Реферат на тему :

Теорії походження біосфери та її еволюція

Зміст :

Походження життя – творіння або абіогенний синтез .

« Живе від живого !»

Життя – вічне явище .

Розвиток життя та програмування .

Що це за система .

Подвійне керування .

Чи правий Дарвін та його теорія ?

Спонтанні мутації – двигун еволюції чи помилки « програми » ?

Стрибки еволюції та онтогенез .

Еволюція—експеримент супермозку .

Роль людини у еволюції .

Два шляхи розвитку .

Майбутнє людства яке воно ?

Епіграф: На початку Бог створив небо

та землю .

А земля була над безоднею ,

і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

І сказав Бог : « Хай станеться світло !»

І сталося світло …

І сказав Бог : « Нехай вода вироїть дрібні

істоти , душу живу , і птаство що літає

над землею під небесною твердю»…

Перша книга Мойсеєва «Буття».

Поки що не відомо , чи дійсно так народилося життя на нашій планеті чи
ні , але зрозуміло на данному етапі одне : життя не могло самозародитися
само . Взагалі проблема походження життя на Землі до цього часу є одним
з самих хвилюючих питань. Перші наукові теорії , як відомо створили
О.Опарін та Дж.Холдейн . Згідно з їх уявленнями , на початку історії
землі відбувся абіогенний синтез складних органічних сполук з простих
хімічних сполук , що містилися первісних земних океанах , « в первинному
бульйоні » під впливом вулканічного тепла , розрядів та блискавок ,
ультрафіолетового опромінення та інших факторів зовнішнього середовища
почався синтез сполук та біополімерів . Молекули амінокислот
об’єднувалися в пептиди , які потім зверталися у ?-спіраль , а потім у
більш складну структуру утворюючи первісні білки . Утворювалися ліпіди ,
що утворювали первісні мембрани . З ціх білків та ліпідів у свою чергу
синтезувалися первіні живі істоти мікроскопічних розмірів .

На данному етапі серйозно сприймати такого типу гіпотези навіть смішно .
Як відомо Стенлі Міллер у ряді експеріментів моделював умови які ,
можливо були на первинній землі . (Вважають , що у ті часи атмосфера
була зовсім не така як зараз: легкі гази – водень , гелій , азот ,
кисень та аргон – уходили з атмосфери , томущо гравітаційні поле нашої ,
ще не достатньо щильної планети не могло їх утримати ; однак прості
сполуки , що містили ці елементи могли бути зтримані , до них належить :
вода аміак двуокис вуглецю та метан . До того як тепература впала нижче
100 градусів , вважається , що уся вода знаходилася у парообразному
стані . Атмосфера була відновна , а не окисна .) У створеному ним
апараті , що мала джерело енергії , підогрівом та холодильником
синтезував багато речовин , що мають важливе біологічне значення :
амінокислоти , аденин , та прості цукри , наприклад рибозу та деякі інші
. Після цього Орджел в Інституті Солка у сходному експеріменті
синтезував нуклеотидні ланцюги довжиною у шість мономерних одиниць (
прості нуклеїнові кислоти ) .

Так , дійсно теорія Опаріна має деякий сенс , але вона ніяк не може
вирішити питання з перехідом від складних органічних речовин до простих
живих организмів . Особливо неймовірним є якесь з’ясування питання
властивості живих систем до розмноження . Взагалі у цієї та інших
гіпотез є один суттєвий недолік : немає жодного факту , який би
підтвердив можливість

абіогенного синтезу на Землі хоча б найпростішого живого організму з
неживих сполук . Усі досліди змогли синтезувати лише досить довгі
ланцюжки пептидів , цукрів , та жирів . І тільки ! Жалюгідні деталі
великої та дуже складної машини ! Зараз найактуальнійшим зараз є принцип
Реді « Живе — лише від живого » . Але навіть , якщо колись вдасться
синтезувати у лабораторії життя , це доведе лише те , що для синтезу
життя потрібна присутність потужнього розума , складних лабораторних
умов та техніки . І , навіть , якщо вдасться синтеувати примитивне
життя , як можно тоді розв’язати питання чому життєві форми
ускладнювалися від бактерій до людини ?

