фізкультура
Курсова робота
на тему:
Історія Коломийського футболу
План
Вступ
Розділ І. Початки заснування та розвиток Коломийського футболу
Розділ ІІ. Історія команди “Покуття”
Розділ ІІІ. Здобутки футбольного клубу “Покуття”
3.1. 1989 рік.
3.2. 1990 рік.
3.3. 1991 рік.
3.4. 1992 рік.
3.5. 1992 – 1993 роки.
3.6. 1993 – 1994 роки.
3.7. 1994 – 1995 роки.
Висновок.
Список літератури.
Вступ
Футбол – один з найбільш популярних і масових видів спорту. Його
полюбили в усьому світі. Менш ніж за двадцять років футбол міцно ввійшов
у побут теперішньої молоді. Розіграші першостей міст і областей,
студентські і шкільні змагання. що завершуються першостями країни,
проводяться щорічно.
Футбол розвиває силу, швидкість, витривалість, спритність, сміливість,
рішучість, наполегливість, силу волі, почуття товариськості. Кожен
футболіст має можливість виховувати в собі ініціативність, самостійність
і творчу активність, але він не повинен забувати про інтереси колективу
і про взаємодію з партнерами по команді. Даний вид спорту розвивається
швидкими темпами, характер гри постійно змінюється у бік інтенсифікації
діяльності усіх футболістів під час матчу.
Генеральна асамблея міжнародних федерацій (АРФІ) опублікувала
статистичне зведення розвитку окремих видів спорту у світі. На першому
місці виявився футбол – як за кількістю країн, так і за кількістю
спортсменів, що регулярно займаються одним видом спорту і постійно
беруть участь у змаганнях.
Лідером в Українському футболі стала команда київського “Динамо”. Це
єдиний колектив, що виступає без зривів з світовим визнанням.
Універсальність і взаємозамінність гравців, творче освоєння передового
досвіду кращих команд світу, добре поставлений навчально-тренувальний
процес, відмінний підбір гравців – усе це зробило команду кращою в
країні.
Розділ І. Початки заснування та розвиток Коломийського футболу
У липні 1994 року минуло 100 років з часу проведення в« Україні першого
документально зафіксованого футбольного матчу за офіційними правилами.
Він відбувся у Львові між командами Львова та Кракова. Поволі копаний
м’яч (саме так тоді називали футбол у нашому краї) опанували жителі і
менших міст і сіл Галичини. Шкода, але початки коломийського футболу
за-1 лишаються невідомими. Проте у 1921 році в Коломиї вже діяли два
футбольні клуби: “Довбуш” (при “Пласті”, яким займався Петро Франко, син
Івана Франка) і “Хортиця” (у ньому грали студенти-гімназисти). Сильною,
добре зорганізованою командою був “Сокіл”, що виник дещо пізніше. Крім
українських у місті існувало кілька польських та єврейських клубів.
Найсильнішими з них були військово-цивільний спортивний клуб “Покуття”
та жидівське товариство гімнастичне “Дрор”. Історія “Покуття” починалась
з команди 49 піхотного полку. Покутяни гідно конкурували з
футбольними клубами Станіслава. “Сокіл” мав власний стадіон, збудованими
у 1928 році. Нині — це стадіон дитячо-юнацької спортивної школи №1
“Юність”. На ньому грають обидві коломийські футбольні команди
— “Покуття” в чемпіонаті України серед колективів фізкультури та
“Сільмаш” в першій лізі чемпіонату області. Найкращим стадіоном Коломиї
доведенного періоду вважався той, де проводила свої домашні матчі
команда 49 піхотного полку. Стадіон був обгороджений, мав досить велику
трибуну, 6 бігових доріжок, футбольне поле розміром 110×74 метри. За
порядком на стадіоні слідкували військові, вхід був платний, працювали
буфети. На стадіоні, як і всюди в місті, був порядок і чистота.
Начальником тієї команди був старший сержант війська польського пан
Гольд.
“Покуття” та “Дрор” належали до лігових клубів. Спочатку обидві команди
змагалися у класі “В” станіславської підгрупи, а після» відокремлення
станіславських команд у самостійний округ, “Покуття” у 19.34 році
здобуло перепустку у клас “А”. Там коломияни виступали до 1939 року.
Команда “Дрор” була учасником змагань першого округу, спочатку у класі
“С”, а з 1932 року — у класі “В”. Значних успіхів команда не здобула.
Найсильнішою серед українських команд міста був “Сокіл”. НГд той час
футбольні дружини існували також у П’ядиках, Королівці, Восдоресінцях,
Печеніжині.
Значною подією у житті міста ставав приїзд сильних команд, таких як
львівські “Чарни” та “Гасмонея”, “Драгош-Вода” Чернівці, “ЗЛогонь”
Стрий, “Ресовія” Жешув, “Ревера” Станіслав. У 1933 році у Коломиї
гостювала всесвітньовідома віденська команда “Гакоах”. З рахунком 9:3
австрійці переграли збірну міста, сформовану на базі 49 піхотного полку.
Прихід у вересні 1939 року Червоної Армії поклав край цьому надзвичайно
цікавому періоду футбольної історії. Гусениці червонозорявдшх танків
знищили стадіон команди “Покуття”. З відходом червоних військ у 1941
році відродилась команда “Довбуш”. Деякий час її тренував відомий
український футболіст Олександр (Леньо) Скоцень.
Одразу після війни начальник коломийської пошти пав Барський організував
команду “Блискавка” (працівники зв’язку). Цей колектив здобув перемогу в
обласній спартакіаді 1945 року. Переможці повним складом виїхали до
Києва, де брали участь у республіканських змаганнях і посіли 1 місце у
третій групі.
З тих пір минуло майже півстоліття. Впродовж цього часу у найвищому
ешелоні обласного чемпіонату виступали команди Коломиї: “Більшовик”
(1947-1950 рр.) “Іскра” (1951—1954 pp.), “Локомотив” (1953 р.),
“Буревісник” (1955- 1957 pp.), “Авангард” (1958—1961 pp.), “Сільмаш”
(1962-1994 р.), “Карпати” (1965-1970 pp.), “Покуття” (1987—1992 pp.).
Чемпіонами області ставали команди: “Іскра” (1954 p.), “Буревісник”
(1956 р. “Карпати” (1968 p.), “Покуття” (1991 р.). Кубок області
здобували: “Карпати” (1966, 1970 рр.) “Сільмаш” (1985 p.), “Покуття”
(1993 p.).
Успішно виступали коломияни також в республіканських змаганнях серед
колективів фізкультури. В 1958—1959 роках тут грав “Авангард”. В 1969
році “Карпати” виграли зональні змагання. Нижче четвертого місця жодного
одного разу не опускався в турнірній таблиці “Сільмаш” (1976,
1978, 1984, 1986 pp.). В останні роки честь Коломиї в цих
змаганнях успішно захищає “Покуття” (1991, 1992—1993, 1993—1994 pp.).
В нашім краї виховано ціле сузір’я відомих футболістів. У командах
майстрів виступали Петро Слободян, Михайло Турянський, Петро Хащевський
Михайло, Паламарчук, Юрій Ілюк, Ігор Мельничук, Роман Григорчук, Ігор
Стахів. А Сергій Турянський став першим нашим земляком в національній
збірній України. Цих відомих футболістів підготували Михайло Туряі1ський
та Петро Хащевський. Останні роки в Коломиї теж виростають молоді
перспективні гравці, які, сподіваємось, ще скажуть своє вагоме слово в
футболі.
