.

Освітні завдання природознавства, формування наукового світогляду (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
382 7076
Скачать документ

Реферат на тему:

Освітні завдання природознавства, формування наукового світогляду

Освітні завдання природознавства

Природознавство як навчальний предмет має великі можливості для навчання
і виховання школярів.

Освітні завдання визначені змістом нової програми по природознавству у
світлі вимог концепції національної школи України.

Учні початкових класів одержують елементарні дані про живу і неживу
природу, знайомляться з деякими виробництвами та працею людей своєї
області (краю), району, міста, села. В зміст природничої освіти і
виховання входить безпосереднє вивчення дітьми об’єктів природи шляхом
проведення спостереження, постановки дослідів з рослинами і тваринами,
означення школярів з трудовою діяльністю людини, а також практична
участь школярів у праці.

Природничий матеріал вивчається учнями уже починаючи з 1 класу. При
ознайомленні школярів з навколишнім світом накопичуються і формуються
знання про різноманітність предметів неживої і живої природи, їх змінах.

У ІІ класі природничі знання розширюються, об’єкти природи вивчаються у
зв’язку з сезонними змінами, тому з багатьма явищами в природі учні
знайомляться по порам року. Наприклад, вивчаються рослини в різні пори
року. Особливе місце тут приділяється спостереженням за змінами в житті
рослин восени, зимою, весною.

Програма по природознавству в ІІ (ІІІ) – ІІІ(ІV) класах являється прямим
продовженням і розвитком раніше одержаних знань, які являються основою
для засвоєння природничонаукових дисциплін в наступних класах. Тому
зміст курсу природознавства включає в себе елементи різних наук про
рослини, тварини, людини, знання про поверхню Землі, її надра, ґрунти,
погоди, клімату і інше.

Природничі знання учнів одержують з різних джерел (природа, підручники,
науково-популярна література, повідомлення вчителя, батьків, періодична
преса, кіно, радіо, телебачення і т.д.). Такий широкий діапазон
одержання інформації дозволяє найбільш успішно вирішувати
навчально-виховне заняття. Освітні і виховні завдання вирішуються
комплексно. В єдності з навчанням здійснюється все стороннє виховання:
воно включає в себе формування у школярів наукового світогляду,
патріотичного. Екологічного. Естетичного, санітарно-гігієнічного
виховання. Завдання всестороннього виховання: привити школярам навики
культури праці і любові до людей праці, познайомити з річними процесіями
і на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.

Формування наукового світогляду.

Важливо, щоб викладання природничих дисциплін виробляло наукові погляди,
вміння правильно пояснювати явища природи. Засади наукового світогляду
закладаються в учнів початкових класів і велика роль відводиться
вчителю. Якими б повноцінними знання не були, не можна покладати надію,
що вони спрацюють автоматично. Успішне формування наукового світогляду
можливе при умові додержання вчителем певної системи в своїй роботі, її
безперервності і послідовності. Від учителя вимагається не окремі
приклади і факти виховного значення, а побудова всього процесу навчання
так, щоб навчальний матеріал по суті розкривався з ідейних позицій
діалектики. Слід навчити дітей користуватися набулими знаннями для
правильної оцінки подій, фактів навколишньої діяльності.

Формування наукового світогляду передбачає: сприймати природу не як
окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища
перебувають у взаємозв’язку і взаємообумовлені.

Наприклад:

а) рослини живляться за рахунок неживої природи, їм потрібна вода,
світло. Тепло, повітря, поживні речовини, в той же час їх розвиток
залежить від інших рослин. (бур’янів) жв.інд. людини;

б) життя на землі залежить від Сонця. Про існування цього зв’язку
пояснюється коли вчитель пояснює причину зміну «день-ніч», виявлення
особливості пір року.

Невід’ємною складовою частиною програмних вимог є вдосконалювати с-ми
народної освіти.

Школа повинна ростити, навчати, виховувати молоде покоління з
врахуванням суспільних вимог.

Школа повинна забезпечити глибокі і міцні знання основ наук, на що
спрямовує концепція школи (всею.ігарм.розв.особ.вироб. переконань,наук.
світогляду)

У розв’язуванні цих вимог належить сис-мі біол..і геогр..дисциплін що
вивчаються в школі, складовою частиною якої є природознавство.
Вивч.прир.дає можл. розв’язати осв.і вих..з-ня.

Осв.з-ня: 1.розш.вл.зн-ня про природу і звємозв’язати, озер.наук.підх.до
вивч.пр., вих..любов до рідної країни.

Мета: комплексне піжн.-на пр. і с-ва.

Спец.курсу: узаг., комплексність, конкретність.

Озер.учнів – це ств.чіткі уявл.навчити узаг.в поняттях, осм.законом.
зв’язки між явищами, вироб.практ.уміння і навики.

Отже, в поч..кл.учні здоб.знання не розр., а об’єдн.спільною ідеєю –
ідеєю взаємозв’язку всіх явищ природи.

Формув.наук.світогляду.

Конц.шк.націлює: важливо, щоб викладання суспільнознавчих і пр.
наук.дисциплін виробляло наукові погляди, вміння правильного пояснювати
явища природи і с-ва.

Тому потрібний діалектичний підхід до вивчення кожн.дисц., тобто
розглядати кожне явище у зв’язках і опосередкуваннях, в розвитку. Тому в
програмах повинно це врахов., не тільки на основі наук. світогляду, але
й на осн.діал.мат-р.

В початкових класах закладаються основні засади світогляду і вчителю
відводиться велика роль.

Не можна розраховувати на те, що якими б повними знання не були
спрацюють «автоматично» в плані формування наукового світогляду.

Тому вч. В своїй р-ті повинен додержуватись повної системи р-ти без
перерв.і послід., щоб це не були окремі криклади і факти вих..знач., а
щоб розк-ся з попцій діал..матер.

Слід нав.кор. набутими знаннями для прав.оцінки кад.фактів навк.д-ті.

Формування в учнів діал..мотер.світогляду передбачає

1.спр.ппрпрп як єдине ціле, де все перед.упевному взаєм.,
взамєомобумовл.інерух.

2.пр.розгл.не в стані спокою, а встані безпер.руху, і розв.

3.Закр.поняття про матер.пр. і нищ, які розв. за законами природи.

При ф-ні мат.св.необх.такі умови (добір найв.факт.матер.для
вих..наук.св. 2) застос.різних форм і методів р-ти, які спр.на розррр.
зв’язків 3) стр.ситуацій, коли вдітей вин.інтелес.до пр. емоц.ставл. 4)
врахув.тверд.особи, жит.досвіду. 5) системне залуч. в суп.-кор.р-ті,
внаслідок щоб навчити розкривати зв’язки між окремими складовими
елементами погоди, погодою та поведінкою тварин доцільно перевірити
достовірність народних прикмет і пояснити їх.

2. Навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а
в стані безперервного руху і розвиток (Ідея безперервності руху і зміни
в природі розкривається у процесі всього курсу природознавства: вода
переходить з одного стану в інший; рослинний і тваринний розвиток,
утворення різних форм рельєфу суші, ярів внаслідок дії води, вітру,
руйнування гори, утворення торфу і кам’яне вугілля з відмерлих рослин.

3. Систематичне закріплення свідомості учнів поняття про матеріальність
предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

(Під час проведення спостереження. Вивчення фізичних властивостей
природних тіл (води, кам’яного вугілля і ін.) і постановки дослідів учні
пересвідчуються в матеріальності природних об’єктів, що вони існують
об’єктивно: перебувають в певному стані, мають масу, колір, запах,
займають місце, змінюються).

Для формування наукового світогляду необхідні такі умови: добір
найважливіший фактор матеріалу, застосування різних прийомів і методів,
що сприяють розкриттю причини – наслідки зв’язків, створення логічних
ситуацій, що викликають інтерес до природи, врахування індивідуальної
особливості учня і їх рівня розвитку, залучення учнів до
суспільно-корисної роботи.

В зміст курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для
вирішення завдань при формування наукового світогляду.

Формування наукового світогляду сприяє зміст програми і підручники по
природознавству, в основі яких лежить сезонний принцип вивчення об’єктів
природи. Повідомляючи дітям елементарні дані про живу і неживу природу,
про працю людей, вчитель показує, як взаємопов’язані об’єкти природи,
який вплив на природу здійснює діяльність людини.

Уже в І класі при вивченні теми «Наша школа» проводиться урок на
пришкільній ділянці, де учні знайомляться з змінами в житті рослин
восени, а пізніше переконуються, що з наступанням холодів жовтіють і
опадають листки на деревах, зникають комахи, багато птахів відлітає на
Південь. В процесі дальшого спілкування з природою, спостережень за
об’єктами, природи і т.д. в дітей накопичуються знання про те, що з
наступанням тепла з’являються листочки, зеленіє і росте трава.

В ІІ кл. спостереження за об’єктами живої природи продовжується. На
основі матеріалів експертизи, коротких записів в «Щоденнику
спостережень» встановлюються взаємозв’язки в живій і неживій природі.

На конкретних прикладах виясняється, які сезонні зміни характерні для
рослин і тварин в певну пору року.

Знання про зміни в природі учні краще засвоюють в процесі проведення
безпосередніх спостережень за рослинами і тваринами. При цьому дуже
важливо вчити дітей самостійно виражати свої думки, пояснювати
спостережуване явище.

Розуміння взаємозв’язків в житій і неживій природі накопичується
поступово. В ІІІ класі при вивчення природознавства учні використовують
знання, які вже мають, одержані в процесі спостереження об’єктів
природи. Наприклад в темі «Літні і осінні зміни в природі» на конкретних
предметах вивчають зовнішні ознаки рослин, учні знайомляться з будовою
рослин, його залежність живих об’єктів природи від погодних умов
(початок листопада, дозрівання плодів і нас., наявність комах, поведінка
птахів і ін. тварин) і на цій основі встановлюють багатосторонні зв’язки
живої і неживої природи.

Знання про взаємозв’язки допомагає учням робити самостійні висновки.
Виникає творче ставлення до завдання учителя.

Наприклад: 1. вивчення природного тіла (води, нафти. – матер.)

2. рослинний зв’язок з неживою природою (взаємозв’язки)

Земля – Сонце

Між ел. погоди, погодою і поведінкою тварин

3. вода переходить в інший стан, росл.ітв.розв.яри упев. Гори руйн.,
торф ф кам’яне вугілля ззнив. з відмерзанням)

u f”oooooooooooooonnnaaaaaaoaa

*Z*?*?+?,°,i-?/v0x1O2^3E3j4a4h5o88<: e>ohooooooooooooooooooooooooooooo

Угодовський: «дфал-мат-роум.природи не приохоть відразу, вона
розв.вих-ся, і ми пов.керувати цим процесом» розуміти діал. можуть учні
старших кл., але підготовка до цього.пов.здійсн.з перших днів приходу
дитини в школу.

Так вивч.явища в розв. можна зрозуміти закономірність явища.

1.Організовуючи спостереження слід пояснити причину опадів: дощу,
веселку, букві дослідження в галузі метеорології, Ю. Дмитрієва «Чому
вірити, що перевірити!»

Розповіді про досягнення в освоєнні космосу, ознайомлення з будовою
людського організму – виявлення різних хвороб і боротьба з ними, як
утв.кор.кн. (мох.сфагнум), властив.мінер.джерел, при вив.-ні
убив.мікроби. св. тв. і культ. рослин довести, що людина своєю працею
змінила природу, вивела велику кількість продуктивних порід і

2.сортів. При вивчення треба включити елементи дослідництва і це
застосування знань в практиці д-ті.

3.важл.знач.р-та в клубах, гуртках, ігор, виставок, масових заходів,
суспільно-корисній роботі.

Ф-ня наук.ов.можливе на основі єдності ін тел., емоцвольового,
дієвого-практ.

Патр.та епол. вих.-ня.

1. Передаючи мат. і дух. багатства передав. в благородне почуття любові
до Батьківщини. Слід приділити увагу вбаченню знань про батьківщину.

1.Показати красу куточка, де живе, любов. Цьому сприяють екс.,
спостереження за природою, використання спадщини, традицій свого народу,
особливості роз.свого краю на що спрямовує конц.нац.школи і
регіон.концентрація.

2.Важливу роль відіграє ознайомлення учнів з бойовими подвигами, працею
людей, села, району, області республіки. Виховання патріотизму це
насамперед використання краєзнавчого матеріалу.

3.У цій справі велике значення має позакласна література ігри-подорожі,
бесіди. Походи по рідному краю, орг.краєз.кушків.

4.Включ.уже з молодших класів у суспільно-корисну, продуктивну працю:
заготівля сіна, гілкового корму, росл.решток для підгодівлі тварин,
згрібання опалого листі для підстилки, збір лікарських рослин, насіння
квітів та декоративних рослин, вирощування квітів, с/г рол сни,
виготовлення годівниць підгодівля птахів взимку, вст.природоохор. знаків
у місцях відпочинку, лісах, догляд за зеленими посадженцями.

Патріотичне виховання тісно пов’язане з екологічним вихованням.

Екологічне виховання

На придавання належної уваги екологічної культури як одній з найв. умов
поліпшення справи охорони природи.

Свідоме ставлення повинно формуватися з дитинства, у сім’ї, школі і
можливе, коли у дітей екологічна культура і знання у даній галузі.

Екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес,
спрямований на формування знань наукових основ природокористування,
необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної
життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонного використання і
відтворення природничих ресурсів.

З-ня ек.освіти вх.: 1.засв.наук.знань про взаєм.пр.і с-ва.

2.розумінян багатогранної цінності і природи для с-ва в цілому і кожної
людини зокрема.

3.оволодіння нормами правилами поведінки в природному середовищі.

4.розвиток потреби у спілкуванні з природою.

5.активізація діяльності по охороні і поліпшенню навколишнього
середовища.

У рекоменд. «Удосконалення екологічної освіти і д-ті школярі в галузі
охорони природи і вказано, що розкриття с-ми екол.знань необхідно на
всіх уроках зійсн. суп.кор.і прод. праці повинні мати економ.
спрямованість, природо ох.р-та відлов.з-ням гуманістичного виховання,
сприяти виробленню у шк..екол.правил і норм поведінки у прир.середовищі.

Відповідальні роль належить поч.школі, яка є однією з перших ланок
становлення людини – громадянина. Основні риси характеру форм-ся в
районному дитинстві.

Сухомлинський «Якщо добрі почуття не виховати в дитинстві, їх ніколи не
виховаєш. У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу
виховання добрих почуттів»

Основна роль – природозн. Попад.знач. 1) «озн.з навк.»- цілісне уявл.
Про прир. і соціальне середовище.

2) У проц.вив-ня прир. – наубв. знань про скл.ел.природи (р.тв.грунти,
кор..поч.) про взаємозв’язки діян.про норми поведінки і правил в
природі.

В початкових класах підвести що… людина – невід’ємна сил.част.природи і
вил.як поч..так і негат.зубр.сайга,соболь – збільш.завдяки охор.заходам,
тимчасовій забороні полювання, орг.заповідн., розс.тв. зн.з тв.Черв.кн.,
залучати до виг.Ч.К. рідного краю.

Деякі вчителі акцентують увагу на господарській д-ті, не
розкр.естет.цінності.

З-ня педагога – злиття емоційних почуттів з пізнав.з-нями (під час
екс.спост. і вид. характ.особл.під року, а вих..почуття прекр.)

Предметно-перетворювальна д-ть спрямована на покращ.навк.сер.за
допом.сусп.кор.праці (правильно тубр.і розміш.росл.живий куточок з
др..тв., акваріум, красиво оформл.гербарії, таблиці, коггг,,
дослідницька – які годівн.більше до вподоби, яким нормам віддають
перевагу від передххх підготовки залеж.урожа., (соргув, замоч., прорв.)
гибилан посіву площа живл., вн.добрив.діялнка «Вітамінна» – кріп,
цибуля, петрушка, характер природо ох.р-ти повинен втр. з-ням приманіст.
вих.-ня. Бережливе ставлення до будь-якої тварини, бо всі види
взаємопв’язані.

3.Не допустиме колекціонування.

Куточки ж.пр. – через дер.торг.орг., натур.гром.орг.

4.Вирбл.грамотної поведінки дітей в природі (гол.не розм..під час
прог.екс.рвати квіти лам.гімн.,руйн.пташ.гнізда, мурашники, підбір малят
і пташенят) ходити стежками, не вит.росл., не нищити дрібн.тв.

5.знайомити дітей з правилами не в формі заборами, а ставити завня, щоб
діти зробил прав.вибір ти сильніший за будь-яку тв.жучка – будь же її
другом, не заявляй про себе криком – умі слухати тишу, мало дивитись –
треба вміти бачити, лише терплячому природа відкриє свої таємниці.

Антиалкогольне і анти нікотинне.

Важливе місце відводяться профілактичній протиалкогольній р-ті. Первинна
профілактика включ.: сан-гігієн. Вих.., проппагнаду здорового образу
життя і викорінення шкідливих для здоров’я звичок у підр.поч. Необх.,
щоб молоде покоління росло фізичним і життєрадісним і щоб кожне школяр
оволодів мінімум знань у галузі гігієни і медицини, змолоду знав свій
організм і вмів тримати його в порядку.

Проблема антиалк.вих. є актуальною, бо за даними раду дослідників однією
з особл.суч.алкоголізму є раннє залучення дітей до епізодичного
вжив.алкоголю.

Алкогольне вих.. це глибокий пер.вплив, покликаний з раннього дитинства
виробляти негативні алкогольні настанови, форм, нагатив.ст. до
спритного: вживання – як прояв аморальності, утримання – норма
поведінки.

Поч..з курсу «Озн.з нав.» серед завдань є: форм. У мал..шкк.перв.гром. і
патр.почуття, сусп.-пол.поняття, вих..позитивні мор.якості і норми пов.
(засв.норми пов.в с-ві, школі, сім’ї).

Правила поведінки в гостях

На заняттях дати оцінку ситуації. День народ.опс.

Прис.і прек.»Вино входить – розум виходить»

«У юного язик довгий, а розум короткий»

«Де чарка там сварка»

3.Сюжетно-рол.гра «Свято в сім’ї (Як зробити свято цікавими – вірші,
ігри, пісні)

4.Запрош.дітей на день народ.однокл.

1.При озн.з прав.дорожнього руху, проф.людей вч.розпов.про нещасні
випадки (винні – пішоходи, водії).

2.Неможе на роб.бути хорошим прояв. «Вино роботі не товариш»

«Ввечері п’яниця – вранці ледар»

3.При вивч.тем «Тіло і охор. Здоров’я» – а) негат. вплив на серце 120
ударів/хв.

б) отрута діє на мозок – 200 г – смертельне отруєння.

в) зниж.гастрита зору і слуху.

г) Нещасні випадки на возі –к оил зн.з знач.купання, загорання. П’яному
море по коліна.

Розповідь супров. показом слайд, таблиць, фрагментів

«Алкоголь – ворог розуму,». «Вино і серце», «Море по коліна».

Формув.акт.псит.нозиції – є найкр.гарантією (залуч.до
проц.техн.худ.с-ті, спорту).

Аналогічно і антиніпотимна

Палити цигарки поч. з мол.шк.віку. Це цікавість, вплив товариств,
наслідування дорослих.

Пров.бесід. «Які шкіл.реч.містяться у тютюну?»

У тютюну міст.до 30 шкідливих реч. (нікот.син. к-та,
оксид.азоту,кантерогенні смоли, рідаоакт.рчовини – полоній – 210,
свинець – 210, сприяють розв. пухлин.

Вплив нікотину шкідливий на кровоносну нс.в дих.с-ми. Не зможе стати
хорошим альпін, спортсменом.

Шкодить здоров’ю – впливає на зовнішність, шкіра нееластична, строго
кольору, вкрив зморишами, зуби – жовті, з рота –непирмєнгими. Негативна
форма пов. антиал. і антигікот. Вих.. є сил. част. морального виховання.

Естетичне виховання молодших школярів. Відобр. Краси у слові, муд.худ.
полотнах.

Сезонні екск.і прогулянки – сан.дні «бабиного літа», уроч.красу
білон.зиму.весн.пробурж.природи, квіт.садів, буйноцвітння влітку.

Восени: клени, чер.дуба. від ж-з до багряно-черв.

Навесні – верба, мелюга, козача.

З-ня: визн. 1) у які кольори роз фарб. Осінь листя клена, груші, дуба 2)
зібр. гербарій осін.листя насйрізн.кольорів.

Сніг у р-ну погоду – оранж.білий, голуб., діамантові.

2) подорожі в різні пори року природа приховує різні кольори – ліси,
луки, поля, небо, степ.

3) В лісі, на річці привчає вслух. в різном. звуки – щебет птахів, шепіт
колосків, дзюрчання струмочків, стук дятла, шурхіт листя, бджолину арфу,
дзижчання джмеля.

4.Нст.почуття вин. при сир.апром. вл. – ніж. запах конвалії, медовий –
липи, солодкуватий – білої акації, ледь гіркуватий – берези тонкий
аромат тополиних бруньок, ялин хвої, прілого листя. Цезбага.ест.почуття.

5.Вч. не лише сам описує спост.явище, а допом.діятм підібрати образні
порівняння, епіт.метаф., синоніми.

Осінній дощ – дрібний, затяжний, мрячний

Снігопад – кружляє, в’ється, сипле, ліпить

Метафор

6.Викор.уривки з поезії і прози.

Осінь «Ніби притомилось сонечко привітне, у траві пожовклій молочай не
квітне» – рання осінь.

«Висне небо синє, синє та не те. Світить та не гріє, сонце золоте». –
середина осені.

«Йдуть і йдуть і йдуть дощі… Стали чорними кущі І дерева чорні стали, бо
листочки всі опали» – пізня осінь.

7.Описи у тв. Пушкіна Пришвіна, Шевченка, Л.Українки, Сосюри,
Рильського.

8.Пейз.полотна худ.Лев.т. !Золота Осінь», Пластова «Перший сніг»,
Шишкіна «Зима», «Осінь», Яблонської «Весна» який настрій? Які фарби?
Чому…

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020