Реферат на тему:

Тваринний світ Івано-Франківської області

Завдяки географічному положенню та специфіці природно-історичних умов
область відзначається своєрідною рідкісною фауною. Видова чисельність
фауни порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні
представлені 435 видами, ссавці — 74 видами, птахи — 260 видами.

У складі фауни є види мезофільних західних середньоєвропейських лісів:
олень благородний, козуля європейська, дикий кабан, черепаха болотяна,
вугор лісовий, поширені представники Середземномор’я: плямиста
саламандра, ропуха зелена, а також мешканці лісів Східної Європи та
Сибірської тайги — глухар, косач полонинський. Зустрічаються види
альпійської фауни — бурозубка альпійська, тритон карпатський.

В Івано-Франківській області проживає ряд видів фауни, які перебувають
під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види
фауни потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх
перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та
наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та
відтворення. Зокрема в області проживають такі представники
Червонокнижної фауни:

• Ссавці:

1. Бурозубка альпійська

2. Кутора мала

3. Підковоніс малий

4. Підковоніс великий

5. Широковух звичайний

6. Широковух європейський

7. Норка європейська

8. Борсук звичайний

9. Видра річкова

10. Кіт лісовий

11. Рись

12. Зубр

• Птахи:

1. Лелека чорний

2. Змієїд

3. Беркут

4. Глухар

5. Завирушка альпійська

• Земноводні:

1. Тритон карпатський

2. Тритон гірський»

3. Жаба прудка

4. Саламандра плямиста

• Плазуни:

1. Полоз лісовий

2. Мідянка

• Комахи:

1. Вусач альпійський

• Риби:

1. Харіус європейський (Лімниця)

2. Веризуб (Дністер)

3. Чоп великий (Дністер)

4. Чоп малий (Прут, притоки) Таблиця 7.37. Динаміка чисельності
облікованих Червонокнижних видів тварин області, особин

Зубр Рись Кіт лісовий Видра річкова Борсук звичайний

1995 1999 1995 1999 1995 1999 1995 1999 1995 1999

18 4 121 89 4 15 127 128 247 404

За останні 5 років чисельність рисі зменшилась на 26%, кота лісового
збільшилось на 11 особин, видри річкової практично не зменшилось, а
чисельність борсука збільшилась майже у 2 рази.

Ліси Карпат населяють такі цінні мисливські види як: ведмідь бурий,
олень благородний, козуля європейська, кабан, рись, видра, борсук,
куниця лісова, лисиця, вовк, заєць, білка (табл. 7.38).

На початку століття Галичина по праву вважалась одним з найпрестижніших
мисливських угідь Європи. Мисливці з Німеччини, Австрії, Англії, Індії,
Угорщини, Чехословаччини та Польщі привозили з Галичини трофеї, що
займали призові місця на міжнародних виставках. Полювання проводилось в
основному на благородного оленя, карпатський підвид якого значно
крупніший, як по вазі, так і за трофеєм-рогами. В районі Лопушної (тепер
це угіддя ДЛГ «Осмолода») у 1904 р. здобули

Таблиця 7.38. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин,
голів

Вид звіра 1995р. 1996р. 1997р. 1998 р: 1999р.

лось 39 28 5 10 7

олень 1994 1761 1597 1501 1469

козуля 5005 3683 3435 3206 3286

кабан 1714 1398 1349 1347 1375

заєць 34961 33800 32049 30902 35849

ведмідь 144 136 125 114 115

вовк 1.16 113 130 146 129

лисиця 1881 1980 2148 2736 2749

ведмедя-велетня вагою понад 400 кг. Популярним було полювання на козулю,
глухаря. Окремо слід сказати про світовий рекорд-трофей вепра: до другої
світової війни у Бескидах (район Вигоди) був упольований кабан з іклами
довжиною 32 см — фотографія цього трофея занесена у всі світові
каталоги. У 1992 р. на території області вбили 72-кілограмового вовка.

Сьогодні одним з видів використання тваринного світу є мисливство, яке
здійснюється шляхом промислового та спортивного полювання на мисливських
звірів та птахів. Загальна площа мисливських угідь, закріплених за 29-ти
користувачами, становить — 998,5 тис. га, з яких: 494,0 тис. га — за
держлісгоспами; 434,5 тис. га — за обласною організацією УТМР; 9,6 тис.
га — за ТзОВ «Косемечара»; 22,6 тис. га — за ТМР «Княжа фауна»; 13,6
тис. га — за ТМР «Бурштинське»; 0,5 тис. га — за рибгоспом «Тисмениця».
Порівняно з 1997р. у 1999р. загальна площа мисливських угідь області
знизилась з 998,5 тис. га до 974,8 тис. га за рахунок уточнення площ
мисливських угідь, а також за рахунок відмови МРВП облради УТМР у
Верховинському районі від 30,7 тис. га полонин. В області функціонує
мережа заповідних об’єктів загальною площею 186,5 тис. га. Внаслідок
заборони або обмеження полювання тут проходить процес відтворення
звірів.