Розділ ІІ. Історія команди “Покуття”
Команда заснована в 1982 році на базі футбольної команди села Корнич при
Коломийському будівельно-монтажному управлінні № 82 (нач. І. Шутяк ст.
інженер 3. Німчук, голова профкому І. Тремтячий). Спершу вона називалась
“Будівельник”, а її організатором, одночасно гравцем і тренером був
Михайло Васильович Угорський. Під його керівництвом команда пройшла шлях
від учасника чемпіонату Коломийського району до чемпіона і володаря
кубка області, третього призера чемпіонату України серед команд
колективів фізкультури в першій зоні. Нині Михайло Угорський — президент
футбольного клубу “Покуття”.
В рік свого дебюту “Будівельник” одразу став другим призером чемпіонату
Коломийського району і одержав перепустку в групу “В” обласного
чемпіонату. У 1983 році коломияни, змагаючись в групі “В” чемпіонату
області завоювали друге місце і путівку в групу “Б”. Для здобуття
путівки в групу “А” команді вистачило трьох років. В 1984 році
“Будівельник” виборов четверте місце, а в 1985 році — 3 місце. В 1986
році спонсором команди став завод “Електрооснастка” (директор Анатолій
Попов), а команда змінила свою назву. Тоді ж “Електрооснастка” завоювала
друге місце в групі “Б” і путівку в найвищий ешелон обласного футболу —
групу “А”.
Протягом цього періоду за команду виступало багато вихованців футбольних
шкіл Коломийщини: Ярослав Гаврилюк, Михайло Угорський (граючий тренер
команди 1982—1986 років), Василь Косован, Роман Григорчук, Михайло
Кіф’як, Степан Гаєвський (воротар), Михайло Дячук, Михайло Гаврилюк,
Мирослав Уграк, Володимир Уграк, брати Василь і Олексій Тороуси та інші.
У 1987 році “Електрооснастка” вперше бере участь в першості області по
групі “А”. Команда поповнилась молодими здібними футболістами
Коломийщини. Ігор Дяків і Володимир Палійчук прийшли з Гвіздця,
Володимир Слободян — з Гончарева, Іван Сапович з Матіївців, Іван Конюх з
Лісного Хлібичина, брати Наливайчуки, Юрій Проців з Коломиї, Василь
Луцик з Тлумацького району. Цей колектив успішно веде боротьбу із
старожилами обласного футболу, в 1987 р. посідає 8 місце, а в 1988 році
— 6 місце в групі “А”. Всі ці роки плідно з юнаками команди працював
Петро Хащевський, а з 1988 року йому допомагає Михайло Турянський. Саме
завдяки самовідданій праці цих двох відомих у минулому футболістів на
Коломийщині виховано цілу плеяду чудових гравців, яких знають не тільки
в Коломиї, області, але й на Україні і в Європі.
Роки Назва команди
1982—1985 “Будівельник”
1986—1989 “Електрооснастка”
з 1990 “Покуття”
Турнірні здобутки:
1. 1982 р. 2 місце в чемпіонаті Коломийського
району
2. 1983 р. 2 місце в групі “В” першості області.
3. 1984 р. 4 місце в групі “Б” першості області.
4. 1985 р. З місце в групі “Б”.
5. 1986 р. 2 місце групі “Б”.
в. 1987 р. 8 місце в групі “А” першості області.
7. 1988 р. 6 місце в групі “А”.
8. 1989 р. З місце в групі “А”.
9. 1990 р. 7 місце в першій зоні чемпіонату
України серед
КФК.
10. 1991 р. 1 місце в першій лізі
(колишня група “А”)
чемпіонату області серед дорослих та в комплексному заліку (дорослі +
юнаки).
1991 р. фіналіст кубка області.
11.1992 р. (весна) 5 місце в першій лізі чемпіонату області.
12.1992-93 pp. 9 місце в першій зоні чемпіонату України
серед
КФК.
1992—1993 рр. володар кубка області.
13. 1993—1994 рр. З-місце в першій зоні чемпіонату України
серед
КФК.
Наставники “Покуття”
1. 1982—1986 pp. — тренер Михайло Угорський.
2. 1986—1989 pp. — нач. команди Михайло Угорський, тренер Дмитро
Носович.
3. З 1990 року — президент Михайло Угорський, нач. команди Василь
Пішак, гол. тренер Василь Блясецький.
Команда “Покуття” свої матчі проводить в Коломиї на стадіоні Юність,
який належить ДЮСШ № 1 (директор І. Лопачак) і має 5 тисяч сидячих
місць.
В різні часи за команду “Покуття” виступали такі відомі футболісти:
Володимир Ковалюк, Роман Григорчук, Ігор Мельничук, Василь Чіх, Юрій
Ілюк Ігор Стахів, Василь Блясецький, Гоча Тібілов, Володимир
Курліковський, Володимир Борисевич, Ігор Стефанків, Михайло Гепко, Юрій
Гринчишин, Віталій Скоков, Михайло Сергенюк, Ярослав Ковальчук, Юрій
Тодорів, Павло Палій, Ігор Дяків, Іван Савчук, Михайло Сапович.
Розділ ІІІ. Здобутки футбольного клубу “Покуття”
3.1. 1989 рік.
Рік був успішним для команди, яка вперше в своїй історії стала чемпіоном
області в групі “А” в комплексному заліку (сумарний виступ юнаків та
дорослих) і третьою серед основних складів, завоювавши, таким чином,
путівку на чемпіонат України серед команд колективів фізкультури. В
цьому сезоні “Електрооснастка” поповнилася відомими і досвідченими
футболістами: півзахисник Василь Чіх перейшов з надвірнянської
“Бистриці”, захисник Ігор Стефанків — з команди “Іскра” Старі Кривотули.
Успішно виступали впродовж сезону Ігор Дяків, Василь Влясецький, Василь
Луцик, Іван Сапович, Гоча Тібілов. Добре вписався в ігровий ансамбль
нападник Михайло Сапович, який прийшов із заболотівського “Темпу” і став
кращим бомбандиром команди в сезоні. Непогане враження залишили і інші
дебютанти команди — Михайло Сергенюк, Віталій Скоков та Володимир
Ковалюк.
Чемпіонат області 1989 року в групі “А” проходив в два етапи. На першому
команди були розбиті на дві групи. Змагання проходили в два кола. По
п’ять кращих команд з кожної групи виходили у фінал чемпіонату.
Результати зустрічей між ними зараховувались у фіналі. До вирішальної
частини змагання футболісти “Електрооснастки” потрапили без особливих
проблем.
У 18 матчах цього етапу здобуто 12 перемог, одну нічию і 5 поразок.
Різниця м’ячів: 36-19, набрано 25 очок, 2 місце.
За підсумками матчів першого етапу у фінал вийшли: “Колос” Голинь,
“Електрооснастка” Коломия, “Карпати” Івано-Франківськ, “Синтез”
Івано-Франківськ, “Нива” Заболотів, “Нафтовик” Долина, “Енергетик”
Бурштин, “Агропресмаш” Побережжя, “Хімік” Калуш, “Маяк” Богородчани.
Коломияни потрапили до фіналу, маючи 7 “золотих” очок, а лідирували
“Нафтовик” — 13 оч., “Колос” і “Енергетик” — по 11 оч., “Нива” — 7 оч.
Фінал команда розпочала вкрай невдало, програвши в Калуші Хіміку – 0:4,
і відстаючи від трійки призерів на 6 очок. Здавалось, все втрачено, але,
проявивши міцний характер, бійцівські якості, майстерність і волю до
перемоги, футболісти “Електрооснастки” в останніх дев’яти матчах не
знали більше гіркоти поразок, здобувши почесне третє місце, а також
путівку на чемпіонат України серед КФК.
Впродовж всього сезону командою “Електрооснастка” було забито
57 м’ячів у ворота суперників. Ось автори всіх голів:
Михайло Сапович — 14. Гоча Тібілов — 8. Василь Чіх — 6. Василь Кали-нич
— 6. Іван Сапович — 5. Ігор Стефанків — 5. Василь Блясецький — 4. Ігор
Дяків — 2. Михайло Сергенюк — 2. Володимир Ковалюк — 2. Віталій Скоков —
1. Володимир Чобанюк — 1. Андрій Глумик — 1.
Крім вище названих футболістів за команду в 1989 році грали: Василь
Сидоринчук, Юрій Гуменюк, Іван Савчук, Володимир Палійчук, Валерій
Кривулько, Володимир Труш. Начальник команди — Михайло Угорський.
Тренери — Василь Блясецький і Дмитро Носович. Тренери юнаків — Михайло
Турянський і Петро Хащевський.
Кращим футболістом команди в сезоні, безперечно був півзахисник Василь
Чіх. Відмінно справився з обов’язками пенальтиста Ігор Стефанків, який
реалізував всі п’ять 11-метрових штрафних удари.
В комплексному заліку трійка призерів мала такий вигляд:
1. “Електрооснастка” Коломия — 48 очок.
2. “Нафтовик” Долина — 45 очок.
3. “Агропресмаш” Побережжя — 43 очок.
Турнірна таблиця фінального турніру чемпіонату області 1989 року в групі
“А”
№ Команда В Н п М 0
1 “Нафтовик” Долина 11 6 1 36-14 28
2 “Колос” Голинь 12 3 3 33-11 27
3 “Електрооснастка” Коломия 9 4 5 32-23 22
4 “Енергетик” Бурштин 8 4 5 23-19 20
5 “Хімік” Калуш 9 1 8 27-20 19
6 “Нива” Заболотів 8 2 8 29-43 18
7 “Агропресмаш” Побережжя 6 2 10 34-37 14
8 “Карпати” Івано-Франківськ 5 3 10 17-31 13
9 “Маяк” Богородчани 2 6 10 15-26 10
10 “Синтез” Івано-Франківськ 3 3 12 17-41 9
Переможцем турніру в групі “Б” став івано-франківський “Машинобудівник”.
3.2. 1990 рік
Перед початком сезону “Електрооснастка” змінила свою назву і стала
називатися “Покуття”, адже Коломия є столицею Покуття. Команда зазнала
значних змін: Ігор Стефанків перейшов в чортківський “Кристал”,
Володимир Ковалюк в кам’янко-бузькі “Карпати”, закінчив виступ у команді
Володимир Палійчук. “Покуття” запросило до своїх лав цілу групу як
відомих, так і молодих футболістів. Ще в кінці минулого року в команду
перейшов воротар Іван Савчук, відомий по виступах за команди “Нива”
Заболотів і “Сільмаги” Коломия. Натомість перед початком сезону
з’явились нападник Ярослав Ковальчук з надвірнянсьої “Бистриці”,
захисник Ігор Мельничук с івано-франківського “Прикарпаття”, півзахисник
Віктор Поптанич с надвірнянської “Бистриці”. Протягом сезону команду
поповнили: захисник Ярослав Гуралюк з кутських “Карпат”, нападник Василь
Костюк з Івано-Франківської “Барви”, півзахисник Віталій Глібчук з
команди “Андезит” Хуст, захисник Ігор Стахів, півзахисник Михайло Івасюк
і нападник Павле Палій (всі троє з коломийського “Сільмашу”). Сталися
зміни і в керівництві команди. На посту начальника команди Дмитра
Носовича замінив Василь Пішак. Перед “Покуттям” стояло важке і
відповідальне завдання, адже команді треба було боротися на два “фронти”
— дебютувати в чемпіонаті України серед КФК і виступати в чемпіонаті
області. Тому головному тренеру команди Василю Блясецькому необхідно
було правильно вибрати тактику і стратегію на весь довгий сезон, щоб
добитися успіхів. В чемпіонаті України команда посіла сьоме місце
серед п’ятнадцяти команд, що безперечно, є успіхом для
дебютанта. В процесі сезону коло-мияни зазнали кадрових втрат: в
івано-франківське “Прикарпаття” повернувся Ігор Мельничук, туди ж
запросили і перспективного Гочу Тібілова. Втрата досвідченого
центрального захисника не могла не вплинути на захисні дії команди, а в
трата кращого бомбардира дещо знизила результативність. Через травми не
змогли на повну силу виступати Василь Блясецький, Віктор Поптанич,
Василь Чіх.
Турнірна таблиця чемпіонату України з футболу 1990 р. серед КФК, перша
зона
№ Команда І В Н П М 0
1 “Карпати” Кам’янка-Бузька 28 24 1 3 57-12 49
2 “Кристал” Чортків 28 22 3 3 62-13 47
3 “Спартак” Самбір 28 17 6 5 41-18 40
4 “Андезит” Хуст 28 14 6 8 51-34 34
5 “Смотрич” Кам’янець-Подільський 28 12 10 6 29-31 34
6 “Галичина” Голинь 28 11 8 9 39-26 ЗО
7 “Покуття” Коломия 28 12 5 11 33-35 29
8 “Зоря” Рівне 28 8 10 10 27-32 26
9 “Граніт” Шаргород 28 9 5 14 27-49 23
10 “Паперовик” Малин 28 8 6 14 35-39 22
11 “Іскра” Теофіполь 28 7 7 14 25-34 21
12 “Хімік” Житомир 28 7 5 16 20-42 19
13 “Блискавка” Баришівка 28 3 10 15 20-43 16
14 “Сокіл” Гайсин 28 5 5 18 16-49 15
15 “Нива” Миронівка 28 3 9 16 15-40 15
Чемпіонат області 1990 року знову проводився в два етапи. На першому —
“Покуття” без особливих проблем зайняло перше місце, випередивши
ка-луський “Хімік”, що був на проміжному фініші другим, на 6 очок.
В 32 матчах здобуто 24 перемоги, 4 нічиї, 4 поразки, різниця м’ячів —
64-22, набрано 52 очки.
Інші команди на цьому етапі набрали таку кількість очок: “Хімік” Калуш —
46, “Машинобудівник” Івано-Франківськ — 44, “Дружба” Богородча-ни — 42,
“Сільмаш” Коломия — 41, “Карпати” Івано-Франківськ — 40, “Хутровик”
Тисмениця — 37, “Бистриця” Надвірна — 35, “Цементник” Ям-ниця — 28,
“Карпати” Болехів — 27, “Агропресмаш” Побережжя — 27, “Металіст”
Івано-Франківськ — 23, “Барва” Івано-Франківськ — 22, “Нива” Заболотів —
22, “Електрон” Івано-Франківськ — 20, “Іскра” Старі Кривотули — 19,
“Карпати” Кути — 11.
Фінальний турнір чемпіонату області проходив по новому. В фінал вийшло
три переможці попереднього етапу: “Покуття”, “Хімік” і “Машинобудівник”,
а також три представники області, які крім “Покуття”, теж змагалися в
чемпіонаті України серед КФК. Це — “Нафтовик” Долина, “Енергетик”
Бурштин і “Галичина” Голинь. Необхідно відмітити, що “Покуття”
добровільно приймало участь одразу в двох турнірах сезону. І, мабуть,
саме це було причиною дуже слабого’ виступу команди у фіналі, де команда
посіла п’яте місце.
