.

Основні положення вчення Дарвіна (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1436 6766
Скачать документ

Реферат на тему:

Основні положення вчення Дарвіна

План

1. Еволюційні уявлення до Чарлза Дарвіна.

2. Виникнення вчення Чарлза Дарвіна.

3. Основні положення вчення.

Еволюційні уявлення до Чарлза Дарвіна

На Землі існує не менш 2 млн видів тварин, до 0,5 млн видів рослин,
сотні тисяч видів грибів і мікроорганізмів. Непросто пояснити виникнення
такого різноманіття видів, а тим більше причини їхньої пристосованості
до середовища проживання. Однак одній людині це вдалося. Це був
англійський учений Чарлз Дарвін. У XIX столітті ним була створена
наукова теорія еволюції живої природи.

Раніше більшість учених-біологів вважала, що живих організмів існує така
кількість, скільки їх створив Бог. Немає і не було організмів, що не
відповідали б меті, задуманій творцем. Не існує і зайвих органів — усе
до дрібниць продумано творцем.

Основний зміст світогляду цього періоду — сталість, незмінність і
споконвічна доцільність природи. Таке вчення було назване метафізичним
(від грецьк. «мета» — над, «фізіс» — природа). Такі уявлення всіляко
підтримувалися правлячими колами й особливо церквою.

У XVII і XVIII століттях були описані багато видів рослин, мінералів і
тварин. Карл Лінней (1707—1778), шведський лікар і натураліст, спробував
систематизувати отримані матеріали. Йому вдалося на основі подібності за
однією-двома найбільш помітними ознаками класифікувати організми на
види, роди, класи. Він першим запропонував зарахувати людину до
людиноподібних мавп. Попередники Ліннея пропонували ввести в біологію
подвійні латинські назви: рід і вид. Лінней вирішив використати це
нововведення. Однак він дотримувався теорії метафізичності природи,
вбачаючи в ній споконвічну доцільність. Будь-який з видів учений
розглядав як результат окремого творчого акта, вид вважався постійним і
незмінним, зовсім не спорідненим з іншими видами. Лише наприкінці життя
Лінней дійшов висновку, що деякі види можуть виникати за допомогою
схрещування або під впливом зовнішнього середовища.

Праці Ліннея зробили величезний внесок у біологічну науку. Учений
запропонував прийнятну класифікацію тварин і рослин; увів латинські
подвійні назви; ботанічна мова з його допомогою стала зрозумілою й
досконалішою.

На початку XIX століття з’являється нова робота з біології «Філософія
зоології», її автором був французький учений Жан Батіст Ламарк
(1744—1829). У цій праці Ламарк виклав свої еволюційні ідеї. Так, він
стверджував, що нові види утворюються дуже повільно, тому ми не можемо
помітити цього. Споконвічно еволюціонували нижчі види, які поступово
піднімалися на вищі ступені.

Ламарк зробив величезний внесок у розвиток біологічної науки. Йому
першому спала на думку ідея про еволюцію живої природи, він вказав на
Історичний розвиток від простого до складного. Саме він порушив питання
про фактори, які є рушійними силами еволюції. Однак у його ідеях не все
було правильним. Ламарк бачив причину еволюції у нібито властивому
усьому живому світові прагненні до досконалості. Неправильними є також
його думки про причини виникнення пристосованості живих організмів до
умов навколишнього середовища, щодо появи в організмів винятково
корисних змін, які потім повинні закріплюватися в поколіннях.

Слід визнати, що наука кінця XVIII — початку XIX ст. не в змозі була
правильно пояснити рушійні сили розвитку органічного світу. Вона могла
тільки поставити питання, але не відповісти на них. Це були питання про
виникнення величезного різноманіття видів; про незрозумілу
пристосованість організмів до умов навколишнього середовища; про
непояснене підвищення рівня організації кожного наступного виду живих
істот.

Виникнення вчення Чарлза Дарвіна

Учення Чарлза Дарвіна стало можливим завдяки суспільно-економічним
передумовам. Перша половина XIX століття стала тим часом, коли в країнах
Західної Європи почав дуже швидко розвиватися капіталізм. Особливо
помітним це було в Англії. Капіталізм дав імпульс розвиткові науки,
промисловості, техніки. Промисловість збільшила попит на сировину. А
населення швидко зростаючих міст почало споживати більше продуктів
харчування. Усе це природним чином сприяло розвиткові сільського
господарства.

Друга причина виникнення вчення Дарвіна — нові відкриття в області
природничих наук. Виник опис систематичних груп живих організмів, що
дало можливість подумати про ймовірність їхнього споріднення.

За допомогою порівняння у тварин був встановлений єдиний план будови
тіла й багатьох органів. Учені вирішили порівняти і ранні стадії
розвитку зародків і дійшли висновку, що вони разюче схожі. Потім почали
вивчати викопні рослини й тварин. Тоді ж була виявлена послідовна зміна
низькоорганізованих форм життя більш високоорганізованими.

З’явилися численні цікаві матеріали із заморських експедицій. Одночасно
виникали нові породи тварин і сорти рослин, створення яких йшло врозріз
із метафізичними уявленнями про природу. Потрібен був учений, який зміг
би зробити висновки з матеріалу, що з’явився, пов’язати ідеї в одне ціле
за допомогою суворої логіки. Це вдалося зробити Чарлзу Дарвіну
(1809—1882).

