Формування особистості молодшого школяра у процесі фізичного виховання (дипломна робота)

Формування особистості молодшого школяра у процесі фізичного виховання

Дипломна робота

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Фізичне виховання особистості як педагогічна проблема

Значення і місце фізичного виховання в системі загальної середньої
освіти……………………………………………………6

Психолого-педагогічні умови організації фізичного виховання молодших
школярів……………………………………………..12

Висновки до розділу 1………………………………………………26

Розділ 2. Практика організації фізичного виховання у
загальноосвітній школі І ступеня

2.1 Зміст, завдання і форми фізичного виховання у
початковій

школі………………………………………………………………27

2.2 Позакласні форми фізичного виховання………. . .
……………44

2.3 Методика експериментального дослідження та його

результативність…………………………………………………57

Висновки до розділу 2……………………………………………….67

Висновки……………………………………………………………………..68

Додатки………………………………………………………………………69

Список використаних джерел………………………………………………84

Вступ

Актуальність дослідження. Одним із основних завдань держави у
галузі освіти є турбота про здоров’я нації, виховання фізично
загартованого підростаючого покоління. Цим зумовлена необхідність
посилення виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах України
та обґрунтування ефективних методик виховання учнів, здатних наполегливо
навчатися у школі та займатися фізичною культурою.

Водночас, зміни у суспільно-політичному житті України вимагають
докорінної перебудови процесу виховання молодого покоління, що
зумовлено значним погіршенням здоров’я і фізичної підготовки
підростаючого покоління. Це засвідчено Конституцією України,
Законами України „Про освіту”, „Про фізичну культуру і
спорт”, Цільовою комплексною програмою „Фізичне виховання –
здоров’я нації ”, Концепцією фізичного виховання в системі освіти
України.

Проблеми фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку була
предметом дослідження Л.В.Волкова, А.А.Гужаловського, О.С.Куца,
Т.Ю.Круцевича, З.І.Кузнєцова, С.В.Сембрата та ін.

Водночас цій сфері залишається багато невирішених проблем.
Зокрема, на уроках фізичної культури навчання рухам, функціональне
навантаження недостатньо узгоджуються з вирішенням виховних
завдань. Усе це вказує на актуальність обраної теми і свідчить
про необхідність проведення спеціальних досліджень у цьому
напрямі.[17]

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці педагогічних умов організації фізичного
виховання в загальноосвітній школі І ступеня.

Відповідно до проблеми, об’єкта, предмета, мети та гіпотези
сформульовано основні завдання дослідження:

Вивчити теоретичні основи фізичного виховання дітей у школі і сім’ї.

Проаналізувати зміст, завдання і форми фізичного виховання учнів
початкових класів.

Проаналізувати психолого-педагогічні умови організації фізичного
виховання молодших школярів.

Розробити педагогічні умови фізичного виховання учнів початкових класів
у системі «родина – школа».

Об’єкт дослідження. Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження. Формування особистості дітей молодшого шкільного
віку у процесі фізичного виховання.

Гіпотезою дослідження є припущення, що ефективність фізичного
виховання учнів початкових класів у сім’ї підвищиться, якщо
здійснюватиметься особистісно діяльнісний підхід.

Досягненню мети і розв’язанню поставлених завдань сприяло
використання комплексу методів дослідження:

теоретичних: методів ретроспективного, порівняльного та системного
аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему,
розгляду теоретичних питань з метою визначення поняттєво-категоріального
апарату дослідження, обґрунтування педагогічних умов організації
фізичного виховання в початковій школі;

емпіричних: педагогічного експерименту для перевірки гіпотези
дослідження, прогностичних методів(експертних оцінок, узагальнення
незалежних характеристик), діагностичних методів(анкетування,
тестування, бесіди, опитування), обсерваційних методів(спостереження,
самоспостереження, самооцінки);

методів математичної статистики для статистичного групування

експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези. [13]

Експериментальна база. Дослідницько-експерементальна робота
проводилась на базі Стопчатівської загальноосвітньої школи 1 – 3
ступенів.

Всього дослідженням було охоплено 33 учнів.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження
полягає в тому, що:

визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови фізичного
виховання учнів початкових класів у системі «родина – школа».

теоретично обґрунтовано ефективність фізичного виховання учнів
початкових класів у сім’ї.

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, двох
розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків,
списку використаних джерел. Обсяг роботи – 87 сторінок, з них – 66 ст.
основного тексту.

Розділ 1. Фізичне виховання особистості як педагогічна проблема.

Значення і місце фізичного виховання в системі загальної середньої
освіти.

Фізичне виховання є одним із соціальних явищ, яке ще з
прадавніх часів вивчається з метою пізнання закономірностей фізичного
вдосконалення людини для тих чи інших потреб, які диктує життя, а також
закономірностей оздоровлення і підтримання рівня її життєдіяльності.

На відміну від навчальних дисциплін, які представляють такі
області загальної освіти як математика, гуманітарні науки, мистецтво,
технологія та інші, фізична культура пройшла досить довгий і важкий шлях
проникнення в структуру змісту загальної освіти на правах самостійного
навчального предмету.

Фізична культура почала складатися на окремому рівні
економічного та суспільного розвитку в епоху верхнього палеоліту, тобто
близько 50 тисяч років назад, коли в ході еволюційного процесу людина
перейшла від простого сприйняття природного середовища до
цілеспрямованої дії його зміни. Необхідність працювати, виготовляти
знаряддя праці, передавати наступним поколінням накопичені трудові
вміння та навички стала об’єктивною причиною виникнення фізичного
виховання як особливої

категорії суспільного життя.

Суб’єктивною причиною став подальший розвиток суспільної
свідомості про ефект вправляння, тобто розуміння людиною впливу
попередньої фізичної підготовки на ефективність оволодіння предметом
праці та на позитивні наслідки її.

Дії, на основі яких виникали фізичні вправи, почали
безпосередньо впливати не тільки на предмет праці, а й на саму людину.
Перетворення трудових дій на фізичні вправи значно поширило сферу їх
впливу на людину в плані її всебічного вдосконалення.

У період розквіту родового суспільства, коли люди почали
займатися землеробством та тваринництвом, створилися відповідні
матеріальні умови, виникла необхідність передачі життєвого досвіду у
застосуванні предметів праці та бойових дій підростаючим поколінням.
Тому виховання, в тому числі фізичне, виділилося в окрему суспільну
функцію. [66]

На зміну первіснообщинному ладу приходить класове суспільство –
рабовласницьке. Нормою суспільних відносин стають війни з метою
захоплення рабів та чужої території. Це сприяло подальшій зміні
фізичного виховання, у якому військово-фізична підготовка стає
пріоритетною.

У рабовласницьких державах тяжку фізичну працю виконували раби,
а вільні громадяни (представники пануючого класу) повинні були мати
всебічну військово-фізичну підготовку. Функцію виховання брала на себе
держава, як це було в Спарті, Афінах та ін. Культ гармонійно розвиненого
тіла, сили, витривалості, мужності займає значне місце в системі
цінностей людини античного світу. Великі спортивні заходи, що
проводилися в цей час: Олімпійські, Йєменські, Немейські Піфійські ігри
та ін. – позначались навіть у відносинах між державами.

У цей час виникає новий напрямок фізичної культури –
лікувально-профілактичний. Застосування засобів загартування організму,
гігієни (лазня,

масаж), організація активного відпочинку (плавання, верхова їзда,
прогулянка на колісницях та ін.).

Після заміни рабовласницького суспільства феодальним
підростаюче покоління (хлопчики та юнаки) з сімей феодалів отримували
рицарське (військово-фізичне) виховання, в основу якого було покладено
вміння володіти мечем, шпагою, списом, добре їздити на коні та ін. Поряд
з цим серед міського та сільського населення (простолюдини) створювалася
своя – народна система фізичного виховання, яка складалася з народних
рухливих ігор, танців, військових та фізичних вправ (боротьба, кулачний
бій та ін.).

З середини XVII століття в період створення буржуазних
суспільно-економічних відносин активізується розвиток фізичної культури:
формуються різні системи фізичної підготовки, удосконалюються засоби,
форми та методи фізичного виховання дітей, молоді та дорослих людей ; у
містах європейських країн створюються спортивні гуртки, клуби та ін.
Розвиток різноманітних видів спорту викликано виготовленням спортивного
інвентарю та обладнання, визначенням чітких правил змагань, будівництвом
спортивних споруд та ін. З розширенням економічного та культурного
співробітництва між різними країнами спорт виходить за рамки окремих
держав, це знайшло своє відображення в організації міжнародних змагань,
відродженні регулярного проведення сучасних Олімпійських ігор (з 1886
р.) за ініціативою французького педагога П’єра де Кубертена.

Становлення фізичної культури в змісті освіти на правах однієї
із одиниць його структури вимагало багатовікових зусиль
мислителів-гуманістів, педагогів і ентузіастів фізичної культури епохи
Відродження, соціалістів-утопістів, соціал-демократів та інших
представників прогресивної педагогічної думки. [67]

В 50 – 60 роки XX століття предмет «Фізична культура»
трансформувався в системоутворюючу форму організації фізичного виховання
в закладах загальної освіти та об’єднав навколо себе позакласні форми
організаційних занять фізичними вправами: фізкультурно-оздоровчі, заходи
в режимі шкільного дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилинки і
паузи на уроках, ігри і фізкультурні забави на перервах), позакласна і
позашкільна спортивно-масова робота.

До того часу, як дитина зможе скористатися формами навчання і
зможе бути наполегливою, жартівливою, цікавою і передбачуваною, вона має
навчитися досягати мети і програвати. Їй необхідно отримувати
задоволення від фізичної та розумової праці.

Сучасні діти мало рухаються, менше грають в рухомі ігри через
прив’язаність до телевізора і комп’ютера. Зменшується і кількість
відкритих місць для ігор. Батьки і педагоги все більше занепокоєні як,
де і коли можна надати дітям можливість активно і творчо погратись. А
щоб підтримати інтерес дітей до таких ігор діти повинні їх знати і
завдання педагога допомогти їм в цьому. Саме тому є фізичне виховання є
важливим компонентом всебічного гармонійного розвитку особистості

Фізичне виховання – система соціально-педагогічних заходів,
спрямованих на зміцнення здоров’я та загартування організму,

гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини,

формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Система фізичного виховання має мету – на основі повного
використання засобів фізичної культури та спорту реалізувати можливості
всебічного розвитку дитячого та дорослого населення України,
удосконалити їхні рухові здібності і водночас сформувати моральні та
вольові якості, які характеризують суспільно активну особистість;
забезпечити на цій основі підготовленість кожної людини до плідної праці
та інших важливих для суспільства видів діяльності.

Зміст мети розкривається у завданнях. з урахуванням специфічних
аспектів фізичного виховання та його взаємозв’язку з іншими видами
виховання визначають три групи основних завдань: оздоровчі, освітні, та
виховні.

Успішне розв’язання завдань фізичного виховання молодших школярів
можливе лише в тому разі, якщо воно стане органічною частиною всього
навчально-виховного процесу школи, предметом спільної турботи
педагогічного колективу, учнівських організацій, батьків, громадськості,
коли кожний педагогічний працівник виконуватиме свої обов’язки
відповідно до “Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої
школи”.

Зміцнення здоров’я і сприяння правильному фізичному розвиткові учнів
є важливим завданням початкової школи. Фізичний стан дитини її здоров’я
є тим підґрунтям, на якому розвиваються всі її сили і можливості, в тому
числі й розумові. [17]

Завдання зміцнення здоров’я дитини передбачає загартування її
організму. З цією метою заняття фізкультурою по можливості слід
проводити на повітрі, а у приміщенні необхідно дотримуватись гігієнічних
вимог.

