.

Фізкультура і раціональне харчування важливий фактор зміцнити здоров’я і підвищити працездатність людини (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4785
Скачать документ

Реферат на тему:

Фізкультура і раціональне харчування важливий фактор зміцнити здоров’я і
підвищити працездатність людини

З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тільки для розвитку
рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості.
Фізична культура здобула визнання як незамінний засіб розширення й
розвитку функціональних можливостей організму людей різного віку,
профілактики й лікування захворювань, досягнення довголіття.

Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь
організм у цілому через основний пусковий механізм — нервову систему.
Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння,
присідання тощо) ми одразу ж об’єктивно відмічаємо зміни функцій майже
всіх органів та систем організму. Так, поглиблюється й прискорюється
дихання, прискорюється пульс, змінюється артеріальний тиск,
активізується функція шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.

Під час виконання фізичних вправ внаслідок поглиблення дихання
збільшується життєва ємкість легенів, і організм засвоює більше кисню. А
це важливо при захворюваннях легенів і серця.

Професор А. Н. Крестовников підрахував, що у бігунів процент засвоєння
організмом кисню при невеликому прискоренні дихання збільшується майже
вдвічі. Це поліпшує харчування тканин киснем, до того ж на саму роботу
дихального апарата його витрачається менше.

У діяльності серцево-судинної системи відмічається така реакція на
фізичні вправи: трохи прискорюється пульс (на 40—50% від вихідного) і
збільшується різниця між максимальним (систолічним) і мінімальним
(діа-столічним) артеріальним тиском. Як зазначають ряд учених, таке
збільшення амплітуди артеріального тиску свідчить про збільшення
ударного об’єму серця (кількість крові, яку серце викидає за одне
скорочення). Отже, збільшується й хвилинний об’єм крові (кількість
крові, яка надходить у судини за 1 хвилину)-. Органи й тканини одержують
за одиницю часу більшу кількість збагаченої киснем крові, що поліпшує їх
харчування.

Ось чому в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією широко
застосовують лікувальну фізкультуру.

Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні
зміни і в обміні речовин. Підвищується здатність організму розщеплювати
і синтезувати глікоген, активізується функція ферментативних систем,
пoліпшується функція залоз внутрішньої секреції. У людини поліпшується
апетит. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна,
секреторна та хімічна — нормалізуються. При хронічних гастритах і
колітах під впливом тривалого застосування лікувальної фізкультури
нормалізується кислотність: знижена — підвищується, а висока, навпаки,
знижується, що великою мірою залежить від методики лікувальної
фізкультури.

Жовчовидільна функція печінки та сечовидільна нирок під впливом фізичних
вправ активізується. Нині розроблені спеціальні комплекси фізичних
вправ, які допомагають поліпшити функції згаданих органів.

Як бачимо, систематичні заняття фізичною культурою благотворно впливають
на організм як здорової, так і хворої людини.

Експерти Всесвітньої організації здорово охорони рахують, що стан
здоров’я визначають:

індивідуальний спосіб життя – на 50%

спадковість 20%

вплив навколишнього середовища а 20%

праця медиків – всього на 10%

20 століття внесло корінні зміни, як в спосіб життя, так і в структуру
харчуванню людей. В цілому різко знизились енерговитрати і в більшості
економічно-розвинутих країн в теперішній час вони досягли критичного
рівня. Людині немає потреби в повсякденних умовах займатися тяжкою
фізичною працею і втрачати багато енергії. Харчові продукти, в першу
чергу м’ясо і тваринні жири, при правильному харчуванні повинні відійти
на другий план, тому що в подібному випадку починає бути дефіцит в
других крайньою необхідних для організму біологічно-активних речовин,
які знаходяться в більшій мірі в продуктах рослинного походження.

Як показують статистичні і клінічні дослідження, якщо по білках,
вуглеводах і жирах раціон людини вкладається в норму то по кількості
життєво важливих елементів (макро і мікроелементів), вітамінів і других
фізіологічно-активних речовин, які знаходяться в рослинах. Ось чому
мікроелементи і гіповітаміни сьогодні стали супутниками багатьох людей.

Крім того, солодке, яким торгували в давнину на базарах Азії – Індії,
Персії. Єгипті, а також в Арсенії, Грузії – представляли собою не що
інше, як цукрову тростину, різноманітні пальми.

Більше того в Індії і в теперішній час виробляється пар – тростяний сік
без очищення.

Тут релігія забороняє використання очищеного, рафінованого цукру.

Рафіновані рослинні харчові масла приводять до того, що знецінюються
продукти з точки зору складання біологічно – активних речовин.

Цінність харчових продуктів втрачається при неправильній переробці і
консервуванні.

