Фізичне виховання учнів поза школою (реферат)

Реферат на тему:

Фізичне виховання учнів поза школою

Фізичне виховання учнів за межами школи здійснюється сім’єю,
позашкільними установами, ДСТ, ДЮСШ, дитячими екскурсійно-туристичними
станціями та іншими культурно-просвітницькими установами та
організаціями. Вони допомагають загальноосвітнім школам в організації
позакласної спортивно-масової і туристичної роботи з учнями, надають
школам спортивні майданчики, стадіони, басейни, лижні бази, ковзанки,
спортивні зали для проведення самостійних занять, тренувань, змагань.
Крім цього, названі організації, установи і заклади беруть на себе
обов’язки щодо організації дитячих груп, гуртків, спортивних секцій,
поєднують заняття зі специфічним для себе змістом із заняттям фізичними
вправами.

Фізичне виховання за місцем проживання

Фізичне виховання за місцем проживання — один із напрямків у розв’язанні
завдань впровадження фізичної культури і спорту в повсякденне життя
дітей.

Необхідність розвитку і перспективність цієї форми занять підтверджують
соціологічні дослідження, що свідчить про бажання Юних і дорослих
займатися спортом поблизу дому.

Що може бути доступнішим від оздоровчих груп і спортивних секцій, які
працюють не десь далеко, а у твоєму подвір’ї? Тут людину оточують
сусіди, друзі, створюється можливість розширити коло спілкування.
Наближення місць занять до помешкання вирішує і такі, на перший погляд,
другорядні проблеми, як забезпечення гігієнічних вимог, яких обов’язково
треба дотримуватися під час занять фізичними вправами.

Практика свідчить, що охоче займаються, беруть участь у змаганнях із
дітьми і дорослі. Ось чому питання організації фізичного виховання за
місцем проживання постійно повинно залишатись у полі зору керівництва й
усього педколективу школи.

При кожному ЖЕКу створюється Рада зі спортивно-масової та
культурно-оздоровчої роботи, в яку входять представники ЖЕКу і
загальноосвітніх шкіл, що функціонують на його території, працівники
ДСТ, батьки, ветерани спорту. Ради координують діяльність дитячих
дворових спортивних майданчиків, спортивних споруд дошкільних установ і
шкіл. Вони конкретно визначають зміст роботи, функції шкіл і ЖЕКів,
розв’язують питання матеріальної допомоги, придбання спортивної форми та
інвентаря, підготовки дітей для участі у змаганнях дворових команд,
контактують з шефськими і громадськими організаціями.

Уся спортивна і фізкультурно-оздоровча робота серед дітей, підлітків і
дорослих проводиться на спеціально обладнаних дитячих майданчиках,
спортивних базах шкіл та інших закладів і організацій, що мають у своєму
розпорядженні спортивні споруди.

Сьогодні у багатьох містах створюються багатопрофільні клуби. Часом вони
займають цілі поверхи житлових будинків. Тут обладнуються приміщення для
юних техніків, натуралістів, художників, зали настільного тенісу і
боротьби, плавальні басейни, тренажерні та ігрові зали, приміщення для
занять груп здоров’я. Щоденно такі клуби, створені за принципом
культурно-спортивних комплексів мікрорайону, збирають сотні мешканців.
Клуби відвідують не тільки діти, а й дорослі. Діти тут засвоюють ази
акробатики, гімнастики, тенісу, боксу, плавання, а дорослі займаються у
групах здоров’я. У роботі за місцем проживання доцільно широко
використовувати паркові зони, природні умови, “стежки здоров’я”.

Конкретне педагогічне керівництво виховною, фізкультурно-оздоровчою і
спортивно-масовою роботою за місцем проживання здійснює
педагог-ор-ганізатор (соціальний педагог) і вчителі фізичної культури
шкіл мікрорайону.

Наведемо зміст діяльності Ради зі спортивно-масової і
фізкультурно-оздоровчої роботи в житловому мікрорайоні.

І. Організаційна робота передбачає: розробку календарного плану
спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів; підготовку фізкультурного
активу; вибори органів самоуправління команд і секцій, їх навчання;
складання кошторису видатків на фізкультурно-оздоровчу і
спортивно-масову роботу; лікарсько-медичне забезпечення; засідання ради;
добір і затвердження громадських інструкторів клубів любителів бігу,
туристичного, секцій з видів спорту; організацію
інструктивно-консультативної групи для тих, хто займається самостійно.

