.

Гребля на байдарках і каное (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
249 3225
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Гребля на байдарках і каное

Гребля на байдарках і каное

Як засіб пересування по воді байдарки і каное вірою і правдою служили
людству з незабутніх часів. Байдарки як еськімоські човни-каяки, а каное
– індійські пироги. Лише на початку ХХ століття люди використовували
своєрідну форму цих човнів з одним веслом для розвитку нового виду
гребного спорту. Так у Європі виникли човни нового типу – появилися
байдарки з веслом, який мав два вінта, і каное з веслом, який мав один
вінт.

Aле, як вид спорту гребля зародилася в самому кінці 18 століття, коли в
багатьох країнах Європи появилася величезна кількість гребних баз на
берегах рік та озер. Ці клуби, які служили місцем заміського відпочинку
на воді,спочаткуу почали організовувати тривалі туристичні багатоденні
походи на човнах, а потім і змагання в гонках на швидкість. Неофіційні
змагання на байдарках і каное активно проволились в 1920 роки в містах
Європи і Північної Америки.

У 1924 році в Копенгагені було засновано Міжнародне представництво каное
– ІРК , яке взяло на себе організаціюміжнародних змагань по гребному
спорту. У 1933 році ІРК провело перший чемпіонат Європи у Празі, а у
1939 році – в місті Ваксхольм, Швеція – перший чемпіонат світу.

В олімпійську програму змагань по греблі на байдарках і каное були
включені в 1936 році у Берліні на ХІ Олімпіаді. В програму ввійшли
змагання чоловічихекіпажей на одиничках і двійках. Змагання жінок на
байдарках були проведе6ні вперше в рамках 14 Олімпійських ігор в 1948
році у Лондоні.

В період 1930 – 1940 рр. найбільш широкої популярності гребний спорт
здобув у таких країнах як Австрія, Німеччина, Швеція, Данія, Англія,
Великобританія, Фінляндія, Канада.

У 1946 році ІРК було переіменовано на ICF – Міжнародну федерацію греблі
на байдарках і каное, яка обєднює представників більше 150 країн світу
по стані на 2000 рік. Щорічно проводяться чемпіонати світу, серії
змагань ”Гран – прі” – багатоетапні Кубки світу, раз у два рокипроходять
чемпіонати Європи, першості для юнаків – не старших 18 років,
багаточисельні міжнародні регати на всіх континентах.

Програма і формула гонок на офіційних міжнародних змаганнях неодноразово
мінялись. На Олімпіаді 1948 року, жінки розігрували медалі тільки в
одиночних, а чоловіки в одиночних та подвійних лише на дистанції 1000 м.
У1956 році у олімпійських змаганнях появилася і довга дистанція для
чоловіків – 10 000м. У 1960 році програма змагань серед жінок була
доповнена гонками на байдарках-двійках. З 1964 року почали розігрувати
олімпійські медалі на байдарках-четвірках серед чоловіків на дистанції
1000 м. У 1976 році у олімпійську програму були включені ще чотири види
гонок – змагання чоловіків на байдарках і каное на 500 м – одинички і
двійки. У справжні часи гребці розігрують 12 комплектів олімпійських
медалей на дистанціях 500 м і 1000 м.

4-`&j+uuuuuuuuuooo?eeeUeUeUeUeUeUeUeUeUe

арках і каное – одиночках, двійках і четвірках.

В СРСР гонки на байдарках почали користуватися популярністю в 1930-ті
роки, в олімпійських змаганнях радянські веслувальники вперше прийняли
участь на XV Олімпіаді в Хельсінкі. За рік до цього, в 1951 році, була
заснована федерація греблі на байдарках і каное СРСР. Великий внесок в
створення збірної команди гребців вніс ленінградський тренер Ніл Савін,
в минулому переможець багатьох всесоюзних регат. Він підготував майстрів
греблі різних поколінь, зокрема, призера Олімпійських ігор 1952 року
Ніну Савіну, призера Олімпійських ігор 1956 року Ігора Писарева,
триразову олімпійську чемпіонку Людмилу Пінаєву – 1964 року, 1968 року,
1972 року.

В період з 1952 року по 1957 рік в СРСР були створені нові секції греблі
в десятках міст. Висококваліфіковані тренери з’явилися в Білорусі, на
Україні, в Молдові, Грузії, в числі міст Російської Федерації. І
закономірним результатом цього масового росту майстерності гребців
з’явилися перемоги на XVI Олімпіаді 1956 року в Мельбурні. Чемпіонами
Олімпіади стали Єлизавета Кислова із Костроми – байдарка-одиночка, і
ленінградівці – Граціан Ботєв і Павло Харін – каное-двійка.

На чемпіонаті світу 1958 року в Празі перемогу отримали Єлизавета
Кислова на байдарці, Генадій Бухарін на байдарці-одиночці, Степан
Ощепков і Олександр Сілаєв на каное-двійці. Найвищих досягнень радянські
гребці досягли на XX Олімпіаді в Мюнхені 1972 року і XXII Іграх в
Монреалі в 1976 році, де вони завоювали 6 золотих медалей із семи
розігруваних. За весь час участі в олімпійських регатах з 1936 року по
1996 рік спортсмени СРСР, а з 1996 – Росії, завоювали 54 медалі – 30
золотих, 14 срібних, 10 бронзових медалей в особистому заліку.

Найбільших успіхів досягнули байдарочники Людмила Пінаєва, Володимир
Морозов в 1964 році, в 1968 році, в 1972 році, Сергій Чухрай в 1976
році, в 1980 році, і Володимир Парфенович в 1980 році. Всі вони стали
триразовими олімпійськими чемпіонами. Ще семеро: Антоніна Середіна,
Москва – дворазова олімпійська чемпіонка 1960 року, Олександр
Виноградов, Юрій Філатов, Олександр Шапаренко в 1968 році, в 1972 році,
Київ, Сергій Петренко, Одеса, Віктор Ренейський, Бобруйськ, Микола
Журавський, Кишинів – дворазові олімпійські чемпіони.

Другими після Олімпійських ігор по своїй важливості являються щорічні
чемпіонати світу. На перших чемпіонатах лідерами водних доріжок були
представники Німеччини, Чехословаччини, Швеції, Данії, Австрії,
Норвегії. Але, починаючи з чемпіонату світу 1956 року в Празі, лідерами
світової греблі стають спортсмени СРСР. Радянські байдарочники й
каноїсти брали участь в 20 чемпіонатах світу, в 16-ти з яких вибороли
перше командне місце.

Найбільш знаменитими і титулованими за всю історію світової греблі
являються «шведський король байдарки» шестиразовий олімпійський чемпіон
Герд Фредріксон, десятиразовий чемпіон світу Рюдігер Хельм, який
виступав за НДР, девятиразовий чемпіон світу Володимир Парфенович, СРСР.
Серед каноїстів світовими лідерами являються Іван Пацайкін із Румунії,
угорець Тамаш Віхман і Юрій Лобанов, СРСР.

Серед жінок видатною спортсменкою являється німецька байдарочниця Біргіт
Фішер, Шмідт, яка 27 разів вигравала чемпіонати світу. Цей рекорд
занесено в Книгу рекордів Гіннеса.

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020