Видатний український педагог В.О.Сухомлинський відзначав, що велику
роль у фізичному і духовному розвитку дітей відіграють заняття
фізкультурою і спортом. Але серйозну функцію ці заняття виконують лише
тоді, – наголошував він, – коли вся навчально-виховна робота перейнята
турботою про здоров’я, про гармонію фізичного і духовного.

На даний час навчання в школі, виконання домашньої роботи
збільшується навантаження на організм дитини, діти зовсім мало бувають
на свіжому повітрі, а вихідні дні проводять біля телевізора,
відеомагнітофона, або грають у малорухливі “сидячі” і комп’ютерні ігри.
Діти менше рухаються, більше сидять, внаслідок чого виникає дефіцит
м’язової діяльності, і збільшуються статичні напруги. Діти, що додатково
займаються музикою, живописом, вільний час яких скорочено, а статичний
компонент збільшений, мають більш низький рівень рухової активності.
Крім того, виникає необхідність засвоєння і переробки інформації, а
отже, і напруга зорового апарата (читання, лист, малювання). Недостатня
рухова активність школярів у повсякденному житті несприятливо
позначається на стані їхнього здоров’я.

Великі розумові і статистичні навантаження в школі, відсутність
додаткової рухової активності, малорухомий спосіб життя, нераціональне
харчування призводять до того, що в більшості школярів погіршується зір,
діяльність серцево-судинної і дихальної системи, порушується обмін
речовин, зменшується опірність організму до різних захворювань, що
приводять до погіршення стану їхнього здоров’я.

У сучасних умовах важливим завданням родини і школи в роботі для
зміцнення здоров’я дітей є прищеплювання учням стійкого інтересу до
занять фізичними вправами в школі і дома. У зв’язку з цим необхідно
використовувати усі форми фізичного виховання в школі, а також
самостійні заняття фізичними вправами вдома з метою підвищення рухової
активності, зміцненню здоров’я, поліпшення фізичної підготовленості
учнів.

У процесі фізичного виховання молодших школярів вирішуються
різноманітні питання: виховуються морально-вольові якості особистості;
виробляється необхідність в повсякденних заняттях фізичними вправами;
розвиваються рухові якості, необхідність в праці. Але через недостачу
часу, який за планом відводиться на фізичне виховання, вирішити ці
питання тільки зусиллям школи неможливо. Організовані форми фізичного
виховання, передбачені навчальною програмою, складають в середньому 32%
добової необхідності дитини, а спонтанні побутові рухи – 18 – 20%. Тому
тільки використання різних форм фізичного виховання в режимі дня, в
позакласний та вільний час може заповнити нестачу рухової активності
учнів. [67]

1.2. Психолого-педагогічні умови організації фізичного виховання
молодших школярів

Фізичне виховання відіграє значну роль у підготовці всебічно
розвиненої молодої людини, здатної успішно трудитися в різних галузях
господарства і соціально-культурної сфери, захищати Батьківщину. Отож
завдання школи – не тільки в підготовці високоосвіченої,
висококультурної молодої людини, а й у створенні необхідних передумов
для її всебічного фізичного розвитку.

Фізичне виховання забезпечується відповідними сучасними
науковими досягненнями, медичним обслуговуванням, педагогічними
кадрами, матеріально-технічною, правовою, нормативною, інформаційною
базою та бюджетним фінансуванням.

Фізичне виховання дітей реалізується через систему таких
дидактичних компонентів: обов’язковий (урок або заняття,
фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня), що формує
основи фізичної культури особистості відповідно до Державних стандартів
Освітньої галузі «Фізичне виховання» та позаурочний (заняття у секціях
та гуртках спортивного спрямування навчального закладу, позашкільних
навчальних закладах, самостійні заняття, участь у
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах), що доповнює обов’язковий
компонент з урахуванням індивідуальних мотивів, інтересів і потреб,
природних здібностей та стану здоров’я особистості.

Міністерство освіти і науки України, його структурні підрозділи
з питань фізичного виховання та спорту забезпечують організацію та
управління роботою з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та
спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів, незалежно від форм
власності здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході
навчально-виховного процесу.

До його повноважень належить:

реалізація державної політики галузі фізичного виховання в сфері
загальної середньої освіти;

визнання перспектив розвитку фізичного виховання в сфері загальної
середньої освіти;

розроблення та впровадження Державного стандарту освітньої галузі
«Фізичне виховання»;

організація програмного, нормативного, науково-методичного та
інформаційного забезпечення системи загальної середньої освіти щодо
фізичного виховання та спорту;

затвердження типового переліку обов’язкового інвентарю та обладнання;

контроль за діяльністю органів управління освітою та навчальних закладів
системи освіти щодо питань фізичного виховання, спортивної та
фізкультурно-оздоровчої роботи;

координація наукових досліджень з проблем фізичного виховання учнівської
молоді.

Згідно з положенням про фізичне виховання учнів
загальноосвітньої школи, за організацію фізичного виховання в школі
відповідає директор.

На директора школи покладають такі завдання:

відповідальність за стан фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та
спортивної роботи;

створення умов для реалізації творчого потенціалу молодших школярів,
спрямування їх на духовне та фізичне становлення і самовдосконалення
засобами фізичного виховання та спорту;

забезпечення умов для виконання учнями науково обґрунтованого обсягу
рухової активності та її контроль;

відповідальність за дотриманням правил техніки безпеки під час

роботи з учнями та ефективне використання навчально-спортивної бази;

забезпечення необхідним спортивним інвентарем та обладнанням відповідно
до типового переліку;

забезпечення кадрового потенціалу для занять учнів фізичною культурою та
спортом;

створення необхідних умов для проведення уроків з фізичної культури і
організації позакласної спортивно-масової та оздоровчої роботи,
організацію фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня школи, щоденних
фізкультурних занять у групах продовженого дня, проведення занять з
учнями, зарахованими за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, а
також для виконання масових позакласних спортивно-оздоровчих заходів;

здійснення щоденного контролю за фізичним вихованням учнів –
відвідування уроків, спостереження за проведенням занять у режимі
навчального дня;

організацію проведення регулярних медичних оглядів учнів.

У фізичному вихованні учнів беруть участь учнівські організації
та весь педагогічний колектив школи.

Заступник директора школи з навчально-виховної роботи:

відповідає за виконання навчальних програм і якість викладання на уроках
фізичної культури;

забезпечує систематичний контроль за проведення уроків і факультативних
занять з фізичної культури та спорту, а також занять з школярами,
зарахованими за станом здоров’я до спеціальної медичної групи;

контролює проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі
навчального дня;

координує на основі між предметних зв’язків діяльність педагогічного
колективу щодо формування в учнів знань, пов’язаних із збереженням та
зміцненням здоров’я, виховання в учнів звичок здорового способу життя;

забезпечує підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання;

спрямовує діяльність методичного об’єднання вчителів фізичного
виховання.

Організатор позакласної і позашкільної виховної роботи з дітьми
бере участь в організації і роботі фізичної культури, залучаючи до
співпраці педагогічний колектив, учнівські і шефські організації,
батьків та старшокласників.

У положенні визначено також обов’язки учителя фізкультури.

Згідно з положенням він повинен:

нести відповідальність за виконання навчальної програми, за опановування
учнями необхідними знаннями , уміннями і навичками на уроках фізичної
культури.;

вести систематичний облік фізичної підготовленості учнів;

залучати якомога більше школярів до фізкультурних гуртків, спортивних
секцій, а також до різних фізкультурно-масових заходів;

організовувати позакласну фізкультурно-масову і спортивну роботу в
школі;

спрямовувати роботу шкільного колективу фізичної культури, а також
готувати громадських інструкторів і суддів з числа учнів і максимально
залучати їх у доступних формах до проведення різних
фізкультурно-оздоровчих занять і заходів;

організовувати підготовку школярів до районних, міських спортивних
змагань;

організовувати внутрішкільні змагання і фізкультурні свята;

стимулювати прагнення школярів до здорового способу життя, зменшення
серед них проявів антисоціальних явищ;

контролювати організацію та проведення «годин» рухової активності в
групах продовженого дня;

спільно з вчителем фізичного виховання розробляє план спортивних та
фізкультурно-оздоровчих заходів;

бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу фізичного
розвитку учнів;

підтримує зв’язки з позашкільними навчальними закладами з метою
залучення учнів навчального закладу до систематичних занять фізкультурою
і спортом;

проводить пропагандистську роботу серед учнів, їх батьків, вчителів щодо
здорового способу життя.

Обов’язки педагога-організатора:

спільно з вчителем фізичного виховання організовує і проводить
позаурочні фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи;

надає допомогу учнівським колективам в організації
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів у класах;

бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу фізичного
виховання учнів;

проводить пропагандистську роботу серед учнів, їх батьків, вчителів щодо
здорового способу життя.

Учителі початкових класів мають:

стежити за дотриманням школярами режиму дня, виконання ними ранкової
гімнастики;

сприяти залученню учнів до спортивних секцій та гуртків;

стежити за правильною поставою учнів;

виховувати в учнів інтерес і звичку до систематичних занять

фізичними вправами.

Вихователі груп продовженого дня:

забезпечують у навчальних приміщеннях створення умов, які відповідають
санітарно-гігієнічним вимогам та вимогам техніки безпеки;

дбають про дотримання учнями режиму дня, правил особистої та суспільної
гігієни, вимог безпечної поведінки;

сприяють формуванню знань і навичок учнів щодо здорового способу життя;

організовують і проводять щоденні «години» рухової активності
(тривалістю 1год.,переважно на свіжому повітрі) з використанням рухливих
і народних ігор, естафет тощо;

контролюють відвідування учнями секцій, гуртків спортивного спрямування.

Медичний контроль за фізичним вихованням є необхідною умовою
успішного виконання завдань фізичного виховання дітей і підлітків.
Згідно з положенням про організацію фізичного виховання і масового
спорту в загальноосвітніх закладах, загальне керівництво організацією
медичного контролю за станом здоров’я дітей здійснюють місцеві органи
охорони здоров’я відповідно до діючого законодавства України.

Медичний контроль здійснюється відповідно до діючих вимог з
медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей.

Медичний персонал навчального закладу:

організовує та проводить щорічні медичні огляди;

готує на підставі результатів медичних оглядів проект наказу про
розподіл учнів на медичні групи;

комплектує спеціальні медичні групи та надає консультаційну допомогу
вчителю щодо здійснення навчально-виховного процесу з цією категорією
дітей;

визначає допуск дитини до занять після перенесених хвороб;

спільно з фахівцями (інструкторами, вчителями) контролює навантаження на
учнів на уроках з фізичного виховання;

проводить бесіди з дітьми про правила особистої та суспільної гігієни,
надання першої допомоги;

контролює відповідність навчальних приміщень санітарно-гігієнічним
нормам та вимогам техніки безпеки;

здійснює медичне обслуговування фізкультурно-оздоровчих та спортивних
заходів;

завіряє заявки команд навчального закладу для участі у позашкільних
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах;

проводить просвітницьку роботу серед педагогічного колективу, батьків
щодо засад здорового способу життя, виховання здорової дитини.

Управління освіти і науки місцевих держадміністрацій спільно з
органами охорони здоров’я щорічно підбивають підсумки роботи щодо
збереження та зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді, результатів
моніторингу їх фізичного розвитку.

