біологія

Реферат

Спостереження – ведучий метод методики викладання природознавства

Значення спостережень для учнів початкових класів у пізнанні
навколишнього середовища.

Види спостережень.

Особливості проведення спостережень в 1-4 класах курсу “Я і Україна”.

О.Я. Герд один із засновників методичної систем викладання
природознавства відмітив, що реальні знання одержані людством шляхом
спостережень, порівнянь; дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому
спостереження є одним з основних методів придбання природничих знань в
початкових класах.

Спостереження – це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і
неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і
навиків. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні
уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати
логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів.

По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують
дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і
закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і
єдності природи.

Спостереження допомагає формувати одну із важливих якостей особистості –
спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитку
пам’яті. Допитливості, вмінням встановлювати зв’язки між природними
явищами.

Правильно організовані спостереження допомагають вихованню таких
необхідних якостей як працелюбство, акуратність, дисциплінованість,
почуття відповідальності перед колективом, бережливе відношення до
приладів, шкільного майна, сприяє волі, наполегливості в досягненні
мети, розвиває ініціативу і наполегливість. У дітей розвиваються навики
по роботі з метеорологічними приладами, моделями, вміння, необхідні для
оформлення записів про погоду, складання і читання діаграм. Всі ці
вміння мають велике значення в підготовці учнів до практичної
діяльності…

Учні початкових класів повинні спостерігати за рослинами (виділяючи
основні органи), за тваринами (виділяючи основні частини тіла), Спочатку
учні виділяють відмінні ознаки одного предмета від іншого, а потім
встановлюють суттєві ознаки. Від спостережень, описів, порівнянь учні
переходять до узагальнень, до складання простих класифікацій.

Види спостережень

Практичні методи навчання характеризуються тим, що вони включають різні
види діяльності школяра. Це розробка плану, ознайомлення з об’єктами,
осмислення завдання, практична робота, оформлення результатів,
підведення підсумків.

До практичних методів відноситься: спостереження. В І кл. спостереження
повинні проводитися відповідно з навчально-виховними завданнями. Тому
вчителю потрібно складати завдання для послідовного спостереження. На
перших прогулянках дітей захоплює велика кількість вражень,
різноманітність об’єктів, їх красота і невідомість. Тому роль вчителя
заключається в тому, щоб зберегти ці яскраві враження і на основі цього
навчити дітей бачити красу природи і різноманітність.

В ІІ кл. дітей знайомлять з “Щоденником спостережень”, вчать читати
умовні знаки, пояснює вчитель зміни характерні для рослин і тварин.

В ІІІ кл. вивчають зміни погоди, і д-ті людей по сезонам. Учні
порівнюють об’єкт спостереження їх на н/д ділянці.

В ІV кл. спостереження за явищами природи проводяться комплексно, що
дозволяє виявити характерні зміни рослин і тварин. Тому використовують
пам’ятку.

В ІV кл. ведуть спостереження за польовими культурами, починаючи весною
і продовжують у літній час.

Спостереження можуть бути короткочасні або довготривалі. Наприклад
спостереження за рою пшеницею різних сортів, ячменем. Можна за
плодово-ягідними кущами і деревами, декоративними і корисними
трав’янистими рослинами, шкідниками саду, городу, поля. Це довготривалі
спостереження.

Короткочасні спостереження проводяться н уроці, під час екскурсій, в
кутку живої природи. Довготривалі – в позаурочний час.

В ІІІ кл. на екскурсії, на тему “Рослини весною” учні проводять
короткочасні спостереження за рослинами на основі одержаних знань під
час осінньої екскурсії. Вони знають про те, що восени дозрівають плоди,
міняється забарвлення листків, починається листопад. Потім ведуть
спостереження за зимовими явищами в природі за зимуючими птахами, а
весною – за топленням снігу, появою проталин, набуханням бруньок,
прилітом птахів. На екскурсії дається знання для самостійного
спостереження:

Як змінилась погода? Які рослини мають листя? Знайдіть квітучі рослини
кущі? Як вони називаються? Розгляньте трав’янисті рослини. Що змінилося
в них весною? Подумайте, як перезимували трав’янисті рослини? Послухайте
звуки лісу. Яких птахів ви знаєте? Зудіть комах. Поспостерігайте за
ними?

В ІV кл. школярів потрібно вчити вести фенологічні спостереження. Для
фенологічних спостережень беруть об’єкти, які вивчаються на уроках “Я і
Україна”. Це культурні рослини, які мають велике народногосподарське
значення, дикоростучі рослини, дикі тварини, а також об’єкти неживої
природи. Підсумки фенологічних спостережень підводяться роз в тиждень,
що дозволяє вчителю здійснювати контроль за формуванням у школярів умінь
спостерігати, відмічати характерні особливості об’єктів. Перевірка
щоденників фенологічних спостережень дозволяє вчителю оцінити
старанність учнів, їх самостійність, акуратність, відповідальність,
працелюбність при виконанні завдань.

Природознавство має велике значення не тільки для активної практичної
діяльності учнів, але й для залучення їх в нескладну науково-дослідну
роботу шляхом постановки і проведення дослідів.

Тема: Календар природи і праці.

Методика роботи з календарем природи і праці.

Узагальнення спостережень. Обробка даних загально класного календаря
природи і праці.

Види спостережень

Слід проводити спеціальну роботу по навчанню учнів спостерігати,
поступово ускладнюючи завдання. Є кілька етапів формування таких умінь:
1) спостереження під керівництвом вчителя (пров. В 1 кл., коли діти не
мають навиків спостережень за природою і вміння фіксувати ті або інші
зміни в ній). 2) короткочасні систематичні спостереження (учні проводять
по завданню вчителя на екскурсіях, наприклад під час проведення осінньої
екскурсії в кл. учні порівнюють зміну забарвлення листя, спостерігають
за дозріванням і розповсюдженням плодів); 3) довготривалі самостійні
спостереження (за проростанням насіння, появою листочків на гілці,
поставленою ранньою весною в воду); 4) спостереження, пов’язані з
дослідницькою роботою (за розвитком рослин, на шкільній ділянці при
різних умовах догляджу за ними. За розвитком комах в куточку живої
природи.

2.Методика роботи з календарем природи і праці.

Загально класний календар природи: праці можна оформляти на місяць або
сезон. Це полегшує в майбутньому проведенню роботи по порівнянню окремих
сезонів і років між собою. Дані загально класного календаря дають
можливість всім учня контролювати і перевіряти правильність особистих
спостережень.

Спочатку учні позначають температуру значками + або -. Після знайомства
з термометром вони записують дані уже з показників термометра.
Спостереження з температурою потрібно вести в один і той же час. Вітер
позначають стрілкою, стан неба і атмосферні опади – спеціальними
знаками.

Молодші школярі спостерігають за тривалістю дня, відмічаючи її по даним
відривного календаря. Другокласники ведуть спостереження за рослинами і
тваринами. Дані своїх спостережень поміщають справа і зліва від таблиці
спостережень за погодою. Внизу можна помістити матеріали творчих робіт
учнів: розповіді, вірші, загадки, прислів’я, потішки, малюнки, прикмети
і т.д. На спеціальному листі, який прикріпляється знизу до календаря
можна графічно або у вигляді таблиці узагальнити матеріали спостережень
(ск. було ясних, хмарних, похмурих днів, днів з опадами) календар за
сезон, порівнюють з сезоном минулого року.

Спостереження по класах

З раннього дитинства діти зустрічаються з різноманітними явищами і
предметами природи. Але оскільки увага і спостережливість у них не
розвинені, то вони не розуміють значення природи в житті людини. Це
приводить до неправильного розуміння об’єктів природи, іноді
зневажливого ставлення. Тому з перших днів перебування дитини у школі
вчитель повинен допомагати дітям пізнати навколишнє середовище, навчити
оберігати і любити природу, в доступній форі розкрити складну систему
взаємозв’язку предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити
розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Цієї мети можна
досягти завдяки організації систематичних спостережень.

І клас

З перших днів вчитель повинне організувати систематичні, цілеспрямовані
спостереження в рослинному, тваринному світі та праці людей. Оскільки на
спостереження не відводяться окремі години, вчитель планує цю роботу
щоденно. На одному з уроків щодня в один і той самий час проводиться
бесіда про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані
фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар
самостійні спостереження залишати без уваги не слід оскільки увага в
учнів нестійка.

Діти І кл. перших днів дістають багато вражень, тому перевантажувати їх
не слід і спостереження у перші дні організовувати недоцільно.
Першокласників залучають до роботи поступово. Для того, щоб виявити
ступінь спостережливості у дітей, на одному з уроків вони розповідають
про літній відпочинок, про те де відпочивали, що бачили йдучи до школи і
додому. Здебільшого діти бачать не все. І тому одним з завдань вчителя –
розвинути спостережливість, довільну увагу, навчити не тільки бачити, а
й розповідати про бачене.

ІІ клас.

У ІІ кл. спостереження стають різноманітними. Учні вчаться аналізувати
дані своїх спостережень, підвивати підсумки, виявляти причинні зв’язки
між явищами та практичною діяльністю людей.

Другокласники помічають менш яскраві явища, проводять точну деталізацію.
Спостерігають за сходом і заходом Сонця, в над горизонтом протягом доби;
сезону, року. Розрізняють силу вітру за ознаками природи, причини
утворення туману і інею.

Помічають поступове похолодання восени, потепління навесні, з’ясовують
причини потепління при похмурій погоді взимку.

Спостерігають за працею людей н полях і самі працюють на ділянці,
спостерігають за розвитком рослин. Під час канікул самостійно ведуть
спостереження.

ІІІ-ІV клас

Спостереження за природою поглиблюються, учні набувають навиків по
користуванню приладами. Складнішим стає характер обробки результатів
спостережень. Ведуть спостереження за погодою, відмічають стан неба,
опади, температуру повітря, напрям вітру. Вчаться користуватися
компасом, флюгером, опади вимірюють опадоміром, в снігового покриву
вимірюють снігомірною рейкою, лінійкою. Ці спостереження набувають
конкретнішого характеру.

Спостереження н неживою природою потрібно поєднувати зі змінами в
рослинному і тваринному світі, звертаючи увагу на зв’язок з живою і
неживою природою. З приходом весни сонце піднімається вище, день довшає
повітря теплішає, тане сніг, прогрівається грунт, пробуджуються комахи,
це зумовлює приліт птахів, які ними живляться.

Пробуджуються і інші тварини, які ними живляться (жаби, ящірки, їжаки).
Праця людей також залежить від погодніх умов і має сезонний характер.
Сівба починається тоді, коли грунт прогріється до відповідної tо. На
початку сезону діти одужують завдання: перевіряти певні народні
прикмети.

Заняття І. Перевірити прикмети (восени).

1.Якщо гуска або качка стає на одну ногу, а голову ховає під крило буде
холодно.

2.Якщо галка і ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну
погоду, а сідають в крону на нижні гілки – на вітер.

3. З 5 вересня (день Луппи) починається падолист з осик. Якщо листя
лягає “горілиць” – на холодну зиму, “долілиць” – зима буде тепла. Пізній
пародист – на суху осінь.

4.З 4 вересня мають з’явитися перші приморозки, котрі символізують
початок павутинного льоту.

Якщо воно прилипає до рослин – тепло, мало павутиння – на суху осінь.

5.З 5 починається ранній осів зернових (до 14 вересня).

6.9 вересня – день Головосіків. У цей день збиралися на полювання
вовків.

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість бажання
розгадувати таємниці природи, більше дізнаватися.

З учнями ІV кл. організовують фенологічні спостереження за рослинами і
тваринами. Для зацікавлення вчитель розповідає про велике значення
фенологічних спостережень. За фенологічними спостереженнями розробляють
графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що
дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості
планування залежить підвищення врожайності (розгляд таблиць – прикмети
погоди). Для спостереження беруть ті рослини, які вивчаються за
програмою. Результати спостереження занотовують у таблиці, що є найбільш
характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Цінними є фенологічні спостереження за озимими культурами, особливо
восени, що дає змогу передбачити стан зимівлі, їх та розвиток навесні.
Доцільно організувати спостереження за найпоширенішими комахами –
шкідниками: колорадським жуком, озимою совкою, буряковим довгоносиком,
луговим метеликом, біланом капустяним, біланом жилкуватим.

При цьому звертають увагу на те, які умов сприяють появі шкідників і їх
розвитку, які є методи боротьби. Виявляють корисних комах: сонечка,
трихограми, мурашки.

Проводять спостереження за зимуючими птахами. Спостерігаючи за
горобцями, переконуються, що вони знищують велику кількість комах,
особливо метелика лугового. Результати занотовують у таблиці.

Спостерігай за рослинами восени.

Чому восени змінюється колір листя?

Чи залежить яскравість осінніх листків від погоди?

У яких дерев листки опадають зеленими? Чому? (вільха, бук, горіх).

Яка послідовність листопаду різних дерев?

Це сприяє виясненню причинно-наслідкових зв’язків між окремими явищами,
встановленню простих закономірностей.

ІІІ кл. Форма календаря та ж. Напрям вітру визначається по фньогеред,
дається позначення не тільки основних, а й проміжних сторін горизонт.
Йде ускладнення по лінії узагальнення матеріалів можна відмічати і ряд
нових атмосферних опадів: грозу, заметіль і т.д.

Щоб ознайомити дітей з планом спостережень за місяць або сезон, можна
вивішувати пам’ятку спостережень, в якій намічається програма
спостережень.

Пам’ятка для ІІІ кл. (спостерігай погоду).

Як змінюється тривалість дня (зошит коли день-ніч).

Як змінюється положення Сонця над горизонтом.

Спостерігай температуру повітря по термометру, поміть, коли температура
повітря = 0. Узнай (по радіо, телебаченню), яка погода в ці дні стоїть в
пд. і пн. районах України. Відзнач, коли тепліше — при ясному чи похмуро
му небі. Вітри напряму приносять опади, похолодання. Де раніше з’явились
перші проталини? Коли наступив льодох.у.?

Аналогічно можна скласти пам’ятки спостережень за рослинами, тваринами,
працею людей, за окремими об’єктами (наприклад птахами рання весна).

1.Відзнач час прильоту перших граків.

2.Де знаходяться граки відразу після прильоту?

3.Як ведуть себе галки, ворони, сороки у цей час?

4.Відміть порядок прильоту птахів (жайворонків, шпаків, зябликів,
трясогузок, чайок, качок).

5.Запиши назви птахів, слів яких ти почув.

6.Приготуй шпаківню або дуплянку для птахів, яким першим вдалося
побачити приліт птахів, появу квітучої мати-й-мачухи, розпускання
листочків, поява перших комах.

Для цього проводити гру “Розвідники” хто самий спостережливий у класі.

Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять письмово
(таблиці, діаграми); їх можна супроводжувати поясненнями вчителя і
розповідями учнів.

Ці дві форми тісно пов’язані між собою. Заповнюючи таблиці діти можуть
дати словесну характеристику місяця або сезону.

Вся робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових
зв’язків і взаємозалежностей.

3.Узагальнення спостережень. Обробка загальнокласного календаря.

В І кл. обробку даних загалькласного календаря лід почати з підведення
підсумків за день, потім за 2-3, тиждень, і місяць.

В ІІ кл. зміни в тваринному і рослинному світі діти повинні пов’язувати
з змінами в неживій природі (сонце нижче на небосхилі – день коротше,
ніч довша, стає холодніше, птахи збираються в зграї, відлітають на пд..
листя жовтіють і опадають). В ІІ кл. по кожній темі проводяться
узагальнюючі уроки. Спочатку слід узагальнювати спостереження за неживою
природою. При підведення підсумків спочатку підраховують дні з ясним,
похмурим, хмарним небом і температурою повітря вище 0о, визначають яких
днів було більше, яка сама найвища і найнижча tо повітря, скільки днів з
опадами і без них, на основі даних встановлюють причинно-наслідкові
зв’язки. Потрібно охоплювати всі об’єкти спостережень. Але можна
підводити підсумки взявши тільки 2 елементи погоди: за сонцем і tо,
вітром і tо, погодою і рослинним живим світом. Порівняння і узагальнення
повинні займати більшу частину часу в закріпленні одержаних матеріалів
спостережень.

В ІІІ кл. спостереження і узагальнення спостережень повинні проводитись
на більш високому рівні, використовуючи спостереження за попередні роки,
а також весь наочний матеріал. Пов’язаний з спостереженнями за росл. жв.
працею людей. При узагальненні матеріалу учні встановлюють
закономірності явищ в природі, причинні залежності, зв’язки між живою і
неживою природою.

Ефективність роботи по організації спостережень залежить від того,
наскільки вони пов’язані з практичними роботами. Щоб успішно провести
роботу по узагальненню матеріалу необхідно чітко продумати мету і
значення узагальнень: за який період будуть підводитись підсумки, які е
були спостереження. Які знання одержать діти на уроках, яких умінь і
навиків набудуть в процесі обробки матеріалів і узагальнень, які виховні
знання вирішаться на уроці, які будуть використані знання одержані на
основі спостережень.

Похожие записи