Реферат на тему:

Особливості епітелію рубця в представників родини Bovidae та їх гібридів

Здатність жуйних засвоювати багаті целюлозою корма і підтримувати
високий рівень своєї життєдіяльності й продуктивності зумовлена їхньою
унікальною травною системою. Травна система є ектосоматичною системою
органів, яка не тільки сама знаходиться під дією зовнішнього середовища,
а й впливає на ендосоматичні органи й організм тварини в цілому. У
природі при сезонних змінах або в період тривалих посух складний шлунок
жуйних, особливо його слизова оболонка й епітелій, можуть суттєво
змінюватися. Гібридизація тварин є одним із факторів мінливості
організмів і має велике значення як метод наукового дослідження процесів
еволюції, видоутворення й відіграє певну роль в удосконаленні існуючих
та утворенні нових форм свійських тварин. Гібриди, які отримані при
схрещуванні дикого бантенга та червоної степової породи є
міжпідродовими. Геном бантенгових гібридів поєднує генетичний матеріал
різних видів, що зумовлює їх біологічні особливості, зокрема, органів
травлення та їх мікроструктур.

Метою цієї роботи є дослідження епітелію слизової оболонки рубця
бантенгів, домашньої корови та їх гібридів, які утримувались в
напіввільних умовах в Асканії-Нова.

Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження послужили зразки стінок
рубця, які були відібрані в 25 дорослих тварин: диких бантенгів,
червоної степової породи та їх гібридів F1 і Fb які були отримані в
зворотніх схрещуваннях: Fb червона степова 3/4 + бантенг 1/4 та Fb
бантенг 3/4 + 1/4 червона степова. Матеріал відбирався відразу після
забою тварин у межах перших 30 – 40 хвилин. Відібрані шматочки фіксували
в 10 % нейтральному формаліні, обезводнювали в спиртах зростаючої
концентрації, у спирт-ефірі, та заливали в целоїдин. Зрізи товщиною 6 –
10 мкм фарбували гематоксиліном Ерліха і за способом Ван-Гізона а потім
заливали в канадський бальзам. Отримані мікропрепарати використовували
для загальної характеристики та визначення мофометричних показників
товщини епітелію та його шарів в мкм та % від загальної товщини
епітелію. Для оцінки вірогідності відмінностей при зіставленні
показників використовували непараметричний метод – критерій
Вілкоксона-Манна-Уїтні.

Результати дослідження та їх обговорення. Епітелій слизової оболонки
рубця за абсолютними показниками мав найбільшу товщину в досліджених
бантенгів, а найменшу в гібридів F1 (див.табл.1). Червона степова порода
та гібриди Fb за цими показниками займали проміжне положення і
поступалися бантенгу.

Відносна товщина епітелію слизової оболонки рубця (в % від загальної
товщини стінки) в гібридів Fb з 3/4 крові червоної степової була
найбільшою і значно переважала епітелій рубця бантенга, червоної
степової породи та гібридів F1.

Епітеліальний шар рубця у всіх досліджених груп тварин утворений
багатошаровим плоским слабозроговілим епітелієм. Встановлено, що шар
плоских клітин в гібридів Fb, як і в бантенга, розвиненно більше, у
порівнянні з рубцем червоної степової породи та гібридів F1 (див.табл.
1).

Базальний шар епітелію рубця в усіх тварин, які були досліджені
складався з одного ряду клітин циліндричної або близької до неї форми,
розташованих на базальній мембрані. Середня висота епітеліоцитів
базального шару в рубці складала: в бантенга – 5,24 мкм , в червоної
степової – 2,57 мкм, в гібридів F1 – 2,13 мкм, в гібридів Fb з 3/4 крові
червоної степової – 2,06 мкм, а в гібридів Fb з 3/4 крові бантенга –
4,20 мкм. Відносна товщина (в % від товщини епітелію) базального шару в
бантенга і гібридів F1 виявилась найменшою, а в гібридів Fb з 3/4 крові
червоної степової – найбільшою.

