Реферат на тему:
Патогенність культурального штаму хламідій РМ-11 для білих мишей
Хламідії – своєрідна таксономічна група антигено-споріднених,
тинкторіально- і морфологічно-аналогічних мікроорганізмів. Вони
викликають різноманітні за патогенезом і клінічною картиною інфекційні
хвороби тварин, які протікають гостро або латентно. Своєрідність цих
збудників обумовлено унікальним, притаманним тільки їм, циклом розвитку,
а також окремими властивостями, які характерні як для вірусів, так і для
бактерій (1).
При перебігу хламідіозів у тварин вражаються всі органи і тканини.
Приймаючи участь в асоціації із збудниками інфекційних хвороб інших
таксономічних груп, хламідії ускладнюють перебіг і прогноз ряду інших
захворювань.
У зв’язку з тим, що хламідії не ростуть на „безклітинних” поживних
середовищах. Вони при культивуванні накопичуються в різних ступенях в
організмі природно-сприйнятливих тварин, курячих ембріонах, деяких
лабораторних тваринах і клітинних культурах (2).
Культивування хламідій в організмі лабораторних тварин займає важливе
місце в роботі з цими мікробами. Серед лабораторних тварин білі миші
найбільш чутливі до збуднику хламідіозу. До теперішнього часу їх
вважають „універсальними тваринами” (3), тому ми вивчали патогенність
цього збуднику саме на них.
Матеріали і методи: досліджувалась чутливість білих мишей до
культурального штаму хламідій РМ-11 при внутрішньочеревному та
інтраназальному засобах зараження. Для проведення досліджень було взято
40 голів білих мишей вагою 15-20 г. Тварини були розділені на 4 групи
по10 голів в кожній. Тваринам 1 та 2 групи вводили культуральну рідину,
яка утримувала хламідії в титрі 5,5 lg ТЦД 50/0,1см3, в дозі 0,1 см3 на
голову інтраназальним та внутрішньочеревним методами відповідно.
Тваринам 3 і 4 групи вводили поживне середовище Ігла в дозі 0,1 см3 на
голову інтраназальним та внутрішньочеревним методами відповідно.
Результати досліджень: клінічні спостереження за тваринами проводили
протягом 14 днів. Результати зараження білих мишей збудником хламідіозу,
отриманого на перещеплюваній культурі клітин легенів ембріону корови
надані в таблиці 1.
Таблиця 1. Результати зараження білих мишей штамом хламідій РМ-11.
Група Кількість тварин, голів Використаний матеріал Спосіб зараження
Доза, см3 Захворіла (доба) Загинула (доба)
I
10 Хламідіїутримуюча рідина Інтраназа
льно 0,1 не відмічено
II 11 Хламідіїутримуюча рідина Внутріш
ньочеревно 0,1 6 7
12
5 6
13
7 10
14
8 9
15
6 7
16
10 11
17
7 8
18
7 9
19
6 8
20
9 11
III
контроль
21-30 Середовище Ігла Інтраназа
льно 0,1 не відмічено
IV конт
роль 31-40 Середовище Ігла Внутріш
ньочеревно 0,1 не відмічено
Результати досліду свідчать, що при інтраназальному інфікуванні мишей
культуральною рідиною (1 група), яка утримувала хламідій, симптомів
захворювання протягом 14 діб не встановлено. У тварин 2 дослідної групи,
де зараження здійснювали внутрішньочеревним методом, зміни клінічного
стану відмічено через 5 діб. Починаючи з 6-ої по 11-ту добу
спостерігалась загибель мишей, особливо на 7- 8-му добу після зараження.
Слід відмітити, що в мазках-відбитках з паренхіматозних органів мишей №№
11-20 в РІФ встановлений антиген хламідій.
В 3 і 4 контрольних групах мишей (контрольних) не залежно від способу
зараження (інтраназально чи внутрішньочеревно) протягом 14 діб у тварин
не було відмічено симптомів захворювання та загибелі.
Висновки
1. Встановлено, що штам хламідій РМ-11, який культивується на
перещеплюваній лінії культури клітин легенів ембріону корови в титрі 5,5
lg ТЦД 50/0,1см3 при внутрішньочеревному введенні викликає захворювання
та загибель білих мишей з характерною клінічною картиною інфекції на
6-11 добу.
2. Введення штаму хламідій РМ-11 (титр 5,5 lg ТЦД 50/0,1см3 )
інтраназальним методом не викликає захворювання та загибель білих мишей.
Список літератури.
1.Хазипов Н.З., Гаффаров Х.З. Хламидиозы сельскохозяйственных животных –
М.: Колос, 1984 – 223с.
2.Бортничук В. А. Хламидиоз свиней – К.: Урожай, 1991 – 191с.
3.Терских И. И. Орнитоз и другие хламидийные инфекции – М.:Медицина,
1979 – 229с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter