.

Поведінка трутнів у бджолиній cім’ї (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1684
Скачать документ

Реферат на тему:

Поведінка трутнів у бджолиній cім’ї

У технології штучного осіменіння бджолиних маток одержання статевої
продукції від самців є трудомістким процесом, що пов’язано з декількома
причинами. Зокрема, трутні не можуть тривалий час знаходитися в
активному стані за межами гнізда. Тому для відбору сперми їх
рекомендують брати з гнізд батьківських сімей не більш 50-60 індивідів
за один раз [1, 4]. Цієї кількості трутнів вистачає для відбору сперми
для осіменіння 1-3 матки. Крім того, не всі трутні продукують сперму
через те, що вони не досягли статевої зрілості чи фізіологічно ослаблені
[1, 5]. Проблемою також є й сам відбір трутнів у батьківських сім’ях. У
літній період, особливо в теплі, погожі дні, трутні активно вилітають з
гнізд [2, 3]. Для відловлювання необхідної їх кількості фахівці
витрачають багато часу чи взагалі змушені проводити осіменіння маток
ранком чи у вечірні години, оскільки в цей час трутнів у сім’ях значно
більше ніж у день. Тому вивчення поведінки трутнів і удосконалювання
способів їх утримання мають важливе значення в технологіях, які
використовують при виробництві племінних бджолиних маток.

Метою наших досліджень було вивчення поведінки трутнів і удосконалення
способу їх збереження в батьківських сім’ях.

Дослідження проводили на Голосіївській навчально-дослідній пасіці
кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного аграрного
університету України (м. Київ), використовуючи батьківські сім’ї
української породи. Для вивчення поведінки трутнів у батьківських сім’ях
ізолювали маток на стільниках, що мали трутневі комірки. Через 24 дні
стільники виймали з ізоляторів, а трутнів, що вийшли, мітили маркерами
різного кольору. Через 12 днів проводили облік чисельності трутнів
певного віку в різних частинах гнізда. Ці дані реєстрували щодня
протягом травня-липня з інтервалом 2 год., починаючи з 800 ранку і
закінчуючи в 2000 вечора. На підставі отриманих результатів було
удосконалено спосіб збереження трутнів. Для перевірки його ефективності
сформували дві групи батьківських сімей (6 сімей у групі). У сім’ях
контрольної групи трутнів утримували в звичайних умовах, а
дослідної — ізолювали. За допомогою секундоміра в обох групах
реєстрували затрати часу на відбір у садки 50 трутнів.

Вивчаючи поведінку трутнів у сім’ях, ми зосередили увагу на впливові
двох факторів — температури повітря навколишнього середовища та періоду
дня.

У результаті спостережень встановили деякі загальні особливості
поведінки трутнів у гніздах бджолиних сімей. Так, у перші дні після
виходу з комірок молоді трутні збиралися на стільниках, з відкритим
розплодом. Вони були малоактивні, повільно переміщувались на стільниках,
часто випрошували корм у бджіл-годувальниць. При вивертанні статевих
органів ріжки цибулини мали світле забарвлення.

З четвертого дня екзоскелет трутнів потемнішав, вони активно
переміщувалися на стільниках, але не залишали зону гнізда, де знаходився
розплід, і зовнішньо не відрізнялись від статевозрілих. При вивертанні
статевої системи ріжки цибулини були пофарбовані у світлий колір і
трутні ще не продукували сперму.

Починаючи з восьмого дня життя, вони поступово скупчувалися далі від
центру гнізда, а на 9-11-й переважно зосереджувалися на кормових
стільниках. Частина цих трутнів тимчасово залишали гнізда сімей для
здійснення орієнтованих вильотів. Ріжки цибулини таких трутнів були
яскраво-жовтими чи рожевими і вони могли вже продукувати сперму.

Таким чином, трутнів у віці понад дев’ять днів можна вже використовувати
для відбору сперми. Тому ми провели ретельніші спостереження за
міграцією таких трутнів у гніздах батьківських сімей.

За час проведення обліків з 100 мічених трутнів, що знаходилися в кожній
з дослідних сімей, ми виявляли в гніздах значно меншу їх кількість. Це
можна пояснити як втратами трутнів при шлюбних вильотах, так і міграцією
їх до інших сімей.

Встановлено, що поводження трутнів, тобто міграція в гнізді, активність
їхніх вильотів залежать від впливу температури навколишнього середовища
і періоду дня. Наприклад, о 8-ій ранку при зовнішній температурі повітря
16-180С трутні переважно збиралися на крайніх стільниках з розплодом, з
підвищенням температури повітря до 20-220С їх знаходили як на кормових
стільниках, так і на тих, що мали розплід. У ті дні, коли стовпчик
термометра піднімався о 8-ій ранку до 24-260С, статевозрілі трутні
зосереджувалися переважно в кормовій зоні гнізда.

Приблизно так само поводилися трутні, починаючи з 10-ої години. При
температурі 16-180С вони зосереджувалися в теплішій зоні гнізда, а з її
підвищенням поверталися на кормові стільники. До 12-ої години поведінка
трутнів дещо змінювалася. Незалежно від температури навколишнього
середовища вони переважно збиралися на стільниках з розплодом, а з
підвищенням її до 200С і більше переходили до зони льотка й активно
вилітали з вуликів. Чим вища була температура повітря навколишнього
середовища, тим менша кількість трутнів залишалася в гніздах сімей. У
теплі, погожі дні практично до 18-ої години у батьківських сім’ях
трутнів майже не було. Лише о 20-тій їх знову виявляли на стільниках.

?????????:?дсутність необхідної кількості статевозрілих самців
забезпечити ефективний відбір сперми протягом усього дня можна лише за
хмарної погоди або зниження температури повітря до 180С і менше.

Для того щоб прискорення відбір трутнів у гніздах батьківських сімей і
забезпечення їх тривале збереження, нами запропоновані такі заходи.

У контрольному варіанті 50 трутнів з кормових стільників батьківських
сімей відібрали у садки, які віднесли до лабораторії, а трутнів
випустили в облітник на 10-15 хв, а потім від них відбирали сперму.

У дослідній групі трутнів ізолювали на кормових стільниках, встановлених
у трьохрамковий ізолятор. Такий захід запобігав вильоту трутнів.
Ізолятори обладнали дерев’яною кришкою з отвором для відловлювання
трутнів. Цією кришкою щільно закривали ізолятор зверху, підносили до
батьківської сім’ї і струшували в нього з крайніх кормових стільників
бджіл і трутнів. Ізолятор ставили в гніздо між кормовими стільниками.
При необхідності такий банк трутнів поповнювали, відловлюючи їх з інших
стільників батьківської сім’ї, і запускаючи через отвір кришки в
ізолятор. Крім цього способу ми застосували й інший: брали два
ізолятори, в одному зберігали статевозрілих трутнів, в іншому — молодих
або використовували його як інкубатор для трутневого розплоду і
тимчасового збереження трутнів.

Апробація запропонованого способу збереження трутнів показала, що їх
можна утримувати в ізоляторі протягом усього весняно-літнього сезону, і
відбирати, відкриваючи отвір чи знімаючи кришку. При цьому трутні самі
переміщувались зі стільників на верхні бруски рамок, де їх відловлювали
у садки. Для відбору трутнів у прохолодні дні з ізолятора виймають одну
з рамок, а вже потім відловлюють необхідну кількість самців. Такий
варіант збереження виключає проблему інтенсивної їх міграції за умов
підвищення температури навколишнього середовища і запобігає їх втратам
при вильотах з вулика у денні години. Фактично протягом усього робочого
дня допоміжний персонал може безперебійно забезпечувати оператора
трутнями, що заощаджує час, і безумовно, позначається на продуктивності
роботи оператора зі штучного осіменіння бджолиних маток (табл.).

Затрати часу на відбір 50 трутнів за різних варіантів їх збереження в
батьківських сім’ях, с, n=6

Показник

Умови відбору

сприятливі

несприятливі

контроль

дослід

контроль

дослід

M±m

1105,5±37,72

1017,2±26,44

1774,2±116,05

976,5±28,64

Lim

972-1208

924-1091

1471-2247

904-1078

Cv,%

8,357

6,366

16,020

7,184

td

1,918

6,673

За сприятливих погодних умов, тобто в тих випадках, коли трутні
знаходилися на кормових стільниках, затрати часу на відбір статевозрілих
самців з використанням загальноприйнятої методики становили 18,4 хв.
Одночасно у запропонованому варіанті цей показник був майже 17 хв, що на
7,99 % менше, ніж у контролі. Зменшення часу на відбір 50 трутнів у
садки (дослід) зумовлене тим, що в ізоляторі на стільниках трутнів було
значно більше, ніж у контролі, але достовірної різниці між групами за
цим показником ми не встановили (Р>0,1).

За несприятливих умов у контрольній групі витрати часу на відбір
статевозрілих самців збільшився в 1,6 раза. Загальний час відбору
трутнів у батьківських сім’ях при звичайній технології утримання
становив близько 30 хв. У дослідній групі за однакових погодних умов
трутнів відбирали приблизно з такими ж самими затратами часу, що й за
сприятливої погоди. Однак з огляду на велику активність трутнів, що мала
місце при підвищенні температури повітря, ми заощадили близько 1 хв на
їх відловлювання. Для відбору трутнів досить було зняти кришку ізолятора
і вони починали активно переміщатися на верхні бруски рамок. У цьому
варіанті встановлена високо достовірна різниця між контрольною і
дослідною групами (РСписок літератури: Инструментальное осеменение пчелиных маток / Е.Войке, В.Дрешер, О.Маккензен, Ф.Руттнер, В.В.Тряско, Ж.Френэ, Х.Шнайдер / Под ред. Ф. Руттнера.  —  Бухарест: Апимондия, 1975. — 127с. Назин С.Н. Продолжительность полета трутней // Селекция и репродукция районируемых пород пчел.  —  Рыбное, 1987. — С.178-185. Koeniger N. Die Paarung der Bienenkonigin mit den Drohnen // Biene, 1998, Jg.134,N 8,  —  S. 12-14. Moritz R.F. Die Instrumentelle Besamung der Bienenkonigin. - Bucharest: Apimondia.  —  1989.  —  191s. Prabucka A., Udala J., Prabucki J. The effect of drone age on semen quality // Pszczeln.Zeszyty nauk., 1999, R.43,N 1, - S. 41-52.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019