УРОК З біології

на тему:

“Собаки — вірні друзі людей”

Виховна година, вечір біології

Тема: «Вірні друзі» (із серії «Брати наші менші»).

Мета: узагальнити знання учнів про значення собак у природі та житті
людини, вплив діяльності людини на видовий склад та чисельність ссавців;
удосконалити вміння школярів розпізнавати породи собак на зоокартинках,
листівках, порівнювати їх між собою; виховувати чуйне ставлення до
братів наших менших.

Обладнання: фонозаписи творів та пісень про природу, виставка малюнків
«Мій улюбленець», зоокартинки порід собак.

Під час підготовки до заходу можна провести конкурс оповідань, віршів
про собак, а якщо дозволяють умови — виставку собак з розповідями учнів
про своїх домашніх тварин.

1-й учень. У давні часи в Ірландії говорили: «Дім без собаки або кішки —
дім без любові та радості». А й справді, для чого люди заводять собак? Є
на те різні причини: одні прагнуть мати надійного вартового у дворі,
інші — надійного помічника на полюванні, деякі бажають виростити
розумного собаку й передати його на службу прикордонникам. А люди
похилого віку або самотні заводять собаку для того, щоб мати поруч із
собою друга.

Тисячі років собака заслужено користувався славою кращого друга й
помічника людини. Письменники, поети, вчені в усі часи та в усіх країнах
прославляли собаку за його відданість та любов до людини, яка його
виховала.

2-й учень. Собака — перша домашня істота, яка з’явилася біля людини.
Предками собаки були різні види вовків.

Приручення собаки відбувалося приблизно 15 тис. років тому, в епоху
первісної людини — в кам’яному віці. А нині ми маємо чимало різних порід
собак, іноді таких несхожих між собою, що нам важко повірити в те, що
вони належать до одного виду. Ну от хоча б для порівняння мексиканська
собачка чи-хуа-хуа, яку можна посадити в склянку, й дог або сенбернар
величиною з теля.

У наш час усі породи собак поділяються на три основні групи: службові,
мисливські й декоративні (кімнатні). (Читає вірш про собаку.)

3-й учень. Углиб Альп можна потрапити через численні перевали. На висоті
понад 2 тис. метрів над рівнем моря протягом восьми-дев’яти місяців
панує зима, а холод і лід та сніг можуть бути й улітку. Після снігових
хуртовин люди брали із собою лопати й палки та йшли в гори розшукувати
потерпілих або мандрівників, які заблукали. І тут на допомогу людям
прийшли собаки.

Сенбернари були виведені в XIII-XIV ст. у гірських районах Центральної
Європи. Значна заслуга в створенні цієї породи належить монахам
монастиря Святого Бернара, від якого собаки й отримали свою назву. Це
одна з найбільших порід собак. Вони століттями використовувалися для
пошуку й рятування людей, які заблукали у горах, сенбернари врятували
тисячі людей. Нині собак-шукачів довозять до місця події на санчатах або
вчать стрибати з парашутом з літака — так вони економлять сили й час для
пошуку. Серед собак-шукачів є такі, що врятували по 35-40 чоловік.
Рекордсменом серед них став Баррі. Він врятував 40 чоловік. Про нього
писали в газетах, журналах; про нього розповідали легенди.

4-й учень. У 1812 р. Наполеон після своєї поразки в Росії розпочав разом
зі своєю армією відступ у Францію. Вимучені солдати почали тікати. Деякі
з них тікали через Швейцарію в теплу Італію. Один з дезертирів опинився
в районі Великий Сен-Бернар. На шляху він упав у засніжену розщілину і
змучений заснув під сніговою ковдрою. Там його й відшукав Баррі,
відкопав і зігрів. Коли врятований прийшов до пам’яті та відкрив очі,
він побачив перед собою засніжену морду величезного собаки. Чоловік
злякався, подумав, що то вовк, вихопив ніж і вдарив ним собаку.

5-й учень. Важкопоранений пес дістався до монастиря. Там йому обробили
рану та відправили на лікування. Пес вижив. Однак після поранення,
слабкості та старості пес так і не повернувся до рятування людей. У
цьому ж році Баррі не стало.

А через кілька десятиріч, у 1899 p., в Парижі було відкрито величезний
пам’ятник Баррі. На постаменті було вирізьблено його ім’я. Великий
собака-сенбернар, а на його спині, міцно тримаючись за шию, сидить
маленька дівчинка. У центрі постаменту знаходиться напис: «Він урятував
40 чоловік і був убитий 41».

Інсценізація казки Кіплінга «Кішка, що гуляла сама по собі»

6-й учень. А ось ще одна історія про відважних собак. На заході Аляски є
містечко Ном, яке заснували шукачі золота. У січні 1925 р. тут, як і по
всій Алясці, лютувала тривала заметіль. У цей же час єдиний лікар
містечка перебував у тривозі. Він виявив, що серед мешканців розпочалося
захворювання на дифтерію. Урятувати могла лишень протидифтерійна
сироватка. Лікар зв’язався по телефону з мером міста. Сироватку могли
доставити в таку заметіль тільки на собаках (цю відстань в 1 тис. км
собаки могли подолати за дев’ять діб). Було вирішено, що контейнер із
сироваткою повезуть зі зміною собачих упряжок.

7-й учень. Останній відрізок цієї героїчної подорожі-естафети припало
пройти упряжі каюра Гуннара Кассона. Упряж з 13 собак вів вожак Болто.
Дорога пролягала через частину затоки. А тут ще трапилася біда. Буревій
зламав кригу. Якщо йти в обхід, то це ще зайвих 200 км. І каюр вирішив
іти по дрейфуючій кризі. Він спрямував собак на лід, напівзамерзлий ліг
на контейнер, щоб захистити його від морозу. У напівсні він відчув, що
нарти зупинилися. Собаки повискували. Оглянувши їх лапи, каюр помітив,
що вони кровоточать: гострі крижинки застрягли між пальцями, різали
шкіру. Допомогти собакам зако-цюрблими від морозу пальцями він не міг. І
тоді каюр почав вигризати крижинки зубами.

Знесилений, він упав на нарти й вигукнув: «Вперед, Болто! У Ном!». І
вожак сам повів упряж.

1-й учень. Героїчна естафета людей і собак пройшла цей шлях за 5 з
половиною діб.

Наприкінці 1925 р. в Нью-Йорку було відкрито пам’ятник Болто. Постамент
у вигляді скали розмістили серед дерев. На скалі — бронзова собака в
упряжці. Типова лайка: стоячі вуха, загнутий на спину й закручений
кільцем хвіст.

Їздові собаки — перші транспортні тварини нашої планети. Серед багатьох
порід собак особливою любов’ю користувалися лайки. Вони майже цілий рік
живуть під відкритим небом. Густа шерсть з добрим підшерстком надійно
захищає їх від холоду й негоди.

Звучить пісня про собаку.

2-й учень. Собаки завжди допомагали людям у вивченні й вирішенні різних
наукових питань. Допомагали вони по-різному: де силою й фізичною працею,
де особливістю своїх органів чуття та поведінкою, а головним чином —
безпосередньою участю в ролі піддослідних під час проведення
різноманітних експериментів, що мають велике значення для біології,
медицини й ветеринарії. Знаменитий лікар Давньої Греції Гіппократ,
італійський учений Л. Сколанцані, академік І. П. Павлов та багато інших
завдячують своїми досягненнями саме собакам.

3-й учень. Собаки допомагали вченим і в освоєнні космічного простору.
Альбіна, Лайка, Білка та Стрілка, Мушка, Бджілка, Чорнушка, Звьоздочка,
Угольок — це собаки-космонавти. Цікаво те, що всі собаки, які побували у
космосі,— дворняги. Це пояснюється тим, що безпородні собаки не тільки
кмітливіші за своїх аристократичних родичів, але й більш стійкі до
різних нервових навантажень, легше переносять усякі життєві негаразди.

Звучить «Собачий вальс».

4-й учень. Важко людині пристосуватися до життя в цьому світі, якщо вона
зовсім не бачить. Важко сліпому ходити по вулицях: стовпи, сходи, лавки,
транспорт… Потрібен поводир. І виявилось, що поводирем можуть бути не
лише вівчарки, але й інші собаки великих порід. Існують спеціальні школи
з підготовки таких собак.

5-й учень. Приблизно місяць потрібно, щоб собака звик до нового хазяїна,
а він навчився управляти ним. І обов’язковою умовою успішної служби
собак-поводирів є дружба та взаємна любов.

Учитель. У світі існує понад 400 порід собак. Тим, хто вирішив завести
собі чотириногого друга, краще не брати великих і сильних собак — таких,
як дог, ньюфаундленд, а також собак, які важко піддаються дресируванню:
південноросійську вівчарку, чорного тер’єра, московську вартову. Краще
придбати німецьку вівчарку, колі, ерделя, боксера, керрі-блю-тер’єра. З
ними ви можете брати участь у різних змаганнях.

З будь-якою собакою можна знайти контакт і добре її видресирувати. Усе
залежить від того, наскільки серйозно людина підходить до виховання
свого чотириногого друга. Отож, добре поміркуйте, перш ніж узяти в свій
дім собаку. А коли ви вже вирішили взяти, станьте йому справжнім другом.
Тож нехай ваша дружба буде міцною, щасливою та радісною.

Література

1. Нехаев В. С. Воспитай себе друга.— М.: Детская литература, 1986.

2. Гусев В. Г., Нехаев В. С. Наши верные друзья.— М.: Агропромиздат,
1987.

3. Заянчковский И. Ф. Памятники животным.— К.: Радянська школа, 1983.

Похожие записи