Нищівного удару по теорії абіогенного синтезу завдало математичне
моделювання . Математики підрахували , що зародження живого організму з
неживих блоків практично дорівнює нулю . Так було доведено , що
ймовірність спонтанного утворення ДНК становить 10^-800 . Це число де в
знаменнику стоїть число з вісьмома сотнями нулів . Хочеться згадати
заяву Фреда Хойла , який сказав з приводу теорії абіогенного синтезу
таке : « Швидше ураган , що пронесеться над смітником , збере новий
Боїнг-747 ніж у результаті випадкового процесу утвориться зі своїх
компонентів життя » . Окрім того як тоді можно дати відповідь на
запитання як утворилися складні істоти , що мають складні органи , такі
як вуха , нос , очі і врешті-решт мозок ?

Крім того суперечать теорії абіогоенного синтезу гелогічні відомості ,
які знаходять на глибині , у породах , що мають вік 3,8 млрд. років
залишки складноорганізованих организмів .

Вернадський вважав життя вічним явищем всесвіту , такимож , як матерія
та енергія . Він вважав , що життя є такимож невідємним явищем цього
світу , як електрика , магнетизм , теплота , рух . Вернадський
пов’язував утворення життя та її еволюцію з законами всесвіту , тобто
життя він вважав явищем космічним , а не суто земним . Припускається
також можливість того , що життя може існувати і в інших , не
білково-нуклеїново-водяному виді . Деякі вчені розробляють гіпотези
інших станів життя , наприклад життя за рахунок магнітних сил , що
пов’язані з групами рухомих електричних зарядів , на основі агрегатів
атомів , що знаходяться у різних станах збудження та інші . Між іншим
дуже можливо , що не виключена можливість існування інших фоорм життя і
на нашій планеті , про це може свідчити фолькльор майже кожного народу
, у якому згадуються різні види духів , привидів , елементалів , демонів
та ін . Крім того можно віднести сюди ж деяки види НЛО , кульові
блискавки та «згустки» , що можно зафіксувати різними приборами та які
виявляють досить розумну поведінку .

Таким чином можно сказати , що життя існує на нашій планеті майже з її
зародження .

Що ж , стає зрозумілим , що життя на землі зародилося завдяки втручанню
вищого розуму (його можно назвати по різному Творець , Бог , Карма ітд.
) тепер давайте прослідкуєм за еволюцією живого .

Еволюційні теорії , починаючи з теорії Ч. Дарвіна , кажуть про шлях
ускладнення систем від простих до складних , але це протирічить логіці ,
це можно порівняти з таким твердженням як картина складнійша за маляра .
Еволюційний процес у світлі відкриття генетичного коду зараз більше
нагадує створення надскладної програми : з початку утворюють умови для
утворення програми ( у комп’ютері це виделення певного простіру пам’яти
під програму , в нашому світі це формування Землі ) , потім йде розробка
??версії програми – це так би мовити утворення скелету програми , який
вже в змозі діяти ( на Землі це утворення перших живих істот ) , потім
йде дороботка та утворення більш досконалої ??версії ( утворення авто і
гетеротрофів , еукаріотів ) ; після того , як програма вже може досить
стабільно діяти у неї починають вставляти все нові та нові блоки ( у
клітини вставляли нові ланцюги ДНК ) в реультаті цього прграма має все
більше можливостей . Потім , на якомусь рівні , програма може
інтегруватися з іншими програмами (виникнення багатоклітинних организмів
) . Врешті-решт мрія майже кожного програмиста створити програму , що
мала би штучний інтелект – Творцю або Творцям це вдалось , коли нам це
вдасться ще не відомо . Поки що все що ми змогли повторити з живого це
комп’ютерні віруси , які єдине , що вміють це розмножуватися ,
зберігаючи інформацію о собі в своїх клонах та робити спустошення в
комп’ютерних системах . Спроби ж кібернетиків створити механізми , що
могли б самовідтворюватися наштовхуються на іншу проблему : у процесі
самовідтворення неминуче спостерігається тенденція до зменьшення
складності систем .

Чому спостерігається така різниця між живим та не живим миром ? Мабуть
тому , що у живих істот є якась « програма—запобіжник » , яка не дає
зменьшувати складність системи . Усі организми одержують якісь
інструкції , які керують розвитком індивида , « розархівацією »
генетичного коду ; ця система , що надає інструкції може бути або
персональною та внутрішньою для кожного індивида , або зовнішньою , у
будь-якому разі ця система набагато складнійша самого організму , яким
вона керує.

Виникає питання : так що ж це за система ?

Останнім часом має велику популярність ідея Вернадського про те , що
біосфера у своєму розвитку керується інформацією , що надходить з
космосу . Вернадський вважав , що на біосферу впливають випромінення ,
що йдуть від усіх космічних тіл . Вперше вплив сонячних процесів на
процеси у біосфері відкрив О.Чижевський . Він довів , що біосфера
знаходиться під впливом багатьох електромагнітних та інших випромінювань
, що надходять з небесних тіл .

У нашому світі універсальну роль носіїв інформації відіграють
електромагнитні поля . Електромагнітні поля мають набагато більше
переваг ніж звукові та хімічні сигнали . Нажаль ми можемо відчувати
досить невеликий спектр електромагніт-них випромінювань . Ранійше
біологи враховували невеликий спектр цих випромінювань у
високоенергетичній ділянці . Лише кілька десятиліть тому вони почали
усвідомлювати ту роль , яку відіграють в живій природі електромагнітні
хвилі у межах радіочастот , саме вони несуть величезний об’єм інформації
, що сприймається та реалізується біотами . За твердженнями геліо- та
космобіологів функціонування біосфери напряму пов’язано з інформаційними
сигналами космічного походження . При чому встановлено , що чутливість
до сигналів збільшується з ускладненням будови організмів . З
ускладненням біосистем зростає їхня здатність накопичувати слабкі
сигнали й сприймати їх інформацію . Одже , чи є ця система керування
зовнішньою (її наприклад можно назвати ДУША ) , або зовнішньою ? Я думаю
, що керування йдеться одразу на двох рівнях — зовнішньому та
внутрішньому .

Одже Дарвін зі своєю теорією природнього добору виглядає зараз вже не
так впевнено . З його теоії випливає , що навколишнє середовище залишає
найбільш пристосованих ідивидів . Але тоді вся земля належала б
бактеріям та синьо-зеленим водоростям , що є найбільпристосованими до
земних умов — вони живуть вже кільканадцять мільйонів років без суттєвих
змін . Вони панували у архєйську еру та кардинально змінили обличча
землі , так кардинально , що їм довелося відійти на задній план та
уступити шлях більш складним организмам . Зараз прокаріоти живуть там ,
де інші просто існувати не можуть: гідротермальні джерела , гейзери ,
солоні озера , ядерні реактори . Бактерії є консерваторами , у яких
панує стандартизація , яка їм і забезпечує безвідказну систему
життєдіяльності у певних умовах .

Як я вже казав вище тількі еукаріоти здобули шанс на прогресивний
еволюційний розвиток . Це прояв кооперації . Значення кооперації
зростало й стало вирішальним з появою розуму . Більше можливостей мають
організми , що можуть сприймати більше інформації від інших организмів
та з довкілля . Більше всього пощастилоприматам вони започаткували носія
розуму .

Але іноді в еволюції зустрічалися інцинденти , коли перевагу мають не
найбільш прогресивні форми . Так , наприклад найбільш пристосованою до
навколишнього середовища є освічена людина , що гарно орінтується в
життєвих обставинах (доведено , що інтелект , головним чином ,
зумовлений генетичною схильністю ) , але статистика доводить , що люди
інтелектуальних професій народжують у середньому меньше нащадків , ніж
некваліфіковані робітники . Теж саме відбувається і у світі тварин .

