РЕФЕРАТ

Орнітофауна населених пунктів Делятинщини

Орнітофауна лісових масивів Делятинщини .

Загальний вигляд прикарпатської фауни птахів – лісовий.

На території Делятинщини розповсюджені ( дубові, букові) та смереково –
ялицеві ліси. Екологічно з лісовими масивами Делятинщини пов’язані
голубині, курині, денні хижаки, сови, сиворакші, ракшоподібні, чисельні
види горобцеподібних. Для лісів Прикарпаття тепер характерні глухар
карпатський, тетерев, беркут, дятел трипалий, сова довгохвоста, канюк
звичайний, сапсан, пугач, совка, сорокапуд – жулан , дрізд співочий,
дятел великий і малий строкатий, тинівка лісова, щеврик лісовий, омелюх,
горіхівка, шишкар ялиновий та багато інших.

Ряд Родина Рід Вид

1. Денні хижі або сорокоподібні

Falconiformes Хижаки Aecipitidae Беркут Aguila
Беркут

Aguila chrysaetus

2. — // — — // — Канюк

Buteo К. Звичайний

B. buteo

3. — // — — // — Осоїд

Pernis Осоїд

Pernis api

4. — // — — // — Яструб

Accipiter Я.великий

A. gentilis

5. — // — — // — Сапсан

Falco Сапсан

F. peregrinus

6. Куринні

Galliformes Куринні

Gallidul Глухар

tetrao Глухар

t. cerrogalees

7. — // — — // — тетерев

hururus тетерев

L. tetrix

8. сивкоподібні

Chrayriiformes cивкові

columbidae Вальдшнеп

scolopax Вальдшнеп

S. rusticola

9. голубоподібні

Columbiformes голубині

columbidae Голуб

columba Припутенів

C. palumbus

10.Зозулеподібні

Cuculiformes зозулені

cuculiidae Зозуля

cuculus З. Звичайна

C. canorus

11.Сови

striges Сови

siridae Сови

stigus Пугач

Bubo bubo

12. -//- -//- -//- Сова сіра

Strix aluco

13. -//- -//- -//- Сова довгохвоста

Strix uralensis

14. -//- -//- -//- Сова вухаста

Asio otus

15. -//- -//- -//- Cовка

Otus scops

16. Дрімаюча

caraciiformes дрімлюча

caprimuladae дрімлюча

caprimulugus Дрімлюча

C.europacus

17.Рачкоподібні

Caraciiformes

бджолоїдка

merops Б. Звичайна

M. apiaster

18. -//- одудові

upupidue одуд

upupa одуд

upupa epops

19.Дятлоподібні

piciciiformes дятлові

picidae дятел

gendroceopus Д. чорний

gryicapus matrius

20.~ ~ ~ дятел трипалий

picoides tridactyles

21.~ ~ ~ дятел великий

dendrocopus major

22.~ ~ ~ д. середній

d. medius

23.~ ~ ~ Д. малий

d. minor

24.Горобцеподібні

passeriformes жайворонкові

allaudidae жайворонок

alanda Ж. лісовий

a. arvensis

25.~ плискові

motacillidae щеврик

anthus Щ. лісовий

a. trivialis

26.~ оменюхові

bombyrillidae омелюх

bombicylla омелюх

B. garrules

27.~ сорокопудові

lanidal сороконуд

lanius С. жулан

L. cristatus

28.~ кропившикові

troglodytidae кропивник

troglodytes К. європейський

t. troglodytes

29.~ тинівкові

prunellidae тинівка

prunella Ж. лісова

p. modularis

30.~ дроздові

twedidae дрізд

twedus д. співочий

t. phylomelos

31.~ ~ горихвістка

phoenicurus Г. Звичайна

Ph. phoenicusrus

32. ~ дроздові

twedidae вільшанка

erithacus вільшанка

E. rubucula

33.~ славкові

sylviidae берестянка

hippolais берестянка

h. icterina

34.~ ~ вівчарик

phyllosopus в. ковалик

ph. collybitus

35.~ мухоловкові

muscicapidae мухоголовка

muscieapa М. сіра

M. striata

36.~ ~ ~

М. строката

M. hypolenca

37.~ синицеві

paridae синиця

parus С. велика

p. major

38.~ ~ ~ С. чорна

p. ater

39.~ товстодзьобі синиці

Paradoxornithdal синиця

