Волошка синя— Centaurea cyanus L.

Однорічна або дворічна сіро-пухнаста трав’яна рослина. Стебло пряме,
гілчасте, заввишки 30—80 см. Листки лан-цетолінійні, нижні — черешкові,
верхні — сидячі. Квітки зібрані в суцвіття — кошики на довгих ніжках,
крайові квітки лійкоподібні, сині, нерівномірно п’ятизубчасті, а середні
— трубчасті, фіолетові, з тичинками і маточкою. Плід — сім’янка з
коротким чубком з цупких волосинок.

Цвіте з травня до серпня.

Росте на пісках і супісках як бур’ян серед посівів жита, пшениці, льону,
рідше на парових полях.

Райони поширення — вся територія СРСР (крім посушливих зон і Крайньої
Півночі).

Збирають і заготовляють переважно на Україні, в. Білорусії,
Краснодарському краї, Архангельській і Вологодській областях, Західному
Сибіру.

Для виготовлення ліків використовують квітки волошки.

Збирають у липні—серпні достиглі яскраво-сині крайові лійкоподібні
квітки, спочатку відривають цілі квіткові кошики, а потім з кошиків
висмикують віночки крайових синіх квіток, намагаючись не зачепити
внутрішні трубчасті квітки (вміст останніх у незначній кількості
допустимий). Побляклі віночки викидають. Зібрані віночки негайно
сушать у затемненому приміщенні, що добре провітрюється, розтрусивши
віночки тонким шаром на папері або чистому рядні і часто перетрушуючи з
метою збереження натурального кольору.

У квітках є глюкозиди центаурин і цикоріїн, ефірна олія, гіркі речовини,
барвники, мінеральні солі, дубильні, білкові речовини, сапоніни.

У науковій медицині експериментально встановлено сечо- і жовчогінну дію
волошки.

Любисток лікарський — Levisticum officiiiale Koch.

Багаторічна трав’яна рослина. Стебло кругле, трубчасте, заввишки до 2 м,
порожнисте, голе, вгорі гілчасте. Листки двічі пірчасторозсічені,
надрізано-зубчасті, глянцеві, великі. Квітки дрібні, світло-жовті,
зібрані на кінцях стебла і гілок у круглі зонтики, оточені біля основи
багатолистими обгортками. Плід — довгасто-овальна сім’янка. Вся рослина
дуже пахуча, на смак — гостро-пряна

Цвіте у червні—липні.

Росте на вологих грунтах, на городах, полях, у садах.

Район поширення — Україна.

Для виготовлення ліків використовують корені любистку.

Збирають корені восени, старанно очищають від землі, нанизують на
мотузок і сушать на вільному повітрі, у теплому приміщенні, на печі;
зберігають у закритих коробках у сухому місці, бо корінь любистку вбирає
вологу і приваблює комах.

Містить ефірну олію (терпенол), жир, крохмаль, камедь, цукор, яблучну і
ангелінову кислоти, смоли. У народній медицині відвари і настої
використовують для лікування серця, водянки, як сечогінний і
відхаркувальний засіб.

Застосовують: 1) як сечогінний засіб при набряках серцевого походження —
відвар 2 столових ложок кореня любистку на 1 л води п’ють по 1 склянці
4—5 разів на день;

2) як відхаркувальний засіб — відвар з 2 столових ложок подрібненого
кореня на 2 склянки води п’ють по 1/2 склянки 3 рази на день.

Рута пахуча — Ruta graveolens L.

Багаторічна сірувато-зелена, дуже запашна рослина. Стебло пряме,
гілчасте, гладке, заввишки 30—100 см. Листки чергові,
довгасто-яйцевидні, злегка м’ясисті, сірувато-зелені, двічі або тричі
пірчасторозсічені, з крапчастими залозками, що просвічують. Квітки
зеленувато-жовті на коротких квітконіжках, зібрані в щитковидну волоть.
Запах ароматичний, смак гострий, пряний, гіркий.

Цвіте в червні—липні і частково в серпні.

Росте у дикому вигляді в Криму, культивується на городах і в садах,
також переважно в Криму.

Для виготовлення ліків використовують листки рути.

Збирають тільки листочки на початку цвітіння (червень—липень).

Сушать на вільному повітрі в затінку. Висушені листки дуже запашні.

Рута — одна з найдавніших лікарських рослин.

У народній медицині застосовують у випадку хвороб серця, розладу
нервової системи, маткових кровотеч, при суглобовому ревматизмі та
ішіасі.

Рута пахуча містить глюкозид рутин, ефірну олію, гіркоту, рутові і
яблучні кислоти 0,5—1 % кумариноподібних сполук, ароматичні кетони,
алкалоїд кокуксагін та ін.

В гомеопатії руту використовують при спазматичних захворюваннях
шлунково-кишкового тракту і як заспокійливий засіб. Рута належить до
сильнодіючих засобів і тому треба додержувати вказівок щодо дозування.

В аптеках є препарат рутин (належить до вітаміну Р), який застосовують у
випадку порушеної проникності судин, а також для профілактики при
лікуванні дикумариноподібних та іншими антикоагулянтами.

Похожие записи