Еволюція органічнолго світу відбувається за рахунок мутацій, тобто
випадкових відхилень у генетичному записі під впливом активних
мутагенних факторів навколишнього середовища . В разі , якщо ци
властивості є є вигідними для організму вони закріплюються . Але
більшість мутацій , як відомо є шкідливою для організму , всім відомі
чорнобильські мутанти—тварини що народилися після чорнобильської аварії
всі вони є потворними , нежиттєздатними та безплідними . Теж саме
стосується й інших видів мутантів , у яких мутації відбулися через вплив
хімікатів. Накопичення помилок у коді ДНК можно порівняти з накопиченням
помилок в комп’ютерній програмі . Виникнення нового виду за рахунок
спонтаанних мутацій также неймовірно як удосконалення радіоприймача в
разі , якщо ви тикнете в нього відкруткою . Крім того сама природа
опирається цьому процесу завдяки процесам реплікації ДНК природа
намагається виправити ці помилки . Крім того гіібріди дуже часто знову
розщеплюються на попередників , наприклад гібрид вовка та собаки
розщеплюється через пару поколіньна вовків та собак . Так що питання як
виникають нові види рослин і тварин ці теорії еволюції не з’ясовують .

Дійсно , якщо подивитися та зробити припущення , що еволюція йшла
поступово , виникає питання : а деж величезна кількість перехідних видів
? Їх майже нема !

Модель1

Модель2

t
t

Тут перед вами дві моделі прогресу еволюції відносно часу . Перша модель
уявляє з себе класичне уявлення Дарвіна про темпи еволюції , які по його
теорії були рівномірні ; друга модель показує те , що знайшли по
викіпним залишкам , з цього графіку видно , що еволюція йшла якби «
стрибками » .

Відомо , що в процесі формування плоду ( онтогенезу ) особливо на
стадіях дроблення , гатруляції та ранішніх стадіях диференціювання
спостерігається дивовижна структура збіжність. Геккель сформував закон
рекапітуляції , за яким онтогенез повторює філогенез , це означає , що
стадії розвитку плоду повторюють історію розвитку тієї групи до якої
він належить . Вивчення будь-яких зародків хребетних на ранішніх
стадіях показує , що визначити групу до якої він належить не має
можливості . Потім по мірі розвитку зародка в нього відбуваються зміни ,
в результаті яких він отримує ознаки риби , амфібії , рептилії , птаха
або ссавця .

Що ж тоді дає інструкцію клітині на який стадії їй зупинитися? Ця
інструкція записана в її хромосомній структурі , містиься в геномі та
починає працювати з моменту запліднення . Але залишається без відповіді
питання : хто заложив в ДНК цю інструкцію ? Будова генома
високоорганізованих істот дуже складна , наприклад в ДНК людини
міститься 3 мільйони пар нуклеотидів , це 12 мільйонів комбінацій !
Зараз розшифрована лише мизерна частина .

Стає зрозуміло одне не було « сліпої » еволюції , не було абіогенного
зародження життя ; було створення життя та спланована еволюція .
Еволюція нагадує не генератор випадкових чисел , а експеримент по
розвитку життя на планеті Земля . Але , якщо творець завжди
досконалійший за творіння виникає риторичне питання : на скільки
потужним ж повинен бути розум Твореця щоб створити та запустити таку
складну систему ? І оскільки людина була , мабуть одним з останніх
експериментів Творця яка його роль у всій цій велитенський грі ?

Я ставив у цьому рефераті дуже багато питань , відровідав не на всі ,
але на це питання я спробую відповісти .

