Реферат на тему:
Динаміка розвитку фізичних якостей у представників різного соматотипу
впродовж 15-17 років
Сьогодні в галузі фізичної культури продовжується пошук шляхів найбільш
ефективного диференційованого управління фізичним станом учнівства. При
цьому, загальновизнаним є факт, що його основу повинні складати
біологічні закономірності росту та розвитку організму дитини на
відповідних етапах онтогенезу, а зміст усіх складових – розроблятися
саме з урахуванням віково-ґендерних особливостей прояву цих
закономірностей.
Разом з тим, існування статистичне достовірних відмінностей між
індивідуальними значеннями переважної більшості показників фізичного
стану у вибірках, сформованих тільки за віково-гендерною або іншими
окремими одиничними ознаками, не дозволяють отримати об’єктивних даних
щодо вікової динаміки у цих показниках [2]. Тому необхідні дослідження,
дані яких отримані з використанням комплексних критеріїв поділу школярів
на однорідні вибірки, тобто таких, що відображають перебіг значної
кількості процесів в організмі дитини, мають біологічну основу та є
відносно сталими упродовж досліджуваного віковою періоду.
Разом з тим, у цьому питанні мають місце певні неузгодженості. Так,
аналіз останніх наукових даних з онтогенезу фізичних здібностей свідчить
про певні, а в окремих випадках і значні розбіжності в отриманих
результатах [6]. Цей факт пояснюється різними причинами: різний
контингент досліджуваних, неоднакові методики [10], необхідність
урахування протиріч у взаємодії різних сторін рухової діяльності в
конкретних вікових групах та індивідуальну фізіологічну зрілість кожної
дитини [1, с.83], наявністю консервативних (ритм розвитку, лінійні
розмірні ознаки, гістологічні характеристики) і лабільних (функціональні
системи, маса тіла) ознак, що характеризують вплив фізичних вправ на
організм індивіда [11], деяких інших причин. У зв’язку із зазначеним,
деякі дослідники [2,4,5,11] наголошують на необхідності відмовитись від
використання середніх значень моторних проявів, що обчислені на підставі
тільки статі та паспортного віку індивіда. При цьому, вказується на
можливість вирішення цієї проблеми на підставі базових положень науки
«діатропіки» – вчення «…про індивідуальне і типологічне різноманіття в
популяції людини» [12, с.371-372] і, зокрема, з урахуванням
дискретності, – основи різноманітності, що в популяції людини
реалізується у вигляді типології.
Проведений з цих позицій аналіз наукової літератури свідчить про
незначну кількість досліджень моторики юнаків 15-17 років різних
типологічних груп і, зокрема, різної соматичної конституції [5,7,8,13].
Але навіть у цьому випадку отримані дані розглядаються з точки зору
міжтипологічних особливостей величин прояву основних фізичних здібностей
представників одного віку та статі, але різної соматичної конституції.
Також, переважна більшість цих досліджень виконана на різному
контингенті юнаків, тобто на момент обстеження представники наявних
типів мали різний паспортний вік – 15, 16 або 17 років. Дослідження,
виконані з використанням лонгітюдного методу – поодинокі [5]. Усе
зазначене не дозволяє створити завершену картину розвитку основних
фізичних здібностей старшокласників різної соматичної конституції, а
отже обумовлює необхідність подальших досліджень.
Мета дослідження – виявитидинаміку основних фізичних здібностей
представників різних соматотипів у період від 15 до 17 років.
Методи й організація дослідження. Під час дослідження використовували
декілька груп методів: на теоретичному рівні – аналіз, синтез,
систематизація наукової та науково-методичної літератури; на емпіричному
рівні – констатуючий педагогічний експеримент із застосуванням
лонгітюдного методу його організації, а також педагогічне тестування,
соматометрія і соматоскопія, математико-статистична обробка отриманих
емпіричних даних. Тестування здійснювалось щорічно у вересні впродовж
трьох років. В якості тестів використовували рухові завдання, попередньо
відібрані на підставі даних Л.П.Сергієнко (2002). Тип соматичної
конституції встановлювали використовуючи схему клінічної діагностики
Штефко-Островського в модифікації С.С.Дарської (1975).
Робота виконується згідно плану проблемної науково-дослідної лабораторії
Кам’янець-Подільського державного університету на 2002-2006 pp..
Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і
спорту Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України
на 2001-2005 роки за темою 2.1.9. «Оптимізація фізкультурно-оздоровчої
роботи у навчальних закладах на основі диференційованого підходу з
урахуванням темпів біологічного га морфофункціонального розвитку» (номер
державної реєстрації 0103U000659) і пов’язана з реалізацією розділу
Цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров’я нації»
«Науково-методичне забезпечення», п.85 «Розробка програм
фізкультурно-оздоровчих занять різних груп населення».
Астеноїдний соматотип. З 15 до 16 років моторика юнаків характеризується
суттєвими змінами: вірогідно зростають показники силових якостей,
швидкісної та загальної витривалості, швидкості окремого руху та
швидкісно-силових якостей в метаннях (табл. 1). Водночас, вірогідно
знижуються координаційні здібності в акробатичних рухових діях і
рухливість плечових суглобів (р0,05). На фоні таких змін, величини
координаційних здібностей в метаннях провідною та непровідною рукою,
статичної силової витривалості, швидкості рухів у бігу та рухливості
попереку залишились стабільними (табл. 1).
Торакальний соматотип. З 15 до 16 років моторика представників цього
типу соматичної конституції виявила різноспрямовану динаміку. Так,
суттєвих позитивних змін зазнали силові якості, максимальна частота
рухів, швидкісна витривалість, швидкісно-силові якості в метаннях і
координаційні здібності в акробатичних рухових діях (табл. 1).
Протилежну динаміку виявили: статична силова витривалість – зниження
значень на 13,9%; рухливість плечових суглобів – зниження на 15,9%;
координаційні здібності в циклічних локомоціях і метаннях на дальність
непровідною рукою – відповідно на 14,6 і 12,2% (р Список джерел:
Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. – М.: Теория и практика
физической культуры, 2000. – 275 с.
2. Губа В.П. Морфобиомеханический подход как основа возрастного
физического воспитания и спорта // Физическая культура: воспитание,
образование, тренировка. – 1999. – № 3/4. – С. 21-26.
3. Гужаловский А.А. Этапность развития физических (двигательных) качеств
и проблема оптимизации физической подготовки детей школьного возраста:
Автореф. дис...д-ра п.н.: 13.00.04. – Минск-Челябинск, 1979. – 46 с.
4. Дарская С.С. Понятие «нормы» при индивидуальной оценке соматических
признаков // Индивидуальность человека: условия проявлення и развития:
Тезисы докл. науч. сессии посв. 90-летию со дня рожд. В.С.Мерлина
(5-7.02. 1988). – Пермь, 1988. – С. 31-33.
5. Единак Г.А. Индивидуализация процесса развития двигательных
способностей юношей 15-17 лет разных соматических типов на уроках
физической культуры: Автореф. дис...к. п. н.: 13.00.04. – М., 1992. – 23
с.
Зубаль М.В. Типологічний підхід у вивченні сенситивних періодів розвитку
моторики хлопців-підлітків // Наук. пр. Кам'янець-Подільського держу-ту:
36. наук. пр. ф-ту фізвих. „Проблеми теорії і методики виховання,
лікувальної фізкультури та спортивної медицини, олімпійського та
професійного спорту." – Кам'янець-Подільський, 2004. – С.34-39.
Клиорин А.И., Чтецов В.П. Биологичесике основы учення о конституциях
человека. – Л.: Наука, 1979. – 210 с.
Коваленко Т.Г. Социально-биологические основи физической культуры: Уч.
пособие / Волгоград, гос. ун-т. – Волгоград, 2000. – 224 с.
Любомирский Л.Е. Закономерности развития сенсомоторных функций детей
школьного возраста: Автореф. дис...д-ра биол. н. - М: НИИФДиП АПН СССР,
1989.-39с.
10. Лях В.Й. Сенситивные периоды развития координационных способностей
детей в школьном возрасте // Теория и практика физической культуры. –
1990. – № 3. – С. 15-19.
Никитюк Б.А. Интеграция знаний в науках о человеке. – М.:
СпортАкадемПресс, 2000. – 440 с.
Тимофеев-Ресовский Н.В. О биологических естественно-научных принципах //
Воспоминания / Сост. Н.И.Дубровина. - М.: Издательская группа
«Прогресс», «Пангея», 1995. – С. 363-372.
Фильченков Д.А. Методика реализации индивидуального подхода в физическом
воспитании старшеклассников: Автореф. дис...к. п. н.: 13.00.04. – М.,
1994. – 21 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
