.

Фізична культура в режимі праці та відпочинку студентів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
766 4616
Скачать документ

Реферат на тему:

“ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА В РЕЖИМІ ПРАЦІ

ТА ВІДПОЧИНКУ СТУДЕНТІВ”

ПЛАН

Поняття фізичної культури, її роль в суспільстві

Завдання і цілі фізичної культури в режимі праці та відпочинку студентів

Основні форми і засоби фізичної культури серед студентів

Список використаної літератури

1. Поняття фізичної культури, її роль в суспільстві

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової
активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих
запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку
дружніх стосунків між народами і зміцнення миру”.

Сама мета гармонійного (всебічного) розвитку особистості є продуктом
історії розвитку людства. Але умови для її реалізації особистість
одержує лише на певному етапі історичного розвитку. Всебічний розвиток
людині необхідний для того, щоб мати можливість брати участь у всіх
напрямках діяльності (професійній, громадській, спортивній, художній та
ін.). Але для цього потрібно розвинути структуру особистості, зробити її
комунікативною, здатною до перетворюючої художньої діяльності,
сформувати ціннісні орієнтації. Це можливо за умови різноманітності
змісту, форм і способів діяльності людини та їх оптимального поєднання у
процесі її кульїурного розвитку.

У процесі культурного розвитку людина послідовно діє у трьох напрямках.
Перш за все, вона засвоює культуру, виступаючи об’єктом її впливу.
Іншими словами, під впливом культури формується людська особистість,
розвиваються її здібності.

По-друге, у процесі творчої діяльності особа створює нові культурні
цінності, виступаючи в даному випадку як суб’єкт культурної творчості
(пошук нових шляхів, засобів, раціональних методів фізичного виховання
тощо).

Нарешті, третій аспект культурного розвитку полягає в тому, що культура
інтегрується в суті самої особи, яка функціонує в культурному середочищі
як конкретний носій культурних цінностей, поєднуючи в собі загальне,
властиве культурі в цілому, і особисте, привнесене в культуру на основі
індивідуального життєвого досвіду, рівня знань, світогляду тощо.

Специфічною основою змісту фізичної культури як особливої і самостійної
галузі культури є раціональна рухова активність людини як фактор її
підготовки до життєдіяльності через оптимізацію фізичного стану. Вона
виникла і розвинулась одночасно з загальною культурою людства. Майже
одночасно (ще в первісному суспільстві) виник один з її основних
компонентів — фізичне виховання; пізніше виникають спорт і фізична
рекреація.

В особистішому аспекті фізична культура є тією частиною загальної
культури людини, яка виражається ступенем розвитку її фізичних сил і
рухових навичок та здоров’я. Вона дозволяє з допомогою своїх специфічних
засобів і методів розкривати потенційні фізичні можливості людини.

Діяльність у галузі фізичної культури має і матеріальні, і духовні форми
вираження. Впливаючи на біологічну сферу людини комплексом засобів і
методів, фізична культура неминуче впливає на інтелектуальну, емоційну,
духовну сфери особистості в силу єдності та взаємообумовленості
функціонування матеріального і духовного в людині.

З матеріальною культурою фізична культура пов’язана процесом рухової
діяльності, яка є її головним змістом, що матеріалізується у фізичних
якостях людини.

2. Завдання і цілі фізичної культури в режимі праці

та відпочинку студентів

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової
активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих
запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку
дружніх стосунків між народами і зміцнення миру”.

Специфічною основою змісту фізичної культури як особливої і самостійної
галузі культури є раціональна рухова активність людини як фактор її
підготовки до життєдіяльності через оптимізацію фізичного стану. Вона
виникла і розвинулась одночасно з загальною культурою людства. Майже
одночасно (ще в первісному суспільстві) виник І один з її основних
компонентів — фізичне виховання; пізніше виникають спорт І фізична
рекреація.

В особистісному аспекті фізична культура є тією частиною загальної
культури людини, яка виражається ступенем розвитку її фізичних сил і
рухових навичок та здоров’я. Вона дозволяє з допомогою своїх специфічних
засобів і методів розкривати потенційні фізичні можливості людини.

Діяльність у галузі фізичної культури має і матеріальні, і духовні форми
вираження. Впливаючи на біологічну сферу людини комплексом засобів і
методів, фізична культура неминуче впливає на інтелектуальну, емоційну,
духовну сфери особистості в силу єдності та взаємообумовленості
функціонування матеріального і духовного в людині.

