Реферат на тему:

Вплив кислотних опадів на плодові культури

Кислотні опади (КО) — результат забруднення повітря кислими газами, що
утворюються при спаленні палива, роботі промислових підприємств та
автотранспорту. Найбільш сильне забруднення повітря цими газами
виявляється у індустріальних центрах і промислових зонах, але полютанти
здатні переноситися на великі відстані від джерела викиду (Galloway et
al., 1987; Emberson et. al., 2001; Kang, 2004; Streets at al., 2000 та
інші). У зв’язку з цим, КО нерідко фіксують навіть у
сільськогосподарських районах південної Європи, Африки та Азії (Lacaux
et al., 1992; Serengil, 2002). Плодові рослини є чутливими до
забруднення повітря оксидами (Fogl, 1978; Huderian 1969), але вплив на
них саме кислотних опадів вивчено недостатньо. В основному вивчення
торкалося яблуні, винограду та цитрусових (Rinallo et al., 1993;
Forsline et al., 1983; Proctor, 1983). Реакція кісточкових фруктових
дерев до КО, які займають значні площі на півдні Європи, особливо
представників роду Prunus, практично не вивчена. Відомо тільки, що вони
більш чутливі до забруднення атмосфери кислими газами, ніж насіннячкові
плодові культури (Hasebe, 1987; Poniedzialek, Nosal, 1985).

У зв’язку з цим, метою наших досліджень було вивчити вплив кислотного
дощу різного хімічного складу на деякі види та сорти плодових дерев роду
Prunus (персик, абрикоса, алича та слива) для встановлення зовнішніх
симптомів впливу, змін росту, життєздатності пилку, зав’язування плодів,
їх біохімічного складу, а також відносної стійкості видів і сортів (в
межах одного виду).

Методи і об’єкти досліджень

В зв’язку з тим, що КО в природі – явище епізодичне і випадкове,
поставлені задачі ми вирішували в багаторічних польових дослідах зі
штучним кислотним дощем (ШКД) у Степовому відділенні Нікітського
ботанічного саду.

Об’єктами досліджень були молоді та плодоносні дерева персика, абрикоси,
аличі та сливи. Для кожної культури підбирали два сорти раннього та
пізнього (середнього) строків достигання. Для персика це були: «Фаворіта
Морєтіні» (ранній) і «Докторський» (середній), прищеплені на мигдалю;
для абрикоси: «Пріусадєбний» (ранній) та «Кримський Амур» (пізній) на
абрикосі; для аличі: «Субхі Рання» (ранній) та «Обільная» (середній) на
аличі; для сливи: «Гілбєрт» (ранній) та «Стенлєй» (пізній) на сливі.

Загальний стан рослини, листя та характер уражень на них оцінювали через
3-4 дні після кожної обробки ШКД. Площу листового покриття і пошкоджень
від ШКД вимірювали планіметром у пробі з 100 листків на варіант після
закінчення активного росту пагонів у серпні. Ріст рослин визначали
промірюванням всіх однорічних пагонів наприкінці вегетації.

Зав’язування плодів визначали урахуванням відсотка зав’язів від числа
всіх квіток на молодих деревах і на трьох модельних гілках з різних
сторін плодоносних дерев. Біохімічний склад плодів визначали за
методикою держсортовипробування (1970).

Варіантами дослідів були рівні ШКД, які становили 2, 3, 4 і 5 одиниці,
тому що це є найбільший розмах коливань природних опадів (Jacobson,
1980; Semerdjieva Z., 1993; Tokuchi, Iwatsubo, 1992; Wilson et. al,
1988). рН розчину задавали додаванням сірчаної та азотної кислот до
дистильованої води. Контроль – дистильована вода з рН?6. Дерева
обприскували протягом трьох годин один раз на місяць в цілому протягом
п’яти місяців вегетації з моменту повного цвітіння до початку листопаду.
ШКД створювали за допомогою форсунки на висоті 1,8 м над землею в центрі
дерева або модельної гілки. Розмір крапель в середньому 0,5 мм,
інтенсивність дощу 2 мм за одне обприскування.

Життєздатність пилку (ЖП) визначали в лабораторному досліді на штучному
середовищі, яке виготовлялося з розчинами кислот того ж хімічного складу
і величини рН, що і у ШКД методом Транковського модифікованого В.П.
Безсоновою та І.І. Лиженко (1990).

Відносну стійкість сортів плодових порід визначали по зміні загальної
редукуючої активності (ЗРА) тканини при стресі в порівнянні з
оптимальними умовами. ЗРА вимірювали за методикою Пета в модифікації
Прокошена (1990).

Результати досліджень

1. Ураження квіток.

Вплив ШКД на плодові рослини під час цвітіння не викликав видимих
пошкоджень пелюсток персика при всіх рівнях рН у обох досліджуваних
сортів. У сорта «Фаворіта Морєтіні» ШКД сульфатного складу з рН=2 і 3
пошкоджував маточки. Загинуло 67 і 52 % маточок відповідно внаслідок
висушування кислотою. У абрикоси сорту «Пріусадєбний» при обробці ШКД
сульфатного складу з рН=2 з’являлися бурі плями на пелюстках більшості
квіток та їх прив’ялість. Окремі бурі плями і точкові ураження
відмічалися при рН 3 і 4.

У аличі обох сортів обробка квіток ШКД з рН=2 призводила до появи бурих
дрібних плям на пелюстках, спостерігалося їх скручування, підсихання
(«Субхі Рання»), а також червонуватий відтінок пелюсток з їх прив’ялістю
(«Обільная»). При цьому відмічалося ураження маточок у цього сорту. Вони
ставали бурими, після чого чорніли та обламувались. У сорту «Субхі
Рання» при цій величині рН ШКД пестики та тичинки не змінювались. При
інших величинах рН змін у стані квіток аличі також не відмічено. У обох
сортів сливи не знайдено уражень пелюсток при всіх значеннях рН ШКД.

2. Стан листового аппарату.

Обприскування дерев впливало перш за все на листовий апарат. Ураження на
листках повністю проявлялися через 3-5 днів після дії кислоти і мали
вигляд плям та крапок від 1 до 5 мм в діаметрі. У персика вони були
кольору слонової кістки з червонувато-бурим краєм. У абрикоси – бурі з
темно-бурим краєм і плями некротизованої тканини діаметром 0,5-10 мм.

У аличі плями були червоно-бурими з бурим краєм. У всіх порід плями
некротизованої тканини з часом випадали з утворенням дірок і рваного
краю листка. Більшою мірою ураженню підлягали старі (нижні) листки, які
незабаром жовтіли та опадали. Склад ШКД не впливав на характер уражень,
мінялася лише їхня інтенсивність.

У персика видимі пошкодження листків ШКД сульфатного складу
спостерігалися у обох сортів тільки при рН 3 і 2. При рН=3 площа їх була
незначною. При рН=2 вони займали біля 2 % площі листового покриття у
обох сортів, причому у «Фаворіта Морєтіні» листя було вражено сильніше
(табл. 1).

Таблиця 1. Площа пошкоджень на листовому покритті у плодових культур в
умовах ШКД сульфатного складу,

(1997-2000 роки).

Варіант Персик** Абрикоса***

«Фаворита Морєтіні» «Докторський» «Пріусадєбний» «Кримський Амур»

Пошкодження, % від площі Пошкодження, % від площі

Контроль 0 0 0 0

рН=3 1.35 0.13 1.68 0

рН=2 1.89 1.66 5.91 4.62

* різниця з контролем вірогідна на 95 % рівні;

** середнє за 3 роки (1997-2000);

*** дані за 2003 рік.

ШКД сульфатного складу з рН=3 викликав ураження листя абрикоси тільки у
сорту «Пріусадєбний». При рН=2 площа, зайнята некротичними плямами, у
сорту «Пріусадєбний» була більше, ніж у сорту «Кримський Амур» (табл.
1). ШКД нітратного складу виявив дещо слабший вплив на листя персика.
Площа, зайнята ураженнями, була в 1,2-1,7 рази нижча, ніж при
сульфатному складі дощу (Klymenko М.І., Klymenko O.E., 2003).

У аличі ураження тканин листа відмічені тільки при рН=2 у сорту
«Обільная», які займали 1-2 % площі листового покриття. У «Субхі
Pанньої» при цій величині рН ШКД плями та точкові ураження на листі не
з’являлися, але нижні та середні листки набували жовтуватого відтінку,
виглядали старими, такими, що дещо втратили колір. На листях сливи
«Стенлєй» зовнішніх ознак ураження ШКД не виявлено.

Площа листового покриття при рН=3 практично не відрізнялася від
контрольної у персика і абрикоси, при рН=2 знижувалася суттєво у всіх
сортів цих двох культур на 6-7 % у персика і на 13-16 % у абрикоси (рис.
1).

Рис. 1. Зміна площі листкового покриття персика в умовах ШКД сульфатного
(A), та нітратного (Б) складу

різного рівня рН, 2001 р.

Враховуючи те, що плями відмерлої тканини на листі, які викликані ШКД з
рН=2, займали від 2 до 6 % площі, а сама ця площа зменшувалася на 6-16
%, то в цілому її активна фотосинзуюча поверхня зменшилася у персика на
8-9, а у абрикоси на 8-18 % від контролю (табл. 1)

3. Ріст пагонів.

Ураження листового апарату вплинуло на інтенсивність синтетичних
процесів в організмі і призвело до пригнічення росту пагонів. У сорту
«Фаворіта Морєтіні» ШКД сульфатного складу з рН 2 і 3 викликав зниження
довжини однолітнього приросту пагонів на 3,8 (суттєво) і 0,7 м
відповідно. ШКД з рН=5 стимулював їх зріст (рис. 2). ШКД нітратного
складу також викликав зниження довжини однорічного приросту пагонів
цього сорту при всіх значеннях рН, більшою мірою при рН=2. У сорту
«Докторський» відмічено лише незначне зменшення цього показника при всіх
величинах рН сульфатного дощу. При нітратному його складі відбулася
значна стимуляція росту пагонів сорту «Докторський» при рН 4 и 5 і
пригнічення його при рН 2 и 3 (рис. 2).

Рис. 2. Довжина однорічного приросту пагонів персика при ШКД сульфатного
H2SO4 (A), та нітратного HNO3 (Б) складу.

Зміна загальної довжини однолітнього приросту у персика відбувалася при
одночасному зменшенні кількості пагонів. При цьому довжина одного пагона
могла як збільшуватися («Кримський Амур» при всіх рН, «Субхі Рання» при
рН=3), так і зменшуватися, особливо при рН=2 у всіх сортів крім
«Кримського Амура» (табл. 2). ШКД сульфатного складу мало впливав на
загальну довжину пагонів на модельній гілці у сорту «Субхі Рання», у
сорта «Обільная» знижував цей показник при всіх значеннях рН, але
несуттєво (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив ШКД сульфатного складу на ріст пагонів

абрикоси та аличі, 2004 р.

Сорт Варіант Загальна довжина однорічного приросту пагонів на модельній
гілці, см Число пагонів, шт. Середня довжина пагона, см

«Пріусадєбний» Контроль 401±66 59±8 7.6±0,2

рН=4 368±41 55±0 6.9±0,5

рН=2 346±10 58±14 5.8±0,2*

«Кримський Амур» Контроль 297±75 58±4 5.1±1,0

рН=4 290±6 68±17 5.3±0,8

рН=3 272±96 49±4 5.6±0,4

рН=2 205±35 39±7* 5.3±0,5

«Субхі Рання» Контроль 291±61 53±8 6.2±0,6

рН=4 260±34 42±2 6.2±1,1

рН=3 260±38 36±1 7.2±1,2

рН=2 263±79 48±8 5.0±0,5

«Обільная» Контроль 621±30 37±2 17.6±0,8

рН=4 564±16 35±9 16.9±2,1

рН=3 545±7 46±5 13.7±0,2*

рН=2 539±6 39±3 11.8±0,4*

*- різниця с контролем достовірна на 95 % рівні

4. Життєздатність пилку (ЖП) плодових культур

в умовах ШКД.

