РЕФЕРАТ
На тему:
Цукровий буряк
Цукро?вий буря?к (Beta vulgaris saccharifera) – найважливіша на Україні
технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості.
Його корняк, який досягає 500 гр. і більше ваги має 11 — 19% цукру.
З Цукрового буряка виробляють, крім цукру, патоку, з якої одержують
спиртові дріжджі, гліцерину тощо. Гичку використовують як харч для
свійських тварин.
Початок вирощування Цукрового буряка на Україні припадає на 1820-і pp.;
у 1840-их pp. Україна стала основним р-ном виробництва цукру, завдяки
корисним і ґрунтовим умовам, а також наявності поміщицьких маєтків і
робочої сили. Посівна площа Ц. б. зростала (пересічно на рік; у 9 укр.
губ.; у тис. та): 1880 — 90 pp. — 323, 1908 — 09 — 378, 1911 — 12 — 574,
1913 — 558; вона становила 82% посівної площі під Цукровий буряк у
Російській Імперії (без Польщі). Цукровий буряк був поширений у смузі
Лісостепу на Правобережжі (Київ, і Подільська губ.) і на Лівобережжі
(Сумщина); докладніше див. карту на стор. 197. Найбільшу площу мали
поміщицькі плантації, менше — заводські; селянські становили до 20%.
Урожайність Цукрового буряка за дорев. часів дорівнювала в середньому
170 центнерів з 1 га, заг. продукція — бл. 10 млн. Після занепаду за
революції посівна площа Ц. б. невдовзі перевищила довоєнну (1928 — 630
000 га) і після нового занепаду під час другої світової війни досягла
1950 стану 1940; значного зростання вона зазнала у 1960 — 65 pp.; a далі
залишилася без змін. У тис. га: 1940 — 820, 1950 — 828, 1955 — 1 092,
1960 — 1457, 1965 — 1863, 1975 — 1769, 1980 — 1775, 1981 — 1742;
останнього часу вона становить 49% посівної площі Ц. б. в усьому СССР.
Значно зросла посівна площа під Ц. б. на Зах. Україні: до 333300 га на
1940, до 346700 га 1964. За зонами: 77% посівів Ц. б. припадає на
Лісостеп, 15% на Степ (перев. півн. і центр.), 7% на Передкарпаття.
Більше зріс валовий збір завдяки зростанню урожайності.
Валовий збір Цукрового буряка на Україні становить 60 — 61% від всього
СССР (разом з укр. землями в РСФСР бл. 70%) і стоїть на першому місці у
світі. На колгоспи припадає 95,2% всієї посівної площі, на радгоспи . —
4,7%.
Збільшення врожайності уможливлює майже цілковита механізація обробки
посівів, удосконалення насінницької справи, технології вирощування і
переробки Ц. б. Наук. проблеми, пов’язані з буряківництвом, досліджує
Цукрових буряків Всесоюзний Н.-Д. Ін-т у Києві та ряд наук. станцій,
серед ін. досл. селекційні станції: Уладово-Люпинська, Білоцерківська,
Веселоподолянська, Верхнянська; Ялтушівський та Уманський
досл.-селекційні пункти. На Україні районовані такі сорти Ц. б.:
Верхняцький 031, 038 і 072, Рамонський 06, Ялтушинський однонасінний,
Білоцерківський однонасінний (про селекцію до 1950 див. стор. 198).
Література :
Енциклопедія українознавства
Свекловодство, тт. 1-3. – К., 1940-1959;
Паламарчук М. Свеклосахарное производство Украинской ССР. – К., 1964;
Цукрові буряки. – К., 1964;
Свекловодство на Левобережной Украине. – X., 1970;
Сахарная свекла. – К., 1972;
Каневский. Экономика производства сахарной свеклы. – М., 1973.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