Учні початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів
зобов’язані:

дотримуватись правил особистої та суспільної гігієни, дотримуватись
правил безпечної поведінки у побуті та під час занять фізичними
вправами;

повсякденно використовувати набуті знання і навички щодо ведення
здорового способу життя;

постійно виконувати обсяг рухової активності відповідно до своїх вікових
психофізичних потреб (відвідування уроків фізичного виховання, заняття в
гуртках, секціях спортивного спрямування, самостійні заняття, участь у
спортивних фізкультурно-оздоровчих заходах, активний відпочинок тощо);

використовувати свій творчий потенціал на духовний та фізичний розвиток
і самовдосконалення засобами фізичного виховання і спорту;

брати участь у спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходах навчального
закладу;

дбати про оптимальний рівень здоров’я та особистого фізичного розвитку.
[68]

Розглянемо вікові особливості формування особистості дітей молодшого
шкільного віку (на прикладі 8-річного віку) у процесі занять фізичною
культурою (за В.А. Голубом).

Структура фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональної
підготовки, моральних якостей та інтелектуального розвитку хлопців 8-ми
років (Таб.1) яка об’єднує 25 параметрів складається із 5-ти факторів
загальна сума дисперсії яких становить 77,7%.

Факторний аналіз дозволив визначити генеральний фактор з загальним
внеском 22,3%, у якому найбільш вагомі значення мають показники
функціональної підготовки – ЧСС до(0,821), перша хвилина відновлення
(0,789), друга хвилина (0,963), третя хвилина (0,955) та індекс
гарвардського степ – тесту (0,944).

Слід відмітити, що у 8 років основний вид діяльності є ігровий. Отже,
високі пульсові режими характерні для цього віку. Тобто процеси
відновлення і втоми знаходяться на високому рівні. Цей факт підтверджує
також середній ваговий коефіцієнт після навантаження (0,599).

Цей фактор отримав назву ”функціональні можливості”.

Таблиця 1

Факторна структура фізичного розвитку, фізичної підготовленості,
функціональної підготовки, моральних якостей та інтелектуального
розвитку хлопців 8-ми років

Виміри Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4 Фактор 5

Фізичний розвиток

Вага, 105* 141 845 230 044

Довжина тіла 075 092 906 156 109

Фізична підготовленість

Динамометрія 138 499 665 109 017

Біг 30м. 478 333 047 652 205

Біг-300м. 271 230 026 792 098

Біг-2х15. 642 109 021 225 105

Вистрибування 135 026 222 645 499

Нахил вперед 446 137 353 282 410

Стрибок у дов. 095 151 398 729 154

Функціональні можливості

ЧСС до навантаження 821 170 010 014 069

Після навантаження 599 249 099 439 120

1 хв. 789 190 084 523 100

2 хв. 963 038 085 059 048

3 хв. 955 010 091 031 031

ІГСТ 944 081 103 205 052

Оцінка знань

Читанка 164 328 409 373 607

Математика 117 654 417 174 288

Труд. Навчання 161 128 155 009 724

Я і Україна 233 137 530 179 643

Рівень моральної вихованості

Взаємодопомога 121 331 286 101 699

Працьовитість 253 698 038 194 478

Відповідальність 015 875 162 277 084

Справедливість 017 090 056 067 829

Чесність 154 892 000 027 152

Комплексний показник мор.вих 015 723 155 099 609

Дисперсія вибірки 5,58 3,89 3,14 3,07 3,75

Загальна сума дисперсії 22,3% 15.6% 12.5% 12,3% 15%

*нуль та кома пропущені

У другому факторі 15,6% значну вагу мають показники морального розвитку
– чесності (0,892), відповідальності (0,875), працьовитості (0,698) та
комплексного показника морального розвитку (0,723).

У цьому віці інтенсивно розвивається емоційна сфера дитини. Діти
молодшого шкільного віку чутливі до дружби, взаємодопомоги,
відповідальності. Вони дуже вразливі, емоційні, гостро реагують на
несправедливість.

Конкретне сприймання, відчуття лежать в основі психічної діяльності
дитини, на них ґрунтуються оціночні судження, певне ставлення до
оточення, до колективу, до себе. Це пояснює середній коефіцієнт
вивчення математики (0,654).

Цей фактор отримав назву ”моральний розвиток”.

Основу третього фактора 12,5% становлять показники фізичного розвитку –
вага тіла (0,845) та довжина тіла (0,906). У цьому факторі середній
ваговий коефіцієнт має також динамометрія (0,665).

У хлопців 8 років високі темпи розвитку довжини тіла і ваги мають
високий показник. Відповідно у взаємозв’язку високий темп розвитку
показники динамометрії, тобто сили. Цей вік характерний сенситивним
періодом розвитку цих показників. Виходячи з цього цей фактор отримав
назву ”фізичний розвиток”.

До четвертого фактора 12,3% увійшли показники витривалості (0,792) –
біг 300метрів, швидкісно – силові показники (0,729) – стрибок у довжину
та вистрибування вгору (0,645), швидкості (0,652) – біг 30 метрів.

Високі темпи розвитку цих якостей характерні для хлопців 8 років. Цей
вік має сенситивні періоди для розвитку цих якостей. Виходячи з цього
цей фактор отримав назву ”швидкості та швидкісно – силової
витривалості”.

У п’ятий фактор 15% увійшов з найбільшим коефіцієнтом показник трудової
діяльності (0,724) – трудове навчання, пізнавальної діяльності (0,607) –
читанка, ”Я і Україна” (0,643) та показники морального розвитку –
справедливості (0,829), взаємодопомоги (0,699), комплексного показника
(0,609).

У молодшому шкільному віці дитина з великим інтересом сприймає
навколишній світ. Щодня вона відкриває для себе нові сторони життя,
конкретні образи, форми поведінки інших людей, поступово засвоює й те,
що можна робити, а чого ні.

Дослідження Т.І.Цвелиха, Д.Л.Ваккера, С.С.Коваленка [ ] показали, що
читання є ефективним засобом впливу на почуття дітей, а разом з тим і на
формування в них правильних уявлень про характер поведінки людини.

Під час трудової діяльності у дітей формуються моральні якості
(виробляється звичка допомагати одне одному, спільно працювати задля
досягнення певної мети, справедливої оцінки результатів). [3]

Цей фактор отримав назву ”пізнавально – трудової діяльності”.

Структура фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональної
підготовки, моральних якостей та інтелектуального розвитку дівчат 8-ми
річного віку яка об’єднує 25 параметрів складається із 5-ти факторів
(Таб.2) сума дії дисперсії яких становить 68%.

До першого фактору з загальною сумою дисперсії 15,6% увійшли всі
показники морального розвитку ( 0,67 – 097). Найбільш вагомий коефіцієнт
має комплексний показник морального розвитку (0,971), середній –
справедливості (0,673).

Наші дослідження показали що дівчата у цьому віці мають вищі показники
моральної вихованості ніж у хлопців у середньому на 10%. Тому у перший
фактор увійшли всі показники морального розвитку на відміну від хлопців.
Фактор ”моральний розвиток”.

Але, проаналізувавши дані, ми побачили, що у другому факторі загальна
сума дисперсій 16,3% має більший вплив ніж у першому, тому цей фактор і
є генеральний. У генеральний фактор увійшли показники функціональної
підготовки (0,46 – 0,95) як і у хлопців (”функціональні можливості”).

В основу третього фактора 13,3% найбільш вагомі коефіцієнти фізичного
розвитку – вага тіла (0,820), та фізичних якостей – швидкості (0,700) –
біг 30 метрів, витривалості (0,710) – біг 300 метрів, спритності (0,603)
– біг 2х15, і швидкісно – силові здібності (0,615).

Таблиця 2.

Факторна структура фізичного розвитку, фізичної підготовленості,
функціональної підготовки, моральних якостей та інтелектуального
розвитку дівчат 8-ми років

Виміри Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4 Фактор 5

Фізичний розвиток

Вага 073 138 820 044 400

Довжина тіла 154 304 572 105 502

Фізична підготовленість

Динамометрія 118 151 198 074 764

Біг 30м. 153 012 700 234 261

Біг-300м. 086 041 710 097 226

Біг-2х15м. 055 083 603 021 080

Вистрибування 162 057 164 005 618

Нахил вперед 028 101 139 315 625

Стрибок у дов. 286 064 615 313 283

Функціональні можливості

ЧСС до навантаження 208 657 147 015 239

Після навантаження 005 465 350 409 117

1 хв. 023 904 067 061 040

2 хв. 068 929 078 004 042

3 хв. 165 665 150 050 116

ІГСТ 006 957 078 101 003

Оцінка знань

Читанка 262 013 002 866 080

Математика 149 091 445 475 305

Труд навчання 067 138 082 939 016

Я і Україна 211 121 070 882 117

Рівень моральної вихованості

Взаємодопомога 281 324 310 103 233

Працьовитість 882 035 051 071 064

Відповідальність 763 076 003 435 170

Справедливість 673 248 072 060 089

Чесність 812 068 084 320 003

Комплексний показник мор.вих. 971 073 059 135 053

Дисперсія вибірки 3,89 4,07 3,33 3,43 2,27

Загальна сума дисперсії 15,6 16,3 13,3 13,7 9,1

*нуль та кома упущені

Таким чином, як показали дослідження В.Голуба, темпи розвитку фізичних
якостей у цьому віці досить великі. Швидкісно – силові – 28,8%,
спритності – 5,9%, витривалості – 10%, швидкості – 21,1%.

Цей фактор можна назвати ”фізичні здібності”.

У четвертий фактор 13,7% показники пізнавальної діяльності – читанки
(0,866), ”Я і Україна” (0,882) мають менший коефіцієнт ніж трудової
(0,939) – трудове навчання. У хлопців ми спостерігаємо таку ж тенденцію.
Отже, його теж можна назвати фактором ”пізнавально – трудова
діяльність”.

Основу п’ятого фактору складають показники гнучкості (0,625), швидкісно
– силових здібностей (0,618) – вистрибування вгору. Із показників
фізичного розвитку, з найбільшою вагою, увійшов один показник –
динамометрії (0,764) – сила кисті. У поєднані ці показники утворюють
фактор ”гнучкості та швидкісно – силові здібності”.

Отже, результати показали, що структура особистості , яка складається з
фізичного розвитку, фізичної підготовленості, моральних якостей та
інтелектуального розвитку дітей 8-ми років визначилась п’ятьма
ортогональними факторами при різних показниках внеску їх складових. Це
дає підстави стверджувати, що цей є сенситивним для формування
моральних якостей в процесі занять фізичною культурою, що вимагає
розробку системи фізичних вправ, яка б дозволила на уроці фізкультури
формувати ці якості.

Вікові особливості молодших школярів (висока емоційність і рухливість,
нестійка увага, конкретність мислення і пам’яті, підвищена втома),
диктують учителю необхідність творчого, застосування різноманітних
методів навчання і виховання. Потрібно підкреслити, що саме фізичне
виховання більш за все задовольняє високу рухову активність молодших
школярів. Потяг учнів до уроків особливий, що створює сприятливі умови
для використання занять фізичною культурою у виховних цілях.

Великі можливості для здійснення морального виховання дітей молодшого
шкільного віку у процесі занять фізичною культурою передбачені самим
характером фізично-спортивної діяльності. Накопичення позитивного
морального досвіду поведінки у колективі юних спортсменів об’єктивно
обумовлено емоційністю занять, необхідністю систематично-послідовно
долати труднощі на шляху до поставленої мети, суспільно-корисний
характер спортивної діяльності, взаємозв’язок особистої і суспільної
зацікавленості у боротьбі за кращий спортивний результат і фізичне
удосконалення – це все створює необхідні передумови для здійснення
морального виховання.