Безумовно, кислотний дощ, що пройшов у період цвітіння плодових культур,
здатен нанести значну шкоду врожаю. Дослідження ЖП в умовах ШКД показало
зниження цього показника у персика та абрикоси при будь-якому рН
незалежно від складу дощу.

Найбільше зниження цього показника відмічено при рН=2 ШКД сульфатного
складу — до 4 -20 % від оптимального, а у ранніх сортів при рН=3 на
40-60 % від контролю. Пилок аличі і сливи виявився більш стійким до ШКД.
Кислотне середовище здатне було навіть підвищувати ЖП («Обільная» при рН
3 и 4). При рН=2 залишалося 20-30 % життєздатного пилку. ШКД нітратного
складу слабкіше впливав на ЖП у всіх вивчених сортів у порівнянні з
сульфатним крім абрикоси «Кримський Амур» (при рН=3) і аличі «Обільная».
При рН 4 и 3, ЖП була нижчою, ніж при сульфатному складі дощу (рис. 3).

Рис. 3. Життєздатність пилку плодових рослин в умовах ШКД сульфатного
(H2SO4) та нітратного (HNO3) складу,

2000-2002 роки.

5. Показники плодоношення плодових культур при ШКД.

Кількість квіток мало змінювалась при ШКД сульфатного складу у всіх
вивчених рослин. Процент зав’язів від кількості квіток в контролі у
персика «Фаворіта Морєтіні» був достатньо високим і незначно знижувався
при рН від 5 до 3. Тільки при рН=2 кількість зав’язів скоротилася на 37
% від контролю (табл. 3). У інших вивчених видів цей показник в контролі
був невеликий. У абрикоси сорту «Пріусадєбний» вже при рН=4 процент
зав’язі знизився більш ніж удвічі, а у аличі «Обільна» збільшився при
цій величині рН і при рН=3 на 9 і 4 % відповідно. При рН=2 спостерігався
найбільш низький відсоток зав’язів але у аличі «Обільна» він залишався
ще достатньо високим (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив ШКД сульфатного складу на зав’язування плодів у
плодових рослин, 1997-2000 роки.

Показники Контроль (рН?6) рН=5 рН=4 рН=3 рН=2

Персик «Фаворіта Морєтіні»

Кількість квіток, шт. 78 70 68 71 56

% зав’язів від кількості квіток 86 72 79 72 63

% плодів від кількості квіток 36.3 26.8 29.2 13.4 13.5

Абрикоса сорту «Пріусадєбний»

Кількість квіток, шт. 118 — 179 203 121

% зав’язів від кількості квіток 22.8 — 11.2 9.4 6.7*

% плодів від кількості квіток 22.6 — 10.1 9.2 5.9*

Абрикоса сорту «Кримський Амур»

Кількість квіток, шт. 169 — 156 166 144

% зав’язів від кількості квіток 19.8 — 13.9 12.4 8.8**

% плодів від кількості квіток 15.3 — 9.7* 8.3 5.1**

Алича «Обільная»

Кількість квіток, шт. 89 — 106 99 114

% зав’язів від кількості квіток 23.6 — 32.8 27.4 18.2

% плодів від кількості квіток 4.8 — 4.6 6.2 1.2

*- різниця з контролем вірогідна на 95 % рівні;

** — різниця з контролем вірогідна на 99 % рівні.

Відсоток плодів, що зав’язалися, від числа квіток в контролі був
найбільш значним у персика, а найнижчим — у аличі, що може бути
викликано незадовільною агротехнікою на ділянці аличі. Під впливом ШКД з
рН=4 ця величина знизилася відносно контролю суттєво (більш ніж вдвічі)
тільки у абрикоси. При рН 3 і 2 у персика вона була майже втричі нижча
за контрольну. При цьому врожай плодів з дерева знизився на 40-60 %. При
цьому ШКД нітратного складу знизив урожай плодів персика при рН 5 і 2 на
9-42 % залежно від сорту, а при рН 3 і 4 збільшував його на 2-11 %
(Klymenko, Klymenko, 2000).

:

< ”y?, ”y?? , ”y?, ”y?? , ”y?? , gdAe9?kdX ??9??? 7 7 7 7 був майже однаковим, а найбільш низьким у аличі «Обільная» (в 3-4 рази в порівнянні з контролем, табл. 3). ШКД з будь-яким рН не викликав зовнішніх симптомів ураження плодів фруктових рослин. 6. Біохімічний склад плодів. В результаті впливу ШКД на рослини персика в період від зав’язування до дозрівання плодів, їх біохімічний склад змінювався (табл. 4). Кількість цукрів незначно зростала, ймовірно, за рахунок частки моноцукрів в загальній їх сумі, особливо це помітно у сорту «Фаворіта Морєтіні» при нітратному складі дощу (рН=3), а у сорту «Докторський» - при сульфатному (рН=4). Концентрація аскорбінової кислоти (АК) знизилася в плодах обох сортів, найбільш різко у сорту «Фаворіта Морєтіні» при сульфатному дощі з рН=2 і у обох сортів - при нітратному. У сорту «Докторський» це зниження було майже пропорційне зменшенню рН ШКД нітратного складу (r=0,95). Титруєма кислотність при стресі змінювалася мало, але мала тенденцію до зростання, особливо суттєво вона збільшилася у сорту «Фаворіта Морєтіні» при рН 4 і 2 і у «Докторського» при рН=3 ШКД сульфатного складу. 7. Відносна стійкість сортів плодових культур до кислотного стресу. Здатність рослини протистояти стресу залежить від активності її антиоксидантної системи, до якої входять оксидоредуктази, глутатіон, аскорбінова кислота та ін. За ступенем зміни загальної редукуючої активності тканини (ЗРА) як суми речовин, що здатні до відновлення вільного йоду при взаємодії з КYO3 в кислому середовищі (це в основному відновлений глутатіон і аскорбінова кислота), ми визначили ступінь стійкості рослин до кислотного стресу, коли зовнішніх ушкоджень на листі ще не було (Klymenko, et. al., 2003). Більшість сортів знижувала цю величину при стресі в порівнянні з оптимальними умовами. Чим більшим було це зниження, тим слабше сорт протидіяв стресу. Таблиця 4. Біохімічний склад плодів персика в умовах ШКД, 1997-2000 роки. Сорт Варіант Цукор, % Аскорбінова кислота, мг/% Титруєма кислотність, % Моно Сума «Фаворіта Морєтіні» Контроль 3.8 8.5 11.1 0.58 H2SO4 рН=4 3.4 10.1 9.7 0.62 рН=3 3.8 10.4 10.3 0.50 рН=2 3.9 8.9 7.4 0.62 HNO3 рН=4 3.8 10.8 8.2 0.49 рН=3 5.4 12.2 8.2 0.52 рН=2 3.7 10.4 8.3 0.48 «Докторський» Контроль 2.1 9.5 11.9 0.52 H2SO4 рН=5 2.9 11.6 10.9 0.57 рН=4 3.9 13.8 10.7 0.53 рН=3 2.1 10.9 11.0 0.62 рН=2 2.8 9.5 10.1 0.56 HNO3 рН=5 1.8 6.4 9.8 0.56 рН=4 2.1 9.5 8.6 0.57 рН=3 2.0 9.5 7.8 0.60 рН=2 1.9 9.0 7.6 0.65 Ми позначили ступінь цього зниження як відношення: Паоа = ЗРА при стресі : ЗРА в оптимальних умовах х 100 і назвали цю величину показником антиоксидантної активності (Паоа). Чим вище цей показник, тим більш стійка, активніша антиоксидантна система організму. Ми розрахували такі показники для 25 сортів плодових культур і умовно розділили їх на 4 групи стійкості до кислотного стресу (КС). Ці групи є певною мірою умовними, тому що залежать від конкретного набору сортів. Якщо цей список буде розширюватися, то межі груп можуть коливатися, але показники активності для кожного сорту залишаться незмінними (абсолютними) (табл. 5). До групи чутливих до стресу увійшли сорти, Паоа яких не перевищувала 75. Це сорти персика і абрикоси раннього строку достигання. До другої, найбільш численної групи з Паоа від 76 до 100, увійшла приблизно однакова кількість сортів абрикоси і персика. В основному це сорти середнього строку достигання. Найбільш високі Паоа у сортів абрикоси сортів «Винослівий» і «Зард». До групи середньо стійких увійшли три сорти абрикоси і три сорти аличі, найбільш стійкими виявилися абрикоса «Еревані» і алича «Субхі Рання». Слива «Стенлєй» віднесена нами до групи стійких до ШКД. Цей сорт пізнього строку достигання, не виявив зовнішніх ознак пошкодження навіть при рН=2. Його антиоксидантна система виявилася адаптивною до стресу. Обговорення результатів Проведені дослідження дозволяють резюмувати, що пелюстки квіток персика виявилися найбільш стійкими до ШКД, абрикоси – найбільш чутливими. У обох сортів аличі пошкодження квіток визначені тільки при рН=2. У сливи пелюстки при будь-якому рН ШКД сульфатного складу залишалися неушкодженими. Це може бути певною мірою індикаційним показником для визначення забруднення повітря оксидами під час цвітіння плодових культур. Таблиця 5. Відносна стійкість сортів плодових культур до кислотного стресу. Порода Сорт Термін достигання* Паоа Група стійкості Персик «Нєбєсний Тіхоход» 3 декада липня 39 Чутливі «Фаворіта Морєтіні» 1 декада липня 62 -- “ -- «Пушистий Ранній» 2 декада липня 65 -- “ -- Абрикоса «Stark-Еarly-Оrange» -- “ -- 71 -- “ -- Персик «Ак-Шефталю» 2 декада вересня 76 Слабостійкі «Орєховий» 3 декада липня 84 -- “ -- Абрикоса «Кримський Мєдунєц» 2 декада липня 86 -- “ -- «Олімп» -- “ -- 86 -- “ -- Персик «Кандидатський» 1 декада серпня 88 -- “ -- «Докторський» -- “ -- 88 -- “ -- «Red Haven» 2 декада серпня 88 -- “ -- «Stanford» -- “ -- 88 -- “ -- «Остряковський білий» -- “ -- 91 -- “ -- Абрикоса «Табу» 2-3 декада липня 89 -- “ -- «Henderson» 2 декада липня 91 -- “ -- «Кримскій Амур» 3 декада липня 93 -- “ -- «Зард» -- “ -- 97 -- “ -- «Винослівий» 3 декада липня – 1 декада серпня 97 -- “ -- «Костінський» 2 декада липня 112 Середньостійкий Персик «Bebygold» 3 декада серпня 118 -- “ -- Абрикоса «Еревані» 1 декада липня 146 -- “ -- Алича «Обільная» 3 декада липня 138 -- “ -- «Дєсєртная» 2 декада серпня 140 -- “ -- «Субхі Рання» 3 декада червня -1 декада липня 146 -- “ -- Слива «Стенлєй» 1 декада вересня 150 Стійкий * - терміни достигання наведені для Степового відділення Нікітського ботанічного саду. Листовий апарат також ушкоджувався по різному у плодових культур, але в основному у всіх культур при рН=2 и 3. У персика ураження відмічено у обох сортів, причому у «Фаворіти Морєтіні» вони були більш значними, ніж у «Докторського», у абрикоси сорту «Пріусадєбний» проявилися уже при рН=3 і займали більшу площу на листовому покритті, ніж у «Кримського Амура» при рН=2. Це дає нам підставу стверджувати, що сорти більш раннього строку достигання у персика і абрикоси більш чутливі до стресу (Тарабрін, 1986). У аличі стійкішим до стресу виявився сорт «Субхі Рання» в порівнянні з пізніше достигаючим сортом «Обільная». Це проявилося в пошкодженні листя, зміні загальної довжини однорічного приросту і життєздатності пилку. Тут, мабуть, важливий механізм преадаптації, тому що ці сорти мають різне походження. Сорт «Субхі Рання» належить до типової аличі, що виділена з місцевої флори і, ймовірно, більш адаптована до місцевих умов, має більший потенціал пристосування, ніж гібридна алича «Обільная». Встановлено, що для абрикоси і персика при короткочасній дії КС пороговою буде величина рН=3, нижче якої у рослин пошкоджується листовий апарат (на 6-18 %), пригнічується ріст пагонів (на 30-90 см), проростання пилку (на 40-90 %), зав’язуваність плодів в 3-4 рази у порівнянні з оптимальними умовами існування. Змінюється біохімічний склад плодів: збільшується частка моноцукрів і титруєма кислотність, знижується концентрація АК. Для сливи і аличі сорту «Субхі Рання» таким порогом є величина рН=2. Більш високі величини рН при короткочасному впливі можуть навіть стимулювати ріст, ЖП і плодоношення більш стійких сортів персика и аличі. ШКД нітратного складу у більшості сортів приводив до менших негативних наслідків, а нерідко і стимулював деякі показники росту і плодоношення, ніж сульфатного при однаковій величині рН («Докторський», «Кримський Амур», «Обільная»). Відносна оцінка сортів за показником антиоксидантної активності тканини підтверджує ступінь їх стійкості, що визначався за показниками росту, зовнішнього стану і плодоношення. Так, до групи чутливих увійшли сорти раннього строку достигання персика й абрикоси, які є більш чутливими до ШКД, ніж, наприклад, слива і алича. Сорти персика і абрикоси середнього строку дозрівання увійшли до групи слабо стійких. Наприклад, сорти персика «Кандидатський» і «Докторський» селекції Нікітського ботанічного саду однакового строку достигання, належать до однієї гібридної сім’ї «Лауреат» і «Sunrise» та мають однаковий Паоа = 88. Встановлено, що сорти американського походження, або одержані з їхньою участю, в основному, мають високий показник стійкості до стресу («Red Haven» і «Stanford» по 88, «Bebygold» – 118, «Винослівий» - 97; «Костінський» - 112). Алича і слива мають найбільш високі показники антиоксидантної активності і віднесені нами до групи середньостійких і стійких. Єдиним виключенням із загальної закономірності є сорт абрикоси «Еревані» раннього строку достигання, що має Паоа = 146. За походженням він належить до групи ірано-кавказьких сортів (Костіна, 1954) і має високі смакові якості плодів. Можливо, його стійкість до КС обумовлена генетично. Слива «Стенлєй» виявилася найбільш відносно стійкою до кислотного стресу за нашими даними. Це не співпадає з точкою зору T. Pauly (1992) і W. Poniedzialek & K. Nosal (1985), які вважають сливу найбільш чутливою з вивчених ними рослин. Можливо, тут відіграє роль не тільки вид, але й сорт плодового дерева, так як різниця між сортами одного виду нерідко може відігравати більш суттєвішу роль, ніж між видами рослин (Reuter, Dassler, 1988). Висновки 1. Гострий короткочасний вплив кислотних опадів сульфатного та нітратного складу з рН=3 і нижче призводив до пошкодження квіток та листового апарату, пригнічення росту, зниження життєздатності пилку і як слідство зменшення врожаю плодів персика і абрикоси. 2. У аличі та сливи до таких змін призводив ШКД з рН=2. Значення рН=4 і вищі нерідко стимулювали ріст і збільшували урожай плодів. 3. ШКД нітратного складу був менш токсичним для плодових рослин ніж сульфатного. 4. Розроблено показник відносної стійкості плодових рослин до кислотного стресу (КС) на підставі загальної редукуючої активності тканини листка. По цьому показнику найбільш відносно стійкими до КС є сорти аличі, сливи та більшість сортів абрикоси. Персик та деякі сорти абрикоси є більш чутливими до КС, причому у цих порід сорти раннього строку достигання були більш чутливими до стресу ніж середнього чи пізнього за рідкісними виключеннями – «Ак-Шефталю», «Еревані», «Субхі Рання». 5. Найбільш стійкими до стресу виявилися сорти персика американської селекції, найбільш чутливими – середньо азійського походження. У абрикоси слабо стійкими були сорти китайської та середньоазійської груп. У всіх порід (особливо у абрикоси і аличі) гібридні сорти були більш стійкими до КС ніж типові чи місцеві. Література: 1. Бессонова В.П., Лыженко И.И. Влияние загрязнения окружающей среды на оплодотворение и физиологическое состояние пыльцы некоторых лесных растений // Ботанический журнал.- 1991, Т. 76.- № 3.- С. 422--426. 2. Горина В. Субхи ранняя // Помология: в 5 т./Под общ. ред. М.В. Андриенко.- Киев: урожай, 1977.- Т. 3.: Абрикос, персик, алыча .- С. 272--273. 3. Гунар И.И. Практикум по физиологии растений.- М.: Колос, 1990.- 168 с. 4. Костина К.Ф. Абрикос. - Ленинград: ВАСХНИЛ, 1954, 291 с. 5. Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур (Методы хим. Анализов сортов и гибридов).- М.: Колос, 1970.- Вып. 7.- 176 с. 6. Тарабрин В.П., Кондратюк Е.Н., Башкатов В.Г. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей.- К.: Наукова думка, 1988.- С. 216 с. 7. Emberson, L., Ashmore, M., Murrey, F., Kuylenstierna, J., Percy, K., Izuta, T., Zheng, Y., Shimizu, Y., Sheu, D., Liu, C., Agrawal, V., Wahid, A., Abdel-Latif, N., van Tienhoven, M., de Bauer, L. and Domingos, M. Impact of air pollutants on vegetation in developing countries //, Water, Air and Soil pollution, 2001.- V. 130, P. 107-118. 8. Fogl, P. The effect of air pollution on the fruit plants // Physiologie des obshgeholze, Akademie: Verlag Berlin, Germany, 1978, P. 400-406. 9. Forsline, P.L., Musselman, R. C., Dee, R.J. and Kender, W. J. Effect of acid rain on grapevines// American Journal of Enology Viticulture, 1983.- V. 34. P. 17-22. 10. Galloway, J.N., Zhao, D., Xinng, J. and Viknas, G.E. Acid rain: China, United states and remote area // Science, 1987.- V. 236, P. 1559-1562. 11. Hasebe, T., Ichikava, N., Yamagami,Y. and Kurocava, H. Visible injury to fruit trees due to sulfur dioxide fumigation// Bulletin Of Hokkaido Prefectural Agricaltural Experimental Station, 1987, V. 56, C. 9-17. 12. Huderian, R. Air Pollution (Ecological Saudis 22).- Berlin, Heidelberg, New York: Werlag, 1969. 13. Jacobson, J.S., Troiano, J.J., Helles, L.I. and Osmeloski J. Influence of sulfaye, nitrate and chloride in simulated acidic rain on radish plants // Journal of Environmental Quality, 1986.- V. 15, № 3, P. 301-304. 14. Kang, G.U., Collett, JR J.L., Shin, D-Y., Fujita, S.-I. and Kim, H.K. Comparison of the chemical composition of precipitation on the western and eastern coasts of Korea // Water, Air and Soil pollution, 2004, V. 151, Р. 11-34. Б 2 3 4 5 6 pH «Фаворіта Морєтіні» «Докторський» A 34 36 38 40 42 44 46 2 3 4 5 6 pH cm 2 pH (H2SO4) pH (HNO3) «Гілбєрт» H2SO4 0 20 40 60 80 100 120 140 2 3 4 pH % від контролю «Фаворіта Морєтіні» «Докторський» «Пріусадєбний» «Кримський Амур» «Субхі Рання» «Обільная» HNO3 2 3 4

Похожие записи