Реферат на тему:

Місце міжнародних компаній як різновиду міжнародних організацій у
системі міжнародних економічних відносин

Глобалізація світової економіки свідчить про те, що міжнародні
економічні відносини вийшли на якісно новий рівень розвитку, а це
потребує настільки ж якісно нової системи управління в організаціях,
адекватної вимогам глобальної ефективності введення бізнесу, що
базується на нових підходах глобального мислення. Особливості
глобального мислення можна відокремити такі:

Структура глобального мислення включає нове, глобальне бачення проблем,
а також припускає нові аналітичні навички і спроможність користуватися
новими стратегічними концепціями.

Глобальне сприйняття виходить за рамки національного, міжнаціонального і
багатонаціонального світу.

Наявність певних навичок роботи на світовому ринку, формування яких
залежить від спроможності переходити від одних напрямів діяльності до
інших, визначаючи найбільш сприятливі цільові сегменти ринку для
реалізації потенційних можливостей компаній у світовому масштабі.

Головна мета полягає не в обсязі інформації, а в процесах опрацювання
даних, у використовуваних системах координат і визначених кутів зору.

Таким чином, саме організація являє собою утворення, що координується з
визначеними границями, і функціонує на відносно постійній основі для
досягнення загальної мети чи цілей. Визначальна роль у забезпеченні
життєздатності організації і досягненні ними своїх цілей належить науці
про управління [2].

Теоретичні основи побудови організацій як частини загальної науки про
управління розроблялися на стику різних галузей знань – менеджменту,
соціології, антропології, психології, юриспруденції. Термін
“організація” використовується надто широко, але не рідко тлумачиться
суперечливо, тому що в цей термін вкладають різний зміст. Отже, під
організацією, слід розуміти систему, що самоорганізується на всіх етапах
свого життєвого циклу. Основна задача теорії організації – вивчення
впливу, що здійснюють індивідууми і групи людей на функціонування
організації, на зміни, що відбуваються в ній, на забезпечення ефективної
цілеспрямованої діяльності й одержання необхідних результатів.

У даному дослідженні ми будемо розглядати організацію як процес
діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин, як процес
визначення раціональних зв’язків між суб’єктом і об’єктом, як процес
регламентації їх діяльності, спрямований на визначення порядку взаємодії
ланок системи в інтересах досягнення найбільших результатів системи з
найменшими витратами.

У той самий час, розглядаючи організацію як деяку властивість, що
полягає в раціональному поєднанні й упорядкованості всіх елементів
системи, необхідно пам’ятати, що організація – по-перше – це об’єкт;
по-друге – це упорядкованість; по-третє – це діяльність.

У науковій літературі не досить чітко досліджено співвідношення
управління і механізму діяльності суб’єктів міжнародних економічних
відносин, що на сьогодні стають імперативом світової думки, якими є —
міжнародні організації та міжнародні компанії.

Реалізація стратегії розвитку організації в умовах здійснення
міжнародних економічних відносин може бути ефективно здійснена тільки з
використанням відповідного організаційно-економічного забезпечення як на
рівні міжнародної компанії, так і на рівні міжнародної організації.
Комплексну систему управління діяльністю суб’єктів міжнародних
економічних відносин наведено на рис. 1.

Рис. 1. Система управління діяльністю суб’єктів міжнародних економічних
відносин

Ефективність діяльності міжнародної компанії залежить насамперед від
правової системи, яка її контролює та регулює, ступеня досконалості
охоплення сфер регулювання і ліберальності законодавства, що
здійснюється насамперед через міжнародні організації. У зв’язку з цим
зростає значення аналізу правового регулювання питань функціонування
різних суб’єктів господарської діяльності, побудованих на
взаємовідносинах, заснованих на законах міжнародних економічних відносин
в умовах глобалізації.

Як бачимо, організаційне оформлення процесів глобалізації проходить
насамперед через створення та функціонування міжнародних компаній, але
здійснення теоретичного дослідження сутності міжнародних компаній як
різновиду міжнародних організацій вимагає відображення основних
концепцій, що відображають категоріальний апарат, зміст та функції
діяльності міжнародних організацій.

Поняття “міжнародна організація” міцно закріпилося в науковій і навіть
повсякденній лексиці, але його вживання щоразу вимагає пояснення,
оскільки в нього вкладається різний зміст. Під категоріальним понятійним
апаратом у визначенні міжнародної організації на сучасному етапі
розвитку слід розуміти:

1) засноване й діюче відповідно до міжнародного права об’єднання держав,
що забезпечує їхня організаційно-правова єдність;

2) утворене в силу міждержавної угоди — установчого акту для досягнення
проголошених цілей;

3) здійснююче відповідно до правил організації функції й повноваження в
міжнародних відносинах через свої органи й виступаюче у взаєминах з
державами-членами, державами, що не є членами й іншими суб’єктами
міжнародного спілкування від свого імені.