Висновки до розділу 1.

Викладене вище дає загальну уяву про предмет фізичне виховання.
Діяльність з фізичного виховання в суспільстві забезпечує наступність у
розвитку фізичної культури, виступаючи своєрідним каналом передачі
досягнень у цій сфері від покоління до покоління. Будучи невід’ємною
частиною загального виховання, фізичне відіграє суттєву роль у
реалізації і загально педагогічних, і специфічних освітньо-вимовних
завдань, продиктованих потребами суспільства у цілеспрямованому впливі
на розвиток людини.

Специфічний зміст у фізичному вихованні мають фізична освіта і
вдосконалення фізичних якостей. Прикладним результатом фізичного
виховання, якщо розглядати його стосовно практичної діяльності людей, є
фізична підготовленість, втілена в підвищення працездатності, рухових
уміннях і навичках. У цьому зв’язку фізичне виховання можна розглядати
як процес фізичної підготовки людини до повноцінної життєдіяльності.

До числа основних складових фізичної культури належить спорт,
який є арсеналом ефективних засобів і методів фізичного виховання. Разом
з тим, фізичне виховання не зводиться до спорту, так само, як і спорт не
зводиться до фізичного виховання. Таким чином, поняття фізична
культура, фізичне виховання і спорт характеризуються єдністю але не є
тотожними.

Соціальна практика фізичного виховання будується в рамках певної
системи – системи фізичного виховання, яка в свою чергу, є складовою
частиною загальної системи виховання. [13]

Розділ 2. Практика організації фізичного виховання у загальноосвітній
школі І ступеня

2.1 Зміст, завдання і форми фізичного виховання у початковій школі.

Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку є невід’ємною
складовою освіти, яка забезпечує можливість набуття кожною дитиною
необхідних науково обґрунтованих знань про здоров’я і засоби його
зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямована на
формування в них фізичного, соціального та духовного здоров’я,
вдосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного
довготривалого життя та професійної діяльності.

Основу системи фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних
закладах незалежно від типів, форм власності та підпорядкування,
регламентується Законами України «Про освіту», «Про фізичну культуру і
спорт», актами президента України та Кабінету Міністрів України,
нормативно-правовими та іншими актами Міністерства освіти і науки
України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства України у
справах молоді та спорту щодо фізичного виховання дітей. До них
належать:

Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента
України від 17.04.2002 № 347;

Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту в Україні,
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 № 1148;

Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації», затверджена
постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 14;

Державні стандарти: початкової загальноосвітньої школи, затверджені
постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717;

Навчальна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх
навчальних закладів;

Навчальна програма з фізичної культури для учнів, віднесених за
станом здоров’я до спеціальної медичної групи. [27]

Система фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку
базується на принципах особистісної і диференційованої орієнтації,
пріоритету оздоровчої спрямованості, використання традиційних та
нетрадиційних форм рухової активності та інших засобів фізичного
вдосконалення.

Метою фізичного виховання є формування особистості, спрямоване на
забезпечення необхідності рівня розвитку життєво важливих рухових
навичок і фізичних якостей, загальнолюдських цінностей: здоров’я,
фізичного, соціального та психічного благополуччя; виховання інтересу і
звички до самостійних занять фізичною культурою і спортом, набуття
навичок здорового способу життя .

Досягнення мети забезпечується реалізацією завдань:

сприяння повноцінному фізичному розвитку, і виховання дитини шляхом
використання засобів фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та
спортивної роботи;

збереження та зміцнення здоров’я дитини, профілактика захворювань;

формування та реалізація знань і вмінь, життєво необхідних рухових
навичок і фізичних якостей для підготовки до майбутньої трудової
діяльності;

розширення функціональних можливостей організму та розвиток рухових
здібностей дитини;

виховання активної життєвої позиції та морально-вольових якостей;

формування мотиваційних засад та переконання у необхідності регулярного
використання різноманітних форм фізичного виховання та масового спорту
як важливої складової здорового способу життя;

формування організаторських здібностей;

ознайомлення з цінностями спорту через заняття в системі масового та
дитячо-юнацького спорту.

Основними засобами фізичного виховання є: натуральні сили природи
:сонце, повітря, вода; організація правильного режиму харчування, праці
і відпочинку; гігієнічна гімнастика; гігієна догляду за тілом;
гімнастика, спортивні ігри, туризм, праця.

Усі названі засоби, які забезпечують фізичне виховання людини, мають
використовуватися комплексно з урахуванням вікових та індивідуальних
особливостей вихованців. [28]

Основними формами роботи з фізичного виховання в режимі навчального дня
є уроки фізичної культури; гімнастика до уроків, фізкультурні хвилинки
під час уроків, ігри та фізичні вправи на перервах та в групах
продовженого дня. Зміст цих занять визначається змістом уроків фізичної
культури відповідного класу. Систематичне проведення таких заходів
сприяє фізичному розвитку, підвищенню розумової працездатності й
успішності, виховує дисциплінованість і організованість. [16]

Уроки фізичної культури в школі розрізняють за змістом і педагогічними
завданнями. За змістом розрізняють комплексні уроки та уроки з акцентом
на певний вид навчального матеріалу. В 1 – 4 класах у більшості випадків
проводять комплексні уроки, які передбачають рухливі ігри, вправи з
основної гімнастики, легкоатлетичні вправи або вправи з лижної
підготовки. Можна проводити уроки, що передбачають один вид вправ.
Наприклад, лижної підготовки, плавання чи рухливих ігор.

Залежно від поставлених педагогічних завдань, уроки фізичної
культури поділяються на вступні, уроки ознайомлення з новим матеріалом,
вивчення нового матеріалу, повторення вивченого матеріалу та
вдосконалення у виконанні, уроки мішаного типу, контрольні та підсумкові

Будь-який урок фізичної культури має відповідати типовій
структурі, але кожен з них має свої особливості.

Вступні уроки проводять на початку навчального року, чверті або
перед вивченням матеріалу нових розділів програми, наприклад, плавання,
лижної підготовки. На вступному уроці вчитель проводить бесіду –
ознайомлює учнів із завданням і змістом уроків на навчальний рік або
чверть, а також з вимогами, що ставляться до уроків(порядок приходу на
урок, поведінка, одяг, взуття та ін. ). Бесіда має бути виразною і
викликати у дітей інтерес до занять фізичною культурою.

Вступний урок завжди починається в класі а продовжується в
спортивному залі, на майданчику або в іншому місці, де заплановано
провести його практичну частину.

Учителеві треба звернути особливу увагу на підготовку і
проведення уроку для учнів 1 класу на початку навчального року. Перший
урок фізичної культури має велике значення в житті дітей, тому його
треба ретельно підготувати і добре провести.

Уроки ознайомлення з новим матеріалом можуть бути поодинокими з
кожного виду фізичних вправ, тому що на вступних уроках діти
виконуватимуть вже знайомі вправи. Особливість таких уроків –
розучування нових вправ. Учитель повинен дібрати цікавий матеріал, який
легко сприймається і засвоюється.

Уроки вивчення нового матеріалу проводять після вступних уроків
і уроків ознайомлення з новим матеріалом.

Уроки повторення та вдосконалення пройденого матеріалу сприяють
удосконаленню техніки виконання тих або інших вправ шкільної програми,
формують правильні рухові навички. У школі найчастіше проводять уроки
мішаного типу, де поряд з вивченням нового матеріалу вдосконалюють
техніку виконання вправ і рухових дій, що вивчались раніше. Спочатку
вивчають новий матеріал, а потім вдосконалюють виконання вивченого
раніше.

Контрольні уроки проводять як після вивчення певної вправи, так
і після проходження розділу програми в цілому. На цих уроках після
прийняття на оцінку навчальних нормативів програми можна вдосконалювати
вивчені раніше вправи.

Під час проведення контрольних уроків рекомендується завчасно
підготувати місця занять, щоб вимірювання результатів не забирало багато
часу. Перевірку слід проводити оперативно протягом одного уроку.

Підсумкові уроки проводять в кінці кожної чверті і навчального
року: на них підбивають підсумки виконаної роботи і визначають завдання
на час канікул. Головна увага приділяється самостійним заняттям,
виконанню режиму дня, заняттям у спортивних гуртках та секціях. Учитель
дає поради учням щодо навчання плавання і фізичних вправ у позаміських
та міських оздоровчих таборах.

Більшість уроків фізичної культури слід проводити на відкритому
повітрі(при шкільних майданчиках, стадіоні). Взимку уроки на відкритому
повітрі проводять в тиху погоду або при слабкому вітрі за температури не
нижче -10 градусів за Цельсієм для учнів 1 – 2 класів та -12 градусів за
Цельсієм для учнів 3 – 4 класів(для середньої кліматичної зони). В інших
кліматичних зонах питання про можливість проведення занять на повітрі
вирішується органами освіти спільно з органами охорони здоров’я. у
приміщенні, де проводять заняття, температура повітря має бути не нижчою
14 градусів за Цельсієм.

У приміщенні й у теплу погоду на відкритому повітрі під час
занять учні одягнені в спортивну форму(труси, майка, кеди), в прохолодну
– в тренувальні костюми, взимку – в лижні костюми. Під час занять
необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, особливо під час
виконання вправ з положення сидячи й лежачи на підлозі та акробатичних
вправ.

Проведення уроку на майданчику в холодну погоду вимагає від
вчителя ретельної підготовки. Уроки на відкритому повітрі взимку
проводять за тими самими методами, що й у приміщенні, але початок уроку
має бути насичений динамічними вправами(швидка ходьба, біг, вправи в
русі). Заняття мають складатися в основному на вивченому матеріалі, якщо
треба, дітям дати пояснення, це слід робити в максимально стислій формі.
Під час проведення уроків взимку на відкритому повітрі особливу увагу
треба приділяти правильному диханню учнів.

Гімнастика до уроків. Її мета – організація учнів на початку навчального
дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності учнів
протягом дня, загартування організму. Для дітей, які навчаються в другу
зміну, гімнастика до уроків є до того ж і формою активного відпочинку.

Її проводять щодня в школі перед початком уроків. Слід наголосити
на тому, що гімнастика до уроків і ранкова гігієнічна гімнастика – це
окремі форми роботи з фізичного виховання школярів, вони не можуть
замінювати одна одну. У зв’язку з цим серед учнів потрібно вести
роз’яснювальну роботу про те, що гімнастика до уроків не повинна
замінювати, витісняти ранкову гігієнічну гімнастику,
оздоровчо-гігієнічне заняття якої значно більше, ніж гімнастики до
уроків.

Гімнастику до уроків у початкових класах проводять
учителі-класоводи або спеціально виділені для цього учні-старшокласники,
які добре знають вправи, вміють пояснити їх, обізнані з відповідною
термінологією та основами методики проведення цих занять.

Якщо гімнастика проводиться не в одному, а в кількох паралельних

класах, то керівники можуть чергуватись. Наприклад, перші два тижні
проводить гімнастику один учитель початкових класів, два наступні –
інший. Коли паралельних класів два або чотири, для більшої чіткості
доцільно скласти графік проведення гімнастики до уроків.

Заняття гімнастикою починають за дзвоником за 20 хв. до початку
уроків і закінчують за 5 хв. до початку першого уроку.

У погожі дні гімнастику проводять на свіжому повітрі(на подвір’ї
або шкільному спортивному майданчику), а в негоду – в
приміщенні(коридорі, залі) з відкритими квартирками. За кожним класом
для проведення гімнастики закріплюють певне місце, яке має відповідати
санітарно-гігієнічним нормам. [7]

У Стопчатівській ЗОШ 1-3 ступенів перед початком гімнастики учні
шикуються на відведеному для кожного класу місці. При шикуванні в колону
(по два, по чотири) менші за зростом учні стають у перші ряди, щоб добре
бачити вчителя, якому доручено проводити гімнастику.

Учні виходять на гімнастику в звичайній шкільній формі, але
хлопчики знімають паски, розстібають комірці сорочок, а дівчатка
знімають фартушки і залишають їх у класах.

Комплекс гімнастики до уроків складається з 6 – 8 вправ. На
початку її виконується короткочасна ходьба, яка проводиться в бадьорому
темпі. В прохолодну погоду на майданчику після ходьби проводиться
нетривалий біг на місці, після якого учні знову переходять на ходьбу.

Під час ходьби вчитель стежить за поставою дітей. Після ходьби
виконують вправи для м’язів плечового поясу(розвести руки в сторони,
підняти їх угору та ін.), які сприяють розширенню грудної клітки та
формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для м’язів
тулуба(нахили вперед і в сторони, повороти тулуба тощо), які сприяють

формуванню правильної постави та підвищують діяльність внутрішніх
органів. Опісля виконують вправи для м’язів ніг(присідання стрибки), що

посилюють діяльність органів кровообігу і дихання.

У комплекс слід добирати такі вправи, які зручно виконувати у
звичайному одязі.

Кожну вправу виконують 8 – 10 разів. Кількість повторень
залежить від характеру вправ. Складні вправи(нахили вперед,
присідання)повторюють 6 – 8 разів, а ті, що потребують меншої затрати
зусиль(стрибки), – 10 разів.

Пояснення вправ гімнастики до уроків має бути зрозумілим, чітким
і виразним. Показувати вправи треба без надмірних зусиль, правильно і
красиво. Користуючись “дзеркальним” принципом, тобто керівник має стояти
обличчям до групи, напрям його рухів визначає і напрям рухів учнів.
Наприклад, учням пропонують виконати нахили вліво, керівник при цьому
виконує нахил вправо.

Кожну вправу комплексу починають з певного вихідного положення.
Тому перед початком вправи треба подати команду: “Вихідне
положення(наприклад, руки перед грудьми) – прийняти”. Коли учні
підготувались до виконання вправи, подається наступна команда: “Вправу

починай”. Керівник має увесь час стежити за правильним виконанням вправ,
своєчасно і вміло давати вказівки.

Дуже важливо при цьому звертати увагу на правильність дихання.
У кожній вправі певні рухи сприяють вдиханню і видиханню. Наприклад,
випрямлення тіла, розведення і піднімання рук вгору добре поєднуються з
видиханням і, навпаки, нахил тулуба вперед, присідання, махи ногою
вперед полегшують вдихання.

Необхідно постійно стежити за диханням учнів, пояснювати їм,
коли

слід робити вдих, а коли видих. Після кожної вправи роблять невеличку
паузу(10 – 15 с.) для відпочинку і регулюють дихання. Цю паузу
використовують для пояснення учням наступної вправи.

Комплекс гімнастики до уроків рекомендують змінювати через кожні

два – три тижні; цей період залежить від зацікавленості дітей і ступеня
засвоєння вправ даного комплексу. Його складають із вправ, вже вивчених
на уроках фізичної культури або аналогічних їм. Коли вчитель бачить, що
діти виконують вправи досить вміло або їхній інтерес до якої-небудь із
них зменшується, він може замінити її складнішою. Варіювання вправами
створює враження кожного комплексу і підвищує інтерес учнів до занять
гімнастики.

Гімнастику до уроків мають виконувати всі учні. Якщо учень
переніс яке-небудь захворювання(інфекційне, серцеве та ін.), йому можуть
бути протипоказані фізичні вправи. В такому разі з лікарем погоджується
питання про те, чи може учень виконувати гімнастику до уроків взагалі
або в яких випадках слід робити обмеження.

Закінчується виконання гімнастики до уроків спокійною ходьбою(у
приміщенні – ходьбою на місці), під час якої слід застосовувати вправи
на дихання з рухами рук(наприклад, підняти руки в сторони – вгору і
повільно опустити їх). Вправи такого типу допомагають швидко

врівноважити організм після виконання гімнастичних вправ. Тривалість
гімнастики до уроків 12 – 15 хв.

Закінчувати гімнастику потрібно за дзвінком, який подається за 5
хв. до початку уроку. Важливо правильно організувати вхід учнів у
приміщення школи. При цьому потрібно суворо дотримуватись встановленого
порядку входу класів. [45]

Орієнтовний комплекс вправ наведено в додатках.

Фізкультурні хвилинки – форма, що сприяє зменшенню втоми і
підвищенню розумової працездатності учнів на уроках. Поряд з цим вони
сприятливо діють на організм дитини, запобігаючи порушенням постави.

Протягом навчального дня поступово зростає стомлення дітей,
зменшується працездатність. У них знижується увага, збільшується
кількість

помилок у виконанні завдань і випадків порушень дисципліни (відволікання
від навчальної роботи, неспокій, розмови). Тривале сидіння за партою
спричинює втому м’язів спини, шиї, ніг, призводить до застійних явищ у
нижній частині тіла. Стомившись, учень сутулить спину, лягає грудьми на
парту, перекошує тулуб вліво або вправо. Все це негативно впливає на
поставу дитини.

Видатний педагог К.Д.Ушинський писав, що основний закон дитячої
природи можна висловити так: дитина вимагає діяльності безперестанно і
стомлюється внаслідок не діяльності, а її одноманітності та
однобічності. Як один із засобів, що сприяє успішності навчання школярів
молодшого віку, він рекомендував короткочасні фізичні вправи під час
уроку.

Не важко, здається, – писав Ушинський, – примусити дітей в такт
встати й сісти, повернутись туди й назад, піднести руки й опустити їх,
вийти як слід з-за лав і знову сісти на них струнко, спритно й без
галасу і штовхання; але якби вдалося ці прості прийоми запровадити в
наших

школах, то це допомогло б зруйнувати ту важку атмосферу присипляння, яка
здебільшого панує в них, і сприяло б не тільки збереженню здоров’я
дітей, але й відновленню сил і активності їхнього навчання. Дайте дитині
трохи порухатись, і вона знову подарує вам десять хвилин уваги, а десять
хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам в
результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять.[19]

Слід пам’ятати, що фізкультхвилинки мають позитивний вплив лише
тоді, коли вони добре організовані і методично правильно проведені.

Фізкультхвилинка триває 2 – 3 хв. До її комплексу включають 3 –
4 прості, доступні вправи, які не вимагають складної координації і
впливають на основні м’язові групи. Кожну вправу повторюють 4 – 6 разів,
темп виконання вправ середній або повільний. Такі вправи поліпшують
кровообіг,

дихання, сприяють підвищенню розумової працездатності, позитивно
впливають на емоційний стан учнів. За своїм характером вправи мають
нагадувати “потягування” і деякі розслаблення м’язів, сприяти
активізації дихання і діяльності серцево-судинної системи.

В учнів підготовчих і 1 – 2 класів під час письмових робіт м’язи
рук стомлюються від одноманітних динамічних напружень, внаслідок чого
порушуються навички правильного письма. В зв’язку з цим на письмових
роботах доцільно виконувати фізичні вправи для рук і пальців. Крім того,
виконуючи письмові роботи, учні довше, ніж при виконанні інших завдань,
перебувають у зігненому положенні. Тому в комплекси фізкультхвилинок
треба включати вправи на інтенсивне потягування, випрямлення, на
вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки та ін. Після тривалого
сидіння за партою, що спричинює застій кровообігу у нижніх кінцівках,
ділянках тазу та живота, рекомендують виконувати вправи для ніг.

Складаючи комплекс фізкультхвилинки, необхідно
використовувати вправи, які вивчаються на уроках фізичної культури. Це
заощадить час, який довелося б витратити на пояснення того або іншого
вихідного положення і виконання вправи.

Час проведення фізкультхвилинок залежить від місця уроку в
розкладі, а також від його характеру та стану учнів. Фізкультхвилинки
можна використовувати не тільки на 3 – 4-му, а й на всіх уроках. У 1 – 3
класах їх проводять, як правило, з 30-ї по 35-ту хвилини уроку, а в
підготовчих класах(при тривалості уроків 30 хв.) – з 20-ї по 25-у
хвилини. [51]

Учитель початкових класів має добре знати вправи комплексу,
вміти

показувати ці вправи і стежити за правильним виконанням їх . До
виконання

вправ допускають усіх учнів, крім тих, які недавно перенесли тяжкі
хвороби

або операції.

Учні можуть виконувати фізичні вправи стоячи біля парт(це
кращий варіант) або сидячи за партами. Перед початком фізкультхвилинки
учні закривають книжки і кладуть їх на середину парт, розстібають
комірці.

Черговий у цей час відкриває квартирки або фрамуги.

Команди і розпорядження учитель подає спокійним тоном. Якщо
вправи нові, то учитель спершу показує їх, а потім пропонує учням
виконувати. При виконанні знайомих вправ показувати їх недоречно, а
достатньо давати розпорядження: “Виконуємо першу вправу”, “Виконуємо
другу вправу”.

Учитель стежить за правильністю виконання вправ учнями і
робить необхідні зауваження. Дітям слід рекомендувати самостійно
проводити фізкультхвилинки вдома під час виконання домашніх завдань.
[18]

Орієнтовний комплекс вправ наведено в додатках.

Організоване проведення великих перерв. Ефективність впливу перерв на
відпочинок дітей і підготовку до навчання на наступному уроці великою
мірою залежить від того, як організовується діяльність дітей на
перервах. З перших днів приходу дітей до школи потрібно привчати їх до
правильного використання перерв. Дітям треба пояснити, що можна робити
на перервах, а чого не можна.

Молодші школярі особливо потребують частої зміни діяльності.
Працездатність учнів початкових класів протягом навчального дня
змінюється залежно від змісту і характеру їхнього активного відпочинку
під час перерв. Вона підвищується, якщо учні на перервах перебувають на
свіжому повітрі, якщо їхній відпочинок емоційно насичений іграми.

Застереження деяких учителів стосовно того, що проведення з
учнями

фізкультурних заходів на перервах збуджуватиме їх, не мають підстав.
Навпаки, організація ігор та розваг дітей усуває безладдя і метушню,
ставить в певні рамки збудливих дітей і стимулює до діяльності пасивних.
Діти залучаються до педагогічно організованої рухової діяльності, де в
невимушених умовах дістають потрібні дози фізичного навантаження,
удосконалюють рухові уміння і навички. Треба тільки добирати масові і

прості ігри та розваги, які б надмірно не збуджували дітей.

Керують проведенням ігор молодших учнів учителі та учні старших
класів. [1]

У ряді шкіл країни запроваджується систематичне організоване
проведення великих перерв із застосуванням засобів фізичної культури.
Цей досвід підтверджує, що навіть невелике фізичне навантаження протягом
10 – 15 хвилин на свіжому повітрі помітно зменшує розумову втому і
підвищує працездатність учнів.

Під час перерв діти обов’язково повинні перебувати не в класі.

Восени і навесні перерви краще проводити на повітрі: на
майданчиках, у саду, в дворі. Не мають рації керівники шкіл, в яких
учням не дозволяється виходити під час перерв з приміщення школи. В
несприятливу погоду і взимку діти на перервах перебувають у рекреаційних
місцях або коридорах.