Фізична культура відіграє важливе значення в режимі праці та відпочинку
студентів. Згідно з цим положенням, використання засобів фізичної
культури для підготовки студентів до майбутньої професії вимагає певного
акцентування фізичного виховання до потреб вибраної спеціальності. Ось
чому в середніх спеціальних навчальних закладах, зокрема в медичних,
велике значення надається професійно-прикладній фізичній підготовці, в
основі якої закладено процес розвитку фізичних якостей і оволодіння
необхідними руховими навичками. Отже, фізична підготовка є комплексом
прикладних знань, фізичних і спеціальних умінь та навичків, які
спрямовані на забезпечення ефективної адаптації організму людини до
професійної діяльності. Головним завданням щодо підвищення якості
підготовки спеціалістів є вдосконалення навчального процесу в середніх
спеціальних навчальних закладах. Однак, повноцінне використання
спеціальних знань, професійних навичків можливе тільки при доброму стані
здоров’я, високій працездатності спеціалістів, що можуть бути придбаними
під час регулярних і спеціально організованих занять з фізичної
культури.

Головна мета фізичної підготовки у процесі фізичного виховання студентів
полягає у зміцненні здоров’я, підвищенні рівня професійної фізичної і
психологічної підготовленості та стійкості організму до різних змін
довкілля; формуванні професійно-прикладних навичків та вмінь; вихованні
соціальної активності; поглибленні теоретичних знань з фізичного
виховання і суміжних наук, що мають професійно-прикладне значення.

До основних завдань, які вирішуються під час занять з фізичної
підготовки слід віднести:

— підвищення морфофункціональних можливостей організму;

— прискорення професійного навчання;

— досягнення високої розумової і фізичної працездатності;

— підвищення ефективності використання засобів фізичної культури та
спорту для активного відпочинку і рухової реабілітації;

— запобігання захворювань, що виникають внаслідок гіподинамії та
гіпокінезії.

Конкретний зміст фізичної підготовки студентів визначається основними
факторами, що обумовлені характером праці спеціалістів даного профілю.

Однак, сьогодні форма праці має досить умовний характер, тому що якісним
змінам піддається як розумова, так і фізична діяльність. Досить часто ми
маємо справу із змішаною формою праці, де ступінь поєднання елементів
фізичної і розумової праці може бути різним з одного або іншого боку.
Такий характер праці обумовлює справу підбору методів і засобів фізичної
культури з метою фізичної підготовки студентів.

Підбираючи засоби фізичної культури для фізичної підготовки, необхідно
зважити на умови праці, які складаються з тривалості робочого дня,
фізичного і психологічного навантаження. Багаточисленні дослідження
навантажень різних виробничих професій показали, що для якісної
професійної діяльності необхідне підвищення загальної і спеціальної
витривалості фахівців. Для правильного використання засобів фізичної
культури і спорту на виробництві передбачається фізична підготовка у
середніх та вищих навчальних закладах.

Визначаючи зміст фізичної підготовки, слід зважувати на режим праці та
відпочинку. Правильне застосування цих факторів обумовлює ефективність
праці й збереження здоров’я працівників.

Дослідження динаміки працездатності людини в процесі різних видів
робочої діяльності показали, що вона є одним із факторів, які визначають
конкретний зміст фізичної підготовки студентів. Підбираючи засоби
фізичної культури, майбутні фахівці повинні

знати, як правильно враховувати добові коливання працездатності,
коливання її протягом робочого дня і тижня, характер та умови праці
тощо.

Вищезгадане свідчить, що вивчення характеру та умов праці, динаміки
працездатності, які супроводжують різні види виробничої діяльності,
дозволяє визначити конкретний зміст фізичної підготовки студентів,
правильно підібрати методи І засоби фізичної культури та спорту для
ефективного використання в майбутній роботі за фахом.

Якщо фізичні вправи в різних видах спорту спрямовані, в основному, на
вдосконалення рухових навичків і розвиток рухових якостей, то такі види
спорту та їх елементи вже е різновидністю діяльності людини, мають
функціональну, поряд з фізичною, направленість і спеціальну
обумовленість. При цьому, на відміну від професійної, спортивна
діяльність характеризується різними за тривалістю і навантаженнями
ситуаціями, більшим запасом рухових стереотипів з відповідно широким
часовим діапазоном реакцій у відповідь, що дозволяє забезпечити кращі
можливості для тренування рухових функцій.

Відомо, що розвиток загальної витривалості має найбільше значення для
вирішення завдань фізичної підготовки. Використання аеробних можливостей
людини забезпечує успіх виконання тривалої роботи помірної
інтенсивності, яка частіше спостерігається в умовах виробництва.

Згідно з теорією фізичного виховання, для розвитку професійно важливих
якостей потрібні впливи, що за своїми фізіологічними діями переважають
характеристики виробничої активності.

Відомо, що всі види спорту є найбільш адекватними засобами в вихованні
необхідних трудових якостей. В будь-якому виді спорту особливості
діяльності визначаються специфікою вимог до ЇЇ виконання. В одних видах
спорту основні вимоги спрямовані на точність і техніку виконання, в
других – на часові, просторові або силові параметри виконання, в третіх
– на взаємодії, в четвертих – змішані вимоги. Вони активізують психічну
діяльність у різних напрямках; вимоги до технічної точності виконання
активізують контрольні функції уваги, вимоги до регулювання параметрів
рухових дій – чуттєво-руховий контроль; вимоги, що

пов’язані з передбаченням дій партнера – інтелектуальні функції, вимоги
максимальної напруги – прояву вольових зусиль.

Аналізуючи основні масові види спорту, які входять у програму з
фізичного виховання середніх спеціальних навчальних закладів, виявлено,
що деякі з них справляють тренувальну дію на функції, без високого рівня
розвитку яких повноцінне засвоєння професії неможливе; інші сприятливо
діють на системи організму, забезпечуючи адаптацію студентів до умов
виробництва.

Вибираючи засоби фізичної культури для студентів мед-сестринських
факультетів, необхідно виходити з того, що питання їх ППФП можна
вирішувати в плані використання спеціальних фізичних вправ, а також
шляхом занять тими видами спорту, які забезпечують переважний розвиток
необхідних професійно важливих якостей.

Розвиток прикладних фізичних якостей йде шляхом спеціального виховання і
вдосконалення основних фізичних якостей людини: швидкості, сили,
витривалості, спритності та гнучкості.

3. Основні форми і засоби фізичної культури серед студентів

Фізична культура є результатом багатогранної творчої діяльності
суспільства Вона успадковує культурні цінності, створені суспільством на
попередніх етапах, І розвиває їх залежно від політичних, економічних,
матеріальних можливостей певної Історичної епохи

Виходячи з різновидів фізичних вправ щодо професійної спрямованості,
опираючись на професіограми, кафедра фізичного виховання навчальних
закладів повинна самостійно розробити навчальний матеріал, враховуючи
пропозиції профілюючих кафедр.

Засоби фізичної культури повинні бути направлені на забезпечення
ефективної адаптації організму до складних факторів трудової діяльності
підвищення стійкості до мікрокліматичних умов виробництва, розширення
арсеналу прикладних рухових координацій тощо.

Такими засобами є прикладні фізичні вправи та окремі елементи з різних
видів спорту, цілісне використання прикладних видів спорту, оздоровчі
сили природи та гігієнічні фактори.

Вибір прикладних фізичних вправ здійснюється за принципом адекватності
їх психофізіологічного впливу на прикладні

фізичні й спеціальні якості, які потрібно розвивати за спільністю
структури і динаміки рухів з прикладними уміннями та навичками.

Оздоровчі сили природи і гігієнічні фактори, як правило, виступають
обов’язковими засобами фізичної підготовки студентів, коли виховуються
спеціальні фізичні якості, що забезпечують ефективну роботу в умовах
відносно низької або високої температури.

Фізична підготовка студентів повинна проходити в умовах, які передбачені
програмою з фізичного виховання для середніх спеціальних навчальних
закладів, а саме:

— спеціально організовані навчальні заняття;

— самостійні заняття фізичною культурою і різними видами спорту;

— масові оздоровчі фізкультурно-спортивні заходи.

Згідно з вимогами програми з фізичного виховання, навчальні заняття
повинні носити як теоретичний, так і практичний характер. Мета
теоретичних занять – надати майбутнім медичним сестрам необхідний запас
прикладних знань, що забезпечать методично вірне використання засобів
фізичної культури для підготовки до майбутньої професійної діяльності, а
в подальшому – використання отриманих знань у своїй роботі.

Основні завдання фізичної підготовки вирішуються на практичних заняттях
з фізичного виховання, де навчальний процес спрямований на забезпечення
виховання прикладних, фізичних і спеціальних якостей, умінь та навичків.

Масові спортивні заходи з професійно-прикладною метою проводяться на
кожному курсі. В програму змагань, конкурсів вносяться окремі
професійно-прикладні фізичні вправи, спеціально-прикладні види спорту.
Беручи участь у цих заходах, студент повинен досягати високого
особистого результату, виступаючи в повну силу.

Список використаної літератури

Закон України “Про фізичну культуру і спорт”.

Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. – М., 1988.

Белов Р.А. Самостоятельные занятия студентов физической культурой. – К.,
1988.

Ільницький В.І., Ясінський Є.А. Фізичне виховання у середніх навчальних
закладах. – Тернопіль, 2000.

Мурза В.П. Фізичні вправи і здоров’я. – К., 1991.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020