З біографії Дарвіна відомо, що він із дитинства полюбл-яв збирати
рослини, спостерігати за тваринами, проводити хімічні досліди. У
студентські роки читав багато наукової літератури, навчився
застосовувати на практиці методику польових досліджень.

Дарвіну навіть вдалося здійснити навколосвітню подорож. Дорогою його
цікавили геологічна будова, флора й фауна багатьох країн. Дарвін
відправив до Англії безліч різних колекцій.

Перебуваючи в Південній Америці, Дарвін знайшов рештки вимерлих тварин.
Він спробував їх порівняти із сучасними тваринами і дійшов висновку, що
вони мають родинні корені. На островах Галапагос Дарвіну зустрілися
невідомі науці види ящірок, птахів і черепах. Вони видалися йому схожими
на південноамериканські види. Тоді вчений припустив, що ці види
потрапили на острови з материка, а потім у результаті впливу
навколишнього середовища змінилися. Австралія зацікавила ученого своїми
яйцеродними й сумчастими тваринами, які ніде більше не зустрічаються.
Дарвін зробив висновок, що Австралія стала окремим материком у той час,
коли на всій планеті ще не виникли вищі ссавці. Тому яйцеродні й
сумчасті розвивалися в Австралії незалежно від еволюції інших тварин на
інших материках. Чимраз більше Дарвін переконувався у тому, що усі види
змінюються й одні походять від інших. Свої перші записи про походження
видів учений зробив саме під час навколосвітньої подорожі.

Основні положення вчення

Протягом 20 років Дарвін працював над створенням еволюційного вчення, у
1859 році нарешті воно було опубліковане за назвою «Походження видів
шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за
життя» Подальші роботи Дарвіна показують, що вченого довго хвилювало
питання про

походження видів. На величезному фактичному матеріалі в книзі
«Мінливість тварин і рослин під впливом одомашнення» Дарвін вказав на
закономірності еволюції порід домашніх тварин і сортів культурних
рослин.

Учений намагається пояснити і походження людини від тварин. Про це він
пише в одній зі своїх робіт за назвою «Походження людини і статевий
добір», де використовує власну еволюційну теорію. Ученому належать
капітальні праці з ботаніки, зоології і геології, у яких детально
розроблені окремі питання еволюційної теорії.

Дарвіну вдалося показати рушійні сили еволюції. Він уже не метафізичне,
а матеріалістично зумів пояснити виникнення і відносний характер
пристосованості дією тільки природних законів, не приписуючи це
надприродним силам.

Дарвіну вдалося довести, що рушійними силами еволюції порід і сортів є
спадкова мінливість і добір, здійснюваний людиною. Людина протягом
довгого часу намагалася відібрати для поліпшення яких-небудь якостей
особин-з потрібною їй зміною, закріпленою, звичайно ж, генетичне. Щоб
вивести новий вид, вона відсторонювала від розмноження інші особини. У
результаті такої селекції були отримані або виведені нові сорти і
породи, властивості яких були необхідні й цікаві людині.

У природі діють ті ж закони, але більш жорсткі. Усі живі організми
розмножуються, створюючи собі подібних. Однак лише дехто з потомства
доживає до статевозрілого віку. Більшість особин гине, не залишивши
після себе потомства. Далі між всіма особинами як одного, так і різних
видів йде боротьба за існування. Дарвін розумів цю боротьбу як складні й
різноманітні стосунки організмів між собою і з умовами навколишнього
середовища. Те ж стосувалося і потомства цих особин. Наслідком боротьби
за існування є природний добір. Що це таке? За Дарвіном, це «збереження
сприятливих індивідуальних розходжень і змін і знищення шкідливих».
Боротьба за існування і природний добір і стали, відповідно до теорії
Дарвіна, основними рушійними силами (факторами) еволюції всього живого.

Ці фактори й індивідуальні спадкові відхилення в довгому ряді поколінь
призведуть до зміни видів, роблячи їх чимраз більш пристосованими до
умов їхнього проживання. Адже зрозуміло, що пристосованість завжди буде
відносною завдяки світові, що постійно змінюється.

Ще одним результатом природного добору стало різноманіття видів, які
заселили Землю.

Усі галузі біологічної науки змушені були перебудовуватися у зв’язку з
появою вчення Дарвіна. Палеонтологія зацікавилася шляхами розвитку
органічного світу. Систематика вирішила зайнятися вивченням родових
зв’язків і походженням систематичних груп. Ембріологи почали
встановлювати спільне в стадіях індивідуального розвитку організмів у
процесі еволюції. Фізіологія людини й тварин спробувала порівняти
життєдіяльність людську й тваринну, щоб виявити моменти, які їх єднають.

Початок XX століття ознаменувався вивченням природного добору на ос-I
нові експериментів. Почала швидко розвиватися генетика, а услід за нею й
екологія. Передова інтелігенція Росії відкрито підтримала ідеї Дарвіна.
Преса почала публікувати статті, присвячені геніальному відкриттю
англійського вченого. У 1864 році російською мовою вперше було
опубліковано «Походження видів».

Російські вчені продовжили розробляти ідеї Дарвіна. Усім нині відомі
імена братів Ковалевських, К. А. Тимірязєва, 1.1. Мечникова, І. П.
Павлова, M.I. Бавилова, О. ?. Сєверцова, 1.1. Шмальгаузена, С. С.
Четверикова й інших учених, що використовували у своїх дослідженнях ідеї
Ч. Дарвіна.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020