Бажано, щоб великі перерви навіть узимку діти проводили на
повітрі. Для цього необхідно продумати і чітко організувати одягання і
роздягання дітей.

При організації перерв слід враховувати те, що безладдя,
біганина і галас погано впливають на дітей, не дають відпочинку нервовій
системі, призводять до надмірного збудження. Всі заходи на перервах
мають відповідати віковим особливостям дітей. Фізичні і емоційні
навантаження слід дозувати так, щоб не допускати надмірної втоми або
збудження. Треба, щоб діти добровільно вибирали ігри та розваги, в яких
вони хочуть взяти

участь. Слід заохочувати організацію і проведення певною групою своєї
гри, яка їй до вподоби. Ні в якому разі не можна змушувати учнів до
участі в іграх, розвагах.

У Мишинській ЗОШ 1 – 2 ступенів під час перерв, що проводять на
відкритому повітрі восени та навесні, з дітьми організовують
різноманітні рухливі ігри, ігри-розваги, такі як “Витівник”,
“Плутанина”, “Літає не літає” та ін. Учні можуть займатись вправами
ігрового характеру зі скакалками,

м’ячами, Вправлятись у дотриманні рівноваги, в лазінні, стрибках,
метанні. Для цього на майданчики виносять великі і малі м’ячі, скакалки
та інший інвентар. Узимку діти грають в рухливі ігри, тренуються кидати
сніжки на дальність або в ціль.

Значно менші можливості щодо вибору ігор та фізичних вправ при
проведенні перерв у приміщенні. Тут можна проводити малорухливі ігри,
хороводи, ігри-розваги.

Ігри та фізичні вправи в режимі продовженого дня. Для фізичного
виховання учнів велике значення має правильна організація навчання,
відпочинку, занять фізичними вправами в групах продовженого дня.

Фізичне виховання в групах продовженого дня проводять у формі
організованих занять (вправ, ігор, фізкультпауз), під час виконання
домашніх завдань, прогулянок, ігор та розваг у години дозвілля.

Організовані заняття (ігри та фізичні вправи) проводять щодня
протягом години. Вони обов’язкові для всіх учнів(За винятком тих, які за
станом здоров’я належать до спеціальної медичної групи).

На заняттях використовують вправи та ігри, які вивчалися на
фізкультурі, тому ці заняття сприяють розв’язанню оздоровчих і виховних
завдань і меншою мірою – навчальних.

Кожне заняття має три етапи: підготовчий, основний і заключний.

Завдання першого етапу – психологічна і фізіологічна підготовка дітей
до занять фізичними вправами (5 – 10хв.). Під час основного етапу (30 –
35хв.) формуються такі рухові якості, як швидкість, спритність, сила,
витривалість,

удосконалюються здобуті на уроках фізкультури знання, набуті вміння і
навички. У процесі виконання спільних дій зростає організованість,
дисциплінованість, культура поведінки. На заключному етапі заняття
поступово знижується фізичне навантаження. Відносно спокійний стан(3 –
5хв.) – це те, що потрібно учням на даному етапі.

Час занять фізичними вправами в групах продовженого дня суворо
не регламентується. Їхня тривалість залежить від стану дітей, видів
вправ, кліматичних умов та ін.

В усі пори року заняття найкраще проводити на повітрі. Восени і
навесні заняття передбачають виконання легкоатлетичних вправ, рухливих
та спортивних ігор, естафет. У зимовий період слід широко
використовувати рухливі ігри: ходіння на лижах, катання на ковзанах та
санчатах. У несприятливу погоду заняття слід проводити в гімнастичному
залі. Тут доречними будуть вправи основної гімнастики, рухливі ігри,
елементи спортивних ігор.

Фізкультурні паузи. Їх проводять під час виконання домашніх завдань.
Вони сприяють фізичному вихованню, зокрема, формуванню правильної
постави, знижують втомленість і підвищують працездатність. Фізкультпауза
складається з 5 – 6 вправ і триває 3 – 5хв. Вона починається як правило,
вправами на потягування з глибоким диханням. Після того виконують вправи
для м’язів тулуба і нижніх кінцівок та вправи на розслаблення м’язів.

Орієнтовний комплекс фізкультпаузи для учнів 1 – 2 класів
знаходиться у додатках.

Усі фізкультурні заходи закінчують не пізніше за 3 – 5 хв. до
дзвінка на

урок, щоб учні могли своєчасно підготуватись до уроку. Слід зауважити,
що організоване проведення перерв сприяє посиленню дисципліни в школі,

формує в учнів організаторські уміння.

Прогулянки, ігри та розваги на повітрі відіграють важливу роль у
фізичному вихованні учнів у групах продовженого дня. Ці заходи
проводяться щоденно, оскільки вони входять до режиму дня цих груп і є
формою активного відпочинку.

Активний відпочинок – це зміна виду діяльності. Учні тривалий
час сидять за партами, тому їхній відпочинок треба насичувати руховою
діяльністю – фізичними вправами, рухливими та спортивними іграми,
розвагами.

З особливою увагою треба ставитися до дітей надто соромливих,
які бояться видатися незграбними й смішними. Таких учнів необхідно
виявляти на перших уроках і проводити з ними індивідуальну
роботу(полегшувати умови виконання вправ, подавати необхідну допомогу,
забезпечувати надійне страхування), щоб вони не відстали від класу. Якщо
цих дітей не навчити правильно виконувати прості вправи, з яких
починається навчання, то в подальшому з ускладненням навчального
матеріалу вони дедалі більше відставатимуть від своїх товаришів, що
породжуватиме у них ще більшу невпевненість у своїх силах. Слід
заохочувати навіть незначні успіхи таких учнів у виконання фізичних
вправ і виставляти їм позитивні оцінки.

Завдяки такому ставленню такі учні набувають упевненості у своїх
силах, працюють на уроках з винятковим натхненням, старанно виконують
домашні завдання, що позитивно впливає на їхній фізичний розвиток. Саме
так вдається вирішувати основне завдання фізкультпауз – забезпечити
правильний всебічний розвиток усіх учнів незалежно від їхніх здібностей
та індивідуальних особливостей.

2.2 Позакласні форми фізичного виховання.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх
знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій
виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною
та позашкільною.

Позакласна робота – різноманітна освітня і виховна робота,
спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в
позаурочний час педагогічним колективом школи. Позакласна робота
проводиться в позанавчальний час у вигляді занять з гімнастики, легкої
атлетики, лижної підготовки та туризму, в секціях та гуртках.

T

?

?

?

?

E

I

“„?°?”

V

?

?

¬

†$

?

?????????????????

??????????????”

R

^

–

?

A

Ae

U

gd?^?

gd?^?

gd?^?

&

&

&

&

F

&

F

&

F

&

F

&

F

F

&

F

&

F

&

F

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

6.a6a>a@aLaTa\aoo5ooo3/4kdO

k

k

3/4??

3/4??

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

k

,

T

V

Z

,

4

Висновки до розділу 2. Зі сказаного випливає: фізкультурно-оздоровча й спортивно-масова робота в школі – це складний, багатогранний процес, який вимагає регулярної і творчої діяльності адміністрації, педагогічних колективів, а також громадських організацій школи. Особливо уважно треба вивчати проект плану або хоч би загальні установки до плану спортивно-масової роботи школи, бо плани роботи з фізичного виховання повинні доповнюватись, змінюватись, якнайбільше впливати на позитивну діяльність школи. Чим глибше й всебічніше визначатимуться всі умови, які тою чи іншою мірою можуть впливати на зміст плану, на терміни його виконання, тим план такої діяльності буде конкретнішим. Конче потрібно проводити підготовчу роботу зі складання плану. Вносячи схарактеризовані вище заходи з фізичної культури в річний план роботи, потрібно не забувати, що фізичне виховання молодших школярів є справою не тільки вчителів початкової школи, а й усього педагогічного колективу. Висновки Щоб привернути увагу до проблем фізичного виховання, в Україні розроблено комплексну програму «Фізичне виховання - здоров'я нації». Згідно з нею, фізичне виховання в навчально-виховній сфері, як складова частина загальної системи освіти, має закласти підвалини забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров'я, комплексного підходу до формування розумової та психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання засобів і форм фізичного вдосконалення, безперервності цього процесу. На думку професора О. Вишневського, потрібна докорінна перебудова організації фізичного виховання школярів. По-перше, слід кардинально змінити власні погляди на фізкультуру, на фізичний стан, красу людського тіла, не сприймати їх, як щось другорядне. Учитель власним прикладом повинен демонструвати важливість фізкультури, здорового способу життя. По-друге, конче необхідно розвантажити навчальні програми і плани, значно скоротивши інформативне навчання з таким розрахунком, щоб загальна кількість навчальних предметів становила 7 – 10 у початкових класах і 10 – 12 у старших, як це характерно для європейських шкіл. Робочий тиждень у такому разі не перевищуватиме 24 – 30 годин, включаючи виконання домашніх завдань. Таким чином можна збільшити питому вагу уроків фізичної культури. По-третє, слід відмовитися від традиційних форм режиму діяльності на уроці, коли діти увесь час сидять майже нерухомо, а вчитель "навіює" їм знання. Тут немає інтенсивної праці дитини, проте є дуже шкідливим для здоров'я сидіння за партою без руху. По-четверте, потрібен повний перегляд концепцій і методики фізкультурної роботи в школі. Вона повинна стати формою активного відпочинку, і має працювати на здоров'я, виховання і задоволення фізіологічних потреб дитини. Важко не погодитись з цими думками. Додаток А Орієнтовний комплекс гімнастики до уроків для учнів 1класу. (проводиться на майданчику) Вихідне положення – В.п. – основна стійка. 1 – руки в сторони; 2 – з силою згинаючи руки до плечей, стати навшпиньки і потягнутись; 3 – опуститися на обидві ступні, руки в сторони; 4 – руки вниз. Повторити 6 – 8 разів. В.п. – ноги нарізно, напівнахил вперед, руки на поясі. Колові рухи тулубом вправо, потім вліво. Зробити по 5 разів кожен бік. В.п. – широка стійка, руки в сторони долонями догори. 1 – нахил вправо, плескання в долоні над головою; 2 – вихідне положення; 3 – 4 – те саме в інший бік. Повторити 5 – 6 разів. В.п. – руки до плечей. Колові рухи вперед, а потім назад. По 8 разів уперед і назад. В.п. – основна стійка. 1 – нахил уперед, руками доторкнутись до пальців ніг; 2 – повернутись у вихідне положення. Повторити 6 – 8 разів. В.п. – основна стійка. 1 – 2 – присідання; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 5 – 6 разів. В.п. – руки на поясі. Стрибки на двох ногах (10 – 12) стрибків. Після стрибків ходьба на місці. В.п. – ноги нарізно. 1 – 2 – руки в сторони – руки вгору, глибокий вдих; 3 – 4 – вихідне положення, видих. Повторити 4 – 5 разів. 1 Додаток Б Орієнтовний комплекс гімнастики до уроків для учнів 2 класу. (проводиться в приміщенні) В.п. – ноги нарізно , руки до плечей. 1 – 2 – руки вгору, пальці випрямити і розвести, стати навшпиньки і потягнутись; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 6 – 7 разів. В.п. – ноги нарізно, руки на поясі. 1 – поворот вправо, праву руку в сторону; 2 – вихідне положення; 3 – 4 те саме в інший бік. Повторити 6 – 8 разів. В.п. – основна стійка. Колові рухи головою вліво, а потім вправо. Виконувати по 6 колових рухів у кожен бік. В.п. – руки на поясі. 1 – випад вправо ногою вперед, руки на коліно правої ноги; 2 – вихідне положення; 3 – 4 – те саме лівою ногою. Повторити 8 – 10 разів. В.п. – ноги нарізно. 1 – 2 – присісти, руки вперед долонями донизу; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 6 – 7 разів. В.п. – ноги нарізно, ліва рука вперед, права – біля грудей, кисті в кулак. Енергійна зміна положення рук. Повторити 10 – 12 разів. В.п. – основна стійка. 1 – праву руку вперед; 2 – ліву руку вперед; 3 – праву руку в сторону; 4 – ліву руку в сторону; 5 – праву руку вгору; 6 – ліву руку вгору; 7 – праву руку вниз. Повторити 2 – 3 рази. 2 Додаток В Орієнтовний комплекс гімнастики до уроків для учнів 3 - 4класу. В.п. – основна стійка. 1 – крок лівою ногою вбік, з силою зігнути руки до плечей; 2 – розігнути руки, підняти їх вгору – долонями назовні, піднятися навшпиньки і потягнутися; 3 – опуститися на обидві ступні і зігнути руки до плечей; 4 – приставити ліву ногу, руки опустити вниз.1 – 4 – ті самі рухи проробити з правою ногою. Повторити 7 разів. В.п. – ноги нарізно, руки перед грудьми.1 – поворот вліво, руки в сторони; 2 – вихідне положення; 3 – поворот вправо руки в сторони; 4 – вихідне положення. Повторити 8 – 10 разів. В.п. – широка стійка, руки на поясі. 1 – 2 – 3 – ліву руку вгору і, згинаючи ліву ногу, три пружних нахили вправо; 4 – вихідне положення. 1 – 2 – 3 – те ж саме в інший бік. Повторити 6 – 8 разів. В. п. – ноги нарізно, руки на поясі. Колові рухи тулубом уліво, а потім вправо. Виконати по 6 рухів у кожний бік. В. п. – ноги нарізно, руки вперед, долонями всередину. Одночасний різнонаправлений рух руками вгору і вниз(права рухається вгору, а ліва в цей час – вниз і навпаки.). виконувати в швидкому темпі з великою амплітудою 12 – 15 разів. В.п. – ноги нарізно. 1 – 2 – присісти, руки вгору; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 8 – 10 разів. В.п. – руки на поясі. 1 – підстрибуючи, поставити ноги нарізно; 2 – підстрибуючи, поставити ноги разом. Виконати 15 – 20 стрибків. Після стрибків – ходьба на місці і глибоке дихання. 3 Додаток Г Орієнтовний комплекс вправ фізкультхвилинки для учнів 1 класу. (Вправи виконуються стоячи біля парт) В.п. – ноги нарізно. 1 – 2 – руки вгору, протягнутися; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 5 разів. В.п. – ноги нарізно, руки на поясі. 1 – поворот вправо; 2 – вихідне положення; 3 – поворот вліво; 4 – вихідне положення. Повторити 4 рази. В.п – ноги нарізно, 1 – 2 – присісти, руки вперед долонями донизу; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 5 – 6 разів. В.п. – руки до плечей. Колові рухи руками назад і вперед. Виконувати по 6 рухів назад і вперед. Орієнтовний комплекс вправ фізкультхвилинки для учнів класу. (Вправи виконуються стоячи біля парт) В.п. – ноги нарізно, руки за голову. 1 – 2 – руки вгору, протягнутися; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 5 – 6 разів. В.п. – ноги нарізно, руки на поясі. 1 – нахил вліво; 2 – вихідне положення; 3 – нахил вправо; 4 – вихідне положення. Повторити 4 р. В.п. – основна стійка. 1 – з силою зігнути руки до плечей, кисті стиснути в кулак; 2 – енергійно розігнути руки в сторони, пальці широко розвести. Повторити 6 разів. В.п. – ноги нарізно. 1 – 2 – 3 – три пружних присідання, руки на коліна; 4 – вихідне положення. Повторити 3 рази. 4 Додаток Д Орієнтовний комплекс вправ фізкультхвилинки для учнів 3 класу. (Вправи виконуються стоячи за партами) В.п. – голова опущена, руки зчеплені за головою, лікті вільно опущені.1 – 2 – піднімаючи голову, розвести лікті і прогнутися; 3 – 4 – розслаблюючи м'язи, повернутися у вихідне положення – видих. Повторити 4 – 5 разів. В.п. – сидячи обличчям до проходу, зігнути до плечей руки, 1 – 2 – нахилитись уперед, опустити обидві руки вперед і доторкнутись ними пальців ніг – видих; 3 – 4 – вихідне положення – видих. Повторити 3 – 4 рази. В.п. – сидячи за партою, поставити ноги на ширині плечей, руки на пояс. 1 – нахил вліво; 2 – вихідне положення. Повторити 4 – 6 разів. В.п. – сидячи за партою, покласти руки на парту і виконати колові рухи головою вліво і вправо. По 4 рази в кожний бік. 5 Додаток Е Орієнтовний комплекс вправ фізкультхвилинки для учнів 4 класу. (Вправи виконуються стоячи біля парт) В.п. – ноги нарізно, пальці рук зчеплені внизу. 1 – 2 – піднімаючи руки вгору, прогнутись, подивитись на кисті рук; 3 – 4 – повернутися у вихідне положення. Повторити 4 – 5 разів. В.п. – ноги нарізно, руки на поясі. 1 – 2 – нахил вліво, праву руку вгору; 3 – 4 – вихідне положення; 1 – 2 – нахил вправо, ліву руку вгору; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 4 – 6 разів. В.п. – основна стійка. 1 – 2 – повернутись вліво, руки за спину; 3 – 4 – вихідне положення; 1 – 2 – повернутися вправо, руки за спину; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 6 – 8 разів. 6 Додаток Є Орієнтовний комплекс фізкультпаузи для учнів 1 – 2 класів. 1. В.п. – ноги нарізно, 1 – 2 – підняти руки вгору, стати навшпиньки, потягнутися, глибоко вдихнути повітря; 3 – 4 – опустити руки вниз, стати на обидві ступні, вдихнути повітря. Повторити 6 – 8 разів. 2. В.п. – ноги нарізно, кисті рук стиснути в кулак. 1 – поворот тулуба, енергійно розвести руки в сторони, пальці випрямити; 2 – вихідне положення; 3 – 4 – виконати ті самі рухи в інший бік. Повторити 8 – 10 разів. 3. В.п. – ноги нарізно, руки на поясі. Нахили головою вперед і назад, повороти вліво і вправо. Виконувати по 6 нахилів і поворотів. 4. В.п. – основна стійка. 1 – 2 – присісти , руки вперед; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 8 – 10 разів. 5. В.п. – руки вгору, пальці розведені. 1 – стискаючи кисті рук у кулак, зробити вільний мах руками назад і пружний напівприсід; 2 – мах руками вперед – вгору, з пружним напівприсідом; повернутись у вихідне положення. Повторити 10 – 12 разів. 7 Додаток Ж Орієнтовний комплекс фізкультпаузи для учнів – 4 класів. В.п. – ноги нарізно, 1 – 2 – підняти руки вгору, стати навшпиньки, потягнутися, глибоко вдихнути повітря; 3 – 4 – опустити руки вниз, стати на обидві ступні, видихнути повітря. Повторити 6 – 8 разів. В.п. – основна стійка. 1 – 2 – поставити праву ногу назад на носок, руки за голову, прогнутися, глибоко вдихнути повітря; 3 – 4 – вихідне положення, видих; 1 – 4 – виконати ті самі рухи з лівої ноги. Повторити 6 – 8 разів. В.п. – ноги нарізно; 1 – нахил уперед, пальцями рук доторкнутися пальців ніг; 2 – вихідне положення. Повторити 10 – 12 разів. В.п. – основна стійка, руки в сторони. 1 – з силою зігнути руки до плечей, кисті стиснути в кулак; 2 – енергійно розігнути руки в сторони, розгинаючи і розводячи пальці. Повторити 10 – 12 разів. В.п. – ноги нарізно, руки на поясі. 4 колові рухи головою в одному і в іншому напрямку. Повторити 2 рази. В.п. – ноги нарізно, руки за головою. 1 – 2 – руки вгору, потягнутись, глибоко вдихнути; 3 – 4 – вихідне положення. Повторити 6 – 8 разів. Додаток З СЦЕНАРІЙ СПОРТИВНО-ХУДОЖНЬОГО СВЯТА “ВЕСЕЛІ ЕСТАФЕТИ” Мета: сформувати в дітей інтерес до фізкультури та спорту, розвивати фізичні і вольові якості в умовах змагань, виховувати почуття гідності за досягнення українських спортсменів, популяризувати здоровий спосіб життя. Місце проведення: стадіон. На свято запрошені учні з батьками. Вчитель фізкультури: Сьогодні, хлопчики й дівчата, у нас буде фізкультурне свято! Ведуча: У ньому беруть участь дві команди: “Футболіст” і “Стрибунець”. Але перш ніж будете змагатись, Вам потрібно привітатись! Капітан команди “Футболіст”: Команда “Футболіст” - команді “Стрибунець”: Фізкульт- (діти разом) Привіт ! Хлопчик: Багато ігор є на світі - і волейбол, і баскетбол! Але найкраща це - футбол! Капітан команди “Стрибунець”: Команда “Стрибунець” - команді “Футболіст”: Фізкульт (діти разом) Привіт! Дівчинка: Багато є на світі перешкод, Та треба спритно їх долати! Тут дуже допоможе вам Уміння високо стрибати. Ведуча: Хлопчики й дівчата, колони підрівняйтесь й розминку велику зі мною починайте! Піднімання рук угору (8 разів) В.П. –стійка ноги нарізно. Руки в сторони та вгору - На носочки піднялись . Підняли голівку вгору - Й на долоньки подивились. Руки в сторони розводим, Опускаєм плавно вниз Нахили вперед (8 разів). В.П.- ноги нарізно, руки на поясі. А тепер вперед нам треба нахилятись , Щоб пальцями рук до пальців ніг дістати. Присідання (8 разів). В.П.- Стійка руки на пояс. Присідати ми почнемо, Добре ноги розімнемо. Раз присіли, руки прямо, Встали-знову все так само. Нахили тулуба в сторони (по 6 разів у кожен бік). В.П.- стійка ноги нарізно, руки на пояс. Вправу дружно почали, Нахил вліво – раз, два, три! На чотири рівно – рівно станьте, Вправу знову починайте! Повороти в сторони (по 6 разів). В.П.- руки на пояс. Повертаємося вправно, Все виконуємо гарно. Вліво, вправо повернулись І сусіду усміхнулись. Стрибки (по 20 разів). В.П.- ноги разом, руки зігнуті в ліктях, ніби уявно тримаємо скакалку. Ось скакалки ми візьмемо І стрибати розпочнемо. Всі стрибаємо тихенько На носочках, ще й легенько, Ледь торкаємось підлоги - Не стомити б наші ноги. Ось розминці вже й кінець. Хто ж старався –молодець! Після розминки розпочинаються змагання. Змагання 1. Командна гра у квача. Ведуча пояснює правила за допомогою віршованого тексту . Ведуча: У цей святковий гарний час До гри запрошуєм всіх вас – Ловити й бігать залюбки . Коли скажу я “Футболіст”, То “футболісти” всі тікають, А “стрибунці” їх доганяють. А потім буде навпаки… Гру повторюють 4 рази . Ведуча: А зараз перевіримо, малята, чи гарно ви умієте стрибати? Естафета. Участь беруть по 4-5 дітей з команди. Стрибки на правій нозі (4 м), підстрибнути на двох ногах і зачепити дзвіночок, підвішений на висоті 15-20 см вище від рівня піднятих вгору рук дітей. Назад стрибати на лівій нозі. Ведуча: А тепер почнемо змагання із такого привітання (виголошують сімейні команди). Тато, мама, брат, і я – Фізкультурників сім’я. Ведуча: - Нумо дружні колективи, - Виступайте всім на диво! Естафета для сімейних команд. Тати піднімають гирі (16 кг - 10 разів), потім кидають м’яч мамам. Мами ведуть м’яч однією рукою (10 м), влучають ним у баскетбольне кільце (4 рази), потім передають м’яч дітям, які повинні збити ним 5 кеглів з відстані 4 м. Ведуча повідомляє: Хтось приготував для дітей цікаві загадки. Вибігають казкові герої – Лисичка, Зайчик, Вовк. Вовк: Ми загадки загадаєм. Лисичка: Потім з дітьми поспіваєм. Зайчик: Будем також танцювати! Ведуча: Тож давайте починати! Лисичка: Поруч бігти вони раді, Тож тримайся і не падай! Гострі та швидкі вони, А зовуть їх …….(ковзани). Вовк: Взимку весело погратись, З гірки швидко вниз спускатись, Дуже люблять всі малята Покататись на….(санчатах). Зайчик: Хлопці б’ють мене ногами, А дівчата – б’ють руками, Та від цього я не плачу, А ще вище скачу …….(м’яч). Лисичка: Враз загадки відгадали, А в атракціони грали? Діти: Ні Зайчик: В мене в лісі грядка є , Морква гарно там росте, Допоможете, хлоп’ята, Мені морквочку зібрати? Атракціон “Хто більше збере моркви із зав’язаними очима”. Зайчик розкидає моркву. Діти (4-5 з кожної команди) із зав’язаними очима збирають її. Повторюють 4-5разів із зміною учасників. Вовк: І у мене є завдання - Тож виходьте на змагання! Ось на кожному стільці Кольорові прапорці . По одному їх беріть Й швидко в інший бік несіть! Там кладіть їх на стілець. Переможець – молодець! Учні виконують човниковий біг 3х5 м, по два прапорці для кожного учасника. Лисичка: Я – руденька, я сестричка, Руденька хитренька. Я придумала малятам ігри веселенькі. Я картопельку садила, Полола, й сапала, А збирати я не вміла – Ложкою копала. Атракціон. “Хто більше набере картоплі ложкою”. Школярі шикуються у дві колони й переносять по картоплині маленькою ложкою з купки до кошика. Вовк: Ну й веселі і завзяті Ці хлоп’ята і дівчата! Лисичка: Всі загадки відгадали. Все зробили, все зібрали. Зайчик: Тож давайте Будемо пісні співати. І таночки танцювати! Казкові герої разом з дітьми співають знайомі пісні та виконують таночки. Ведуча: Скоро скінчиться свято! Суддям слово треба дати. Судді оголошують результати змагань. Головний суддя: Раз, два, три, чотири, п’ять, Важко бали рахувать. Ці команди спритні дуже, А також кмітливі й дужі. Як одна вперед піде, Друга зразу ж дожене. Що ж тут нам було робити? Треба всіх нагородити! Капітанів викликаєм, З перемогою вітаєм! Кубки золоті вручаєм! Всім, хто бігали, змагались, Ще й в атракціони грались, Та стрибали залюбки – Ми вручаємо значки! Ведуча: Будьте радісні й здорові, Спритні, дужі і бадьорі! Список використаних джерел Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль.: «Підручники і посібники», 1998. – 112с. Абрамов В., Борисов Ю Рухова активність і здоров'я . Оцінка рівня здоров'я дітей шкільного віку // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. – Рівне: РВЦ Міжнародного університету «РЕГГ» імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. – Ч. 1. – С. 122 – 126. Амосов М.М. Роздуми про здоров'я. - Здоров'я, 1990. –168с. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП «Астон», 1999. – 114с. Андрєєва Є.Б. Фізпауза на уроках //Початкова школа. - № 9. – 1995. – 47с. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеологія. – К.: Здоров'я, 1998. – 248с. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге видання перероб. і доп. – Радянська школа, 1989. – 190с. Борисенко А.К. система фізичного виховання учнів початкових класів // Початкова школа - № 4. – 2000. – 46с. Богданов Г.П. «Школьникам – здоровий образ жизни». «Физкультура и спорт». – М., 1989. – 189с. Бальсевич В.К, Физическая культура для всех и каждого. – М.: Фізкультура и спорт, 1988. – 202с. Белорусова В.В. Воспитание в спорте. М., "Физкультура и спорт", 1974, - 116с. Білошицька Н.В. Формування правильної постави у учнів загальноосвітніх шкіл на уроках фізичної культури. – Львів, 1999. – 56с. Вільчаковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Системи фізичного виховання молодших школярів. – К., 1998. – 60с. Вільчаковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку – 2004. – 148с. Войтенко А. Особливості організації та проведення рухливих ігор на уроках фізичної культури у 1 – 2 класах.// Початкова школа - № 10 – 2006. – С.30 – 34. Волкова Н.П. Педагогіка. – К., 2001. – 435с. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – К.: Олимпийская литература, 2002. – 295с. Гуменна О. Оцінка режиму дня дітей молодшого шкільного віку // Молода спортивна наука України: Зб. Наук. Праць з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: НВФ « Українські технології», 2002. – Т.1. – Вип. 6. – С.209 – 212. Грищенко Л.К. Фізкультхвилинки: методичний посібник // Початкова освіта. - № 36. – 2000. – С.46 – 48. Готовцев П.І., Дубровський В.Л. «Самоконтроль під час занять фізкультурою» - 2003. – 35с. Дубовис М.С., Качеров О.Б., Короп О.Ю. Абетка здоров'я. – К. – 1996. – 86с. Давиденко Е.В., Масауд Р. Методика фремингемского исследования двигательной активности человека: Рекомендации по использованию. – К. : Олимпийская література, - 1999 – 435с. Драчук А., Галайдюк М., Дуб І., Зацерковна Л. Рухова активність студентської молоді // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: НВФ «Українські технології», - 2003. – Т. 2. – Вип. 7. – С.184 – 186. Жуков М.Н. «Рухливі ігри». – Москва – 2000. – 35с. Заєць. В., Мицкан Б.М. Порівняльна характеристика фізичної працездатності дітей 6-річного віку різного типу соціалізації // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. – Рівне: РВЦ Міжнародного університету «РЕГГ» імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. – Ч.1. – С.163 – 166. Зубалій М., Савченко А. Ефективна форма підвищення рухової активності учнів початкових класів. // Початкова школа. № 6. – 2003. – С.43 – 46. Іващенко В.П., Безкопильний О.П. Теорія і методика фізичного виховання. Ч. 1. – 2006 – С.3 – 6. Іващенко В.П., Безкопильний О.П. Теорія і методика фізичного виховання. Ч. 2. – 2006. – С.179 – 181. Кругляк О.Я., Буклів І.М.. Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1 – 4 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, - 2000. – 25с. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров'я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. –Тернопіль: «Підручники і посібники», - 2000. – 80с. Кружило Г., Волкова С., Ляхова І. Особливості програми третього оздоровчого уроку фізичної культури // Молода спортивна наука України : Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: НВФ « Українські технології» , 2003. – Т.2. – Вип. 7. – С.123 – 126. Кинь В.М. «Физкультурно-оздоровительные мероприятия в группах продлённого дня. «Радянська школа». – К. 1988. – 86с. Качашкин В.М. «Методика фізичного виховання». «Просвещение». – 1980. – 247с. Кругляк О., Кругляк М. Від гри до здоров'я нації. – Тернопіль. – 2000. Кругляк О. Реалізація між предметних зв'язків на уроках фізичної культури в початковій школі.// Початкова школа. №4 – 2008. – С.55 – 60. Кондратюк С. І. Батькам про збереження здоров'я молодших школярів // Початкова школа. - № 4. – 2000. – С.36 – 39. Каменцер М.Г. «Урок після уроку». – Москва 2000. – С.27 – 33. Ковальчук Л., Попель С. «Концепція позакласної виховної роботи у ЗОШ». – К. - 1999. – С.39 – 56. Леонов О.З., Цвек С.Ф. Школярам - фізичний гарт. – К. – 1998. – 88с. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль «Астон», - 1997. – С. 108. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. «Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку», Тернопіль, СМП «Астон». – 2000. – С.132. Леськів А.Д., Левковський Д.М., Дзюбановський А.Б. Планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» для учнів 1 – 4 класів. – Тернопіль: «Астон». – 2000. – 176с. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. – 207с. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах). – Тернопіль: ТДПУ, Ч.1. – 2000. – 335с. Лящук Р.П. Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах). – Тернопіль: ТДПУ, - 2001. – 214с. Маланюк Тарас Педагогічні аспекти туристично-краєзнавчої діяльності в школах та позашкільних закладах.// Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. – Івано-Франківськ. – 2006, № 85. – 89с. Огнистий А.В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 76с. Огнистий А.В. Зошит для практичних занять з методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Тернопіль: ТДПУ, 2001. – С.24 – 33. Остапенко О. Виховання в молодших школярів інтересу до фізичної культури // Початкова школа. - № 5 – 2003. – С.53 – 57. Остафійчук Ярослав, Мицкан Володимир Теоретико-методичні формування валеологічного світогляду у студентів. // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. – Івано-Франківськ. – 2006, № 81. – 96с. Організація і методика проведення фізкультурних хвилинок у 1 – 4 класах. // Початкова освіта. - № 8. – 2002. – С.45 – 47. Обухівська А. Нове у структурі і завданнях психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти України. // Початкова школа. № 2. – 2006. – С.5 – 8. Огнистий А.В. Педагогічна практика з фізичного виховання (Методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів) – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – С. 20 – 21. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: Форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч. – 2000 – 148с. Педагогічна практика з фізичного виховання (Методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів) за ред.. Огнистого А.В. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – С. 20 – 21. Пиаже Ж. Роль и мышление ребёнка М.; Л.,1982. – 412с. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура» 1 – 11 класи. – К.: «Перун», 1998. –С.63 – 64. Петренко В.П. Основи валеології. – Олімпійська література, 1998. – 446с. Семенуха А. Оздоровчі вправи у режимі дня школи. // Початкова школа. - № 11 – 2002. – 39 – 41. Сєрчєв В. Спорт на уроках фізичної культури. // Физическая культура в школе. – 1996. - №4. – С.8 – 10. Титаренко Н. Роль сім'ї і школи у фізичному вихованні дітей.// Початкова школа. № 3 – 2003. – С.53 – 56. Ткаченко В.В. Національні традиції у фізичному вихованні молодших школярів. // Початкова школа. - № 4 – 2000. – 43 – 45. Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2000. – 436с. Цвелих Т.І. Ваккер Д.Л. Коваленко С.С. Методика морального виховання дітей молодшого і середнього шкільного віку. Метод .посібник для вчителів. К.: Рад. школа.1974.- 144с. Чекіна О.І. Щось не хочеться сидіти, треба трішки відпочити. // Початкова освіта. № 36. – 2000. – С.21 – 25. Шмаргун В. Чому рухи нашого тіла впливають на психіку та інтелект.// Початкова школа - № 10. – 2007. – 51 – 54. Шиян Б. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.1. – 2004. –345с. Шиян Б. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.2. – 2004. – С.126 – 157. PAGE PAGE 87

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter