Реферат на тему:

Щука звичайна

Зміст

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.97.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D1.96.D1.88.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.B2.D0.B8.D0.
B3.D0.BB.D1.8F.D0.B4_.D1.82.D0.B0_.D0.B1.D1.83.D0.B4.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.
D1.82.D1.96.D0.BB.D0.B0» 1 Зовнішній вигляд та будова тіла

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.90.D1.80.D0.B5.D0.B0.D0.BB» 2 Ареал

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A0.D0.BE.D0.B7.D0.BC.D0.BD.D0.BE.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3
Розмноження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.96.D0.B8.D1.82.D1.82.D1.94.D0.B2.D0.B8.D0.B9_.D1.86.D0.B8.D0.BA.D0.
BB» 4 Життєвий цикл

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D0.BF.D0.BE.D1.81.D1.96.D0.B1_.D0.B6.D0.B8.D1.82.D1.82.D1.8F» 5
Спосіб життя

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.97.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D0.BB.D1.8F_.D0
.BB.D1.8E.D0.B4.D0.B8.D0.BD.D0.B8» 6 Значення для людини

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96
%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B
0%D1%86%D1%96%D1%8F» \o «Біологічна класифікація» Біологічна
класифікація

Царство:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8
» \o «Тварини» Тварини (Animalia)

Тип:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96
» \o «Хордові» Хордові (Chordata)

Надклас:

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B8» \o
«Риби» Риби (Pisces)

Клас:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B
5%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96&action=edit» \o «Променепері»
Променепері (Actinopterygii)

Надряд:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Protacanthopterygii&action=ed
it» \o «Protacanthopterygii» Protacanthopterygii

Ряд:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B
F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&action=edit» \o «Щукоподібні»
Щукоподібні (Esociformes)

Родина:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A9%D1%83%D1%87%D1%96&acti
on=edit» \o «Щучі» Щучі (Esocidae)

Рід:

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%B8&acti
on=edit» \o «Щуки» Щуки (Esox)

Вид:

Щука звичайна (Esox lucius)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%9B%D1%96%D0%B
D%D0%BD%D0%B5%D0%B9» \o «Карл Лінней» Linnaeus , 1758

Зовнішній вигляд та будова тіла

Звичайна щука може досягати в довжину більш ніж 1.5 HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80» \o «Метр» метра
, ваги – 35 HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0
%D0%BC» \o «Кілограм» кг (за деякими свідченнями навіть більше), самки
завжди більші за самців.

Забарвлення тіла плямисто-смугасте, світлі смуги проходять вздовж та
поперек тіла. Залежно від характеру та ступеню розвитку рослинності
прибережної зони щуки можуть мати сірувато-зеленуватий, жовтуватий або
сіро-бурий колір, спина темна, черево білувате, з сірими крапинами; в
деяких HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE» \o «Озеро»
озерах зустрічаються сріблясті щуки. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9
_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C» \o «Спинний плавець»
Спинний , анальний та хвостовий плавці бурі, з чорними плямками, грудні
та черевні – жовтувато-червоні.

Самців та самок ззовні можна відрізнити за формою статево-сечового
отвору, котрий у самців має вигляд вузької довгастої щілини, забарвленої
в колір черева, а у самок – овального поглиблення, облямованого валиком
рожевого кольору.

Тіло щуки має видовжену, стріловидну форму. Голова сильно видовжена,
нижня щелепа видається вперед. Зуби на нижній щелепі мають різний розмір
і слугують для захвату жертви. Зуби на інших кістках ротової порожнини
дрібніші, спрямовані гострими кінцями в глотку і можуть занурюватись в
слизову оболонку, що встеляє ротову порожнину та глотку. Завдяки цьому
здобич легко проковтується, а якщо вона намагається вирватись, глоткові
зуби підіймаються та утримують жертву.

Для щук характерна зміна зубів на нижній щелепі: внутрішня поверхня
щелепи вкрита м’якою тканиною, під нею розташовані навкісні ряди з 2-4
заміщуючих зубів, які примикають ззаду до кожного діючого і утворюють з
ним єдину групу (зубну сім’ю). Коли робочий зуб виходить із вжитку, на
його місце стає своєю основою сусідній заміщуючий зуб тієї ж сім’ї.
Спочатку він хитається, але потім щільно приростає основою до кістки
щелепи і укріплюється. Зуби у щуки змінюються не одночасно. В один і той
же час одні зубні групи закінчуються на краю щелепи старим зубом, що вже
розсмоктується, інші – міцним робочим, треті – ще рухливим молодим. В
деяких водоймах у щук зміна зубів посилюється протягом певних сезонів, і
тоді щука в цих водоймах перестає брати крупну здобич.

Ареал

Звичайна щука розпосюджена циркумполярно, в північних водах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європи , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F» \o «Азія» Азії
та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD
%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o «Північна Америка»
Північної Америки . Її ареал – один з найбільших ареалів серед
прісноводних HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B8» \o «Риби» риб .
На території HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
» \o «Україна» України звичайна щука зустрічається всюди, окрім водойм
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC» \o
«Крим» Кримського півострова (хоча останнім часом здійснюються спроби
штучної її там акліматізації – зокрема, в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B
E%D1%80%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%
B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5&action=edit» \o
«Чорноріченське водосховище» Чорноріченському водосховищі поблизу
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE
%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C» \o «Севастополь» Севастополя ).

Найбільш комфортні місця помешкання для щуки – HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0» \o «Річка»
річки з уповільненою течією, озера, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE
%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5» \o «Водосховище» водосховища . Також вона
може зустрічатись і в розпріснених частинах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5» \o «Море» морів
– наприклад в Фінській, Ризькій та Куршській затоках HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5» \o «Балтійське море»
Балтійського моря , в Таганрозькій затоці HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5» \o «Азовське море» Азовського моря .

Щука добре витримує кислу реакцію води, може комфортно жити в водоймах з
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9D» \o «РН» рН
4.75. При зниженні вмісту HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C» \o
«Кисень» кисню до 3.0-2.0 мг/ HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%80» \o «Літр» літр
наступає пригнічення дихання, тому в заморних водоймах взимку щука часто
гине.

Розмноження

В природніх водоймах самці щуки починають розмножуватись на четвертому,
рідше на третьому році життя, а самки – на п’ятому.

Нерест щуки відбувається при температурі 3-6°С, відразу після танення
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B4» \o «Лід»
льоду , біля берегу на глибині 0.5-1 HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80» \o «Метр» метр
. Під час нересту риби виходять на мілководдя і шумно плескаються.
Звичайно на нерест спочатку підходять найменші особини, а останніми –
найкрупніші. В цей час щуки тримаються групами: 2-4 самці біля однієї
самки; біля великих самок – до 8 самців. Самка пливе попереду, самці
пливуть за нею, відстаючи приблизно на половину корпусу. Вони або
притискаються з боків до самки, або намагаються триматись безпосередньо
над її спиною. З води в цей час постійно з’являються спинні павці та
верхні частини спини риб.

Під час нересту щуки труться об кущі, пні, стебла HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82» \o
«Очерет» очерету та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B
7&action=edit» \o «Рогоз» рогозу і інші предмети. На одному місці риби
довго не затримуються, весь час переміщуючись по нерестилищу і вимічуючи
ікру. Наприкінці ікрометання всі особини групи, що нерестилась,
кидаються в різні боки, викликаючи гучний плеск; при цьому самці часто
вистрибують з води в повітря.

Одна самка щуки залежно від розміру може відкладати від 17.5 до 215
тисяч ікринок. Ікринки великі, близько 3 мм в діаметрі, слабоклейкі,
можуть приклеюватись до рослинності, але легко спадають при струсі.
Через 2-3 дні клейкість пропадає, більшість ікринок скочується і
подальший їхній розвиток відбувається на дні.

Нормальний розвиток ікри щуки на дні в непроточній воді можливий тільки
тому, що навесні при низькій температурі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0» \o «Вода» вода
відносно сильно насичена HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C» \o
«Кисень» киснем , а по мірі прогрівання води концентрація кисню в ній
швидко падає. Таким чином, чим раніше щуки починають нереститись, тим
менше ікри гине.

Якщо після нереста щук відбувається швидкий спад води, це призводить до
масової зигибелі ікри – таке явище часто спостерігається у водосховищах,
рівень яких є несталим.

Життєвий цикл

Щука в звичному для себе оточенні

Залежно від температури води розвиток ікри відбувається 8-14 днів,
личинки, що з неї виводяться, мають 6.7-7.6 мм в довжину. По мірі
розсмоктування залишкового жовточного міхура личинки переходять до
харчування зовнішніми ресурсами: маленькими HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4
%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96» \o «Ракоподібні» ракоподібними – циклопами
та дафніями. При довжині 12-15 мм щуки можуть вже полювати на личинок
карпових риб. Нерест карпових риб звичайно відбувається після щуки, що
сприяє харчуванню щучої молоді. Після досягнення щукою розміру 5 см вона
повністю переходить на харчування молоддю інших риб, переважно карпових.
Якщо щуку такого розміру тримати в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83
%D0%BC» \o «Акваріум» акваріумі та годувати дрібними ракоподібними,
вона загине, так як витрати енергії на добування корму не
відшкодовуються поживними речовинами, що наявні в такій здобичі.

Навесні щуки разом з паводковими водами заходять в заплавні озера. Через
деякий час зв’язок цих водойм з рікою переривається, і життя молоді, що
вийшла з ікри в таких умовах, дуже відрізняються від такого в річці або
великих сталих водоймах. З огляду на недостатні харчові ресурси
зростання щук тут іде вкрай нерівномірно, різниця в довжині між рибами
одного віку може досягати 2-2.5 рази. Дрібні особини стають здобиччю для
більших, іноді, при особливій нестачі кормових ресурсів, щуки довжиною
3-4 см вже вдаються до такого канібалізму.

Цікаво, що такі вироджені харчові ланцюги, що складаються лише з щук
(коли мальки харчуються планктоном, більші щуки – мальками, а ними, в
свою чергу, харчуються ще більші) в ряді водойм спостерігаються на
постійній основі. Це трапляється в північних (звичайно тундрових) озерах
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%96%D1%8F» \o
«Якутія» Якутії та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0» \o
«Канада» Канади , де кількість поживних речовин вкрай мала – тобто,
недостатня для підтримання скільки-небудь складної харчової піраміди;
окрім наукової, такі „щучі озера” описані і в художній літературі –
наприклад, в оповіданні польського письменника Аркадія Фідлера
HYPERLINK «http://bookz.ru/?band=1712&id=_f/fidler_1» \o
«http://bookz.ru/?band=1712&id=_f/fidler_1» „Канада, що пахне смолою” .

При цьому, незважаючи на вкрай спрощену структуру харчового ланцюга,
екосистеми таких водойм перебувають в сталому вигляді на протязі сторіч
– в донних відкладах та на узберіжжі ніяких кісткових рештків, окрім
щучих, дослідники в таких водоймах не знаходили; це також
підтверджується HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE
%D1%80» \o «Фольклор» фольклором місцевих жителів.

Спосіб життя

Щука, що вхопила жабу

В водоймі щука тримається в заростях водяної рослиності. Зазвичай вона
там стоїть нерухомо і затаївшись, раптово кидаючись на здобич. Впіймана
здобич проковтується тільки в напрямку з голови – якщо щука вхопила її
поперек тіла, то, перед тим як проковтнути, вона швидко розвертає здобич
головою в глотку.

При нападі щука орієнтується за допомогою зору та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B
2%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Бокова лінія»
бокової лінії , органи якої розвинуті не тільки на середній лінії тіла,
а й на голові (переважно на передній частині нижньої щелепи).

Об’єкти харчування дорослих щук досить різноманітні. Звичайно вона
поїдає більш численну риб: в озерах та водосховищах України це
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B
2%D0%B0&action=edit» \o «Плотва» плотва , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%8C» \o «Окунь»
окунь , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B6» \o «Йорж» йорж
, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%8F%D1%89&action=edi
t» \o «Лящ» лящ , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B
5%D1%80%D0%B0&action=edit» \o «Густера» густера ; в річках в харчуванні
щуки зростає частка типово річкових риб — таких як HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B
0%D1%80&action=edit» \o «Піскар» піскар , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%8
6%D1%8C&action=edit» \o «Голець» голець , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%8
F%D0%BD&action=edit» \o «Гольян» гольян , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%B
A_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA&act
ion=edit» \o «Бичок підкамінник» бичок підкамінник і т. ін. Навесні
щука з охотою поїдає HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%B1%D0%B0&acti
on=edit» \o «Жаба» жаб . Відомі випадки, коли великі щуки хапали та
затягували під воду HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%88%D0%B0&acti
on=edit» \o «Миша» мишей , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B
A&action=edit» \o «Пацюк» пацюків , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%B
A&action=edit» \o «Кулик» куликів і навіть HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B
0&action=edit» \o «Білка» білок , що перепливали річки. Найбільші щуки
можуть напасти навіть на качку, особливо в період линьки, коли ці птахи
не підіймаються з води у повітря. Загалом, щуки здатні нападати і
вбивати доволі крупних риб, довжина та вага яких досягає 50%, а подеколи
і 65% від довжини та ваги хижака.

В харчуванні щук середнього розміру, біля півметру, переважають численні
та малоцінні, або смітні? риби, тому щука є необхідною складовою
раціонального рибного господарства на озерах; за її відсутності в озерах
різко зростає чисельність дрібного йоржа та окунів.

Значення для людини

Загалом, щуку досить широко розводять в ставкових господарствах.
Наприклад, у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F
» \o «Франція» Франції із загальної площі ставків в 100 тис.
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%80» \o
«Гектар» га більш ніж 50 тис. віддані під розведення щуки.

М’ясо щуки вміщує 2-3% жиру і є дієтичним продуктом, особливо якщо риба
надходить для споживання в живому вигляді.

Максимальний вік щук в промислових виловах в теперішній час, а також
протягом кількох останніх сторіч, не перевищує 25 років. Достовірно
задокументовано вилов 33-річної щуки. Але розповіді в популярній
літературі про щук набагато більшого віку слід віднести до категорії
легенд.

Особливою популярною серед оповідань такого типу є історія
«гейльборнської щуки», котру, начебто, в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1230» \o «1230» 1230 році впіймав
особисто імператор HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%85
_II» \o «Фрідріх II» Фрідріх II , позначив HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE» \o
«Золото» золотим кільцем і випустив в озеро Бьоккінген поблизу
Гейльбронна, де цю щуку виловили через 267 років. При цьому вона
досягала довжини 570 сантиметрів та ваги 140 кг. Хребет цієї щуки був
переданий на зберігання в собор міста HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B
5%D0%B9%D0%BC&action=edit» \o «Мангейм» Мангейм .

Це оповідання викликало зацікавлення німецького натурфілософа
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D0%BD&acti
on=edit» \o «Окен» Окена . Окен докладно вивчив історичну хроніку і
встановив, що Фрідріх II того часу безвиїзно жив в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії і ніяк не міг позначити щуку на території HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Німеччина» Німеччини . Вдалося також дослідити хребет
гігантської щуки, виставлений в соборі Мангейма. Виявилось, що це
фальсифікація, та що його зкомпоновано з хребців кількох окремих щук.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Похожие записи