Реферат на тему:
Фізичне виховання
Одним із компонентів всебічного гармонійного розвитку особистості є
фізичне виховання.
Фізичне виховання – система соціально-педагогічних заходів, спрямованих
на зміцнення здоров’я та загартування організму.
Теорія і практика фізичного виховання спирається на дані фізіології. На
основі її даних розробляють систему фізичних вправ.
Виховання підростаючого покоління фізично здоровим – важливе завдання
сім’ї та школи. Нині практично здоровими є лише 27% дітей дошкільного
віку.
Завдання фізичного виховання:
а) виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров’я,
постійно займатися фізичною культурою;
б) підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними
видами спорту;
в) підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.
Зміст фізичного виховання учнів визначається навчальною програмою. З
предмета та програмами секції і гуртків. Програмою передбачено:
-засвоєння теоретичних відомостей; (значення із загальної гігієни та
гігієни фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять
фізичними вправами);
-гімнастичні вправи; (що сприяють загальному фізичному розвиткові учнів
(шикування і перешикування. Стройові вправи, лазіння і перелітання,
вправи з рівноваги, опорні стрибки);
-легка атлетика (різні види бігу, стрибки в довжину і висоту, метання на
відстань);
-рухливі ігри (розраховані на розвиток в учнів кмітливості, спритності,
швидкості дій виховання колективу і дисципліни;
-спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол);
-лижна підготовка (оволодіння основними прийомами техніки, пересування
на лижах, розвиток рухових якостей);
-кросова і ковзанярська підготовка;
-плавання (кролем на грудях і на спині, брасом, а також пірнання і
прийоми рятування тих, хто тоне).
Складеність реалізації програми в тому, що на одному уроці доводиться
опановувати елементи кількох розділів.
У фізичному вихованні використовують: фізичні вправи, природні та
гігієнічні чинники:
-фізичні вправи (гімнастика, ігри, туризм, спорт);
-природні чинники (сонце, повітря, вода);
-гігієнічні чинники (ранкова гімнастика, туалет, післяобідній
відпочинок, перебування на свіжому повітрі, харчування, сон.)
Фізичному розвиткові сприяють різноманітні форми позаурочної
фізкультурно-спортивної діяльності.
Систему форми фізичного виховання становлять:
уроки фізичної культури;
фізкультурні хвилинки під час уроків;
ігри та вправи на перервах і в режимі продовженого дня позаурочні
заняття;
заняття в гуртках фізичної культури, спортивних секціях;
масові спортивні змагання;
заняття спортом за місцем проживання, в дитячо-юнацьких спортивних
школах, палацах школярів, дитячих туристських станціях, спортивних
товариствах;
самостійні заняття школярів фізичними вправами в сім’ї, на пришкільних
та дворових майданчиках, стадіонах, парках та ін.
Велике виховне значення має опанування сучасною молоддю мистецтвом
єдиноборств, яких було кілька систем. Найвідоміша лягла в основу
козацького танцю гопака (віра у власні сили, порив до життя,
наступальність і оборонний характер дій та торжество перемоги). Другою
системою козацької боротьби – гойдок. Призначена для розвідників –
пластунів (борець “приклеюється” до “суперника”, повторює всі його
рухи, а в разі помилки нападає на нього. Система спас – відпрацювання
блокування дій противника. Козацьке характерництво – уміння залякати
ворога, навіяти йому інформацію про свою силу і непереможність, про те,
що їх не бере ні куля, ні шабля, ні вогонь.
Вони (системи) сприяють загартуванню юнаків, виховують спритність,
витривалість.
Щоб привернути уваги до проблем фізичного виховання в Україні розроблено
комплексну програму.
“Фізичне виховання – здоров’я нації”, в якій визначено пріоритетні
напрями державної політики на 1999-2005 роки. Згідно з нею, фізичне
виховання в навчально-виховній сфері як складова частина загальної
системи, освіти, має закласти підвалини забезпечення та розвитку
фізичного і морального здоров’я, підготовки до активного життя й
професійної діяльності на принципах індивідуального підходу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter