Реферат з біології

Видільна система

Утворені в процесі обміну речовин кінцеві продукти розпаду, що є
отруйними для організму, видаляються з нього через нирки, потові залози,
легені, кишечник.

Основна роль в їх виділенні належить спеціалізованим органам виділення —
ниркам, які виводять з організму 75% різних речовин: сечовину, сечову
кислоту, надлишок води й солей, чужорідні речовини, що потрапили в кров
(ліки та ін.). У результаті роботи нирок кров очищується й зберігає свій
постійний склад і фізико-хімічні властивості.

Нирки — парні органи, розташовані в черевній порожнині з обох боків
хребта. Права нирка лежить дещо нижче лівої. Вони мають бобоподібну
форму, увігнутий край їх звернений до хребта й має виїмку — ворота
нирок, де проходять кровоносні й лімфатичні судини, нерви й сечовід
(мал. 160). Нирки вкриті капсулою зі сполучної тканини. На розрізі нирки
виділяють два шари: темно-червоний зовнішній — кірковий, — в якому
розташовані ниркові тільця, і більш світлий внутрішній — мозковий, в
якому проходять ниркові канальці. Канальці утворюють піраміди, поділені
прошарками кіркової речовини. У звивистий каналець. Стінки його утворені
з одного шару епітеліальних клітин. Зробивши декілька вигинів і
утворивши петлю, каналець впадає в одну з трубочок, що проходять
усередині піраміди. Довжина одного нефрону 35— 50 мл. У кожній нирці їх
налічується близько 1 млн. Загальна довжина всіх канальців 70— 100 км, а
їх поверхня становить 6 м2.

Нирки мають велику кількість кровоносних судин. Дрібні гілочки ниркової
артерії (приносні судини) входять у капсулу й утворюють клубочок
артеріальних капілярів. З кожного клубочка виходять артеріальні судини
меншого діаметру (у порівнянні з тими, що приходять). Кожний з них
розгалужується й утворює капілярну сітку навколо канальців. З капілярів
цієї сітки формуються ниркові вени, що впадають у нижню порожнисту вену.

Таким чином, кровоносні судини, що розгалужуються в нирках, утворюють
капіляри двічі: спочатку клубочки, які лежать у капсулах, а потім —
сітки, що оплітають петлі ниркових канальців. Це має дуже важливе
значення при утворенні сечі.

УТВОРЕННЯ СЕЧІ

Через нирки, що становлять 1/200 маси нашого тіла, за 1 хвилину протікає
1200 мл крові, тобто близько 1/4 загальної її кількості, яка надходить
із серця в кровоносну систему за цей час. Уся кров організму людини
(близько 5 л) проходить через нирки кожні 4—5 хвилин, а за добу більше
300 разів.

Таким інтенсивним кровопостачанням нирок, що перевищує в багато разів
кровопостачання інших органів, забезпечуються умови для очищення крові
від речовин, які безперервно надходять до неї з клітин і підлягають
видаленню з організму разом із сечею.

За рахунок значної різниці тиску в клубочках (близько 70 мм рт. ст.) і в
порожнині капсули (близько 30 мм рт. ст.) відбувається фільтрація рідкої
частини крові з усіма розчиненими речовинами, за винятком великих
молекул білка й формених елементів крові, які не можуть пройти через
стінки капілярів і мембрану капсули. Аналіз цього фільтрату — первинної
сечі — виявив, що за складом речовин і за їх концентрацією вона є
безбілковою плазмою крові й містить мінеральні солі, глюкозу, гормони,
вітаміни, амінокислоти та інші сполуки, необхідні організму, поряд із
продуктами розпаду, що підлягають видаленню.

У нирках після фільтрації епітеліальними клітинами канальців
здійснюється процес зворотного всмоктування, при якому в кров
повертаються необхідні організму речовини, тобто очищена, «ідеальна»
плазма. Надлишки речовин (наприклад, глюкози, якщо її вміст у крові
перебільшує 150 мг.) і непотрібні організму продукти обміну видаляються
назовні в невеликому об’ємі вторинної (кінцевої) сечі. На добу через
нирки проходить до 1 500—1 700 л крові й утворюється 150—170 л первинної
сечі. З організму ж виводиться всього лише близько 1 — 1,5 л вторинної,
або кінцевої, сечі. У ній значно збільшується концентрація сечовини
(майже в 60— 70 разів). Жовтий колір сечі залежить від пігменту
уробіліну.

Нирки дуже чутливі до надмірно гострої їжі, яка містить багато
пряностей, і особливо до алкоголю, що викликає подразнення нефронів, а
це призводить до тяжкого розладу їх функцій. Руйнують нирковий епітелій
деякі отрути, які можуть потрапити в організм при небезпечному
поводженні з ними й порушенні правил зберігання отруйних речовин.
Порушення функцій нирок-при-зводить до отруєння організму отруйними
продуктами обміну речовин, яке може закінчитися смертю.

Найбільш розповсюджене захворювання нирок — нефрит (запалення різних
елементів нирки).

Пієлонефрит — інфекційне запалення сечовивідних протоків.

Цистит — запалення оболонки сечового міхура.

Уретрит — запалення сечоводу, яке викликається бактеріями
(стрептококами, кишковою паличкою).

Порушення обміну речовин в організмі може бути причиною відкладання
солей і утворення в нирках і сечовивідних шляхах каменів. Щоб попередити
ці захворювання, необхідно дотримуватись правил гігієни.

Похожие записи