.

Листопад, природа у листопаді, прислів’я, приказки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 27489
Скачать документ

Реферат на тему:

Листопад, природа у листопаді, прислів’я, приказки

Листопад

У давнину листопад називали “братчини”. Це від давнього обряду, що
звався “братчина”. Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли
заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З
весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це
свято збиралися сім’ями, гуляли, чи, як казали в народі, браталися.

Були ще назви: “листопадень”, “падолист”, “напівзимик”, “грудкотрус”.

Якщо польові мурахи повідтягали високі купини, то осінь і весна будуть
дощові, з буйним водопіллям.

Рано линяють голуби – на ранні приморозки і холодну зиму.

Якщо восени рано нанесе снігу, то весна буде рання.

Якщо перший сніг випав на мокру землю – залишиться, на суху – скоро
зійде.

Пізній листопад – до суворої і затяжної зими.

Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки не було б снігу, не
вляжеться – відлига його з’їсть.

Комарі у листопаді – м’яка зима.

Прислів’я

У листопаді зима з осінню бореться.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

Народний календар

11 листопада – говорили: “На Федора Студита стало холодно й сердито”.
Цього дня прилітали дошкульні зимові вітри.

Який я місяць?

Все листя обтрусив підряд,

Замів стежини чисто,

Прикрасив кожне місто. (Листопад)

Під землею птиця кубло звила

І яєць нанесла. (Картопля)

Сидить баба серед літа,

В сто сорочок одіта. (Капуста)

З небокраю, з-за діброви

Вийшли кралі чорноброві,

Принесли водиці жбан,

Полили великий лан. (Хмари)

Загадаю загадку,

Загадку за грядку,

Нехай моя загадка

До літа лежить. (Озимина)

Маленьке, сліпеньке, все поле перерив. (Кріт)

Одягаюсь білим цвітом,

Наливаюсь теплим літом:

Осінь холодом повіє –

Я шаріюсь – червонію. (Горобина, калина, шипшина)

Королева квіток

Хризантема. Така ніжна й неповторна квітка. Вона до того ж ще й
витривала, бо не скоряється своєю ніжною красою перед холодами.
Привертає увагу її гіркуватий аромат. А білі шапочки хризантем милують
людське око, нагадуючи пластівці першого білого снігу.

Пізня осінь (листопад) – це місяць холодних вітрів, похмурої погоди.
Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на
водоймищах.

Зміна умов середовища — зниження або підвищення температури, скорочення
або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті
рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.

Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з
найцікавіших осінніх явиш, є листопад. Листя нерідко починає жовкнути
задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в
середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно
пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння
менше нагріває повітря і поверхню грунту, а отже, воду, яка є в грунті.
Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через
коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від
надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з
себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки,
утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху
вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи
з повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно
недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.

Хвойні рослини легко Переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до
коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя
листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона
випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів
більше, ніж ялина.

Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення —
це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості
хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові
зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу
фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому
це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний
пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і
каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий — має жовтогарячий
відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони
зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням
хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з
утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а
потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його
триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті
пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.

Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці
тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і
осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези
не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті
кольори.

Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий
пігмент — антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він
міститься у клітинному соку.

Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли
температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується
так само, як і під час яскравого освітлення.

f

o

?0

?

— дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки
холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися
на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи,
оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води
продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від
механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як взимку
ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад сприяє
видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується в
листі під осінь і стає шкідливою для рослин.

А як готуються до зими трав’янисті рослини? В однорічних рослин восени
відмирають стебла й коріння, зберігається лише насіння із зародками
рослин майбутнього року. Незважаючи на незначні розміри, воно є
найстійкішою частиною рослини щодо перенесення несприятливих умов. Цьому
сприяє не тільки щільна оболонка, а й стан спокою, в якому воно
перебуває. Насіння багатьох рослин може переносити дуже сильне
охолодження. В нашій флорі однорічних рослин порівняно небагато, причому
значна частина їх припадає на бур’яни.

Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. Це цікаво
простежувати з дітьми.

У більшості дерев плоди пристосовані до розповсюдження вітром. У липи,
ясена, клена ясенелистого плоди опадають взимку. Завдяки крилаткам, вони
можуть переноситися на значні відстані. Важкі жолуді падають неподалік
від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки і сойки. Насіння
черемхи, горобини, лісових яблунь, ялівця, глоду розповсюджують птахи.

Деякі трав’янисті рослини (кульбаба, нечуй-вітер тощо) мають на плодах
парашутики, завдяки яким вони літають у сухому повітрі. Якщо ж повітря
вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю. Плоди
лопухів, череди розповсюджують тварини, до шерсті яких вони чіпляються
за допомогою гачечків. Розносить ці плоди і людина на своєму одязі.

Плоди деяких рослин (фіалки, розрив-трави) розтріскуються і розкидають
насіння в різні сторони.

У нашій флорі більше багаторічників. У цих рослин відмирають лише
наземні частини. Підземні видозмінені пагони — кореневища, бульби,
цибулини, які служать коморами поживних речовин, перезимовують у ґрунті.
Так зимує більшість рослин — всі ефемероїди, всі злаки тощо.

У багатьох рослин водойм також відмирають стебла і листя, а перезимовує
кореневище (очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті).

Ряска від морозу відмирає й тоне. Проте гине не вся рослина. Ще раніше
від рослини відділяються щільні, наповнені крохмалем пластинки,
найчастіше буро-червоного кольору. Вони опускаються на дно й там
зберігають життя до весни. Навесні, коли розтане крига і зігріється
вода, вони спливуть на поверхню й почнуть розростатися.

Трав’янисті багаторічні рослини довговічністю не поступаються перед
деревами. Так, деякі папороті наших лісів можуть жити понад 100 років.
Довговічні дерновинні злаки наших степів. Ковила наприклад іноді живе
близько 300 років.

Зміни в неживій природі, рослинному світі зумовлюють і відповідні зміни
у житті тварин. Відповідно до програми дитячого садка ознайомлення
дошкільників з тваринами має здійснюватися протягом різних сезонів,
шляхом показу взаємозв’язків між змінами умов життя і відповідними
змінами у житті тварин.

Початок сплячки у плазунів і земноводних збігається з першими
приморозками і масовим листопадом. Під час цільових прогулянок до водойм
слід звернути увагу дітей на відсутність жаб, тритонів. Наголосити, що
деякі жаби зимують на дні водойм, а деякі ховаються під коріння дерев,
під каміння, у підвалах. Ящірки зимують у нірках, глибоко заповзаючи у
них, а змії і вужі найчастіше у норах під корінням дерев.

Восени цікаво спостерігати за життям птахів і їхньою підготовкою до
зими. Оскільки різко зменшується кількість поживи для комахоїдних
птахів, які добувають її у повітрі (серпокрильців, ластівок, мухоловок),
першими відлітають у теплі краї серпокрильці. За ними у вересні
відлітають ластівки, мухоловки, зозулі, плиски, зяблики. Качки, гуси,
лебеді часто затримуються до замерзання водойм.

Підготовка до зими у наших осілих птахів характеризується дуже
інтенсивним живленням. Птахи втрачають прив’язаність до певного місця і
починають кочувати у пошуках корму. Вони збираються у зграї і літають у
місцях, найбагатших на корм. У цей час птахи дуже жиріють, а це важливе
пристосування до зими. Ворони, галки, сороки, граки восени залишають
місця, на яких розселялися навесні, і з потомством повертаються у міста
та села, де кочують по подвір’ях, добуваючи корм.

Що викликає осінні відльоти птахів? Основна причина — нестача звичного
корму або неможливість добути його з-під снігу. Перельоти відбуваються
внаслідок складних інстинктів, властивих птахам.

З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. Шерсть густішає, до
літнього волосу додається зимовий підшерсток. З настанням холодів
змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Деякі гризуни (миші,
хом’яки, білки) займаються збиранням корму.

Різні види ссавців по-різному пристосовуються до несприятливих умов
життя. Деякі впадають у сплячку (їжак, ховрах, борсук). Температура
їхнього тіла знижується до +5…+ 9 °С, частота дихання зменшується
настільки, що у 40—60 разів скорочується споживання кисню. За час
сплячки їжаки, наприклад, втрачають близько третини своєї маси.

Ті ссавці, що можуть знаходити собі їжу, ведуть активний спосіб життя
(кроти, бобри, полівки, вовки, лисиці, лосі, олені тощо). Саме ці
пристосування і є змістом цікавих розповідей вихователів для
дошкільників.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020