Atgithalos С. довгохвоста

caudatus

40.~ позикові

sittida повзик

sitta П. звичайний

S. europea

41.~ в’юркові

fringillidae зяблик

Fringilla З. європейський

F. coelebs

42.~ ~ чиж

spinus чиж

S. sprinus

43.~ ~ костогриз

coccthraustes К. європейський

C. coccothrauster

44.~ ~ Шишкар

Loxia Ш. ялиновий

l. curvirostra

45.~ ткачикові

Plocudae горобець

passer Г. польовий

P. montanus

46.~ іволгові

oriolidae іволга

oriolus іволга

o. oriolus

47.~ воронові

corvidae крук

corvus К. європейський

c. corax

48.- ~ ~ ворона сіра

c. cornix

49.~ ~ сорока

pica С. звичайна

P. pica

50.~ ~ сойка

garrulus сойка

g. glandarius

51.~ ~ горіхівка

mucifraga горіхівка

n. caryocatactes

52.~ пищикові

пищуха

certhacus П. звичайна

c. familiaris

Таблиця №9. Систематика орнітофауни лісів.

Орнітофауна лісів Делятинщини представлена 52-ма видами птахів.
Переважають горобцеподібні – 29 видів, по 5-ть представників нами
зафіксовані такі ряди : соколоподібні, сови, дятлоподібні.
ракшоподібні, курині представлені двома видами (кожен ряд), інші ряди –
по одному представнику: сивкоподібні, голубоподібні, зозулеподібні,
дрімлюга.

Горобцеподібним належить найбільша частина видового багатства лісів –
56%. Вони представлені 17-тьма родинами. Домінантними серед родини
являються воронові (5 видів) та в’юркові (4 види). Дроздові мають три
представника авіафауни, славкові, мухоловкові, синицеві – по 2 вида,
решта родин – по одному виду. Це товстодзьобі синиці, ткачикові,
іволгові, повзикові, тинівкові, плискові, жайворонкові, омелюхові,
кровопивникові тощо.

За параментами Вронського визначимо значення птахів у розселенні.

Вид Значення за кількістю Значення за щільністю О — щільність

1. Беркут М Др 0,4

2. Канюк звичайний М Др 0,3

3. Осоїд М Др 0,7

4. Яструб великий М Др 0,9

5. Сапсан М Др 0,1

6. Глухар М Др 0,3

7. тетерев М Др 0,2

8. вальдшнеп М Др 0,5

9. принутень Зв Др 11,4

10. Зозуля звич. Зв Суб 34,7

11. пугач М Др 0,9

12. сова сіра М Др 11,2

13. сова довгохвоста М Др 0,6

14. сова вухаста М Др 10,5

15. совка М Др 3,2

16. дрімлюга М Др 5,2

17. бджолоїдка Зв Др 24,7

18. одуд Зв С 49,3

19. дятел чорний М Др 1,2

20. д. великий Б Д 74,6

21. д. середній Зв С 36,9

22. д. малий М Др 20,1

23. д. трипалий М Др 1,6

24. жайворонок ліс Б Д 63,8

25. щеврик лісов Б Д 64,5

26. омелюх Зв Др 24,6

27. сорокопуд М Др 12,0

28. кропивник Зв С 32,6

29. тимівка лісова Зв С 32,5

30. дрізд співаючий М Др 5,8

31. горихвістка Зв Др 24,7

32. вільшанка М Др 14,4

33. берестянка Зв С 43,6

34. вівчарик Зв Др 26,2

35. мухлолвка сіра Зв С 50,8

36. М.Строката Зв Др 27,1

37. Синиця велика Б Д 74,5

38. С.чорна Зв С 21,7

39. С. догохвоста М Др 18,4

40. повзик М Др 16,3

41. зяблик Б Д 63,5

42. чиж Зв С 20,3

43. костогриз Зв С 44,6

44. Шишкар Зв С 46,2

45. горобець пол. Зв Др 21,5

46. іволга Зв С 35,7

47. крук Зв С 42,8

48. ворона сіра Зв С 38,4

49. сорока Зв С 32,6

50. сойка Зв С 51,3

51. горіхівка Зв Др 29,0

52. пищуха М Др 7,9

Таблиця №10.

Отже, домінантів у лісових масивів, як це ми бачимо, 5 видів :
жайворонок лісовий, щеврик лісовий, синиця велика, дятел, зяблик
європейський (7,6%). Субдомінантів наявно 16 видів (3,1%), другорядних
більша частина – 31 вид (58,4%).

Серед другорядних ми можемо назвати такі малочисельні види, які
підлягають охороні. Це беркут, канюк звичайний, осоїд, яструб великий,
сапсан, глухар, сови, дятел чорний, дятел трипалий, дрізд співочий,
валодшнеп. Це рідкісні, червонокнижні види. Загальна щільність 1290,1 ,
тобто висока (за Дроздовим).

Птахи лісів розповсюджені неоднаково, нерівномірно, по найбільш типовим
для них біотипам.

Тинівка, дрозд трипалий, дятел чорний, тетерев, глухар, мухоловка,
московка, синиця довгохвоста, повзик, горіхівка, шишкар полюбляють
гірський хвойний ліс. Сорока, ворона , іволга, горобець польовий,
костоград, зяблик, синиця велика, берестянка, припутень, вальдшнеп
розповсюджуються в мішаних або в листяних лісах. Сапсан, пугач, горобець
польовий мешкають на скелях. Жайворонок, щеврик,сорокопуд-жулан,
вільшанка, крук, ворона, сорока поселяються на узліссях. Представники
денних хижаків (беркут, канюк звичайний, яструб великий) віддають
перевагу старим лісам.

Зимова авіафауна Делятинщини.

Ще одним етапом нашої роботи – являється дослідження і оцінка зимової
орнітофауни Делятинщини.

Видове багатство пернатих в зимовий період представлений 22- ма видами.
Переважають горобцеподібні – 15 видів, що дорівнює 68,2%. На другому
місці – дятлоподібні – 4 види, що займають 18,2%. Курині представлені
2-ма видами (9,1%), голубоподібні представлені одним урбанізованим видом
– голубом сизим (4,5 %)

Серед родин домінантами являються воронові та в’юркові: по 5-ть видів
(22,7 %), дятлові представлені 4-ма видами (18,2 %). Інші родини мають
по 1-му представнику, тобто голубиним, омелюховим, синицевим, ткачиковим
належить частка по 4,6 %.

Дрімають хвойні та букові ліси Прикарпаття.

З верхівки ялиці кричить горіхвістка (або кедровка) – близька родичка
сойки. Наскрипують смерекові шишкарі.

Ряд Родина Рід Вид

1. голубоподібні голубині голуб г. сизий

2. курині курині глухар глухар

3. —

тетерів тетерів

4. дятлоподібні дятлові дятел д. великий строкатий

5. — — — д. малий

6.- — — д. середній

7.- — — д. трипалтй

8.- синицеві синиця с. велика

9.- омелюхові омелюх о.звичайний

10.- ткачикові горобець г. хатній

11.- пищухові пищуха п. звичайна

12.- в’яркові зяблик з. європейський

13.- — чиж чиж

14.- — костогриз к.європейський

15.- — снігур с.європейський

16.- — шишкар м. ялинковий

17.- воронові крук к. європейський

18.- — — ворона сіра

19.- — сойка сойка

20.- — сорока с. звичайна

21.- — горіхівка г. звичайна

22.- — — чечітка

Невтомно працюють у зимовому лісі дятли, серед яких найчастіше
зустрічаються великий дятел строкатий. Для хвойних насаджень типовий
дятел трипалий. У широколистяних та мішаних лісах, крім великого
строкатого дятла, можна бачити середнього, малого. Дятли корисні птахи
лісових масивів.

Де-не-де в зимовому лісі можна зустріти воронових. Але вони
малочисельні. Більшість птахів перебираються в населені пункти, в сади,
парки, де легше здобути корм. Іноді в садах можна побачити дятлів,
строкате забарвлення яких милує око на білому зимовому фоні. Радують в
зимі людину горобцеподібні. Горобець хатній, зяблик європейський, снігур
європейський помітні своєю метушнею. Деколи пролетять над садами,
парками, будинками голуб сизий, чечітка.

Цікавими є пристосування тварин до зими. Деякі з них – комахоїдні
горобинні, голінасті, сиворакші, зозулі, пастушки, кулики, дрімлюги,
славкові, дроздові, плискові залишають літні угіддя і летять на
південь, південний захід.

Горіхвістка звичайна, сойка, повзики закопують запаси корму в лісову
підстилку або ховають у тріщини стовбурів жолоді, горіхи. Ще одним
пристосуванням птахів до зимових умов є збільшення густоти пір’я.

Нами виявлено 5-ть домінантів у зимовій орнітофауні, що складає ~ 26,4%,
субдомінантів – 11 видів (50,0 %), 5-ть другозначних видів – їм припадає
23,6 %.

Таблиця №10. Систематика орнітофауни Делятинщини в зимовий період.

Вид Значення за кількістю Значення за щільністю Щільність

D

1. голуб сизий Зв С 47,3

2. глухар М Др 0,3

3. тетерів М Др 0,2

4. дятел великий Б Д 68,6

5. д.середній Б Д 54,7

6. д.малий М Др 4,5

7. д.трипалий М Др 1,6

8. Омелюх звичайний Зв С 27,1

9. синиця велика Б Д 74,5

10. зяблик європ. Б Д 60,3

11. чиж Зв С 23,7

12. костогриз Зв С 40,2

13. снігур європ Б Д 78,8

14. шишкар ялинковий Зв С 51,6

15. горобець Б Д 66,2

16. пищуха звичайна М Др 7,0

17. крук європ Зв С 42,8

18. ворна сіра Зв С 38,3

19. сорока звич. Зв С 36,2

20. сойка Зв С 52,7

21. горіхівка Зв С 49,3

22. чечітка Зв С 40,4

Таблиця №11

Найбільша щільність у снігуря європейського, типовий представник зимової
фауни птахів. Дуже низька щільність у рідкісних видів: у глухаря, у
дятла трипалого, тетеря. Ці види зустрічалися поодиноко. Загальна
щільність авіафауни Делятинщини дорівнює 866,3 – середня

Висновок.

Орнітофауна Делятинщини багата та різноманітна. Має складну історію
формування орнітокомплексів.

Пташиний світ Прикарпаття складається з представників різного
еволюційного рівня та неоднакового зоогеографічного походження.
Особливості орнітофауни цієї гірської країни полягають у тому, що саме
тут домінують субальпійські та альпійські види.

Загальний вигляд фауни Делятинщини – лісовий з домішкою елементів
орнітофауни окультуреного ландшафту (голуб сизий, ластівка сільська і
міська, плиска біла, дрізд чорний, щиглик звичайний, горобець хатній,
шпак звичайний).

Наша робота написана на основі спостережень та обліків, проведених у
2002-2003 роках.

Всього на Делятинщині нами зареєстровано 79-ть видів. Видове багатство
авіафауни нашого райорну представлено гніздовою орнітофауною (57 видів)
та зимовою (22 вида).

Екологічно птахи розповсюджуються по типовим для них біотипам: в лісових
масивах: 52 види, в населених пунктах 6 37 видів, на річкових долинах.

Орнітофауна Делятинщини представлена 14-ма рядами. Горобцеподібним
належить найбільша роль – 45 видів, сови, дятлоподібні, денні хижі
представлені по п’ять видів кожний. Ряд голінасті, голубоподібні,
ракушкоподібні, сивкоподібні, курині мають по 2 види, стрижеподібні,
мартинові, зозулеподібні, дрімлюга – по 1 виду.

Для Делятинщини характерні такі рідкісні, малочисельні види, як лелека
білий, чапля сіра, глухар карпатський, тетерів карпатський, сапсан,
беркут, канюу звичайний, осоїд, сова довгохвоста, рибалочка голуба,
чорниш, дятел чорний, дятел трипалий. Вони потребують ретельної охорони.
Заненені до Червоної Книги України.

Знання птахів рідного краю допоможе забезпечити охорону корисних,
рідкісних , зникаючих видів, допоможе обрати шляхи найбільш розумного і
раціонального використання багатств пташиного світу, розширить знання
про природу.

Охорона авіафауни.

Наші предки дуже шанобливо і бережно ставились до природи. Проте з
кожним роком втрачається гармонія між людиною та навколишнім
середовищем.

На жаль, нові покоління втратили почуття нерозривного зв’язку з
природою. Під впливом господарської діяльності людини відбувається
збідненість генофонду рослинного і тваринного світу. Багата і чарівна
природа на протязі останнього століття зазнала втрати.

На території Карпатського Національного природничого парку у 1998 р
нараховувалось 117 глухарів, 5-6 пар беркутів. Отже, можна зробити
висновок, що тваринний і рослинний світ нашого краю потребує охорони.

Найбільш досконало і повною формою охорони природи є створення
заповідних територій і об’єктів. Щоб зберегти неповторну красу природи,
за останні 10-річчя в нас узято під охорону держави ряд територій та
окремих пам’яток.

Виділення заповідних територій та об’єктів є дуже корисною та потрібною
справою, але пам’ятаймо, що охороняти природу необхідно скрізь. І робити
це повинна не лише держава через спеціальні органи, а кожна людина, що
живе в цьому чудовому краї.

Похожие записи