Реферат на тему:
Pythium ultimum var. ultimum trow — збудник пітіозної кореневої
При оптимальних умовах вирощування Brassica napus L. формує біологічну
врожайність 27-39 ц/га. Але фактичний врожай завжди нижчий на 20% і
більше, що зумовлено недотриманням агротехніки, посівом неякісного
насіння, а також ураженням рослин патогенами, зокрема збудниками
кореневих гнилей [4]. Щорічні втрати врожаю від кореневих гнилей
хрестоцвітих культур складають 5-15 %, іноді досягають 40-70 % [2].
У літературі є багато суперечностей стосовно опису симптомів і збудників
кореневих гнилей Brassica napus. Найпоширенішим захворюванням кореневої
системи хрестоцвітих, зокрема Brassica napus, вважається чорна ніжка [4,
5, 7, 8]. Її масовий розвиток спостерігається в фазу сходів [4, 5, 8]. У
хворих рослин жовтіють і засихають сім’ядолі та листки [5, 8], а на
стеблі біля кореневої шийки з’являється гниль, яка згодом поширюється на
корінь [5, 7, 8]. Основа стебла рослин (біля кореневої шийки)
потоншується у вигляді перетяжки [5, 7], спричиняючи загибель всієї
рослини [7, 8]. Але такі симптоми описані на спорідненій рослині —
капусті білокачанній, що вирощувалась у теплиці при високій вологості та
температурі [1, 3]. Основними відмінностями при цьому є те, що рослини
капусти гинуть не від загнивання коріння, а від викривлення та ламання
стебел внаслідок потоншення кореневої шийки.
У вітчизняній літературі збудниками чорної ніжки Brassica napus
здебільшого вважаються гриби родів Pythium Pringsheim, Rhizoctonia DC.,
Olpidium (Braun) Rab. [4, 8]. Проте окремі автори [7] вказують на P.
debaryanum Hesse. У ряді опублікованих робіт дуже часто збудники хвороби
не зазначаються [6], в крайньому випадку ними вважаються ґрунтові
мікроорганізми [5]. Описується це захворювання також під назвою пітіоз,
однак наводяться симптоми подібні до прояву чорної ніжки, а збудниками
зазначаються Pythium spinosum Sawada, P. splendens Braun., P. artotrogus
(Mont.) de Bary; [7].
У зарубіжних літературних джерелах під назвою чорної ніжки згадується
зовсім інше захворювання — фомоз, що викликається Leptosphaeria maculans
(Desm.) Ces. et de Not. з класу Ascomycetes [9, 10].
В інших джерелах літератури зазначаються ті чи інші гриби, які
спричиняють хвороби кореневої системи, але не описуються симптоми.
Зокрема, наводяться дані про те, що кореневі та прикореневі гнилі
спричиняються грибами P. debaryanum Hesse, P. aphanidermatum (Edson)
Fitzp., P. arrhenomanes Drechsler, P. irregulare Buisman [2, 4], P.
monospermum Pringsh, P. sylvaticum Campbell & Hendrix [2], P. ultimum
Trow, P. hydnosporum (Mont.) Schroter [4], гниль проростків (сходів) —
P. debaryanum Hesse, P. aphanidermatum (Edson) Fitzp., P. sylvaticum
Campbell & Hendrix [2], біла гниль гіпокотилей проростків — P.
megalacanthum de Bary [11], судинний некроз — P. irregulare Buisman [2].
Однак діагностичні ознаки кореневих гнилей, та збудники, що їх
викликають, нині ще недостатньо вивчені.
Метою наших досліджень було встановити поширення та розвиток кореневих
гнилей у посівах ярого ріпаку (Brassica napus) та ідентифікувати їх
збудників.
Методика досліджень. Польові обстеження проводилися у 2002–2004 рр. в
умовах Агрономічної дослідної станції НАУ (Київська область
Васильківський район) на посівах ярого ріпаку сорту Ксаверівський за
загальноприйнятими методиками визначення кореневих гнилей в посівах
сільськогосподарських культур. Для вилучення грибів роду Pythium
поверхнево дезинфіковані корінці витримували у воді дві–три доби,
міцелій, що розвивався, пересівали на картопляно-глюкозний агар (КГА).
Гриби інших родів виділяли методом посіву частин уражених корінців на
КГА.
Результати досліджень.У фазу двох-чотирьох листочків було відмічено
поширення кореневих гнилей до 60 %, а розвиток хвороби складав 20-40 %.
Значна частина хворих рослин (45 %) мала такі ознаки: коренева шийка
потоншена, коричнева або освітлена. Рослини відстають у рості, жовтіють.
Згодом коріння загниває, відбувається мацерація тканин внаслідок чого
рослини повністю всихають, що призводить до зменшення густоти посівів. В
окремих випадках (3-5 %) сходи гинуть, не з’явившись на поверхні ґрунту.
Із таких рослин нами було виділено гриби роду Pythium (у 80 % зразків),
серед яких найчастіше, (у 75 %), зустрічався вид P. ultimum var.
ultimum, рідше — P. artotrogus (12 %). Інші гриби цього роду складали 13
% .
У пізніші етапи розвитку ярого ріпаку гриби роду Pythium зустрічались
значно рідше до 25-30 % від загальної кількості виділених збудників
(табл. 1).
Наявність збудників кореневих гнилей на кореневій системі Brassica napus
в різні фази розвитку (2002–2004рр.)
Збудник хвороби
Питома вага патогенів відносно всіх
вилучених грибів, %, у фази:
пара справжніх
листочків
чотири справжніх
листочки
Pythium. ultimum Trow. var. ultimum
60,0
15,6
Pythium. artotrogus (Mont.) de Bary
9,6
10,4
Pythium Pringsheim spp.
10,4
4,0
Fusarium Link: Fr spp.
14,0
59,0
Rhizoctonia solani DC.
6,0
16,0
Однак вони сприяють проникненню грибів з родів Fusarium Link:Fr (59-75%)
і Rhizoctonia DC. (16-24%). У комплексі ці патогени спричиняють інші
більш різноманітні симптоми кореневих гнилей: дрібні плями, загниваючі
виразки на головному корені, відмирання другорядних корінців, загнивання
тканин із наступним їх руйнуванням, що призводить до ослаблення і
загибелі рослин.
O
¤
]
Чисту культуру P. ultimum var. ultimum ми використали для перевірки
патогенності в лабораторних умовах. З цією метою її вносили в стерильний
грунт, у який висівали дезинфіковане насіння ріпаку. Цей вид виявився
дуже агресивним (табл. 2),
2. Вплив інфекційного навантаження ооспор P. ultimum var. ultimum на
розвиток кореневої гнилі Brassica napus.
Кількість ооспор, млн. шт/м2
Зійшло рослин, %
Кількість хворих рослин після появи сходів, %
Через тиждень
Через два тиждні
всього
з них загинуло
всього
з них загинуло
Контроль
100,0
0
0
0
0
4,5
83,0
80,0
35,0
100,0
44,0
9,0
73,0
90,1
40,9
100,0
50,0
13,5
17,0
100,0
80,0
100,0
80,0
18,0
0
—
—
—
—
оскільки при найменшій використаній нами кількості інокулюму із 83%
рослин, що зійшли, 80% було уражено.
Серед хворих сходів 35 % загинуло в перші дні їх появи. У подальшому всі
рослини мали ознаки захворювання.
При вирощуванні in vitro нами було відмічено швидкий ріст P. ultimum
var. ultimum на трьох середовищах: картопляно-глюкозному, кукурудзяному
та голодному агарі. Зокрема, при температурі 25°С на кукурудзяному агарі
гриб заростав всю чашку Петрі вже через 48 годин, утворюючи нещільний
пухнастий високий білий міцелій, що легко руйнувався. Розміри гіф
коливалися в межах 8,89-10,52 µ, зооспорангії не були відмічені. Оогонії
— кулясті, із коричневою оболонкою, їх розмір становив 23,67-24,99 µ, а
ооспор — 24,99-25,14 µ.
Швидкість утворювання та чисельність ооспор P. ultimum var. ultimum
залежала від температури та поживного середовища (табл. 3).
3. Вплив температури та поживного середовища на утворення ооспор P.
ultimum var. ultimum
Температура
Поживне середовище
Кількість ооспор в полі зору мікроскопа, шт., при експозиції, годин
24
48
72
96
120
+25°С
Картопляно-глюкозний агар
0,0
0,0
21,0
69,3
140,0
Кукурудзяний агар
0,0
6,0
91,7
128,7
150,0
Голодний агар
0,0
0
7,7
14,0
17,7
+10°С
Картопляно-глюкозний агар
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
Кукурудзяний агар
0,0
0,0
4,0
22,3
55,0
Голодний агар
0,0
0
10,7
13,7
16,0
Так, при вирощуванні на голодному агарі ооспори формувались в однаковій
кількості при температурі +10°С і +25°С. Однак на КГА зниження
температури до +10°С призводило до їх зникнення вже на п’яту добу (120
годин). Найшвидше ооспори утворювались на кукурудзяному агарі при
температурі + 25°С: через 120 годин в одному полі зору мікроскопа
нараховували понад 150 ооспор. Максимальна їх кількість (450-550 шт.)
спостерігалась на восьму добу і надалі не змінювалась. Ця здатність
швидко утворювати величезну кількість ооспор в уражених тканинах є
головною особливістю грибів роду Pythium.
Враховуючи те, що ці гриби уражують рослини на всіх етапах органогенезу,
а утворені ооспори здатні тривалий час зберігатися в рослинних рештках і
ґрунті, створюючи джерело первинної інфекції, вони особливо небезпечні
для рослин.
ВИСНОВКИ
У фазу двох-чотирьох справжніх листочків Brassica napus відмічено
поширення кореневих гнилей до 60%. Більшість хворих рослин (45 %) мали
ознаки пітіозної кореневої гнилі. Вони були жовті, зів’ялі або засохлі,
з перетяжкою або без неї, корінь частково або повністю руйнувався,
внаслідок чого при витягуванні з ґрунту залишалась лише верхня його
частина. З 60 % уражених рослин вилучався P. ultimum var. ultimum, інші
гриби цього роду складали 20 %. P. ultimum var. ultimum є агресивним
штамом оскільки внесення ооспор у грунт призводить до масового утворення
прикореневих перетяжок вже на 14-й день і подальшого всихання рослин.
При вирощуванні in vitro найкращий ріст міцелію та найбільша кількість
ооспор спостерігалась на картопляно-глюкозному та кукурудзяному
середовищах при температурі +25°С. Появу перших ооспор відмічено вже
через 48 годин, а через 120 годин їх кількість становила 150 шт. в полі
зору мікроскопа (100 %). Таке інтенсивне утворення великої кількості
ооспор P. ultimum var. ultimum свідчить про шкідливість кореневої гнилі
Brassica napus.
Список літератури
Брянцев Б.А., Доброзракова Т.Л. Борьба с вредителями и болезнями
сельскохозяйственных культур. — Л.: Лениздат, 1963.— С. 132
Дурынина Е.П., Великанов Л. В. Почвенные фитопатогенные грибы.—М.:
Изд-во Московского ун-та, 1984.— 108с.
Маклакова Г.Ф. Новые агротехнические приемы борьбы с заболеванием
растений капусты черной ножкой / В кн: Достижения науки
сельскохозяйственному производству. Овощеводство и картофелеводство —.
Л.: Лениздат, 1952.— 406с.
Новотельнова Н.С., Пыстина К.А. Корневые и прикорневые гнили культурных
растений.— Л.: Наука, 1978.— 80 с.
Рекомендации по борьбе с вредителями болезнями и сорняками на посевах
ярового рапса в центральных черноземных районах РСФСР.— Воронеж: ВНИИЗР,
1988.— 32с.
Рекомендации по учету и выявлению вредителей и болезней с/х растений.—
Воронеж: ВНИИЗР, 1984.— 274 с.
Хохрякова Т.М., Полозова Н.Л., Вахрушева Т.Е. Определитель болезней
кормовых культур нечерноземной зоны.— Л.: Колос, 1984.— 200с.
Шкідники і хвороби сільськогосподарських рослин / ред. Васильева В.П.,
Пересипкіна В.Ф.— К.:Урожай, 1969.— 516 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