II. Спортивно-масова робота передбачає: набір і комплектування
спортивних секцій і збірних команд; налагодження навчально-тренувальної
роботи; участь у змаганнях.

III. Фізкультурно-оздоровча робота передбачає: організацію на
майданчиках ранкової гімнастики; проведення лижних прогулянок; катання
на

ковзанах і санках; участь у тижнях фізичної культури; проведення масових
«Веселих стартів», рухливих ігор; організацію туристичних походів;
проведення фізкультурно-художніх свят, сімейних змагань.

IV. Просвітницька робота передбачає: оформлення приміщень і майданчиків,
налагодження роботи лекторію; показ спортивних фільмів; проведення
тематичних спортивно-художніх вечорів, цікавих зустрічей; афішування
заходів, що влаштовуються у мікрорайоні.

V. Господарська робота передбачає ремонт приміщень клубів, майданчиків
та інших споруд; придбання і ремонт інвентаря; виготовлення атрибутики,
навчальної документації, афіш, плакатів, пам’ятних медалей; закупівлю
грамот, подарунків, призів.

Деякі практичні поради:

– виняткову увагу в роботі за місцем проживання надавайте тим, хто
відстає у навчанні, любить небезпечні пустощі;

– про всі заходи, що плануються в мікрорайоні, своєчасно інформуйте
його мешканців (цьому сприяють привабливі афіші);

– до занять фізичними вправами за місцем проживання залучайте
дошкільнят, школярів і учнів СПТУ, студентів технікумів і вищих
навчальних закладів, доросле населення;

– масові заходи плануйте на передвихідні та вихідні дні, а їхні
підсумки підбивайте в урочистій обстановці, наприклад, в актовій залі
однієї зі шкіл із концертом художньої самодіяльності, іграми і
розвагами;

– перед плануванням вивчіть інтереси і побажання мешканців мікрорайону;

– створюючи клуб за місцем проживання, розробіть його статут і
програму, визначте мету і завдання, правила прийому, права й обов’язки
членів, залучіть до цієї роботи мешканців мікрорайону;

– обладнуючи клуб, виділіть кімнату, де будете зберігати спортивні
газети і журнали, книги з питань фізичного виховання та розумного
способу життя; у цій кімнаті можете також проводити зустрічі з цікавими
людьми, вечори запитань і відповідей.

Фізичне виховання за місцем проживання доцільно організовувати й у
сільській місцевості.

Організація фізичного виховання в літніх таборах відпочинку дітей

Найсприятливіші умови для фізичного виховання школярів, використання в
цьому процесі всіх відомих засобів створюються в літніх таборах
відпочинку. Наявність достатньої кількості інвентаря та обладнання,
націленість усього колективу табору на масово-оздоровчу і спортивну
роботу, постійний контроль за її ходом сприяють розв’язанню цих питань
на належному організаційному і методичному рівні.

Але успішне виконання програми фізичного виховання школярів у таборі
значною мірою зумовлене попередньою роботою фізкультурного керівника та
начальника табору, що полягає у створенні матеріальної бази, своєчасному
плануванні та інструктуванні педагогічного персоналу.

У кожному таборі повинні бути впорядковані футбольне поле,
баскетбольний, волейбольний майданчики, переносні баскетбольні щити,
майданчики ручного м’яча, бадмінтону і загальної фізичної підготовки,
навіси для настільного тенісу, басейн. Варто також підготувати достатню
кількість прапорців, нагрудних номерів, мішеней для кидання в ціль,
обмежувальних стійок, естафетних паличок, м’ячиків і м’ячів, гантелей,
штанг. До відкриття радимо заготувати бланки довідок про виконання
різноманітних нормативів, грамот, протоколів змагань, емблему табору,
вимпели, трафарети, рулетки; забезпечити умови для успішної роботи групи
художників та фотокореспондентів. Усі місця занять бажано радіофікувати.
Велику увагу приділяйте обладнанню місць для купання і для навчання
плаванню. Ці місця оглядають, огороджують, очищають дно. Місця занять
бажано оформити художньо.

Робота в таборі повинна бути своєчасно і чітко спланована з урахуванням
кількості тих, хто відпочиває, наявної бази, рівня підготовленості
педагогічного колективу та традицій табору.

План розробляє фізкультурний керівник за участю інструктора з плавання,
начальника табору, лікаря. Із приходом у табір дітей зміст плану може
мінятись і доповнюватись згідно з їхніми побажаннями.

План складається на літо. Крім цього, на кожну зміну розробляються
календарі спортивно-масових і оздоровчих заходів табору і загонів, успіх
реалізації яких залежить від організаторської роботи керівника фізичного
виховання.