В процесі кулінарної обробки втрачається в середньому 10% енергетичної
цінності продуктів, до 60% вітаміну С, 20-30% вітамінів групи В, до 49%
вітаміну А, втрата кальцію досягає 15%, заліза 20%.

Величина використаної енергії для більшості людей становить 2400 ккал в
добу, потреба в вітаміні А становить 66%, вітаміні В2 – 75%,
аскорбінової кислоти 50%, кальцію 60-70%.

Існує ще одне важливе джерело “забруднення” харчових продуктів – добавка
до них багатьох синтетичних хімічних сполук, позитивна дія котрих до
кінця не вивчена добре.

Професор Б.Рубенчик в книзі “харчування, канцерогени і рак” пише: “серед
добавок, які покращують якість і зберігання продуктів, які покращують
якість і зберігання продуктів, канцерогенна активність виявлена у деяких
барвників, ароматичних і смакових речовинах і антибіотиках.

Канцерогени можуть знаходитися в продуктах харчування при різних
способах технологічної обробки – копчення, висушування.

Розвиток сільського господарства і обробка земель привела до тог, що
число мінералів повністю зникли з землі.

Концентрація мінеральних елементів, особливо заліза в фруктах знизилась
на 57%, магнія – на 35%, кальцію в зелених рослинах на 46,4%, капуста
втратила 85% кальцію, пшениця 46%.

Дефіцит наприклад кальцію в добовому раціоні населення Європейських
країн становить 10-30% від рекомендованої норми.

В цілому для структури харчування економічно розвинутих держав
характерні не тільки потреби енергії, але і потреби тваринних жирів і
дефіцит полі ненасичених жирних кислот, повноцінних речовин (Са,
заліза), мікроелементів (йоду, фтору, цинка, харчових волокон).

Серед найбільш частих причин виникнення мікроелементозів виділяють
наступні:

Вроджені мікроелементози зв’язні з мікроелементозом матері під час
вагітності.

Епідеміологічні дослідження останніх трьох десятиліть свідчать про різке
зниження прогресу в збільшенні довго тривалості життя населення
індустріально-розвинутих країн Європи і значне збільшення випадків таких
захворювань, які 30-40 років зустрічалися рідше, ніж в даний час.

Сьогодні знову постала проблема крайньо-низької забезпеченості населення
вітамінами, мікроелементами, дефіцит йоду, заліза, кальцію.

Масові дослідження населення свідчать про широке розповсюдження
гіповітамінозів – скритої форми вітамінної недостатності, особливо зимою
і весною. Найбільш часто зустрічається дефіцит аскорбінової кислоти і
вітамінів групи В.

Гіповітаміноз знижує розумову і фізичну працездатність, посилює
негативну дію на організм шкідливих умов праці і оточуючого середовища.

Особливо неблагосприємний недостаток в дитячому і юнацькому віці, коли
знижуються показники фізичного розвитку: ріст, фізична сила, появляється
порушення обміну речовин і хронічні захворювання.

Дефіцит вітамінів приносить серйозні наслідки щодо формування молодого
жіночого організму.

Велика потреба в цих речовинах в жінок, які готуються до материнства і
годуванню дитини.

Часто причиною захворюваності дитини являться недостаток вітамінів в їжі
матері. Причини недостатності вітамінів приводять до вроджених вад,
фізичного і розумового відставання в розвитку, інші вади.

Важливу роль відіграють мікро і макроелементи. Мінерали виконують в
організмі три основні функції: забезпечують пластичним матеріалом
кісткові і зв’язуючи тканини, участь беруть в регенерації і проведенні
нервових імпульсів, регулюють активність ферментів. багато із цих
процесів без мінералів неможливі. По підрахунках Всесвітнього Банку
економічні втрати зв’язані з недостатністю харчування, становлять до 9%
валового національного продукту.

Це в першу чергу зв’язано з зниженням працездатності, особливо серед
молодих людей.

Дослідження, проведені в Осло показали, що 60% зниження ССЗ можна
віднести за рахунок зниження холестерину в крові і 25% – за рахунок
зменшення потреби тютюну.

Харчування і захворюваність

Відомо, що для нормальної життєдіяльності організму в харчовім раціоні
необхідно коло 600 всмоктуючих компонентів, що відповідають застосуванню
32 харчових продуктів.

Являється єдиним постачальником речовин із котрих будуються клітини
організму, їжа в основному є потребою для продовження життя.

Відомий дослідник в області дієтології Покровський А.А.Справедливо
вказав, зо вплив харчування являється основним в забезпеченні рості і
розвитку людського організму, його працездатність.

Можна рахувати, що фактор харчування вказує вплив на довго тривалість
життя і активну діяльність людини.

Кожні 10-11 років кількість населення світу збільшується в середньому на
100 млн., в теперішній час перевищила 6 млрд. Щороку вмирає приблизно 13
млн. дітей в віці до 5 років із котрих 8 млн. в результаті сукупної дії
недостатнього харчування і інфекційних захворювань. Такий високий рівень
смертності дітей обумовлений недостатністю харчування в 75% випадків не
від компонентів харчування, а від аліментарного дефіциту компонентів
харчування.

Параметри декотрих форм порушення харчування і аліментарно-залежних
захворювань в цілому на нашій планеті.

Порушення внутрішнього розвитку плода 30 млн. випадків в рік

Білково-енергетична недостатність 150 млн. випадків в основному у дітей
до 5 років

Йододефіцитні порушення 740 випадків захворювання

Недостатність вітаміну А 2,8 млн. випадків у дітей до 5 років

Залізодефіцитна анемія 1 млрд.- в основному жінки і діти

Ожиріння 300 млн. дорослого населення – прогресивний ріс 17,6 млн. дітей

Рак 10,3 млн. випадків в рік

3-4 млн. (30-40%) можна попередити дієтою

Порушення харчування серед похилих людей 540 млн. випадків. Більше
половини із них мають серцево-судинні, цереброваскулярні хвороби,
діабет, остеолороз, рак.

Остеопороз 2 млн. переломів стегна і позвоночника в рік (80% жінок)

Природні мікроелементи, характерні людям, які живуть в певній
місцевості, хімічний склад їжі в певній степені виражає оточуюче
середовище – воду, повітря (наприклад, в Україні біля 27% населення
проживає в районах з ендемічною йодовою недостатністю).

Технологічні мікроелементози викликані тяжким металом в оточуючому
середовищі, які поступають із відходів промисловості (свинець, ртуть,
мідь, кобальт) – по даних дослідження являються однією із причин
захворюваності дітей.

Аліментарні мікроелементози, викликані неповноцінним харчуванням,
холодом, дієтами, прийманням ліків і різними хронічними захворюваннями
(діабетдифіцит хромах, вагітність, інтенсивне заняття спортом, старший
вік).

Чоловік теперішнього середовища при традиційному харчуванні страдає на
ті чи інші види харчової недостатності.

Порушення в структурі харчування проходять на фоні змін стану оточуючого
середовища.

Людський організм постійно під впливом тих чи інших шкідливих факторів,
приводить д виникнення нової ситуації: змінюється внутрішній стан
організму, в ньому порушується нормальний обмін, біохімічні процеси.

Все це приводить до порушення захисної функції органів – бар’єрів, вихід
токсичних речовин з організму. До таких органів відноситься печінка,
легені, нирки, шкіра, імунна система.

Внаслідок цього в організмі накопичуються шкідливі речовини (токсини,
шлаки), які поступають із зовнішнього середовища і залишаються в
середині організму в результаті порушення нормального обміну біохімічних
процесів.

Наслідком цього являється зниження адаптованих можливостей організму,
порушення окисно-відновного процес, що збільшує потребу організму в
біологічно активних речовинах, які знаходяться в їжі.

Вони підкреслюють ті обставини, що охорона чистоти внутрішнього стану
людини повинна бути признана одним із основних принципів гігієни
харчування і гігієнічного нормування. Надають велике значення науковим
дослідженням пов’язаних із вивченням метаболічних процесів, направлених
на детоксикацію продуктів харчування і на активацію процесів
самоочищення організму.

Харчування і ожиріння

На сьогоднішній час переїдання широко розповсюджене і перетворилось в
медичну проблему. По деяких даних надмірною масою страждають 50% жінок,
30% чоловіків, 12% дітей.

Переїдання веде до ожиріння. В теперішній час встановлена достовірна і
пряма залежність між ожирінням і серйозними захворюваннями такими, як:
цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда і рак.

Ожиріння відноситься до числа хронічних захворювань з глибоким
порушенням обміну речовин, порушення принципу збалансованого харчування.

В другій половині ХХ ст. в країнах з високо розвинутою економікою
змінилась структура захворюваності населення.

Велику роль в ній стали займати захворювання порушеного метаболізму, в
число котрих входять: атеросклероз, цукровий діабет, жовчокамяна
хвороба, подагра, включається і ожиріння.

Широкі епідеміологічні дослідження свідчать про розповсюдження надмірної
маси тіла серед населення за останні 3-4 десятиліття.

Важливе значення в розвитку ожиріння має спадковість. Вживання великого
об’єму їжі, багатої жирами і вуглеводами, особливо легкозасвоюваної,
приводить до функціональних і компенсаторних можливостей органів і
систем і органічним порушенням в організмі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019