Як свідчить динаміка чисельності та використання тваринного світу, за
останні роки навіть при мінімальних обсягах використання поголів’я
копитних (в межах одного-двох відсотків від загальної чисельності стада)
кількість мисливських тварин не збільшилась, а значно впала.

Викликає турботу стан популяції оленя-благородного — ендеміка Карпат.
Чисельність його в області відносно низька і коливається протягом
останніх 5 років в межах 3-4 голови на 1000 га мисливських угідь,
причому вона знизилась за 1995-1999 роки з 1994 до 1469 голів (на 26%),
козуль з 5005 до 3286 особин (на 34%), кабана з 1714 до 1375 голів (на
20%). Слід відмітити, що за цей же період чисельність хижаків
збільшилась. Вовків відповідно з 116 до 129 голів (на 11%), а лисиць
різко збільшилась від 1881 до 2749 (на 46%), хоча боротьба з ними стала
в області інтенсивнішою. У 1999 р. вовків відстріляно порівняно з 1995
р. на 15 особин більше, відповідно лисиць на 503 особини. Лось на
території області майже зник (залишилося 7 особин).

Чисельність основних мисливських видів тварин в області нижча від
оптимальної на 30-40 відсотків, тому ситуацію, яка склалася в тваринному
світі області можна вважати напруженою. Низька щільність поголів’я
мисливської фауни обумовлена загибеллю тварин від браконьєрства, хижаків
і хвороб, погіршенням умов існування.

Іхтіофауна рік області представлена такими видами риб: рибець, підуст,
сом, судак, харіус, марена-вусач, лящ, короп, сазан, жерех, головень,
щука, карась, в’юн, лин та ін.

До найбільших річок гірської частини належать: Прут з притоками, Чорний
Черемош, Білий Черемош, Рибниця, Пістинька, верхів’я рік Лімниці, Свічі,
Чечви, Дуба та ін. В них поширені в’юн, бичок, карась, плітка, головень,
окунь, зустрічаються лосось, умбра, радужна та струмкова форель.

У рівнинній зоні в річках Дністер, Бистриця Надвірнянська, Бистриця
Солотвинська, Лімниця, Ворона, Гнила Липа, поширені рибець, підуст, сом,
судак, харіус, марена-вусач, головень, короп, сазан.

В області є три водосховища: Бурштинське, Чечвинське, Княгиницьке, у
яких вирощується риба.

Ставкове господарство налічує 620 ставків, загальною площею водного
дзеркала 2373 та, з них у віданні сільськогосподарських підприємств —
473, площею 962,8 га, рибокомбінату — 117, площею 1313 га і інших
господарств і підприємств — 30, площею 97,2 га.

Загальний ліміт на промисловий вилов риби (табл. 6.36) в р. Дністер в
1999р. становив 26,8 т, з них кооперативу «Дністер» м. Галич виділена
квота — 0,68 т; облрибкомбінату «Хотимир» — 4,24 т; всього 17,6 т,
резерв становив 9,2 т.

Таблиця 7.39. Динаміка вилову риби

Вилов риби, т 1995р. 1999р. 1997р. 1998р. 1999р.

87,88 50,89 35,4 16,2 16,2

У 1999 р. в природних водоймах було виловлено згідно квот:

— облрибкомбінатом — 0,370 тонн;

— ДМТ «Хотимир»- 0,059 т.;

— всього по області — 0,429 т.

Доведений ліміт по області реалізований менше ніж на два відсотки.
Промисловий вилов риби на Бурштинському водосховищі (табл. 7.40) площею
1280 га здійснює рибгосп «Галицький» (у березні 1998 р. передане
облрибкомбінату під СТРГ — спеціальне товарне рибне господарство).

За останні роки відбувся спад вилову товарної риби у Бурштинському
водосховищі. Так у 1995 р. було виловлено 87,8 тонн риби, у 1999 р. —
15,8 тонн, тобто вилов товарної риби зменшився в 5,5 рази.

Таблиця 7.40. Динаміка вилову основних промислових видів риб за
1995-1999 роки на Бурштинському водосховищі

Вилов

риби, т 1995р. 1996р. 1997р. 1998р. 1999р.

87,88 50,89 35,4 16,2 15,8

Таблиця 7.41. Зариблення природних водойм та Бурштинського водосховища,
млн. штук

Роки Природні водойми Облрибкомбінат Управління лісового господарства
УТМР

Бурштинське СТРГ Природні водойми

1995 0,51 0,55 0,07 0,06 —

1996 1,81 — — 0,1 —

1997 0,58 0,09 — 0,1 —

1998 0,250 0,274 0,08 — 0,155

1999 0,258 0,182 — — —

1.8. Тваринний світ

Різноманіття тваринного світу тісно пов’язане з умовами клімату й
рослинним покривом, з рельєфом, наявністю води та іншими компонентами
екосистем. Кожному типу місцевості відповідає характерна фауна. До
складу фауни хребетних Івано-Франківщини належить 328 видів, зокрема, 49
риб, 15 земноводних, 11 плазунів, 287 птахів, 66 ссавців.