Таблиця 1

Товщина епітелію рубця (в мкм та % від загальної товщини стінки рубця)
та його шарів

(в % від товщини епітелію)

№ п/п Вид, форма тварин Загальна товщина епітелію Відносна товщина
епітелію Базальний шар епітелію Остистий шар епітелію Зернистий шар
епітелію Шар сквамозних клітин

M M M M M M

n межі варіювання межі варіювання межі варіювання межі варіювання межі
варіювання межі варіювання

1 Бантенг

n=5 95,3

69,9-132,0 1,9

1,4-4,0 5,5

4,0-6,2 63,6

58,5-67,9 12,7

9,6-15,7 18,2

14,2-21,8

2 Червона степова

n=6 75,6

51,3-120,0 2,2

1,1-3,7

3,4

2,1-4,6 66,7

62,4-70,5 13,3

9,2-16,8 16,6

11,8-18,0

3 Гібриди F1

n=3 53,2

49,0-55,3 1,9

1,4-2,2

4,0

2,0-5,2 75,0

68,8-78,2 10,0

7,4-13,2 11,0

8,2-12,4

4 Гібриди Fb з 3/4 крові червоної степової

n=9 68,6

46,2-126,0 3,2

1,1-3,5

3,0

2,0-5,4 68,2

60,2-74,2 12,8

10,2-14,6 16,0

12,3-17,8

5 Гібриди Fb з 3/4 крові бантенга n=2 84,0

76,5-91,5 2,3

2,1-2,4

5,0

4,8-5,2 64,2

60,0-68,4 12,0

10,0-24,0 18,8

15,6-22,0

Остистий шар клітин епітелію рубця складався з 5-7 рядів клітин в
бантенга, 4-6 рядів клітин в червоної степової, з 4-5 – в гібридів F1,
3-5 – в гібридів гібридів Fb з 3/4 крові червоної степової, та 5-7 — в
гібридів Fb з 3/4 крові бантенга. Відносна товщина остистого шару клітин
у виявилась найбільшою в гібридів F1, а найменшою в бантенга і гібридів
Fb з 3/4 крові бантенга.

Зернистий шар клітин складався з 2-3 рядів клітин у бантенга, 1-3 – у
червоної степової, 1-3 в гібридів F1, 2-3 – в гібридів Fb з 3/4 крові
червоної степової, та з 2,3 — в гібридів Fb з 3/4 крові бантенга.
Епітеліоцити цього шару були сплощені й містили зерна білка
кератогіаліну. Його відносна товщина в червоної степової породи була
найбільшою, а в гібридів F1 — найменшою.

Поверхневі шари клітин відмирають і злущуються, особливо на поверхні
сосочків рубця. У бантенга і його гібридів з червоною степовою породою
пігментація поверхні епітелію рубця зустрічалось зрідка.

Висновки. Таким чином, за результатами вивчення епітелію шлунка диких і
домашніх жуйних вказують її відповідність загальній будові відділів
передшлунка й сичуга жуйних з одного боку, а з другого свідчать й про
певні відмінності й значне варіювання кількісних показників.

Епітелій рубця за абсолютними показниками більш розвинений в бантенга і
гібридів Fb з 3/4 крові бантенга і найтонший – в гібридів F1. Одночасно,
гібриди F1 мали в епітелії рубця дуже розвинений остистий шар клітин, а
саме з ним пов’язані основні процеси внутрішньопластового травлення в
жуйних.

Можливо це є проявом гетерозису в гібридів F1. Базальний шар епітелію
рубця мав найменшу відносну товщину у порівнянні з епітелієм сітки і
книжки.

Епітелій рубця гібридів, як і вихідних форм має ознаки метаболічно
активних тканин і клітин і здатен забезпечити високий рівень обмінних
реакцій та фізіологічну регенерацію.

Похожие записи