“ ЗАПЛІДНЕННЯ ”

Заплідненням називають процес з’єднання (злиття) зрілої чоловічої
(сперматозоїда) і жіночої (гамета) статевих клітин, в результаті якого
утворюється одна клітина (зигота, яйце), що є початком нового організму.

Процес дозрівання яйцевої клітини (стор. 28) і сперматозоїда складний,
він завершується редукційним поділом, в результаті якого кількість
хромосом у ядрах обох клітин зменшується вдвоє. Ядро нової клітини, що
утворилася в результаті запліднення, має повне число хромосом (46).

Сперматогенез відбувається в покручених сім’яних канальцях чоловічої
гонади — сім’янику. Стінка сім’яного канальця складається з тонкої
сполучнотканинної основи і внутрішнього спермогенного шару, утвореного
сертолієвим синцитієм і розміщеними в його петлях чоловічими статевими
клітинами на різних стадіях розвитку.

Процес сперматогенезу складний, він завершується в період статевої
зрілості утворенням сперматозоїдів — зрілих чоловічих статевих клітин,
здатних до запліднення. Повному дозріванню передує дворазовий (швидко
настаючий один за одним) поділ, в результаті якого в ядрі статевої
клітини залишається половина хромосом (23 замість 46).

Зрілий сперматозоїд людини має довжину до 50—60 ц, і складається з
голівки, шийки І хвостика .

Голівка овальна, трохи сплющена з боків, містить найістотнішу частину
сперматозоїда — ядро, оточене тонким шаром протоплазми. Шийка
складається з протоплазми, містить видозмінену центросому, яка сприяє
процесові поділу заплідненого яйця. Хвостик складається з протоплазми,
він призначений для активного пересування сперматозоїда в рідкому
середовищі. В результаті коливальних рухів хвостика сперматозоїд може
самостійно рухатись голівкою вперед, з швидкістю 2— З мм за хвилину.

Сперматозоїди мають властивість рухатись проти течії рідини. Із піхви
вони переміщуються в матку і з неї в маткові труби, хоч рідина (секрет)
в статевих шляхах тече в протилежному напрямі. Здатності рухатись
сперматозоїди набувають після того, як потрапляють у секрет сім’яних
пухирців і передміхурової залози. Суміш сперматозоїдів з секретом
сім’яних пухирців, передміхурової і куперової залоз називається сім’яною
рідиною, або спермою (ейякулят).

Сперма — це студениста маса білуватого кольору, лужної реакції, має
специфічний запах.

Під час статевих зносин у піхву випорскується 3—5 мл сперми, в якій
міститься 200—500 млн. сперматозоїдів. Сперма потрапляє головним чином у
заднє склепіння піхви, куди обернена піхвова частина шийки матки.
Зовнішній отвір каналу шийки матки стикається з спермою, скупченою в
задньому склепінні, що сприяє прониканню сперматозоїдів у матку.

При статевому збудженні мускулатура матки скорочується, зовнішній зів
шийки трохи відкривається, слизова пробка виступає з шийки і
обволікається спермою, що потрапила в заднє склепіння. Після статевих
зносин слизова пробка з сперматозоїдами втягується в шийку матки назад.
Але головною умовою проникання сперматозоїдів у матку є здатність їх
самостійно рухатись. Вони переміщуються з піхви, що має кисле
середовище, в шийку матки. Під дією кислого середовища піхви частина
сперматозоїдів гине або втрачає життєздатність, частина проникає в
просвіт матки і труб. Лужне середовище в шийці і тілі матки —
найсприятливіше для життєдіяльності сперматозоїдів. У лужному середовищі
матки і маткових труб сперматозоїди зберігають здатність рухатись
протягом кількох днів (3— 4 дні). Проте здатність до запліднення після
проникання в матку і труби сперматозоїди зберігають не більше 2 днів.
Сперматозоїди, які проникли через труби в черевну порожнину, гинуть
протягом доби.

Сперматозоїди, які самостійно рухаються, через ‘/2—1 год досягають
порожнини матки, через 11/2—2 год/ потрапляють у маткові труби, де вони
зустрічаються з яйцеклітиною.

Процес розвитку яйцеклітин пов’язаний з ростом і розвитком первинних
фолікулів, розміщених у корковому шарі яєчника. Первинний
(примордіальний) фолікул складається з незрілої яйцеклітини, оточеної
шаром епітеліальних клітин (епітелій фолікула) і сполучною тканиною.

У першу (фолікулярну) фазу менструального циклу починається ріст одного
або кількох первинних фолікулів, але стадії повного дозрівання досягає
звичайно один фолікул; інші зазнають регресу. Процес дозрівання фолікула
при 28-денному менструальному циклі вкладається в 14 днів (при
21-денному — в 10—11 днів).

Яйцеклітини самостійно рухатись не можуть. Зріла яйцеклітина, оточена
прозорою оболонкою. променистим вінцем, потрапляє з фолікула, який
лопнув, у черевну порожнину.

Потраплянню яйцеклітини в трубу сприяють присисні перистальтичні рухи
труби та її бахромок, миготіння війок епітелію труби, що створює течію
рідини від лійки до маткового кінця труби.

На думку К. К. Скробанського, потраплянню яйцеклітини в трубу сприяє
рефлекторне скорочення черевного преса, що відбувається під час
овуляції.

Запліднення звичайно відбувається в ампулярній частині маткової труби.

До яйцеклітини, що потрапила в ампулярний кінець труби, йде багато
мільйонів сперматозоїдів. На поверхні яйцеклітини назустріч
сперматозоїдам утворюється сприймальний горбик. Прониканню багатьох
сперматозоїдів у протоплазму яйцеклітини перешкоджають клітини
променистого вінця і прозора оболонка. Сперматозоїди, які вкривають
поверхню яйцеклітини, виділяють ферменти (гіалуронідазу, муциназу), які
сприяють збільшенню проникності променистого вінця і прозорої оболонки
та прониканню в яйцеклітину кількох чоловічих статевих клітин.

Із кількох сперматозоїдів, що проникли в яйцеклітину, тільки один бере
участь у заплідненні; ядро цього сперматозоїда просувається назустріч
ядру яйцеклітини і зливається з ним. Злиття статевих клітин є не простим
додаванням, а взаємною асиміляцією ядерного матеріалу статевих клітин, в
результаті якої утворюється єдине ядро зиготи. При цьому батьківська
спадковість, привнесена голівкою (ядром) сперматозоїда, об’єднується з
материнською спадковістю (і ядерною, і цитоплазматичною). Зигота, що має
подвійну спадковість, набуває властивості активного розмноження і
диференціювання, у ній відбувається різке посилення обміну речовин, яке
визначає її здатність до швидкого розвитку. Усі сперматозоїди, що не
потрапили в яйцеклітину, гинуть, розпадаються і всмоктуються слизовою
оболонкою труб.

З моменту запліднення починається вагітність.

Похожие записи