Перш за все людина не повинна суперечити основним принципам еволюції .
Якщо ви помітили , усі екосистеми знаходяться , без втручання людини , у
віносному спокої та балансі між собою , тобто ми мали повністю
врівноважену конструкцію з передбаченними реакціями . І ось вводиться
новий фактор — людський ; людина , це зовсім інший тип звіра : вона має
гарно розвинуті кінцівкі , досконалий мозок що , та осознання свого EGO
яке може вдосконалюватися . Людина сме завдяки цій здатності та
можливості добре спілкуватися починає розвиватися , вона постає все
більш великим конкурентом для інших тварин , вона починає змінювати
природу , а потім вирішує взагалі її перебороти , при цьому він забуває
, що сам є частиною природи , біосфери та , знищівши її він знищить себе
, вже зараз ми готуємо самі собі генетичний терор випускаючи у природу
мутагени , ми готові знищити самих себе через свою жадність та
байдужість . Біблія каже : « Бог створив людину по образу і подобію
свойому » , але цей експеримент вийшов не зовсім вдало: людина стала
занадто зла , вона стала заздріти всьому та руйнувати це . Ми пригадуємо
Герострата та Вандалів , що зруйнували витвори мистецтва , та хіба життя
не є витвором мистецтва самого великого Митця ? Хіба не вандалізмом є
вижигання великих площ лісів , вбивства на полюванні заради азарту , а
не їжі чи самозахисту , браконьєрський вилов риби та китів та багато
іншого ? У людстві живе доси дух Каїна—братовбивці . Людина ж була
створена для того щоб вдосконалюватися , а не опускатися до рівня
тварини . Зараз перед людиною лежить два шляхи : шлях техногенний — це
подальше безбожне використання усіх ресурсів , та руйнування екосистеми
Землі , або шлях , що веде до перегляду всіх життєвих позицій людини :
забути про заздрість , забути про конкуренцію — наші дуже давні предки
колись виделилися завдяки кооперації , а не конкуренції , переглянути
психологію всьго людського світу , поступати з іншими так , як ти хочеш
щоб з тобою поступали , пам’ятати дужегарний вислов Антуана де Сент
–Екзюпері « Ми відповідаємо за тих , кого приручили » . Одже другий
шлях це шлях до гармонії . Якщо ми були зроблені по образу та подобію ми
можемо , мабуть не тільки нищити життя а й творити його , це означає ,
що ми можемо створити зовсім новий вид життя , наприклад на основі
комп’ютерів . Взагалі шлях до вдосконалення людини та суспільства лежить
лише через творіння , а не знищення , не має значення яке пасивне , чи
активне . Ми жаліємо гроші на очісні споруди для заводів та фабрик ,
через свою жадібність ведемо неконтрольований видобуток ресурсів ,
навіть і не подумав про наслідки . Якими вони можуть бути ? Можливо ,
сама природа встане проти нас новою хворобою , а можливо , людство
знищить екосистему та знике саме самознищівшись . Одним з наслідків
нашої діяльності є ЧАЕС , яка ще довго буде лякати наших нащадків ,
таким наслідком є СНІД , таким наслідком є катастрофа Аральського моря
та багато інших . Людство майже не знищило себе атомними бомбами .
Природа попереджує : якщо і далі так буде людство майже вимре .

Який можно зробити висновок з усього вище написаного ? Життя на землі є
експериментом якогось надрозуму . Фінальним дослідом було створення
людини . Людині треба доказати , що вона дійсно достойна свого Творця ,
а часу залишилося небагато всього 30-40 років . Якщо людство зможе пойти
по шляху гармонії , то це буде ще один « стрибок » еволюції біосфери ,
бо нарешті випромінення з планети Земля бутуть мати гармонію ; якщо ні ,
то на Землі може відбутися АРМАГЕДДОН . Людство ! Твій хід !

Література :

Біблія

Living In The Environment G. Tyler Miller , Jr.

К . Вилли , В . Детье « Биология »

Н . Грин , У . Стаут , Д . Тейлор « Биология »

Безусько Алла Герасимівна « Лекції по біології »

Г . О . Білявський , М . М . Падун , Р . С . Фурдуй « Основи загальної
Екології »

Похожие записи