Реферат на тему:

Селекційна цінність колекційних зразків у створенні нових сортів цибулі
ріпчастої для умов полісся

Овочі, як важливе джерело вітамінів і мінеральних солей, мають виключно
велике значення в харчуванні населення. Чільне місце на планеті серед
країн, які славляться овочівництвом, займає Україна. Із 200 видів
овочевих культур, що використовуються людиною, тут можна вирощувати
майже 100 [1].

Однією з провідних овочевих культур у нашій країні є цибуля ріпчаста,
яка використовується у свіжому вигляді цілорічно. Посівні площі її
становлять до 35 тис. га, або 7 % посівів усіх овочевих рослин [2].

Вирощування високих урожаїв цієї культури неможливе без упровадження у
виробництво нових і продуктивних сортів, стійких проти хвороб та
шкідників, скоростиглих і лежких.

З метою створення нового вихідного матеріалу із заданими параметрами для
подальшої селекційної роботи ретельно вивчалася колекція сортів та
гібридів цибулі ріпчастої закордонного та вітчизняного походження в
умовах Чернігівщини.

Матеріали та методика досліджень. Дослідження проводились на Носівській
селекційно-дослідній станції з 2002 до 2004 рр. в овочевій сівозміні
після різних попередників (пшениця, столові буряки, огірки). Кліматичні
умови відповідають Бобровицько–Бахмачському агрорайону. Ґрунти —
малогумусні, вилугувані чорноземи. Агротехнічні засоби типові для зони
сіяння цибулі — зяблева оранка на глибину 25-27 см, культивація в два
сліди, боронування з коткуванням. Посів проводили вручну разом з сівбою
ранніх зернових. Ширина міжрядь — 45 см. Норма висіву — 1 млн схожих
насінин на гектар. Глибина загортання — 1,5-2,0 см. Площа облікової
ділянки — 2 м2. Через кожні 10 ділянок розміщували стандарт —сорт
Грандіна. Досліди закладали відповідно до методики Інституту
овочівництва та баштанництва [2].

Фенологічні спостереження, оцінку, облік та лежкість визначали і
проводили за методикою Державного сортовипробування [3]. Фітопатологічна
оцінка колекційних зразків зроблена на природному інфекційному фоні [4].
Статистична обробка даних проведена за Б.Д. Доспєховим [5].

Результати досліджень та їх обговорення. Протягом трьох років у
колекційному розсаднику висівалось 50 сортів та гібридів цибулі
ріпчастої різного географічного походження для виявлення більш
скоростиглих, продуктивних, лежких і толерантних проти основних хвороб
порівняно зі стандартом Грандіна, а також форм, придатних для подальшої
селекційної роботи.

Для Полісся вкрай необхідні скоростиглі врожайні сорти цибулі ріпчастої,
вегетаційний період яких становить 90-100 днів. Нині широко
розповсюджена методика створення таких сортів, яка базується на реакції
рослин цибулі на тривалість дня, освітленість, температурний режим [2].
Явище фотоперіодизму стимулює розчленування сортопопуляції у результаті
чого виникає її генетична неоднорідність ( екострес).

З літературних даних [2] відомо, що вихідним матеріалом для селекції на
скоростиглість є сорти тропічної зони, які в умовах довгого дня в своїй
більшості виявляють ознаки ультраскоростиглості, тобто утворюють дрібні
цибулини (10-25 г ) протягом 40-60 днів з коротким періодом спокою.

В умовах Чернігівщини ми вивчали сорти і гібриди напівкороткого дня, які
пластичніші при довгому. Вони в таких умовах формували цибулини вагою
від 40 до 120 г (табл. 1).

1.Характеристика колекційних зразків цибулі ріпчастої різного
географічного походження (Носівська СДС, 2002-2004 рр.)

№ п/п

Сорт, гібрид

Походження

Середня вага цибулини, г

Урожайність, ц/га

Період зберігання, днів

Лежкість, %

Вегетаційний період, днів

загальна

товарна

1

Дукато

Нідерланди

100

193,0

182,0

210

92

152

2

Універсо F1

Нідерланди

77

290,0

280,0

210

96

152

3

Ред Барон

Нідерланди

77

178,0

163,0

210

90

156

4

Канон

Нідерланди

67

226,0

218,0

210

92

146

5

Копра F1

Нідерланди

57

329,0

316,0

210

97

140

6

Дайтона F1

Нідерланди

51

242,0

233,0

210

96

141

7

Прінце F1

Нідерланди

75

173,0

162,0

210

92

143

8

Дюрко F1

Нідерланди

55

123,0

110,0

210

96

144

9

Сонеста F1

Нідерланди

57

208,0

195,0

210

96

148

10

Балетора

Нідерланди

53

200,0

190,0

210

95

148

11

Танго F1

Нідерланди

74

102,0

92,0

210

90

152

12

Спіріт F1

Данія

32

199,0

186,0

210

87

155

13

Бодфордшир чемпіон

США

57

106,0

98,0

210

86

155

14

Техас карлі

США

75

210,0

194,0

210

86

152

15

Панонія

Угорщина

120

221,0

206,0

210

92

144

16

Сквирська

Україна

75

306,0

292,0

210

87

141

17

Спринт

Україна

60

188,0

174,0

210

80

143

18

Каратальська

Росія

46

117,0

102,0

210

96

146

19

Ткаченівська

Україна

45

194,0

182,0

210

97

149

20

Біла королева

Україна

53

166,0

152,0

210

60

149

21

Ціпола біанка

Італія

51

83,0

71,0

210

75

145

22

Донецька золотиста

Україна

50

242,0

226,0

210

75

149

23

Каба

Росія

95

224,0

208,0

210

60

149

24

Пінгвін

Україна

64

140,0

122,0

210

90

152

25

Касатік

Молдова

56

192,0

184,0

210

96

144

26

Халцедон

Молдова

72

260,0

250,0

210

96

145

27

Оліна

Росія

42

112,0

104,0

210

80

146

28

Буран

Україна

75

210,0

196,0

210

87

152

29

Стригунівська Носівська

Україна

87

190,0

172,0

210

90

156

30

Алеко

Україна

78

172,0

160,0

210

92

152

31

Оранта

Україна

75

184,0

172,0

210

90

150

32

Грандіна st

Україна

90

220,0

196,0

210

92

148

HIP 0,05

24,6

21,8

 

Серед вивченого асортименту виділені зразки, вегетаційний період яких на
Носівській СДС був на рівні стандарту або коротший за нього на 4-8 дні.
Слід відмітити такі сорти та гібриди, як Копра F1, Дантона F1
(Нідерланди), Сквирська, Спринт (Україна), тривалість періоду від висіву
до збирання врожаю яких у складних кліматичних умовах 2002-2004 рр.
тривала 140-141 днів.

З усього матеріалу колекційного розсадника були відібрані окремі
рослини, які виділилися в результаті розщеплення екостресії за величиною
цибулини, товарною якістю, раннім та дружнім визріванням. З другого року
життя проводився добір за насінником, помічено прямий взаємозв’язок між
цибулею-ріпкою і насінною рослиною за скоростиглістю.

< Ffu ??o??д вегетації є несправжня борошниста роса (переноспороз). Вона розвивається в формі епіфітотії через 2-3 роки, а іноді й 2-3 роки підряд. Втрати врожаю ріпки в окремі роки складають 20-50 %, а насіння — 100 % [6]. Тому всі колекційні зразки перевірялись на стійкість проти пероноспорозу на природному інфекційному фоні, щоб відібрати для подальшої селекційної роботи толерантніші до цієї хвороби сорти та гібриди. Стійкість зразків оцінювали за шкалою СЕВ [4]. У результаті імунних та стійких проти пероноспорозу сортів і гібридів цибулі не виявлено, але в складі сприйнятливих сортів зустрічаються біотипи зі слабким ступенем ураження. Оцінка колекційного матеріалу на стійкість проти цієї хвороби підтвердила, що найсприйнятливіші до несправжньої борошнистої роси сорти Стригунівська Носівська (59 %), Оліна (41,7 %), Дукато (45,7 %), Балетора (42,7 %). Толерантними до хвороби виявилися зразки: Халцедон (24 %), Грандіна, Дантона F1 , Копра F1 (26-27 %) (табл.2). У зв’язку з цим, створювався стійкий проти пероноспорозу селекційний матеріал шляхом підбору сортів і гібридів, які відзначаються слабкою сприйнятливістю до хвороби з наступним направленим переопиленням кращих зразків між собою та пошуком більш стійких форм. Результативність селекційного процесу залежить від наявності вихідного матеріалу, який відрізняється господарсько-цінними ознаками. Такими ознаками є врожайність і товарність культури. 2.Пошкодження пероноспорозом колекційних зразків цибулі ріпчастої (Носівська СДС, 2002-2004 рр.) № п/п Гібрид, сорт 2002 р., % 2003 р., % 2004р., % Середнє, % 1. Грандіна 32 25 23 26,6 2. Буран 47 43 31 40,3 3. Стригунівська Носівська 67 59 51 59,0 4. Дукато 52 47 38 45,7 5. Універсо F1 34 33 27 31,3 6. Ред Барон 45 42 37 41,3 7. Канон 33 30 28 30,3 8. Копра F1 27 29 24 26,7 9. Дайтона F1 29 25 24 26,0 10. Прінце F1 34 35 37 35,3 11. Дюрко F1 48 32 26 35,3 12. Сонеста F1 35 32 29 32,0 13. Балетора 47 43 38 42,7 14. Танго F1 27 28 35 30,0 15. Спіріт F1 38 34 46 39,3 16. Бодфордшир чемпіон 32 30 42 34,7 17. Техас карлі 43 44 32 39,7 18. Панонія 42 46 37 41,7 19. Сквирська 48 42 32 40,7 20. Спринт 36 32 24 30,7 21. Каратальська 31 28 32 30,3 22. Ткаченівська 30 25 38 31,0 23. Біла королева 43 38 42 41,0 24. Ціпола біанка 40 42 37 39,7 25. Донецька золотиста 46 36 42 41,3 26. Каба 43 38 40 40,3 27. Пінгвін 34 28 37 33,0 28. Касатік 27 28 36 30,3 29. Халцедон 24 20 28 24,0 30. Оліна 45 43 37 41,7 31. Оранта 32 28 26 28,6 32. Алеко 26 32 28 32,0 Урожайність — інтегральна ознака, яка є результатом складної взаємодії генетичного потенціалу сорту і культури землеробства. Товарність цибулі залежить від умов та агротехніки її вирощування. Тому весь колекційний матеріал ретельно оцінювався і вивчався з урахуванням цих параметрів. Результати досліджень наведені в таблиці 1. За даними, одержаними від зважування цибулі з кожної облікової ділянки, визначали врожайність, кількість цибулин і їхню середню вагу в кожному колекційному зразку. За три роки спостергіалися найврожайніші сорти та гібриди цибулі ріпчастої: Універсо F1 (290 ц/га), Копра F1 (306 ц/га), Халцедон (260 ц/га). Всі сорти цієї культури за тривалістю періоду зберігання діляться на три групи: лежкі, середньолежкі і нележкі. Лежкі сорти зберігаються в доброму товарному стані протягом 7-8 місяців, тобто до кінця квітня-травня. Середньолежкі мають коротший період зберігання (5-6 місяців), нележкі сорти проростають через 3-4 місяці [7]. На Носівській СДС усі колекційні зразки закладали на зберігання згідно з методикою Державного сортовипробування [3] для визначення лежкості. Лежкість визначається періодом спокою. Цибуля з коротким періодом спокою швидко проростає і для тривалого зберігання непридатна. Результати досліджень показують, що гібриди Універсо F1, Копра F1, Дюрко F1, Дайтона F1, Сонеста F1 та сорти Балетора, Каратальська, Ткаченівська, Касатік, Халцедон мають лежкість 96 %. Ці зразки відрізняються цибулинами зі щільними тонкими соковитими і шкірястими сухими лусками. Існує пряма залежність між лежкістю цибулини і вмістом сухої речовини. Чим більше її в цибулині, тим краще зберігається вона в зимово-весняний період. Для селекційної роботи ми підбирали сорти і гібриди з підвищеним умістом сухої речовини (14-18 %), яку визначали за допомогою польовим рефрактометру. Отже, вивчення колекцій цибулі ріпчастої різного географічного походження має виключно важливе значення для створення нового селекційного матеріалу згідно з напрямом селекції. Висновки В результаті вивчення колекції цибулі ріпчастої різного географічного походження виділені найпродуктивніші і лежкі сорти та гібриди, використання яких в якості батьківських форм при схрещуванні дає можливість одержати перспективний селекційний матеріал. Усі колекційні зразки перевірені на природному інфекційному фоні і виділені толерантні до пероноспорозу сорти і гібриди цибулі ріпчастої. Виділені скоростиглі зразки цибулі ріпчастої для подальшої селекційної роботи. Список літератури: Кравченко В.А. Генетика і селекція овочевих і баштанних культур в Україні на межі тисячоліття. – К: Лотос, 2001. – Т.3. – С. 303-328 Чернешенко Т.В., Яковенко К.І. та ін. Методичні рекомендації по селекції овочевих рослин родини цибулевих / Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. – Х., 2001. – С.406-432. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (картопля, овочі і баштанні культури) / Під ред. В.В. Вовкодава. – Вип.4.– К., 2001. – С. 29-30. Скляревська В.В., Ковбасенко В.М. та ін. Методи вивчення стійкості овочевих і баштанних культур проти основних хвороб і шкідників / Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. – Х., 2001. – С. 114-180. Доспехов Б.Д. Методика полевого опыта. – М: Колос, 1973. – С.167-176. Казакова А.А., Неклюдова Е.Г. Устойчивость мирового разнообразия репчастого лука к ложной мучнистой росе // Тр. по прикл. бот., ген. и сел. – Х., 1979. – Т.64. – Вып 1. – 124 с. Казакова А.А. Лук. – Л: Колос, 1970. – С. 271-275.

Похожие записи