей знань.
Вивчення ціннісної свідомості і ціннісних уявлень у соціології та
психології – це традиція ще з часів М. Вебера. Такі аспекти вивчення
цінностей полягають у вивченні особливостей впливу системи цінностей на
формування соціально-психологічного знання, його об’єктивність,
можливість бути інструментом соціального управління.
Незважаючи на досить широкий спектр наукових проблем дослідження
ціннісних орієнтацій, багато її аспектів залишаються невивченими.
Дискусійним залишається такий напрям, як ціннісне структурування
дозвілля молоді.
Система цінностей розвивається і функціонує в певному соціальному
середовищі, на певній матеріальній основі, яка, з одного боку, формує
потреби молоді, а з іншого – являє собою умови, механізми і: фактори їх
задоволення. Вплив соціальних умов на суспільні процеси має макро- і
мікрорівні, але останній, як правило, є багатоваріантною конкретизацію
першої, її емпіричним проявом через такі механізми, як формальне
(заклади культури) і неформальне (квартира, вулиця) мікросередовища,
різні форми міжособистісного спілкування, соціально-культурна символіка
і, звичайно, технічні засоби ретрансляції творів мистецтва.
На задоволення культурних потреб молоді, проведення дозвілля значно
впливають соціально-економічні фактори: соціальний статус молодих людей
та їх батьків, середньодушовий прибуток у родині, майно (власність),
наявність вільного часу. При цьому матеріальне становище двояко
відбивається на задоволенні культурних потреб – у безпосередній
актуальній формі, коли певні соціальні групи молоді вже володіють
предметами та способами опанування культури, і в опосередкованій
потенційній, коли вони лише володіють реальною можливістю придбати ці
предмети й засоби. Аналіз даних, отриманих у ході дослідження, свідчить
що нині найпоширенішими технічними засобами є телевізор, магнітофон та
радіоприймач. Наявність у продажу широкого спектра простих у
користуванні та відносно недорогих любительських фотоапаратів вплинуло
на те, що цей технічний засіб не є предметом розкошу, і його має майже
кожна п’ята молода людина незалежно від віку, статі чи освіти. Можемо
спостерігати таку тенденцію, що зростання науково-технічного прогресу
дедалі впливає на потребу молодих людей у користуванні такими новітніми
технічними засобами, як комп’ютер, CD-програвач, відеокамера. І,
навпаки, такий уже досить застарілий технічний засіб, як діапроектор уже
втратив свою актуальність.
Ринкові відносини у сфері культури обернулися великими негативними
наслідками для молоді. До неймовірних розмірів зменшилася кількість
джерел, за допомогою яких забезпечується передача культурних цінностей
молодим людям. Різко скоротилася сфера професійної та аматорської
творчості, зокрема сотні тисяч гуртків художньої самодіяльності,
прикладного мистецтва, а разом з цим – і кількість самих духовних
цінностей.
Якщо проаналізувати систему пріоритетів цінностей дозвілля молоді, то
виявляється, що інтелектуальні форми дозвілля посідають лише третє
місце, а перше – пасивні форми. Лише 5,6% від загальної кількості
опитаних серед занять, якими найчастіше молодь заповнює своє дозвілля
назвали „відвідування музею”, 10,9% – „сходити в театр, на балет, в
оперу”. Це може бути зумовлено тим, що дуже великі ціни на квитки до
театрів зробили їх недоступними для значної більшості молодих людей. І
зараз практично єдиним каналом, який забезпечує широкий доступ
абсолютної більшості молоді до художніх цінностей вітчизняної та
світової культури, стало телебачення і частково магнітофон. У наш час
вже нікого не здивуєш наявністю такого звичного атрибуту побуту, як
телевізор, і це ніяк не залежить ні від типу поселення, ні від віку та
статі. Однак, це відразу відбилося на структурі вільного часу молодих
людей, найбільша кількість яких проводить свій вільний час біля екрана
телевізора.
Технікою захоплюється порівняно мало молоді. Вагомішу цінність для
молоді представляють можливості спілкування з друзями. Причому протягом
останніх років такі цінності, як спілкування, контакти,
взаємопорозуміння з людьми залишаються незмінними за рангом. Ця група
тісно коригується віком молоді: чим менший вік, тим більше можливостей
для спілкування. На спілкування з друзями впливає й матеріальний рівень
та сімейний стан: неодружені, з високим рівнем прибутку молоді люди
можуть собі дозволити проводити вільний час у колі друзів, у кафе чи
барі. Як і раніше, цінності навчання, духовного споживання, освіти і
творчості займають провідне місце у свідомості лише незначної частки
молоді. Постійне підвищення рівня освіти, творчий самовираз – реалізація
таких і подібних їм цінностей потребує не тільки певних нахилів, але й
багато часу, відмови від інших можливостей.
Таким чином, кожна з вікових груп молоді має свою власну, відмінну від
інших, модель життєвого самовизначення. Перевага гедоністичних і
споживацьких установок породжує трансформацію потреб (в умовах
нерозвиненого культурного середовища та засилля масової культури), які
ведуть до зниження смаків, нового споживання, що посилює первинні
погреби. Пасивні форми проведення дозвілля, які мають
інформаційно-розважальну спрямованість – прикмета нашого часу. Телевізор
вдома і компанія друзів – поза домом поглинають майже весь вільний час
молодих людей. Складається враження деякої нерішучості молодого
покоління. Наскільки це пов’язано із суспільним настроєм, що переважає,
чи з особливостями способу життя цієї соціально-демографічної групи –
відповісти непросто. У будь-якому випадку в подоланні такого стану
молодими людьми і полягає одна з головних передумов успішного життєвого
самовизначення.
У молодіжному середовищі виник своєрідний духовно-ідейний вакуум,
пов’язаний з кризою колишньої системи соціальних цінностей і виникненням
рис нової соціально-духовної парадигми та відродження національної
ментальності. Відсутність соціального ідеалу і втрата минулих стимулів
не тільки породжують духовну апатію, а й підсилюють напруження в пошуку
життєвих цінностей як стрижня культури особистості.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