У басейні Дністра й Пруту водяться різноманітні види риб: українська
мінога, стерлядь, форель струмкова, форель райдужна, щука, плітка,
веризуб, вівсянка, краснопірка, лин, марена, судак, окунь, бички,
карась, в’юн, сом, йорж, короп, гловень, верховодка, рибець, миньок,
носар.

Швидка течія, кам’янисте, рідке мулисте дно, бідність планктону й слабо
розвинена рослинність визначили склад іхтіофауни. Тут поширені
ріофільні, всеїдні види, що відкладають ікру на кам’янистий або
голено-піщаний субстрат. На рослинність відкладають ікру близько 20%
видів риб.

Представники батрахофауни (земноводні) належать до двох рядів: хвостаті
та безхвості. Вертикальне поширення амфібій у Карпатах майже не виявляє
екологічної прив’язаності до рослинної наявності. Земноводні трапляються
від передгір’я до субальпійських лук полонин, заходять на рівнину. До
рівнинних видів належать тритон гребенястий, червоночерева кумка,
звичайна часниця, звийна квакша, ставкова жаба, очеретяна ропуха. Для
земноводних типові палеарктичні (звичайний і гребенястий тритон,
гостроморда, озерна й ставкова жаба), середземноморські (альпійський
тритон, плямиста саламандра, звичайна квакша), західноєвропейські
(жовточервона кумка, звичайна квасниця, звичайна і очеретяна ропуха,
прудка жаба) види.

Герпетофауна характеризується значно меншою кількістю видів. Вертикальне
поширення рептилій приблизно таке, як і в амфібій: 50% видів мають
широкий діапазон вертикального поширення, а болотяна й грецька черепахи,
зелена ящірка екологічно пов’язані з рівнинним ландшафтом.

Серед ящірок найпоширеніша вертінниця ламка, ящірка прудка та ящірка
живородна. Зі змій на території області поширені вуж звичайний, лісовий
полоз, мідянка, гадюка звичайна.

Птахи Прикарпаття відзначаються видовим багатством та численністю.
Гірські пасма Карпат служать південно-західною границею поширення
багатьох видів і підвидів птахів. На поширення та розселення окремих
видів птахів помітно впливає господарська діяльність. Скота та
флан-білохвіст перестали гніздиться на території області. Скоротилась
чисельність кібчика, яструба великого, шуліки рудого. Значно порідшали
колонії сірих чапель, а найбільші в західному регіоні колонії квавки
зникли. Чорний крячок став мало чисельним.

Зате збільшення мережі ставків спричинило зростанню колоній маржина
річкового, білощокого крячка, черні морської, черні чубатої.

Різноманітні горобині складають загальний фон пташиного населення. До
видів-домінантів мішаних лісів Придністров’я літнього періоду належить
з’яблик, шпак, іволга, вівчарики: ковалик весняний, жовтобровий, славка
чорноголова, мухоловка сіра, щеврик лісовий, берестянка, дрізд чорний на
дрізд співочий, зозуля звичайна та горлиця звичайна, сорокопуд-жулан.

Фауна Передкарпаття характеризується різким зменшенням водно-болотних
видів пернатих. Пташине царство Карпат нараховує 180 видів.

Із представників орнітофауни, що занесені в Червону книгу України, в
області збереглися лелека чорний, глухар, пугач, сова довгохвоста, лунь
польовий, під орлик малий, пелікан рожевий, баклан малий, беркут,
журавель сірий, орел степовий.

Особливість місцевої теріофауни полягає в дамінуванні гризунів і
хижаків. Копитних мало, ще менше — зайцеподібних.

Численним поширеним видом комахоїдних є кріт. Буро зубка звичайна є
фоновим комахоїдним видом області. На території області з рукокрилих
водяних підковоніс малий, нічниця велика, вухань, вечірниця руда,
нетопир малий, кажан пізній, лили двоколірний.

Зайцеподібні у фауні області представлені лише одним видом —
зайцем-русаком, який водиться скрізь.

Хижі ссавці представлені як дрібними, так і великими за розмірами
ссавцями. Рідкісним видом є куниця лісова і куниця кам’яна. Тхір темний
серед курячих найбільш масовий вид. Лісовий кіт — типовий лісовий звір,
який веде присмерково-нічний спосіб життя, Рись — найбільша серед
кошачих наших лісів. Також водяться вовк, ведмідь, лисиця.

Парнокопитні представлені чотирма видами: дика свиня, благородний олень,
європейська козуля, європейський зубр.

Похожие записи