РЕФЕРАТ

на тему:

Рептилії та плазуни: крокодили, ігуани, пітони, удави, отруйні змії,
хамелеони

КРОКОДИЛИ

Крокодили — найдавніші представники тваринного світу нашої планети. Вони
населяли землю, коли ще по ній ходили динозаври. Крокодили пережили їх
на 60 млн років.

Серед сучасних крокодилів налічується три сімейства — справжні
крокодили, алігатори та гавіали.

Крокодили живуть у річках і озерах Африки, Австралії, Центральної та
Південної Америки і Південної Азії. Вдень тварини більшу частину часу
лежать нерухомо на піщаних берегових обмілинах. Так вони гріються під
променями сонця і підтримують температуру свого тіла.

У спекотні дні вони широко роззявляють пащу, й повітря обвіває м’які
шкірні покриви порожнини рота, як: значно тонші, ніж шкіра. Вночі вони
залазять у теплу воду.

Хоч крокодили проводять більшість часу у нерухомості, та при
необхідності здатні пересуватися зі швидкістю 12 км/год.

Полюють тварини вночі. У їх обов’язковий раціон входить риба. Крім того,
вони пожирають всіх, кого можуть подолати. Наземних тварин вони од разу
тягнуть у воду, знижуючи їх здатність робити опір у нетиповому
середовищі. Утопивши свою жертву, ці чудовиська не завжди одразу її
проковтують. Найчастіше вони затягують її у нору і залишають там доти,
поки вона не почне розкладатися.

У шлунках крокодилів знаходять багато камінців (до 5 кг). Це необхідна
умова для полегшення травлення. Але існує й інша думка — цей «вантаж»
зміщує центр ваги тварини, надаючи стійкості під час плавання.

Найбільший у світі крокодил — нільський, Найменший — кайман осборна (120
см).

Самка крокодила відкладає у спеціально вириту ямку неподалік від водойми
до 40 яєць. Малюки, знаходячись ще у яйцях, починають тонко голосно
пищати, їх писк чути на відстані кількох метрів. Почувши голос малюків,
самка допомагає їм вибратися на світ.

Малюків, які вилупилися, мати збирає у пащу. У неї є особливий мішок, у
якому відразу розміщується кілька крокодильчиків. Вона обережно
переносить їх на обмілину.

Маленькі крокодили часто стають жертвами ящірки-варана, хижого птаха
марабу, гієн, та мангустів.

Ворогів, крім людини, у дорослих крокодилів мало. Відомі випадки нападів
на цих тварин слонів та левів, коли крокодили здійснювали перехід по
суші до іншої водойми.

Серед деяких видів крокодилів можна спокійно купатися і жодному з них не
спаде на думку напасти на людину. Це тупорилі або рибоядні вузькорилі
крокодили. Та є такі, які небезпечні для людини. Це гребенястий
крокодил.

ІГУАНИ

Ігуани — різновид ящірок, які зустрічаються у лісах, горах,
напівпустеля? пустелях та у тропічних морях. Найкрупніший представник
цієї родини – південно-американська ігуана, її розмір досягає 2 м, тоді
як найменші пре; ставники не перевищують 12 см.

Колір ігуан дуже різноманітний і залежить від середовища. Древні виді як
правило, зелених кольорів. Вони мають візерунок, який нагадує прожилки
листя. У пустелях або скелях їх колір залежить від характеру грунту, в
якому вони живуть.

На тілі тварин є різноманітні досить вигадливі шкірні вирости й складки,
у багатьох — яскравий горловий мішок. Цікаво влаштовані очі ігуан. Нижнє
віко має прозоре віконце, яке дозволяє добре бачити навіть із закритим
очима. Фахівці припускають, що таке віконце виконує функцію «сонячних
окулярів», тобто зменшує яскравість сонячного світла.

Живляться тварини рослинами — основний їх раціон. Поїдають також комах і
дрібних ящірок.

Самка відкладає 1—2 яєць, а деякі види ігуан до 35 яєць. Яйця вони
відкладають просто у землю.

ВАСИЛІСК

Василіск — жахливе чудовисько багатьох казок та легенд. Вважали, що
навіть сморід від цієї тварини вбивав усе навколо. Цікаво, що казки про
жахливих василісків зустрічаються у багатьох народів, а мешкають вони
лише у заростях тропічних річок Центральної Америки.

Довжина тіла тварини близько 80 см. Спина та хвіст «прикрашені» шкіряним
гребінцем, яким під час небезпеки василіски починають рухати. Крім того,
ворога вони лякають загрозливим шипінням та роздуванням горлового мішка.
Незважаючи на таку загрозливу зовнішність, тварини досить миролюбні і
живляться лише рослинами.

Василіски — чудові плавці та нирці. Та най дивніше те, що вони вміють
бігати по воді. При цьому тіло вони тримають у вертикальному положенні,
хвіст зігнутий, передні кінцівки «несуть» перед собою, а задніми
шльопають з такою швидкістю, що здається, ніби василіск летить над
водою.

ХАМЕЛЕОН

Хамелеон зустрічається в Африці, на острові Мадагаскар, на півдні
Іспанії. Ця тварина цікава здатністю змінювати колір тіла залежно від
навколишнього середовища і від збудження. Відчувши небезпеку, хамелеон
із сильним шипінням роздуває легені і враз збільшується в об’ємі,
змінюючи свій зовнішній вигляд.

Лапи і чіпкий хвіст допомагають хамелеону триматися і швидко
пересуватися по гілках дерев та кущів. Живиться тварина комахами, яких
ловить своїм довгим липким язиком, блискавично викидаючи його з рота у
потрібний момент. Цікаво влаштовані очі тварини. Вона може водночас
одним оком дивитися вгору і вперед, а другим униз і вгору. Це допомагає
йому оглядати все навколо, відшукувати здобич, перебуваючи у нерухомому
стані.

Підкрадаючись до комахи, хамелеон одним оком дивиться на здобич, а
другим відшукує найзручніший шлях до неї.

ПІТОН

Пітони — не отруйні змії. Мешкають у тропічних зонах Африки,
Південно-Східної Азії. Середня довжина пітонів 5 м. Довжина деяких видів
досягає 10 м. До цих змій відносяться сітчастий пітон, який довгий час
вважався найкрупнішою змією світу, тигровий пітон, довжина якого може
досягати 9 м. В Африці зустрічається карликовий пітон. Його довжина
ледве досягає 1 м.

Живляться пітони різними дрібними копитними, гризунами, мавпами, птахами
та їх яйцями. Іноді вони навіть нападають на шакалів та леопардів. Свою
жертву вони обвивають кільцями, спочатку душать, а потів заковтують.

УДАВ

Удави — найближчі родичі пітонів. Вони розповсюджені у Південній та
Центральній Америці, Північній Африці, на Мадагаскарі, у Південній та
Центральній Азії.

Серед удавів є справжні гіганти й карлики.

Анаконда — найбільша змія у світі. Вона зустрічається у тропічній зоні
Південної Америки. Улюблені місця мешкання — слабкопроточні ріки, озера
й заболочені місцевості.

Середня довжина дорослої особини 6 м.

Більшість часу анаконда знаходиться у воді, полюючи на водоплавних
птахів, ссавців, черепах, рибу, іноді заковтує своїх родичів — пітонів.

Час від часу анаконда виповзає з води і приймає сонячні ванни, але
далеко від водоймища не відходить. Вона чудовий нирець та плавець. Під
водою змія може перебувати досить довго — майже 2 години, при цьому її
ніздрі закриваються спеціальними клапанами.

Фахівці вважають, що анаконда нападає на людину помилково — під водою
вона бачить лише частину тіла людини, або їй здається, що людина
загрожує її життю чи хоче відібрати здобич. Живуть анаконди протягом
5—10 років.

БУШМЕЙСТЕР

Бушмейстер — найбільша серед отруйних змій вологих лісів Екваторіальної
Америки. Довжина змії сягає 3,5 м. Отруйні залози бушмейстера дуже
великі, а отруйні зуби досягають 3 см. Але отрута не дуже токсична,
смертельні випадки від укусу цієї змії — явище дуже рідке, навіть якщо
людина не отримує своєчасної допомоги.

Бушмейстер полює у сутінках на дрібних ссавців та птахів.

ГРИМУЧА ЗМІЯ

Гримуча змія свою назву дістала тому, що на кінці хвоста має брязкальця,
які тріщать. Справа в тому, що на її хвості розташовані брязкальця, які
мають форму конуса. Це рогові залишки шкіри, які залишаються після
щорічного линяння.

Коли змія розлютована, вона трясе кінчиком хвоста, й брязкальця
бряжчать, попереджаючи ворога, що вона готується до нападу.

У природі існує багато різновидів цих змій. Здебільшого довжина їх —
60—150 см, та інколи зустрічаються особини довжиною 2 м.

Гримучі змії бачать лише зблизька. Невеликі ніздрі змії дуже добре
сприймають запахи. До того ж змія може вловлювати їх язиком, який має
спеціальні чутливі клітини. Полюють змії переважно вночі і на здобич
нападають із засідки.

Гримуча змія живиться один раз на тиждень або на десять днів, з’їдаючи
одразу трохи менше від половини маси свого тіла. Це пояснюється тим, що
процес травлення триває довгий час.

П’є гримуча змія не часто, їй вистачає тієї рідини, яку вона дістає,
з’їдаючи здобич.

Вороги гримучої змії — інші змії, птахи, великі ссавці і навіть деякі
види риб.

МАМБА

Мамба — найшвидша змія серед отруйних родичів. Вона мешкає у дощових
лісах Екваторіальної Африки.

Довжина тіла мамби може досягати 2 м. Колір цієї змії чудово гармонує з
оточуючим середовищем, їх важко помітити серед гілок дерев навіть з
близької відстані.

Повзає ця жахлива змія із запаморочливою швидкістю — понад 11 км/год. Це
рекорд серед змій.

Мамба часто нападає без попередження, а при незначній загрозі, трохи
піднявши голову, роззявляє пащу й неголосно сичить. Отрута цієї змії
дуже небезпечна для людини. Після її укусу через півгодини людина
вмирає.

КОРОЛІВСЬКА КОБРА

У Південно-Східній Азії мешкає найбільша в світі отруйна змія —
королівська кобра.

Струнке тіло дорослої кобри може досягати понад 5 м. Змія добре лазить
по деревах, чудово плаває, але більшість часу проводить на суші.
Королівська кобра веде переважно денний спосіб життя. Живиться вона
дрібними птахами, яйцями, вужеподібними, та іноді її жертвами стають й
отруйні родичі. Яд королівської кобри дуже токсичний і небезпечний для
людини.

Коли змія готується до нападу або попереджає про свій намір, вона дуже
роздуває шию, утворюючи великий капюшон, прикрашений візерунком.

РОГАТА ГАДЮКА

Рогата гадюка — мешканка Африки. Вона живе у пустелі Сахара і сухих
саванах. Свою назву змія отримала за те, що у неї є надочні лусочки, які
зовні нагадують ріжки.

Ця змія з товстим тулубом та коротким хвостом. Довжина її тіла досягає
80 см.

Від більшості своїх родичів рогата гадюка відрізняється вмінням повзати
«боковим ходом», заносячи уперед та у бік задню частину тулуба й
підтягуючи до неї передню частину. При цьому змія не торкається грунту
передньою частиною тіла, спираючись лише на середню та задню його
частини.

Тому вона залишає не єдиний слід, а окремі скісні смуги під кутом майже
45°.

Ще одна цікава особливість цієї змії — дрібні лусочки, які пилоподібно
розташовані по боках тулуба. Завдяки цьому змія з легкістю, у лічені
секунди, закопується у пісок. Гадюка розводить у боки ребра, сплющує
тіло й швидко поперечною вібрацією розсуває пісок. Лусочки при цьому
діють як мініатюрні плуги.

Крім того, змія використовує лусочки для залякування ворога. Згорнувшись
у півкільце, рогата гадюка треться одним боком об інший, і пилоподібні
лусочки шкребуться, утворюючи голосний звук, який нагадує шарудіння.

ЦІКАВІ ПРИСТОСУВАННЯ ЗМІЙ

Цікаві захисні якості неотруйних змій.

Під час небезпеки вони приймають загрозливі пози, грізно й голосно
сичать і навіть нападають першими.

Деякі види неотруйних змій мають забарвлення отруйних родичів. Яскравим
прикладом цього може бути американський вуж (неотруйна змія), який
маскується під отруйного коралового аспіда, їх розрізнити дуже важко.

Кобра, яка називається чорноіпийою (через те, що горло і шия у неї
чорного кольору), володіє підступною здатністю «стріляти» отрутою в очі
ворогу. Ця дивна змія зустрічається у саванах Африки. Довжина її тіла —
2м.

Місцеві жителі та мандрівники часто стають мішенями «пострілів» цієї
кобри. Під час нападу змія здатна «вистрілити» отруту 28 разів підряд.

Мімікрія характерна для більшості змій. Вона допомагає приховуватися від
ворогів і, навпаки, непомітно підкрадатися до жертви.

Похожие записи