Реферат на тему
Формування кластерної моделі розвитку суб’єктів господарювання
сільського туризму в Україні
Сільський туризм виступає дієвим інструментом створення нових робочих
місць та розвитку інфраструктури. Як свідчать проведені дослідження, в
Україні поступово починає формуватися певний механізм розвитку суб’єктів
господарювання сільського туризму. В той же час, в зв’язку з тим, що на
Україні реалізуються лише окремі важелі відповідного механізму, поки що
не можливо говорити про його ефективність.
В першу чергу, потребує удосконалення організаційно-управлінський
механізм розвитку суб’єктів господарювання сільського туризму, в першу
чергу, визначення характеру взаємодії суб’єктів господарювання на ринку
сільського туризму.
В Україні питанням розвитку сільського туризму займається ряд приватних,
громадських, комерційних та державних організацій та установ, потужність
яких є малою, функціональний зв’язок між ними слабкий, що призводить до
відсутності системи управління галуззю. З цієї точки зору ефективним
вбачається функціонування кластерів суб’єктів господарювання сільського
туризму із представників місцевих громад.
Кластер – це система галузей, що взаємодіють між собою, підтримуючи один
одного в процесі удосконалення продукції, впровадження інновацій та
глобальної конкуренції шляхом розвитку кооперації між фірмами. При цьому
кластери можуть бути одногалузевими, які формуються із представників
однієї галузі, та багатогалузевими [1, с. 107].
Окреме господарство практично не може самостійно формувати та
реалізувати привабливий турпродукт. Для створення туристичного продукту
сільського туризму необхідні зусилля багатьох людей і представників
багатьох галузей, пов’язаних між собою спільною метою. Переваги
створення кластеру суб’єктів господарювання сільського туризму полягають
в тому, що із розрізнених підприємців – власників садиб, місцевих
майстрів, представників сфери послуг, громадськості ті місцевого
самоврядування тощо – утворюються об’єднання, які шляхом координації
спільних зусиль створюють та реалізують туристичний продукт сільського
туризму, що, в кінцевому підсумку, веде до всебічного розвитку села за
рахунок ефективного використання ресурсів.
Рис.1. Структура кластеру суб’єктів господарювання сільського туризму
Завданням кластеру суб’єктів господарювання сільського туризму має бути
не лише формування спільними зусиллями туристичного продукту сільського
туризму, але й навчання, маркетинг, фінансування та підтримка подальшого
розвитку сільського туризму.
Згідно даної моделі, кожний з учасників кластеру сільського туризму
виконуватиме певну – чітко встановлену функцію – в процесі формування та
реалізації туристичного продукту сільського туризму, при цьому члени
кластеру будуть тісно пов’язані між собою.
?
?????????:?няття агротуристичною діяльністю на базі садиби. Не
виключається також надання інших додаткових послуг: транспортування,
екскурсійного обслуговування тощо, але головний акцент має бути на
наданні основних послуг. За угодою підприємців-власників садиб з
місцевими закладами харчування або іншими господарями, які можуть
надавати відповідні послуги, турист отримуватиме послугу харчування.
Рис. 2. Функції членів кластеру сільського туризму
Транспортуванням туристів, в тому числі трансферами, здійсненням
екскурсійних поїздок тощо займатимуться місцеві підприємці, що
здійснюють транспортне обслуговування. Народними майстрами, майстернями,
цехами по виготовленню сувенірів реалізується сувенірна продукція
туристам. Місцеві, регіональні, міські туристичні фірми допомагають у
формуванні та рекламуванні і продажу туристичного продукту сільського
туризму, також свої послуги можуть надавати і екскурсійні бюро.
За угодою з місцевими закладами культури та розваг надаються відповідно
послуги організації дозвілля туристів, які подорожують в сільській
місцевості. Закладами освіти здійснюється підготовка кадрів для
сільського туризму. В закладах охорони здоров’я надаватимуться медичні,
лікувально-оздоровчі та профілактичні послуги.
Також в якості учасників кластеру сільського туризму можуть
функціонувати сільські дорадчі служби – підприємства, які надають
консультаційні послуги, в тому числі щодо навчання, маркетингу послуг
сільського туризму тощо.
Місцеві органи влади та самоврядування здійснюватимуть підтримку
розвитку сільського туризму. Крім того, до їх компетенції має бути
включено проведення стандартизації та сертифікації закладів розміщення
туристів в сільській місцевості, оцінка якості продукції та послуг,
відповідність певним стандартам. Кредитними спілками, заснованими шляхом
об’єднання майна та інтересів громадян, надаватимуться кошти для
фінансування розвитку суб’єктів господарювання сільського туризму.
Отже, кластерна модель розвитку сільського туризму створютиватиме
мультиплікатор продажу (додатковий обсяг продажів в результаті
збільшення туристичних витрат), мультиплікатор зайнятості (створюються
додаткові робочі місця або забезпечується роботою сільське населення),
мультиплікатор доходів (додаткові доходи, що створюються в результаті
зростання витрат туристів), мультиплікатор виробництва (коефіцієнт
непрямого впливу туризму на сферу виробництва та випуск продукції).
Таким чином, подолання соціально-економічних проблем села можливе за
рахунок розвитку cуб’єктів господарювання сільського туризму, при цьому
необхідна спільна діяльність та координація зусиль представників
місцевої влади, бізнесу, закладів освіти та культури, громадських
інституцій, які будуть спрямовувати спільні зусилля на формування та
реалізацію туристичного продукту сільського туризму, підтримку його
розвитку в місцевості, регіоні та державі в цілому.
Література
1. Моделирование социально-экономической системы региона /П/ред.
В.И.Гурмана, Е.В.Рюминой -М.: Наука, 2001.- 175 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
