РЕФЕРАТ
на тему:
“Історія футболу на Україні”
1863 – заснування у Львові осередків гімнастичного товариства “Сокіл”,
яке першим почало культивувати футбол.
1878 – створення в Одесі службовцями англійських підприємств Одеського
британського атлетичного клубу (ОБАК), який почав першим проводити ігри
в англійський футбол між членами ОБАК та командами англійських, грецьких
та інших суден. Ігри відбувалися на полі ОБАК.
1884 – повідомлення Е.Покровського про футбольні ігри в Англії у книжці
“Физическое воспитание детей у разных народов преимущественно России”
(М., с. 324), яка поширювалася на етнічних землях України. Це перша
інформація про футбол у науковій літературі Росії.
1890 – вивчення у Великобританії викладачем учительської гімназії Львова
Едмундом Ценарем змісту і правил британського фунболу;
привезення з Великобританії до Львова викладачами учительської гімназії
Едмундом Ценарем і професором Генріхом Йорданом перших футбольних
м’ячів.
1890 – 1891 – підготовка Е.Ценарем монографії “Гімнастичні ігри шкільної
молоді”, у якій автор розробив програму розвитку футболу в гімназіях
Львова.
1891 – видання Е.Ценарем польською мовою монографії “Гімнастичні ігри
шкільної молоді” (Львів), у якій уперше опубілковано зміст, правила й
програму розвитку футболу в гімназіях Львова;
перше опублікування російською мовою правил гри в футбол у книжці
Е.Дементьєва “Английские игры на открытом воздухе” (М.), яка
поширювалася в Україні.
1892, 5 червня – демонстрація у Львові елементів гри в футбол у перерві
між показовими гімнастичними вправами, які входили до програми першої
Галицької загальнокрайової виставки досягнень.
1892 – вивчення змісту і правил гри в британський футбол керівником
курсів з підготовки фахівців фізичного виховання для кадетських корпусів
Росії українцем Олексієм Дмитровичем Бутовським ( нар. 1838 р. у с.
П’ятигірці Лубенського повіту Полтавської губернії ), який їздив у 1892
р. за завданням військового відомства Росії до Бельгії, Данії, Німеччини
і Франції, щоб ознайомитися зі станом викладання гімнастичних і
атлетичних дисциплін у навчальних закладах цих країн; демонстрація у
Львові групою вчителів гри у фотбол за англійськими правилами з
доповненнями, які були внесені в 1891 р.
1894, травень – завершення будівництва у Львові ( на території
теперішнього Стрийського парку ) стадіону британського стилю з
футбольним полем розміром 100х120 м і трибунами на 7000 місць.
1894, 17 липня – перша письмова згадка у часописі “Газета львівська”
(виходив польською мовою) про футбольний матч у Львові між сокільськими
командами Львова і Кракова, який відбувся 14 липня 1894 р. на міському
стадіоні.
1894, серпень – опублікування в спортивному виданні “Гімнастичний
путівник” кореспондентом Ксав’єром Фішером детального звіту про другий
зліт гімнастичного товариства “Сокіл”, у якому детально описано хід
футбольного матчу між сокільськими командами Львова і Кракова, що
відбувся у суботу 14 липня 1894 р. о 17 годині на львівському стадіоні.
У статті повідомлялося, що футболісти Львова грали у сірих гімнастичних
штанях, білих футболках і гімнастичному взутті, а футболісти Кракова – у
синіх штанях, білих футболках і гімнастичному взутті. М’яч на 6-й
хвилині забив у північні ворота учень учительської гімназії Володимир
Хомицький.
1894 – запрошення 18-річного Сергія Уточкіна ( 1876 – 1916 ) у футбольну
команду Одеського британського атлетичного клубу (ОБАК). Пізніше в цю
команду був запрошений одесит Петровський.
1895-1898 – будівництво у Львові стадіону з футбольним полем, біговими
доріжками та трибунами для глядачів (нині цей стадіон на вул.
Личаківській належить Львівському інституту фізичної культури ).
1896 – відвідання офіційним представником Росії, членом міжнародного
олімпійського комітету, українцем О.Д.Бутовським ( 1838 – 1917 ) на І
Олімпійських іграх в Афінах показового футбольного матчу між збірними
командами Данії і Греції. Виграли матч з рахунком 9 : 0 датчани.
1897 – повідомлення київським журналістом “Спорт” про те, що
василеострівський гурток, бажаючи провести першість Росії з футболу,
запрошує на матчі інші гуртки. Виклик прийняв лише Санкт-Петербурзький
гурток любителів спорту, матч відбувся в неділю 12 жовтня 1897 р. на
плацу кадетського корпусу на Василівському острові. Перемогли з рахунком
6 : 0 футболісти василеострівського гуртка.
1897, липень – опублікування Г.С.Дюперроном у журналі “Самоцветы”, який
поширювався в Україні, коротких правил гри у футбол.
1898, 20 червня – повідомлення київським журналом “Спорт” про
футбольний матч між Санкт-Петербурзьким гуртком любителів спорту і
англійським гуртком “Вікторія” (створений у Санкт-Петербурзі в 1894 р.).
Гурток “Вікторія” виграв з рахунком 2 : 0.
1898 – 1900 – вивчення змісту і правил гри в футбол Іваном
Миколайовичем Боберським ( 1873 – 1947 ) під час навчання в
університетах Відня і Граца (Австрія).
1900 – відвідання офіційним представником Росії, членом Міжнародного
олімпійського комітету, українцем О.Д.Бутовським на ІІ Олімпійвських
іграх у Парижі фінального матчу між збірними командами Франції і “Ептон
Парк” (Великобританія), у якому виграли з рахунком 4 : 0 англійці;
1900, травень – ознайомлення львівських футболістів з досвідом роботи
чеського футбольного фахівця Вейтруби, запрошеного до Львова для читання
лекцій.
1900, 15 липня – проведення на майданчику Львівського клубу циклістів
атлетично-спортивних заходів з 9 дисциплін, серед яких була гра в
футбол. Організатором змагань був головний редактор “Спортивної газети”
пан Хемерлінг.
1900, 1 жовтня – проведення в Києві першого футбольного матчу між
учнями Олександрівської і 4-ї гімназій.
1900, 15 листопада – проведення у Львові двадцятихвилинного футбольного
матчу серед учнів четвертої гімназії. Гра закінчилася з рахунком 1 : 1.
1900, 26 листопада – проведення у Львові другого футбольного матчу
серед учнів четвертої гімназії. У грі зафіксована нічия – 0 : 0.
1901 – створення в Києві першої футбольної команди “Полудень”, яка
складалася в основному із чехів, котрі працювали на заводі Гартмана;
1903, вересень – створення у першій Академічній гімназії у Львові
першої дружини з копаного м’яча ( футболу ), на базі якої був створений
Український Спортивний Кружок (УСК).
1903 – створення у Києві футбольної команди “Політехніки”, до якої
входили студенти Політехнічного інституту. Її організаторами були
професори Б.М.Делоне, П.К.Плотников і викладач М.О.Панаєв.
А в 1904 завдяки зусиллям доктора Є.Пьясецького при четвертій гімназії
утворився найзнаменитіший львівський клуб – КГС (Клуб
Гімнастично-Спортивний), який з квітня 1907 почав називатися “Погонь”. У
міжвоєнні роки це буде один з найсильніших клубів Польщі. Гравці клубу
четвертої гімназії виступали в червоно-блакитній формі.
Улітку 1904 року збірна Львова, яку представляли футболісти “Слави” і
КГС, відвідала Краків і провела там матч зі спортсменами клуба третьої
гімназії. Господарі перемогли 1:0.
У наступному році утворився ще один клуб – “Лехія”, зусиллями учнів
третьої і шостої гімназій. Гравці “Лехії” грали в біло-червоній формі.
З цього часу у Львові регулярно проводилися міські змагання і товариські
матчі, а команди стали проводити також міжнародні матчі.
У 1910 році утворилася ще одна команда – “Спарта”, що проіснувала до
1933 року і стала фіналістом першого Кубку Польщі у 1926.
25 червня 1911 року у Львові було засновано Галицький футбольний союз,
що з 3 вересня 1911 став автономним членом австрійського футбольного
Союзу.
У 1913 році клуб “Україна” вступив в австрійський союз копаного м’яча.
Також у 1913 році відбувся перший затверджений австрійським футбольним
союзом чемпіонат Галичини. До цієї події “Погонь” побудувала новий
стадіон на вул.Стрийській, біля стадіону “Чарні”. Чемпіоном Галичини
стала “Краковія” (Краків), друге місце зайняли її земляки з “Вісли”,
третє – “Погонь”. Четвертим учасником і членом футбольного Союзу
Галичини були “Чарні”.
Сучасна епоха українського футболу
Федерація: Федерація Футболу України (ФФУ)
Засновано: 13 грудня 1991
Член ФІФА: 1992
Член УЄФА: 1992
Сезон: Липень – Червень
Кольори національних збірних: Жовто-темносині з білими вставками
Національний стадіон: НСК Олімпійський, Київ, 83.160
Рекор глядачів на збірній: 86.000: Україна – Німеччина 1-1, 10
листопада 2001
Учасник чемпіонату світу: 2006
Учасник чемпіонату Європи: –
Учасник Олімпіади: –
Досягнення національної збірної: –
Учасник чемпіонатів Європи U-23: 2006
Досягнення збірної U-23: –
Учасник чемпіонатів світу U-21: 2001, 2005
Досягнення збірної U-21: –
Досягнення збірних U-18/19: Фіналіст чемпіонату Європи 2000
Півфіналіст чемпіонату Європи 2004
Досягнення збірних U-16: 3 місце на чемпіонаті Європи 1994
Досягнення у футзалі: Фіналіст чемпіонату Європи 2001, 2003
4 місце на чемпіонаті світу 1996
4 місце на чемпіонаті Європи 2005
Досягнення клубів: Динамо Київ:
Володар Суперкубка Європи 1975
Володар Кубка Кубків 1975 та 1986
Півфіналіст Ліги Чемпіонів 1999
Півфіналіст Кубка Чемпіонів 1977 та 1987
2-а команда світу з опитуванням “World Soccer” 1986
Гравці року в Європі
(опитування “Франс Футболу”) : Олег Блохін, 1975
Ігор Бєланов, 1986
Андрій Шевченко, 2004
Також у Топ-3 гравців року в Європі (опитування “Франс Футболу”): Андрій
Шевченко, 1999 (3-й), 2000 (3-й)
У Топ-3 гравців року у світі
(опитування “Уорлд Соккер”): Ігор Бєланов, 1986 (2-й)
Андрій Шевченко- 1999 (3-й), 2000 (3-й), 2004 (3-й)
У Топ-3 гравців у світі
(опитування тренерів збірних): Андрій Шевченко – 2004 (3-й), 2005 (3-й)
Нагороди тренерів: Валерій Лобановський – 2-й тренер світу 1986
(опитування “Уорлд Соккер”)
Нагороди гравців і тренерів у збірній СРСР: Чемпіон Європи 1960 – 1
гравець
Фіналісти чемпіонату Європи 1972 – 8 гравців та 1 головний тренер
Фіналісти чемпіонатів Європи 1988 – 13 гравців та 1 головний тренер
Півфіналіст чемпіонатів світу 1966 – 5 гравців
Олімпійський чемпіон 1956 – 1 гравець
Олімпійські чемпіони 1988 – 5 гравців та 1 головний тренер
3-і призери Олімпіади 1972 – 11 гравців и 1 головний тренер
3-і призери Олімпіади 1976 – 10 гравців, 1 головний тренер, 1
тренер-асістент
3-і призери Олімпіади 1980 – 5 гравців
Чемпіони світу U-21 1977 – 8 гравців
Фіналісти чемпіонату світу U-21 1979 – 10 гравців
4-і призери чемпіонату світу U-21 1985 – 8 гравців
3-і призери чемпіонату світу U-21 1991 – 7 гравців
Молодіжні та юнацькі чемпіони Європи – 27 гравців
Нагороди клубів у чемпіонатах СРСР: Чемпіони – 16 разів
Нагороди клубів у Кубках СРСР: Володар Кубка – 16 разів
Нагороди клубів у чемпіонатах Польщі: Чемпіони – 4 рази
Гравці року у СРСР: 12 разів
Список використаної літератури.
1. Спортивные игры; Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2114
«Физ. воспитание» / В.Д. Ковалева. – М.: Просвещение, 1988
2. Мондозолевский Г.Г. Щедрость игрока. – М.: Физкультура и спорт, 1984
3. Тер–Ованесян А. А. Педагогические основы физического воспитания. М.,
«Физкультура и спорт», 1980.
4. Теория и методика физического воспитания: Учебное пособие для
студентов фак. физ. Воспитания пед. ин-тов/ Б. А. Ашмарин, М. Я.
Вилевский, К. Х. Грантынь. – М., Просвещение, 1985
5. Правдин В.А. и др. Футбол – игра для всех – М.: Физкультура и спорт,
1966
6. Віхров К. Л. Футбол у школі: Навчально-методичний посібник.- К: Комбі
лтд 2002.- 256 с.
7. Футбол: Справочник / Авт. – сост. Чумаков Е.М. – М.: Физкультура и
спорт, 1985.
8. Все о спорте. Справочник, 2-е изд., в 3-х т. – М.: Физкультура и
спорт, 1988
9. Мягченков Н.И. Мини футбол: Справочник – М.: Физкультура и спорт,
1984 .
10. Физкульура и спорт. Малая энциклопедия – М.: «Радуга», 1982.
11. Советский спорт (1970е – 1990е гг.)
12. Спортивная жизнь России (1970е – 1990е гг.)
13. Физкультура и спорт (1970е – 1990е гг.)
14. Советский спорт (1970е – 1990е гг.)
15. Спорт-экспресс (1970е – 1990е гг.)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