Підсумкова турнірна таблиця фінального турніру
№ Команда І В Н П М О
1 “Нафтовик” Долина 10 6 1 3 10-8 13
2 “Енергетик” Бурштин 10 5 1 4 12-14 її
3 “Галичина” Голинь 10 4 3 3 9-7 її
4 “Хімік” Калуш 10 4 3 3 11-10 її
5 “Покуття” Коломия
5 7-8 8
6 “Машинобудівник” 10 2 2 6 7-9 6
Перші чотири команди завоювали право виступати наступного сезону в
чемпіонаті України серед КФК.
В чемпіонаті області “Покуття” забило 64 м’ячі. Автори голів:
М. Сапович — 20, Тібілов — 10, Ковальчук — 5, Дяків — 4, Сергенюк — 4,
Луцик, Мельничук, Палій, І. Сапович, Тодорів — по 3, Скоков, Чіх — по 2,
Глібчук, Костюк — по 1.
Кількість зіграних матчів футболістами “Покуття” в чемпіонаті області
1990 року:
Тодорів — 36, Дяків, Ковальчук, Сергенюк, Луцик — по 34, М. Савович —
32, І. Сапович — 28, Савчук, Скоков, Тібілов — по 27, Чіх — 26,
Мельничук — 19, Глумик, Калинич — по 16, Сидоринчук — 12, Стахів — 10,
Палій — 9, Глібчук, Івасюк, Блясецький — по 8, Костюк — 5, Ідяртов — 1.
За сезон чемпіонату області “Покуття” пропустило в свої ворота 24 й’ячі:
І. Савчук — 17 в 27 іграх, В. Сидоринчук — 7 в 12 іграх.
По закінченні сезону завершив свої виступи за “Покуття” відомий
Півзахисник Василь Чіх, який раніше виступав за надвірнянську “Бистрицю”
та Івано-Франківське “Прикарпаття”. За “Прикарпаття” Чіх провів п’ять
сезонів у першій та другій лігах, зіграв 153 матчі, забив 10 голів. За
Покуття” Чіх зіграв 60 матчів і забив 10 голів. З нагоди цієї події в
Коломиї відбувся прощальний матч Василя Чіха, в якому зустрілися
“Покуття” і Прикарпаття”. Коломияни виграли з рахунком 2:1. Обидва голи
забив Андрій Глумик. Але доля розпорядилася інакше: залікувавши травму
Поліна, Василь не зміг себе уявити поза межами футбольного поля і
погодився ще пограти за рідну надвірнянську “Бистрицю”. І знову новий
успіх: разом з своїми товаришами по команді Чіх в 1992—1993 роках
допоміг “Бескиду” (нова назва “Бистриці”) здобути путівку в перехідну
лігу українського футболу. Нині граючий тренер Василь Чіх продовжує
радувати своїх прихильників. Щастя тобі, Василю Дмитровичу, у футболі та
житті.
В кінці 1990 року утворено міський госпрозрахунковий футбольний клуб
Покутня” Коломия, головою Ради якого обрано Василя Пішака.
3.3. 1991 рік
В 1991 році “Покуття” приймало участь в чемпіонаті області (1 ліга) і
вперше в своїй історії стало чемпіоном. Хоча перед початком сезону про
такий успіх годі було й мріяти. Адже команда зазнала великих кадрових
втрат і по суті створювалась заново. Крім І. Мельничука, Г. Тібілова, І.
Стахіва і В. Чіха, що пішли з команди в кінці 1990 року, команду
залишили Ігор Дяків та Юрій Тодорів (поїхали грати в Польщу), а також
Ярослав Гуралюк, Іван Сапович, Віталій Глібчук, Василь Калинич, Василь
Костюк. Натомість До команди були запрошені досвідчені Юрій Ілюк та
Антон Мисюк, а також Володі і перспективні Олег Клапчук і Юрій Якубів з
“Сільмашу”, Володимир Влонсысий з надвірнянської “Бистриці”. Після
служби в армії до команди Прийшли Володимир Курліковський і Володимир
Борисевич. Почали виступати за “Покуття” і зовсім юні — 17-літні Валерій
Гуцуляк і Андрій Бойчук.
Незважаючи на такі великі зміни в команді, головному тренеру Василю
Блясецькому і начальнику команди Василю Пішаку вдалося створити міцний,
боєздатний колектив, що впевнено став чемпіоном області. Відмінно провів
сезон нападник Павло Палій, що зумів в 36 матчах забити у ворота
суперників 32 голи. Надійно впродовж сезону захищав свої ворота Іван
Савчук, стабільно на високому рівні грав задній центральний захисник
Ярослав Ковальчук, який до цього виступав у нападі. Вдало провели сезон
Віталій Скоков, Михайло Сергенюк, Михайло Івасюк. Інші гравці не
відставали від своїх лідерів і теж внесли вагомий вклад в перемогу
команди. Чемпіонат цього року проходив без додаткових фіналів.
Підсумкова турнірна таблиця чемпіонату області з футболу в І лізі 1991
року
№ Команда І В Н П М’ячі 0
1 “Покуття” Коломия 28 21 4 3 76-21 46
2 “Машинобудівник” Івано-Франківськ 28 19 4 5 53-19 42
3 “Дружба” Богородчани 28 17 3 8 55-35 37
.4 “Бескид” Надвірна 28 16 4 8 45-34 36
5 “Хутровик” Тисмениця 28 12 10 6 45-33 34
6 “ІФА” Рожнятів 28 13 4 11 48-32 30
7 “Агропресмаш” Побережжя 28 12 5 11 41-43 29
8 “Сільмаш” Коломия 28 11 3 14 33-44 25
9 “Дністер” Городенка 28 9 7 12 38-45 25
10 “Карпати” Болехів 28 8 8 12 30-37 24
11 “Іскра” Кривотули 28 8 8 12 38-55 24
12 “Карпати” Івано-Франківськ 28 8 3 17 35-56 19
13 “Цементник” Ямниця 28 7 б 16 30-51 19
14 “Металіст” Івано-Франківськ 28 6 3 19 29-56 15
15 “Барва” Івано-Франківськ 28 4 7 17 16-43 15
В розиграші кубка області “Покуття” теж виступило вдало, дійшовши до
фіналу. Але покласти золоті медалі чемпіонів в кубок не вдалося. У
фіналі « переміг калуський “Хімік” — 2:0.
Цього ж року в Коломиї на стадіоні “Юність” відбувся міжнародний
товариський матч, в якому зустрілись “Покуття” і “Гутнік” Варшава,
команда 2-ої ліги Польщі. Гра пройшла з помітною перевагою гостей, які
виграли з рахунком 3:1. В коломиян відзначився Юрій Якубів. Судив
зустріч арбітр міжнародної категорії Мирослав Ступар.
Протягом сезону за команду виступало 19 футболістів: Сапович — 37
матчів, Івасюк — 37, Палій — 36, Скоков — 36, Мисюк — 36, Ковальчук —
35, Клапчук — 35, Савчук — 33, Глумик — 33, Борисевич — 31, Якубів — 31,
Блонський — 31, Курліковський — ЗО, Сергешок — 23, Ілюк — 16,
Си-доринчук — 14, Луцик— 13, Гуцуляк — 4, Бойчук — 4.
Футболісти “Покуття” забили 93 м’ячі: Палій — 32, Сапович — 13,
Борисевич — 9, Ілюк, Якубів — по 8, Блонський — 7, Сергенюк — 6, Івасюк
— 4, Ковальчук — 2, Скоков, Мисюк, Глумик, Гуцуляк — по 1.
За 1991 рік встановлено ряд рекордів команди:
* Павло Палій забив 28 м’ячів в 27 матчах чемпіонату області;
* Юрій Якубів забив чотири голи в одному матчі;
* 22 матчі підряд команда провела без поразок;
* здобуто 12 перемог з великим рахунком;
* на своєму полі в 14 матчах здобуто 14 перемог з різницею м’ячів:
53—6;
* 9 матчів підряд команда не пропускала м’ячів в свої ворота; S
воротар Іван Савчук загалом у 22 матчах не пропускав м’ячі у власні
ворота;
* Іван Савчук протягом 660 хвилин підряд не пропускав у свої ворота
м’яч.
За підсумками сезону 5 футболістів “Покуття” ввійшли в число 22 кращих
футболістів області: Іван Савчук, Ярослав Ковальчук, Михайло Сергенюк,
Віталій Скоков, Павло Палій.
До числа 10 кращих тренерів області ввійшов головний тренер команди
Василь Блясецький. Разом з Блясецьким команду до золотої вершини
готували президент клубу Михайло Угорський і начальник команди Василь
Пішак.
3.4. 1992 рік (весна)
В 1992 році федерація футболу України прийняла рішення проводити надалі
чемпіонати України у всіх лігах за системою “осінь-весна”. Весняний
чемпіонат України серед КФК не проводився. Тому Івано-Франківська
обласна федерація футболу теж прийняла рішення про проведення своїх
чемпіонатів за новою схемою.
Чемпіонат області у 1 лізі проводився в 2 зонах. Підсумкові місця
визначалися стиковими іграми. “Покуття” виступало в зоні “А” і зайняло
третє місце, поступившись “Хутровику”, що був першим і “Галичині”, що
посіла друге місце в зоні.
Після проведення стикових ігор команди зайняли слідуючі місця:
1. “Хутровик” Тисмениця. 10. “ІФА”
Рожнятів.
2. “Хімік” Калуш. 11.
“Сільмаги” Коломия.
3. “Бескид-ТІМ” Надвірна. 12. “Пробій”
Городенка.
4. “Галичина” Брошнів. 13. “Дружба”
Богородчани.
5. “Покуття” Коломия. 14. “Трактор”
Івано-Франківськ.
6. “Машинобудівник” Івано-Франківськ. 15. “Барва”
Івано-Франківськ.
7. “Нафтовик” Долина. 16. “Металіст”
Івано-Франківськ.
8. “Енергетик” Бурштин. 17. “Іскра”
Кривотули.
9. “Покуття” Снятии. 18. “Карпати” Болехів.
“Еліта” П’ядики знята з розиграшу.
За підсумками цієї першості б кращих команд області
восени взяли участь у чемпіонаті України серед КФК.
Іван Савчук і Михайло Санович ввійшли в число 22 кращих футболістів
області.
Забито 51 м’яч у ворота суперників.
Автори голів:
Палій — 14, Ворисевич — 13, Ілюк — 9, Сапович — 8, Блонський — З, Стахів
— 2, Якубів, Мисюк — по 1.
Протягом цього чемпіонату за команду виступали: Борисевич, Івасюк,
Палій, Сапович — по 20, Мисюк, Савчук, Якубів — по 19, Курліковський —
18, Ілюк, Скоков — по 17, Блонський — 16, Стахів — 15, Клапчук — 14,
Ковальчук — 8, Меджидов —6, Луцик — 4, Сергенюк — 2, Тібілов — 1.
3.5. 1992-1993 роки
Чемпіонат України серед КФК
Свій другий чемпіонат України “Покуття” провело відверто слабо,
завоювавши скромне дев’яте місце. Далася взнаки часта зміна футболістів,
нестабільність складу.
Зате дуже вдало команда виступила в кубку області, здобувши почесний,
приз вперше у своїй історії — це дало коломиянам можливість наступного
сезону брати участь в розиграші кубка України (теж вперше).
В матчах чемпіонату України команда забила 20 голів: Сапович — 8, Іалій
— 4, Тібілов — 3, Блясецький — 2, Гуцуляк, Клапчук, Тирлич — по L.
За команду виступило 27 чоловік: Палій — 23, Скоков —22, Клапчук — 21,
Горук, Сапович, Курліковський, — по 19, Савчук — 18, Гричишин, Лу-гик —
по 16, Гепко — 13, Тирлич — 12, Гребенюк, Тодорів, Якубів — по 11,
Івасюк, Мотиль, Тібілов — по 10, Богатчук — 8, Гуцуляк, Ілюк — по 7,
Зтефанків — 5, Блясецький, Блонський, Големба — по 4, Борисевич — 2,
Гаторик, Глумик — по 1.
Пропущено в свої ворота в чемпіонаті 24 голи: Савчук — 14 у 18 матчах,
Мотиль — 10 у 10 матчах.
Турнірна таблиця чемпіонату України 1992—1993 років серед КФК, перша
зона
№ Команда І В Н П М О
1.
24 18 5 1 48-15 41
2. “Хімік” Калуш 24 15 3 6 50-31 33
3. “Лада” Чернівці 24 15 2 7 43-24 32
4. “Підшипник” Луцьк 24 11 8 5 34-21 ЗО
5. “Гірник” Новояворівськ 24 11 5 8 39-30 27
6. “Галичина” Брошнів 24 11 5 8 25-24 27
7. “Аваль” Довге 24 9 7 8 33-23 25
8. “Ялинка” Великий Бичків 24 11 2 11 32-33 24
9. “Покуття” Коломия 24 6 7 11 20-24 19
10. “Шахта-9” Нововолинськ 24 6 4 14 23-35 15
11 “шахтар” Червоноград 24 4 4 16 11-28 12
12. “Сільмаш” Ковель 24 2 7 15 19-56 10
Кубок області 1992—1993 років
Змагання на кубок області набули великої популярності, адже володар
цього почесного призу отримує право боротись за кубок України з усіма
грандами українського футболу. Команду “Покуття” Коломия, як фіналісти
попереднього розиграшу кубка організатори змагань включили одразу в 1/8
фіналу. Більшість команд області розпочали турнір з 1/16 фіналу. Однак,
володар кубка Тлумацького району на матч в Коломию не з’явився і
“Покуття” без жодної гри потрапило до 1/4 фіналу.
На цьому етапі коломияни двічі виграли в кутських “Карпат” з однаковим
рахунком — 3:1.
1 матч: “Покуття” — “Карпати” Кути — 3:1 (Клапчук, Луцик, Палій).
2 матч: “Карпати” — “Покуття” — 1:3 (Гуцуляк — 2, Палій).
В півфіналі кубка “Покуття” зустрілося з лідером чемпіонату України
серед КФК надвірнянським “Бескидом”. В першому матчі
коломияни не своєму полі показали справжній бійцівський, кубковий
характер і в напруженій та цікавій боротьбі здобули красиву перемогу з
рахунком 2:0. Обидва голи забив капітан і кращий бомбардир команди Павло
Палій. Слід відмітити, що воротар господарів парирував пенальті. Команда
виступила в такому складі: Савчук, Луцик, Горук, Клапчук, Курліковський,
Големба, Блясецький, Гребенюк, Палій, Тодорів, Гуцуляк. Відмінно провів
матч граючий головний тренер Василь Блясецький.
Надзвичайно великий інтерес викликала повторна зустріч в Надвірній.
Господарі поля перед своїми багаточисельними вболівальниками прагнули
будь-що взяти реванш і вийти у фінал. Але їм це не вдалося. Коломияни
вдало обрали тактику ведення гри і вийшли у фінал, хоча цей матч
програли з рахунком 2:3. Обидва голи забив Валерій Гуцуляк.
Повторну гру коломияни провели в тому ж складі, що й першу.
Отже “Покуття” другий рік поспіль у фіналі. І знову їх суперник
калуський “Хімік”.
9 червня в Івано-Франківську на стадіоні “Електрон” відбулась ця
захоплююча і драматична зустріч, яка золотими літерами вписана в історію
коломийського “Покуття”. Адже коломияни вперше у своїй історії виграли
кубок області і дістали можливість помірятись силами з командами
майстрів.
У першій половині матчу — деяка перевага калушан, але рахунок так і не
був відкритий. Друга половина зустрічі вже проходила з перемінним
успіхом, на 70 хвилині півзахисник “Хіміка” Гарматій відкриває рахунок.
З цього моменту і до фінального свистка коломияни безперервно атакують,
створюють голеві моменти, але м’яч вперто не йде у калуські ворота.
Здавалось, матч так і закінчиться, а “Хімік” вдруге підряд святкуватиме
перемогу. До кінця гри залишалась одна єдина хвилина і ось, нарешті,
півзахисник команди Олег Клапчук зрівнює рахунок. Основний час
закінчився 1:1. Додаткові 30 хвилин результату не змінили. Залишилась
серія пенальті. Тут коломияни виявились краще підготовлені психологічно.
Наставники “Покуття” за хвилину до закінчення додаткового часу
випускають на поле воротаря Івана Савчука, знаного майстра пенальті. І
цей хід себе повністю виправдав. Коломийські футболісти забили всі п’ять
одинадцятиметрових, тоді, як Савчук виграв дуель в Ярослава Чечеля.
Додамо також, що п’ятий вирішальний пенальті чітко забив граючий
головний тренер коломиян Василь Блясецький.
Решту чотири пенальті в коломиян забили Павло Палій, Степан Мотиль,
Юрій Тодорів і Олег Клапчук.
Фінал кубка області 1992—1993 років
“Покуття” Коломия — “Хімік” Калуш 1:1 (6:6). Голи: Гарматій — “Хімік”,
Клапчук — “Покуття”.
Судді: І. Лаврів, О. Ломницький (обидва Івано-Франківськ),
Юрійчук (Снятии).
“Покуття”: Мотиль, Луцик, Клапчук, Курліковський, Горук, Големба
(Якубів), Блясецький, Гребенюк, Палій, Тодорів, Гуцуляк (Савчук).
До золотої кубкової вершини команду підготували президент Михайло
Угорський, головний тренер Василь Блясецький та начальник команди Василь
Пішак.
3.6. 1993—1994 роки чемпіонат
України серед КФК
Свій третій виступ в чемпіонаті України “Покуття” провело значно
вдаліше, ніж два попередні. Перед початком сезону повернулися в
бур-штинський “Домобудівник” Михайло Гепко і Юрій Гринчишин, а Михайло
Сапович перейшов у коломийський “Сільмаги”, Володимир Тирлич в команду
“Іскра” Старі Кривотули. Повернувся в команду Юрій Якубів, перейшов з
“Сільмашу” Віктор Островський, з другого кола команду поповнили Ігор
Мельничук з “Прикарпаття” Івано-Франківськ та Ігор Дяків з “Хутровика”
Тисмениця.
Впродовж всього сезону “Покуття” вело вперту і наполегливу боротьбу за
дві путівки в III лігу українського футболу. Здавалось, що мета буде
досягнута, але, на жаль, команда фінішувала тільки третьою. Львівський
“Лаз” та чернівецька “Лада” з допомогою суддів та окремих працівників
федерації футболу України таки витіснили коломиян на третє місце.
Щоправда, зробити їм це вдалося не на зелених полях стадіонів, а в
київських кабінетах зарахувавши команді “Покуття” поразку у виграному
нами матчі у Воловці з командою “Електрон” — 6:0. Але й з прикрих
поразок необхідно робити правильні висновки і продовжувати боротьбу за
футбольний Олімп.
Турнірна таблиця чемпіонату України з футболу серед КФК
1993—1994 pp. (1 зона)
№ Команда І В Н П М О
1. “ЛАЗ” Львів 26 20 0 6 62-24 40
2. “Лада” Чернівці 26 17 5 4 47-17 39
3. “Покуття” Коломия 26 17 4 5 46-19 38
4. “Лімниця” Перегінськ 26 15 2 9 33-25 32
5. “Ялинка” Великий Бичків 26 13 1 12 49-40 27
6. “Хімік” Калуш 26 11 4 11 34-32 26
7. “Аваль” Довге 26 12 1 13 35-46 25
8. “Сільмаш” Ковель 26 10 5 11 30-31 25
9. “Електрон” Воловець 26 10 3 13 34-46 23
10. “Галичина” Брошнів 26 9 5 12 39-38 23
11. “Сокіл” Львів 26 8 7 11 32-43 23
12. “ІПахта-9” Нововолинськ 26 8 3 15 29-42 19
13. “Шахтар” Червоноград 26 7 4 15 16-37 18
14. “Гірник” Новояворівськ 26 2 2 22 21-66 6
За “Покуття” виступали: Сергенюк і Палій — по 25 матчів, Горук,
Курліковський, Тодорів — по 24, Скоков, Клапчук — по 23, Гуцуляк,
Гребе-нюк — по 21, Мотиль — 20, Ковальчук — 18, Дяків — 17, Мельничук —
13, Борисевич —12, Тібілов —11, Якубів — 10, Савчук, Луцик — по 9,
Ост-ровський — 5, Блясецький — 1.
Автори забитих м’ячів за сезон:
Павло Палій — 12. Валерій Гуцуляк — 11. Михайло Сергенюк — 5. Володимир
Борисевич — 5. Олег Клапчук — 4. Гоча Тібілов — 3. Ярослав Ковальчук —
2. Ігор Дяків — 1. Володимир Гребенюк — 1. Володимир Курліковський — 1.
Василь Луцик — 1.
Примітка: автори забитих м’ячів в матчі “Електрон” Воловець — “Покуття”
— 0:6 (Палій — 3, Борисевич — 2, Клапчук), який анульовано, вище не
враховані.
Кубок України 1993—1994 років
В ранзі володаря кубка області “Покуття” взяло участь в розиграші Кубка
України. Згідно жеребкування першим суперником коломиян стала команда
“Дністер” Заліщики, що виступала в 2-ій лізі українського футболу. На
цьому етапі переможець визначався з однієї гри, що відбулась в Коломиї.
Весь матч пройшов за явної переваги “Покуття”. Господарі поля переважали
гостей по всіх компонентах гри і суддя матчу Ігор Іщенко з Хмельницького
зафіксував переконливу перемогу коломиян з рахунокм 4:1. Голи забили:
Павло Палій — 2, Олег Клапчук і Юрій Тодорів.
“Покуття” грало в такому складі: Савчук, Луцик, Ковальчук,
Курліковський, Горук, Скоков (Тирлич), Клапчук, Сергенюк, Тодорів
(Гребенюк), Палій, Гуцуляк (Големба).
На слідуючому етапі розиграшу кубка “Покуття” зустрілося з командою
“Адвіс” Хмельницький, яка виграла у команди першої ліги чемпіонату
України “Кристал” Чортків. І на цей раз переможець визначався з однієї
гри. Жереб вибрав господарями коломиян. Матч проходив в гострій, цікавій
і напруженій боротьбі. Гострі моменти виникали поблизу обох воріт, але
першими рахунок відкрили гості. Коломияни стараються відігратися, і
незабаром Валерій Гуцуляк зрівнює рахунок. Надалі гра проходила з деякою
перевагою хмельничан, але рахунок не змінювався. Здавалось, будуть
додаткові ЗО хвилин гри. Так думали майже всі. Але за три хвилини До
закінчення другого тайму центральний захисник коломиян Ярослав Ковальчук
з далекої відстані гарматним ударом приносить перемогу своїй команді —
2:1.
“Покуття” цю гру провела в такому складі: Мотиль, Луцик, Ковальчук,
Курліковський, Горук, Скоков, Тодорів (Гребенюк), Сергенюк, Клапчук,
Палій, Гуцуляк.
В 1/16 фіналу “Покуття” двічі помірялося силами з однією з най-сильніших
команд України — донецьким “Шахтарем”.
Перший матч відбувся в Коломиї.
“Покуття” Коломия — “Шахтар” Донецьк — 0:1.
“Покуття”: Мотиль, Луцик, Курліковський, Дяків, Ковальчук, Сергенюк,
Тодорів (Гребенюк), Скоков, Борисевич (Гуцуляк), Палій (Тібілов),
Клапчук. “Шахтар”: Кураєв, Леонов (Смигунов), Мальований, Щербина,
Узаков, Коваль, Купцов, Онопко (Бєліченко), Орбу, Кривенцов,
Воскобойник.
Судді: Шельменко (Київ), Калита, Боднарчук (обидва Чернівці). 10000
глядачів.
Гол: Орбу, 78.
Гра проходила в напруженій боротьбі. Господарі поля намагались не
поступитись ініціативою своїм грізним суперникам. В першому таймі
Віталій Скоков виходить один на один з воротарем “Шахтаря”, але його
грубо збиває захисник гірників Ігор Леонов, за що отримує жовту картку,
а мав би, мабуть, одержати й червону. Двічі втратив реальні шанси
відкрити рахунок Володимир Борисевич, не зумів також переграти Кураєва й
Валерій Гуцуляк, що вийшов з ним один на один. Досвід взяв гору.
Наприкінці зустрічі Ген-надій Орбу головою забиває коломиянам єдиний в
цій зустрічі гол — 1:0 переміг “Шахтар”. “Покуття” хоч і програло, але
показало справжній бійцівський характер і непогану колективну гру.
Матч-відповідь відбувся в Донецьку на стадіоні “Шахтар”.
“Шахтар” — “Покуття” — 7:1.
“Шахтар”: Кураєв (Шутков), Леонов, Смигунов, Ященко,
Попов, Ателькін, Узаков (Щербина), Онопко, Орбу, Кривенцов, Матвеев.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Ковальчук, Курліковський, Горук, Скоков,
Клапчук, Палій, Тодорів, Тібілов, Борисевич.
Судді: Безрук, Глущенко (обидва Луганськ), Стоян (Алчевськ), 500
глядачів.
Голи: Попов, 7, Онопко, 38, Ателькін, 47, Матвеев, 67, 71 (11 м), 85,
Кривенцов, 90 (11 м), Палій, 53 (11 м).
Матч пройшов при повній територіальній і ігровій перевазі гірників.
Різниця в класі й позначилась на кінцевому рахунку гри. Тим більше,
головний тренер “Шахтаря” Валерій Яремченко виставив на цю гру
оптимальний і бойовий склад. Вже на початку гри капітан гірників,
гравець національної збірної України Сергій Попов відкриває рахунок. В
кінці першого тайму гравець олімпійської збірної України Сергій Онопко
забиває другий гол. З рахунком 2:0 команди пішли на перерву.
Початок другого тайму став успішним для ще одного “олімпійця”. Сергія
Ателькіна, що забив третій гол. Коломиянам втрачати вже було нічого,
тому вони почали грати у відкритий футбол. Чергову атаку коломиянина
Гочі Тібілова зупинили в штрафному майданчику недозволеним прийомом і
суддя, без вагань, показав на одинадцятиметрову позначку. Штатний
пеналь-тист “Покуття” Павло Палій не схибив і воротарю національної
збірної України Дмитру Шуткову довелося витягти м’яч з сітки своїх
воріт.
Коломияни і надалі атакою відповідали на кожну атаку гірників. Двічі
виходив один на один з Шутковим Борисевич, але переграти його не зміг. А
гірники своїх шансів не втратили. Тричі відзначився кращий
бомбардир Шахтаря” Олег Матвеев (один раз з пенальті), а останню крапку
в цьому матчі, теж з одинадцятиметрової позначки, поставив
ще один гравець олімпійської збірної Валерій Кривенцов. Поразка з
великим рахунком для Покуття” в майбутньому має стати серйозним
уроком, а дві зустрічі з Шахтарем” збагатили коломйян досвідом, який
згодиться в майбутніх футбольних баталіях різного рангу.
Фінал кубка України відбувся 29 травня 1994 p.
“Чорноморець” — “Таврія” — 0:0, по пенальті — 5:3 “Чорноморець” Одеса
вдруге став володарем кубка України з футболу і представляв наш
український футбол у змаганнях Кубка кубків.
13 грудня 1991 року стало історичною віхою в біографії українського
футболу. В цей день пленум Федерації футболу України проголосив про
повну незалежність цієї організації і вихід її зі складу федерації
футболу СРСР.
Отже, володарями Кубка України були:
1992 р. — “Чорноморець” Одеса
1993 р. — “Динамо” Київ
1994 р. — “Чорноморець” Одеса
Кубок області 1993—1994 років
Стартові матчі відбулися 1 липня 1993 р.
1/2 фіналу. 20 і 26 травня 1994 р.
“Бескид” — “Пробій” — 1:0 і 2:2
Перший матч
“Нафтовик” Долина — “Покуття” — 2:0 (Герасимович — 2). “Покуття”:
Савчук, Дяків, Мельничук, Горук, Курліковський, Сергенюк, Клапчук,
Тодорів (Гребенюк), Тібілов, Палій, Гупуляк (Якубів).
Повторний матч
“Покуття” — “Нафтовик” — 0:0
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Мельничук, Горук, Курліковський,
Сергенюк, Тодорів (Гребенюк), Клапчук, Тібілов (Гуцуляк),
Палій, Ковальчук.
Фінал кубка області. 2 червня 1994 р.
“Бескид” Надвірна — “Нафтовик” Долина — 2:1 (у
додатковий час).
Голи: Гогіль, 57, Максим’юк, 110 (обидва “Бескид”), Герасимович,
v 90 (“Нафтовик”).
3.7. 1994-1995 роки
Чемпіонат України серед КФК
Старт цьогорічної першості коломиянам не вдався — у п’яти стартових
матчах жодної перемоги і лише дві нульові нічиї. Головний тренер команди
Василь Блясецький пояснював таке становище негативним психологічним
станом гравців. Відносна невдача у минулій першості надломила і
футболістів, і тренера. Після поєдинку з “Бескидом” Блясецький подав у
відставку. До кінця першого кола командою керував Дмитро Носович, а
“Покуття” в семи матчах набрало 15 очок і піднялось на шостий рядок
турнірної таблиці.
Результати матчів “Покуття”
1. 27 серпня. “Хімік” Калуш — “Покуття” — 1:0.
“Покуття”: Савчук, Дяків, Курліковський, Горук, Ковальчук, Сергенюк,
Тодорів, Якубів, Блонський, Палій, Гуцуляк. Суддя: Ю. Холявко (Львів).
2. З вересня. “Покуття” — “Нафтовик” Долина — 0:0.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський, Горук, Ковальчук, Сергенюк,
Тодорів (Блонський, 75), Клапчук, Бендасюк (Якубів, 46), Палій, Гуцуляк.
Палій не забив 11-метровий. Суддя: В. Герега (Івано-Франківськ).
3. 10 вересня. “Ялинка” Великий Бичків — “Покуття” — 2:1. Гол: Сергенюк.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський, Горук, Ковальчук, Сергенюк,
Гребенюк (Якубів, 71), Тодорів, Клапчук (Бондарь, 76), Палій (Сохацький,
76), Гуцуляк.
Мотиль парирував 11-метровий.
Суддя: Ю. Скорейко (Чернівці).
4. 17 вересня. “Лімниця” Перегінськ — “Покуття” — 2:0. “Покуття”:
Савчук, Дяків, Курліковський, Горук, Ковальчук, Сергенюк,
Бендасюк, Якубів, Семотюк, Клапчук (Блонський), Гуцуляк. Суддя: О. Найко
(Тернопіль).
5. 29 вересня. “Покуття” — “Бескид” Надвірна — 0:0.
“Покуття”: Савчук, Дяків, Курліковський, Бендасюк, Ковальчук, Сергенюк,
Гребенюк (Якубів, ЗО), Семотюк (Клапчук, 75), Рикун (Блонський, 70),
Палій, Гуцуляк.
Суддя: Ю. Митровський (Ужгород).
6. 5 жовтня. “Покуття” — “Локомотив” Чоп — 4:0. Голи: Палій — 2 (1 — 11
м), Гуцуляк, Рикун.
“Покуття”: Савчук, Дяків, Курліковський, Бендасюк, Ковальчук, Сергенюк
(Бондарь, 78), Клапчук (Тодорів, 80), Якубів (Гребенюк, 78), Рикун
(Блонський, 83), Палій, Гуцуляк (Семотюк, 65).
Суддя: В. Криницький (Рівне).
7. 8 жовтня. “Електрон” Воловець — “Покуття” — 1:2. Голи: Сергенюк,
Клапчук.
“Покуття”: Савчук (Мотиль, 76), Дяків, Курліковський, Бендасюк,
Ковальчук, Сергенюк, Клапчук, Якубів, Рикун, Палій, Гуцуляк (Семотюк,
70). Суддя: О. Шандор (Львів).
8. 15 жовтня. “Покуття” — “Промінь” Самбір — 2:2. Голи: Палій — 2 (1 —
11 м).
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський, Бендасюк, Ковальчук, Сергенюк,
Клапчук, Якубів, Рикун (Семотюк, 76), Палій, Гуцуляк.
Суддя: О. Найко (Тернопіль).
9. 22 жовтня. “Шахтар” Червоноград — “Покуття” — 1:1. Гол: Палій.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський, Горук, Тодорів, Сергенюк,
Клапчук, Якубів (Гребенюк, 70), Рикун (Гуцуляк, 70), Палій, Бендасюк
(Ковальчук, 46).
Суддя: В. Криницький (Рівне).
10. 29 жовтня. “Покуття” — “Сокіл” Львів — 3:0. Голи: Палій (11 м),
Гуцуляк, Бендасюк.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський (Рикун, 46), Горук, Тодорів,
Сергенюк, Клапчук (Блонський, 75), Якубів (Гребенюк, 65), Бендасюк,
Палій, Гуцуляк, (Семотюк, 65).
Суддя: Я. Вересюк (Тернопіль).
11.5 листопада. “Медик” Моршин — “Покуття” — 0:2.
Голи: Палій (11м), Гуцуляк.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський, Горук, Тодорів, Ковальчук,
Клапчук, Якубів, Бендасюк, Палій (Рикун, 85), Гуцуляк (Семотюк, 78).
Суддя: М. Митровський (Ужгород).
12.12 листопада. “Покуття” — “Домобудівник” Бурштин — 1:1.
Гол: Ковальчук.
“Покуття”: Мотиль, Дяків, Курліковський, Горук, Тодорів (Рикун, 80),
Ковальчук (Гребенюк, 70), Клапчук, Якубів, Бендасюк, Палій, Гуцуляк.
Суддя: О. Шевчук (Любомль).
Становище команд після І кола
№ Команда І В II П М О
1. “Лімниця”
9 2 1 22-3 29
2. “Ялинка”
7 2 3 20-18 23
3. “Хімік”
6 4 2 17-6 22
4. “Промінь”
5 6 1 14-8 21
5. “Нафтовик”
5 4 3 22-8 19
6. “Покуття”
4 5 3 16-10 17
7. “Домобудівник”
5 1 6 11-14 16
8. “Шахтар”
4 3 5 12-14 15
9. “Електрон”
3 4 5 11-17 13
10. “Бескид”
2 5 5 7-11 11
11. “Медик”
2 4 6 11-25 10
12. “Сокіл”
2 2 8 6-17 8
13. “Локомотив”
1 4 7 7-23 7
За “Покуття” виступали: воротарі — С. Мотиль — 8 матчів, І. Савчук — 5,
польові гравці — І. Дяків, В. Курліковський, Ю. Якубів, В. Гуцуляк — по
12, Я. Ковальчук, О. Клапчук —- по 11, М. Сергенюк, П. Палій, О.
Бендасюк — по 10, В. Горук, Ю Тодорів, Я. Гикун — по 8, М. Семотюк — 7,
В. Блонський, В. Гребенюк — по 6, Є. Бондарь — 2, І. Сохацький — 1.
Голи забивали: П. Палій — 7, В. Гуцуляк — З, М. Сергенюк — 2, Я. Рикун,
О. Клапчук, О. Бендасюк, Я. Ковальчук — по 1.
6 м’ячів пропустив С Мотиль, 4 — І. Савчук. С. Мотиль провів 4 “сухі”
матчі, І. Савчук – 2.
Висновок
Узагальнюючи аргументи даної роботи по історії Коломийського футболу,
треба сказати, що основна ідея спостерігається в цілеспрямованості і в
досягненні позитивних результатів в чемпіонатах з футболу.
Саме завдяки самовідданій праці адміністрації команди, тренерському
складу і самих футболістів, футбольний клуб “Покуття” з часу заснування
і по сьогоднішній день своїми успішними здобутками все більше і більше
завойовує повагу до себе серед своїх шанувальників. Аналізуючи турнірні
таблиці 1982-1995 рр. ми бачимо, що команда успішно виступає в різних
групових іграх та лігах і займає в основному призові місця.
Футбольний клуб “Покуття” за свій футбольний період виховав цілу плеяду
чудових гравців, яких знають не тільки в Коломиї, області, але й на
Україні і в Європі.
Коломийський футбольний клуб “Покуття” може гідно боротися за звання
кращої команди на Україні і в світі.
Список літератури
Пішак В. Футбольний клуб “Покуття” Коломия, 1995. с. 4-38.
Віхров К.Л. Футбол у школі: навчально-методичний посібник. – К.: Комбі
ЛТД, 2004. – с.1-34.
Газета “Вісник” 6.10.1995 р.
Газета “Вісник” 2.04.1999 р.
Газета “вісник” 24.09.2004 р.
Газета “Вісник” 9.02.2007 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