У кожну зміну проводяться: спартакіада табору в два етапи (на першому в
загонах змагаються всі, на другому — 50% складу загону), першості з
окремих видів легкої атлетики, футболу, волейболу, баскетболу,
настільного тенісу, бадмінтону, ручного м’яча, плавання, «Веселих
стартів». Рекомендуємо проводити туристичні походи загонів, масові кроси
(щотижня), фізкультурно-художнє свято, туристичний зліт, свято Нептуна,
спортивно-художній вечір, огляд-конкурс загонів на краще виконання
стройової пісні і стройових дій.

Збірні команди табору беруть участь у міжтаборних спортивних заходах.
Підготовка до них здійснюється у загонах і в складах збірних команд.
Задля цього в режим кожного загону включають щоденну годину фізичної
культури, крім зарядки та участі у змаганнях.

Три-чотири рази за зміну влаштовується конкурс на краще проведення
ранкової гімнастики.

Хід і підсумки фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів
висвітлюються у блискавках, дружніх шаржах, фотомонтажах. Ця робота
виконується групою художників і фотокореспондентів.

Усі заходи з фізичного виховання відбуваються під пильним контролем
медичних працівників.

Щоденно фізкультурна рада призначає зі свого складу чергового, який
допомагає фізкультурному керівникові реалізувати заплановані на цей день
у таборі та загонах заходи з фізичного виховання молоді. Якщо потрібно,
ввечері можуть збиратися відповідальні особи для підсумування дня та
уточнення порядку взаємодії на наступний день.

Наведемо орієнтовну схему плану роботи з фізичного виховання у літньому
таборі відпочинку.

І. Організаційна робота передбачає складання календаря спортивно-масових
і фізкультурно-оздоровчих заходів; розробку положення про спартакіаду,
графіків експлуатації місць занять; проведення семінару з педагогічним
колективом щодо організації загонових і загальнотабірних фізкультурних
заходів; виявлення дітей, що займались у ДЮСШ і шкільних секціях, для
залучення їх до виконання функцій громадських інструкторів, суддів,
капітанів команд; вибори ради фізкультурного колективу табору, фізоргів
та їхніх заступників у загонах, проведення інструктажів з ними;
виявлення тих, хто не вміє плавати, і планування роботи з ними.

II. Фізкультурно-оздоровча і спортивно-масова робота передбачає
організацію медичного огляду, бесіди лікаря про оздоровче значення
занять фізичними вправами; проведення ранкової зарядки; налагодження
занять із дітьми, віднесеними за станом здоров’я до спеціальної медичної
групи; купання і навчання плаванню; проведення фізкультурних занять і
спортивних заходів у загонах, турпоходів і естафет, різноманітних
оглядів і конкурсів, фізкультурно-художніх свят, ігор, вікторин,
спортивно-художніх вечорів; активізацію спортивних секцій і тренування
збірних команд; участь у міжтаборних заходах.

III. Просвітницька робота передбачає випуск блискавок, фотомонтажів;
проведення звітів-конкурсів загонів; випуск інформаційних радіогазет;
організацію зустрічей із цікавими людьми; показ спортивних фільмів і
журналів.

IV. Методична робота передбачає підготовку 2-3 семінарів у кожну зміну з
фізоргами, капітанами команд, громадськими інструкторами і суддями;
обговорення програми і сценаріїв передбачуваних заходів; щоденні
інструктажі з різними категоріями активу та консультації; семінари
фізоргів, керівників загонів та ін.

V. Господарська робота передбачає обладнання місць занять, нових
майданчиків; придбання спортивного і туристичного інвентаря,
спорядження, спортивної форми, відповідних бланків, значків, медалей,
призів; закріплення місць занять за загонами.

Більшість цих заходів повинна бути реалізована до початку першої
табірної зміни.

Література

1. Осмолодич В. “Пласт” — організація української молоді // Ровесник. —
1990. — 28 жовтня – 3 листопада.

2. Тернопіль вечірній. — 1992. — 4 березня.

3. Сірополко С. Історія освіти на Україні. — Львів, 1937.

4. Жарський Е. Історія українського фізичного виховання. —Львів, 1933.

5. Вацеба О.М. Нариси з історії спортивного руху в Західній Україні. —
Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — 229 с.

6. Приступа Є., Слімаковський О., Лук’янченко М. Українські народні
рухливі ігри, розваги та забави: методологія, теорія і практика.
—Дрогобич: Вимір, 1999. — 449 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter