Реферат на тему:

Природне насіннєве поновлення під наметом природних насаджень сосни
звичайної в свіжих суборах та судібровах лісопаркової частини міста
Києва та боярської ЛДС

Ліс є природним багатством України. Раціональне використання його дарів
і відтворення – одне з головних завдань лісівників.

Проблема відновлення вимагає комплексних досліджень та розробки науково
обґрунтованої системи заходів щодо поновлення головних лісоутворюючих і
господарсько цінних деревних порід.

Сосна звичайна найбільш поширена лісоутворююча та господарсько цінна
деревна порода. На території України її насадження займають понад 33%
вкритої лісом території [4].

Сосна займаючи широку екологічну амплітуду від сухих борів до вологих
дібров, найбільш поширена в свіжих суборах та судібровах Полісся, де
переважають дерново-слабопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти. На
території вкритих лісовою рослинністю земель дослідних об’єктів
насадження сосни звичайної займають 90% площ, з долею участі сосни
не менше 10% від складу насадження [11].

У природних умовах хвойні деревні види розмножуються лише насінням, а
листяні – насінням, паростками від пеньків, а деякі паростками кореневої
системи [2]. Заміну старого лісу новим називають його поновленням.

Десятки мільйонів насінин щороку падають на підстилку, деякі з них не
досягнувши ґрунту залишаються в траві і не дають сходів, частину
їх з’їдають гризуни, птахи та комахи, але сотні тисяч насінин
потрапляють на мінеральний шар ґрунту, проростають і утворюють самосів
[2]. Отже, процес природного поновлення відбувається спонтанно і
залежить від кількості насіння.

У лісах стиглого віку природного походження, де не проводяться
господарські заходи, дерева поступово всихають і гинуть як від стихійних
явищ, так і хвороб. Це призводить до утворення вікон і галявин, в яких
створюються сприятливі умови для появи самосіву і формування нового
покоління лісу при наявності насіння. В наслідок доброго збереження
самосіву та його подальшого розвитку поновлення насаджень може
продовжуватись вічно при сприятливих факторах зовнішнього середовища.

Природним поновленням сосни займалися цілий ряд вчених:
П.М. Мегалінський, [8,9], С.Н. Санников, [12], В.Н. Абрамов, [1],
В.П. Тимофеев, [14], М.И. Сахаров, [13], В.Н. Забелин, [5],
С.Б. Ковалевський, [6] та ін.

П.М. Мегалінський вказував на те, що природне відновлення
виправдовуватиме себе лише за умов короткого періоду відновлення
(2-3 роки), оскільки при тривалому, яке може тривати десятиріччя,
відбувається втрата деревини [9]. А також вказував, що за наявності
кількості підросту на 1га понад 100 тисяч природне поновлення було
незадовільним. Причинами цього він вважав вплив материнського намету,
випасання худоби, згрібання лісової підстилки [9], а також кількості
опадів протягом року [8].

Трав’яна рослинність негативно впливає на поновлення головних
лісоутворюючих порід зокрема сосни звичайної, як на зрубах, так і під
наметом у культурах і природних насадженнях [1, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 12,
13,14].

Основною причиною незадовільного відновлення під наметом насаджень є
товстий шар підстилки, а в деяких насадженнях розвиток трав’янистих
рослин, на зрубах і в часткових культурах – інтенсивне задерніння
ґрунту. Відновлення сосни при великій кількості насіння, враховуючи
наведені вище фактори, стає незадовільним через недостатнє освітлення
[7,12].

З метою екологічного відновлення природних екосистем та встановлення
зв’язків між складовими компонентами виникає необхідність вивчення
природного насіннєвого поновлення корінних лісостанів.

Свіжі субори є характерним місцем для зростання сосни звичайної, в яких
вона має високі показники продуктивності. В свіжих судібровах остання
також добре росте, але ці умови більш характерні для покритонасінних
деревних видів.

Об’єкти та методика досліджень. Серед закладених тимчасових пробних площ
у природних насадженнях вибрали такі, на яких по-різному була розміщена
трав’яна рослинність як на площі, так і за видовим складом. Облікові
площадки для визначення природного поновлення сосни звичайної
закладалися на тимчасових пробних площах, відібраних з бази даних
Укрдержліспроекту та при їх візуальному обстежені. Облікові площадки
мають вигляд сітки розміром 10х10м, поділенної на вікна вікнах розміром
2х2м. На пробній площі в характерних місцях, закладалося п’ять облікових
площадок. Самосів і підріст обраховувався за породами і віком. Роботу
проводили в переважаючих типах умов місцезростання В2 в переході С2

Результати досліджень. Під наметом природних соснових ділянок лісу
дослідних об’єктів природне поновлення сосни незначне. Самосів сосни
більшою мірою зустрічається ближче до межі виділу, де більше світла і
менша рясність надґрунтового покриву, до середини виділу – поодиноко або
зовсім відсутній. Частіше зустрічається самосів супутніх і підгінних
порід – береза, дуб, ясен, клен.

У цих умовах росту на розподіл та кількість поновлення вагомо впливає
розповсюдження живого надґрунтового покриву.

У Жорнівському лісництві (кв. 41, вид. 20), центральну частину
насадження займають зарості ожини та малини, які переважають на площі
і займають близько 30-50% виділу. Проективне покриття їх за чотирьох
бальною шкалою [10], середнє, що встановлено візуально. Загальне
покриття рослин складає 90-95% площі виділу. Біля межі виділу в глибину
однієї висоти насадження та в розріджених ділянках деревостану де
сформувалися невеликі галявини близько 6 м у діаметрі, в рослинному
покриві зустрічаються рослини надґрунтового покриву, представлені в
табл. 3.

У Конча-Заспівському лісництві переважає зірочник ланцетолистий,
Пуща-Водицькому – осокові та злакові що пов’язано із зімкнутістю намету
дерев сосни звичайної, у Дарницькому – розрив-трава дрібноквіткова,
а інших видів рослин у надґрунтовому покриві невелика частка (табл. 3).

Про негативний вплив трав’яної рослинності можна говорити тоді, коли
вона формує майже суцільний покрив. У Жорнівському лісництві рослинне
покриття ожини і малини сприяє затіненню ґрунту і під ним немає інших
рослин, як і самосіву.

Трав’яна рослинність при великому проективному покритті під наметом лісу
створює велику конкуренцію за вологу та поживні речовини.

Вміст вологи в верхніх горизонтах ґрунту на дослідних об’єктах досить
низький. Він змінюється від 5 до 15% протягом вегетаційного періоду і
його недостатньо для доброго проростання насіння в першу чергу сосни
звичайної внаслідок розростання рослин надґрунтового покриву. Самосів не
витримує конкуренції оточуючих рослин і гине.

Таблица 1. Проективне покриття живого надґрунтового покриву.

Назва рослини

Проективне покриття у лісництвах за 4-бальною шкалою

Дарницьке

Конча-Заспівське

Жорнівське

Пуща-Водицьке

Agropyrum repens P.B.

до 0,1

Agrostis alba L.

0,4 — 0,6

Agrostis vinealis L.

до 0,1

до 0,1

Alltaria officinalis Andrz.

до 0,1

Asparagus officinalis L.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Asplenium filix femina Bernh.

до 0,1

до 0,1

Betonica officinalis L

до 0,1

до 0,1

Calamagrosris epigeios (L.) Roth.

до 0,1

до 0,1

Campanula patula L.

до 0,1

до 0,1

Carex digitala L.

0,1 — 0,3

Carex praecox Schreb.

0,1 — 0,3

Centaurea sumensis Kalen.

до 0,1

Chelidonium majus L

. до 0,1

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woloszcz.)

до 0,1

до 0,1

Charophyllum temulum L.

до 0,1

до 0,1

Convalaria majalis L.

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

Dactylis glomerata L.

I

до 0,1 до 0,1

Dashampsia caespitosa P.B.

до 0,1

Dicranum scoparium Hedw.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Dryopteris filix mas Schott.

до 0,1

до 0,1

Equisetum silvaticum L.

до 0,1

до 0,1

Festuca ovina L.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Festuca rubra L.

до 0,1

Fragaria vesca L

. до 0,1

до 0,1

до 0,1

Gallium aparine L.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Genista tinctoria L.

до 0,1

до 0,1

Geranium Robertianum L.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Geranium sanguineum L.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Geum urbanum L.

до 0,1

до 0,1

Hieracium pilosella Lumn.

до 0,1

Humulus lupulus L.

до 0,1

Hypericum perforatum L.

до 0,1

Impatiens parviflora DC.

0,1 — 0,3

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Melampyrum nemorosum L

. —

до 0,1

Melica nutans L.

до 0,1

Mercurialis perennis L.

до 0,1

Nardus stricta L.

0,1 — 0,3

Pleurozium Schreberi Mitt.

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

до 0,1

до 0,1

Poa angustifolia L.

до 0,1

Polygonatum multiflorum All.

до 0,1

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

до 0,1

Potentilla alba L.

до 0,1

до 0,1

Potentilla argentea L.

до 0,1

Pteridium aqulinum L.

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

0,1 — 0,3

до 0,1

Pulsatilla latifolia Rupr.

до 0,1

Rubus caesius L.

0,4 — 0,6

0,1 — 0,3

Rubus idaeus L.

0,1 — 0,3

0,4 — 0,6

0,1 — 0,3

Rubus saxatilis L

до 0,1

до 0,1

Rumex acetosella L.

до 0,1

до 0,1

Solidago virgaurea L.

до 0,1

Stellaria nemorum L.

до 0,1

Stellaria holostea L.

0,4 — 0,6

до 0,1

Stellaria media L.

до 0,1

Urtica dioica L.

до 0,1

до 0,1

до 0,1

Veronica officinalis L.

до 0,1

до 0,1

У Жорнівському лісництві самосів сосни розташовується біля межі виділу –
близько однієї висоти першого ярусу деревостану, в глибині виділу його
майже немає. На ділянках виділу із зрідженим рослинним покривом
зустрічається поодиноко дуб черешчатий, а ще рідше сосна.

На ділянках, де щільність надґрунтового покриву невелика, також
спостерігається мала кількість самосіву господарсько цінних рослин. На
прикладі у Конча-Заспівському та Дарницькому лісництві (табл. 2), де
відсоток проективного покриття живого надґрунтового покриву становить
близько 20-50% від загальної площі, в поновленні переважають
покритонасінні деревні види, а самосів сосни звичайної зустрічається
поодиноко. Це можна пояснити тим, що вік материнського намету сосни
становить 85-95 років. У такому віці зменшується кількість
насіннєношення, вміст вологи в верхніх горизонтах і товстою слабо- та
середньо-розкладена підстилка 2-3(3,5)см.

У Конча-Заспівському лісництві самосів сосни звичайної можна зустріти
поодиноко – біля квартальних просік, понад дороги на галявинах. Під
наметом насаджень в поновленні переважають листяні рослини, сосна
трапляється поодиноко. Найбільше зустрічається ясен звичайний, дуб
черешчатий, клен гостролистий, що вказує на перехідні умови місця
зростання. При візуальному обстежені насаджень було встановлено, що
рясне природне поновлення сосни звичайної, до 15-25 особин на квадратний
метр, спостерігається на окремих ділянках виділів з хвилястим рельєфом,
де формуються перехідні умови вологості ґрунту від свіжих до сирих.

Цьогорічний самосів, який виявили у вересні, зосереджений на моховому
покриві (Pleurozium Schreberi Mitt., Dicranum scoparium Hedw.), а
старшого віку не було. Відсутність останнього пояснюється високим
проективним покриттям надґрунтового покриву та конкуренцією рослин за
вологу й світло, оскільки зімкнутість намету насадження 0,9-1,1, а його
вік близько 25-30 років. Самосів також зустрічається на південних схилах
рельєфу, на територіях, ушкоджених низовою пожежею. На цих площах він
зустрічається в невеликій кількості з переважаючим віком від 2 до 6
років. На лісокультурних площах, де культури створені по борознам, також
з’являється самосів, що пояснюється зміною структури верхнього горизонту
ґрунту під час господарських заходів.

У Пуща-Водицькому лісництві в поновленні переважають листяні деревні
види. Тут більшу конкуренцію формує висока зімкнутість підліску 0,6-0,7,
де переважає черемха пізня, горобина звичайна, крушина ламка. В
прогалинах підліску. Тут зосереджена велика кількість злакових порівняно
з іншими лісництвами, яким тут достатньо світла, через те що зімкнутість
дерев першого ярусу становить близько — 0,5-0,6, що сприяє їх розвитку.

Висновки

Сукупність всіх факторів зовнішнього середовища, а саме: товщина
підстилки, низька вологозабезпеченість верхніх горизонтів ґрунту, висока
щільність надґрунтового покриву та зімкнутість підліску, негативно
впливають на природне насіннєве поновлення головних лісоутворюючих
порід. Це вимагає проведення господарських заходів для сприяння
підтримки природного поновлення в місцях його появи, тобто рубки догляду
в насадженнях з високою зімкнутістю намету дерев сосни.

Список літератури:

Абрамом В.Н. Возобновление в окнах сосняков. // Лесное хазяйство – 1965
– №10. – С. 54-55.

Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення та лісорозведення в
рівнинних районах України. – Фастів: Поліфаст, 1998. – 508с.

Гордієнко М.І., Шаблій І.В., Шлапак В.П. Сосна звичайна: її особливості,
створення культур, продуктивність. К.: Либідь, 1995 – 224с.

Гордієнко М.І., Шлапак В.П., Гойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В.М.,
Ковалевський С.Б., Гордієнко Н.М.. Культури сосни звичайної в Україні. –
К., Інститут аграрної економіки УААН – 2002. – 872 с.

Забелин В.Н. Некоторые особенности формирования подроста под наметом
сосновых деревостоев. // Лесное хозяйство – 1969. – №10. – С. 24-28.

Ковалевський С.Б. Природне поновлення сосни звичайної у свіжих суборах
при різній інтенсивності розростання трав’яних рослин. // Науковий
вісник НАУ. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 71. – С. 166–170

Макарчук Я.І. Продуктивність культур сосни звичайної
Овруцько-Словечанського кряжу: Автореф. дис… канд. с.-г. наук. / Укр.
держ. лісотехн. ун-т. — Л., 2001. — 16 с.

Мегалінський П.М. Вплив насінних років і кількості опадів на появу
підросту сосни в Боярському лісгоспі. Лісівництво та лісорозведення
(Наукові праці лісогосподарського факультету). – К.: УАСН – 1960. –
Т. ХVІ, випуск 8 – 164с.

Мегалінський П.М. Природне відновлення сосни. Результати наукових
досліджень по лісових культурах у боярському дослідному лісгоспі. –
К.:УАСГН – 1960. – Т.1., – С.79-85.

Огиевский В.В., Хиров А.А. Обследование и исследование лесных культур.
Учебное пособие для лесоводов. – Л., изд. ЛТА, – 1967. – 50с.

Оніщук А.П. Природні насадження сосни звичайної у лісопарковій частині
міста Києва та Боярської ЛДС. // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2006. –
Вип. 96. – С. 320-327.

Санников С. Н. Экологические и зонально-географические закономерности
естественного возобновления сосны обыкновенной (на примере равнинных
сосновых лесов Зауралья и Северного Тургая). Автореф. дис… д.-ра биол.
наук / Инст. экол. раст. и жив. Уральского отд. АН СССР – Свердловск, –
1987. – 38с.

Сахаров М.И. Климатическая неоднородность сплошных вырубок в сосняках и
ее значение для естественного возобновления сосны. // Известия АН БССР.
– Минск , – 1951. – №3. – С. 11-118.

Тимофеев В. П. Закономерности формирования сосновых насаждений
естественного и искусственного происхождения. // Лесное хозяйство. –
1965. – №8 – С. 5-12.

Похожие записи