Отже, міжнародна організація — це об’єднання держав відповідно до
міжнародного права й на основі міжнародної угоди для здійснення
співробітництва в політичній, економічній, культурній,
науково-технічній, правовій й іншій областях, що має необхідну для цього
систему органів, права й обов’язки, похідні від прав й обов’язків держав
в автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів.

Ґенез розвитку міжнародних організацій та їх збільшення відповідно
розвитку міжнародних економічних відносин ускладнює їх класифікацію і
виокремлення типів організацій за якоюсь однією схемою [3]. Типологія
міжнародних організацій відображає такі аспекти, за якими аналізується
сутність діяльності організацій. Тобто, існують певні критерії
визначення типу організації в залежності від того, в якому аспекті ми
маємо намір розглядати їх діяльність.

На початку 21 століття налічується велика кількість міжнародних
організацій, які вже вимірюються тисячами. Міждержавних організацій
налічується понад сотні і їх кількість зростає щороку. Найбільш
численними є неурядові міжнародні організації, яких налічується понад
чотирьох тисяч та діяльність яких проходить та здійснюється перш за все
через глобальні міжнародні компанії які стають імперативом у міжнародних
економічних відносинах між країнами (рис. 2). Міжнародні неурядові
організації в залежності від їх цілей та функцій можна розглядати, як:
міжнародні об’єднання підприємців та міжнародні торговельні й промислові
палати.

Організаційне оформлення сучасного етапу розвитку міжнародних
економічних відносин процесів глобалізації проходить насамперед через
створення та функціонування міжнародних компаній.

e

L

gd?9d

ні в одній країні, але здійснюють виробництво та інші ділові операції в
інших країнах.

Визначення поняття «міжнародна компанія» та різних понятійних
категорій, які вона втілює, дозволяють відокремити її від інших компаній
та дозволяє стверджувати, що і дотепер не існує узгодженості думки, що
спричиняє суперечки у науково-дослідницьких роботах. У низці робіт
зазначено, що слід виділяти три групи критеріїв: кількісні, якісні та
кількісно-якісні за яким можна довести ступінь належності компанії до
міжнародної [3]. Охарактеризуємо їх:

1. До кількісних відносять безпосередньо показники діяльності компанії
(число іноземних держав, де здійснюють діяльність ТНК (більше двох, а за
деякими джерелами – більше шести), число зайнятих за кордоном, загальний
рівень продажу за кордоном (більше 25%), рівень іноземних
капіталовкладень (володіння не менше 25% акцій з правом на голосування у
акціонерних капіталах в трьох і більше країнах, що забезпечить компанії
контроль за економічною діяльністю закордонного підприємства) тощо),
розрахункові коефіцієнти (індекс транснаціоналізації, співвідношення
закордонних та загальних продажів, зарубіжного і всього прибутку,
зайнятих за кордоном та загалом у компанії та ін.)

2. Якісні характеристики слугують для уточнення: глобальність операцій,
глобальність стратегічних планів та ін.

3. Кількісно-якісні характеристики (інтернаціоналізація виробничої
структури, рівень монополізації тощо).

Розгляд значної кількості джерел (як вітчизняних, так і зарубіжних)
дозволяє бачити неузгодженість у критеріях визначення міжнародної
компанії, тому важливо для подолання помилкових уявлень згрупувати
поняття за критеріями (рис. 3), а потім надати йому визначення.

Рис. 3. Критерії визначення категорії «міжнародна компанія»

Виходячи з аналізу змісту поняття категорії «міжнародна компанія»
сформулюємо сутність його визначення: міжнародна компанія — це глобальна
міжнародна організація, яка є суб’єктом міжнародних економічних
відносин, яка володіє або контролює виробництво продукції (чи послуг)
поза межами країни базування, шляхом об’єднання економічних потенціалів
комерційних структур за допомогою придбання власності у різних країнах
світу, розташовуючи там свої «зарубіжні філіали» (відділення,
представництва філії, спільні підприємства, асоційовані та дочірні
компанії), що функціонують відповідно до глобальної стратегії,
розроблюваною материнською компанією. Міжнародні компанії діють не
тільки у межах внутрішнього ринку країни, а й у світовому просторі,
згідно законодавства країни базування.

Висновки

Міжнародні компанії як основний суб’єкт міжнародних економічних відносин
є первинною, а отже, ключовою ланкою розвитку міжнародної діяльності, де
зароджуються внутрішні мотиви й формується стимул для розвитку світової
економіки в умовах глобалізації. В них поєднуються матеріальні, трудові
та інформаційні ресурси у здійсненні міжнародних економічних відносинах.
Тому особливо важливим є дослідження питаннь організаційно-економічного
забезпечення діяльності міжнародних компаній, як різновиду міжнародних
організацій у системі міжнародних економічних відносин.

Список літератури:

Матвєєв В.В. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції
«Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці». – К.: НАУ,
2007. – С. 7.

Эффективное управление фирмой: современная теория и практика / Бондарь
Н.П., Васюхин О.В., Голубев А.А., Подлесных В.И. – СПб.: Издат. дом
“Бизнес– пресса”, М.: 1999. – 416 с.

Рогач О. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу
транснаціональних корпорацій. – К.: Либідь, 2005. – 717с.

Гаркіт Б., Дюссож П. Стратегические альянсы: Пер.с англ. – М.: ИНФРА-М,
2002. – 332 с. Проблеми процесів глобалізації світової економіки

Система управління діяльністю суб’єктів міжнародного бізнесу

Міжнародні організації

Міжнародні компанії

— комплексна стратегія

— поточні плани

— законодавство в галузі

відповідно до регулювання

сфери діяльності

Планування

— система прогнозування

— система планування

— органи управління

— розподіл обов’язків між

органами управління

— законодавство в галузі

відповідно до регулювання

сфери діяльності

Організація

(координація, регулювання)

— органи управління

— розподіл обов’язків між структурними підрозділами

— посадові інструкції

— законодавство в галузі

відповідно до регулювання

сфери діяльності

Мотивація

— система оплати праці

— система стимулювання праці

— органи управління

— законодавство в галузі

Контроль

— органи управління

— збір, обробка та аналіз інформації про діяльність компанії

міжнародна торгівля

міграція робочої сили

вивезення капіталу та міжнародний кредит

міжнародні валютні (розрахункові) відносини

міжнародне науково-технічне та виробниче співробітництво

Міжнародні економічні відносини

ООН, ЄС, ОБСЄ, ЄС, МВФ, НАФТА, ЮНЕСКО, СОТ, ЮНКТАД, СНД та ін.

Міжнародна організація праці, Всесвітня організація здравозбере-ження
та ін.

ЄС, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку,
Міжнародна асоціація розвитку, МВФ та ін.

Банк міжнародних розрахунків, МВФ, МБРР, Міжнародна асоціація розвитку,
ЄС, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація та ін.

ЄС, СНД, Світовий банк, ОЕСР, ЮНЕСКО, ІКАО та ін.

Міжнародна торгі-вельна палата, Спілка міжнарод-них ярмарків, Світова
нафтова організація та ін.

Світова конфеде-рація праці, Світова федерація профспілок, Червоний
хрест та ін.

Римський клуб, Парижський клуб,

Лондонський клуб та ін.

Римський клуб, Парижський клуб, Лондонський клуб, Світова рада кредитних
спілок та ін

Міжнародний кооперативний альянс, Світова федерація асоціацій сприяння
ООН, Міжнародний кооперативний альянс, Міжнародна ліга боротьби з
недобросовісною конкуренцією та ін.

Складаються з:

Здійснення регулювання через міжнародні організації:

Центр інтересів

Міжнародні компанії

відділення

представництва

філії та дочірні компанії

спільне підприємство

асоційоване підприємство

Рис.2. Визначення місця міжнародних компаній як різновиду міжнародних
організацій у міжнародних економічних відносинах

мінімальне число країн, у яких розміщені виробничі потужності компанії

володіння не менш, ніж 25% «голосуючих» акцій у трьох чи більш країнах —
той мінімум пайової участі в закордонному акціонерному капіталі, що
забезпечував би фірмі контроль над економічною діяльністю закордонного
підприємства і представляв би прямі закордонні інвестиції

багатонаціональний склад персоналу компаній, склад її вищого керівництва

кількість країн, у яких діє компанія (відповідно до різних підходів
мінімум складає від 2 до 6 країн)

мінімум частки іноземних операцій у доходах чи продажах фірми (як
правило, 25%)

єдина система прийняття рішень, проведення погодженої політики і
втілення загальної стратегії через один і більше керівних центри

Міжнародна компанія

Похожие записи