.

Круглі черви: класифікація, паразити людини, тварин і рослин (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1230 21228
Скачать документ

Реферат

на тему:

Круглі черви: класифікація, паразити людини, тварин і рослин.

Загальна характеристика. Круглі черви живуть у морях, прісних водоймах
і грунті. Серед них багато видів, які вражають тканини і органи не лише
різних тварин і людини, а й рослин. Встановлено, що на планеті немає
таких біотопів, де б не було представників типу круглих червів. Це один
із найчисленніших типів тваринного світу, що охоплює понад 500 тис.
видів. Довжина представників різних видів коливається від 1 мм до 1 м, а
іноді й більше.

Тіло круглих червів несегментоване, має білатеральну симетрію. На
поперечному розрізі має форму крута, звідси й назва типу. Стінка тіла
складається з шкірном’язоваго мішка, вкритого кутикулою, у зв’язку з чим
для круглих червів характерне линяння. Внутрішні органи розміщені в
первинній порожнині тіла, яка заповнена рідиною. Рідина містить отруйні
речовини і перебуває в порожнині тіла під певним тиском, що разом з
міцними покривами утворює так званий гідростатичний скелет. Первинна
порожнина виконує захисну і транспортну функції. Первинна порожнина
круглих червів, поява у них задньої кишки й анального отвору є
ароморфозами.

Видільна система круглих червів представлена однієюдвома одноклітинними
шкірними залозами, від яких відходять два бокових канали. Ззаду вони
закінчуються сліпо, а в передній частині зливаються в один канал, що
відкривається назовні порою позаду “губ”. Функцію виділення виконують
також особливі фагоцитарні клітини, розміщені по ходу видільних каналів.
У них нагромаджуються нерозчинні продукти дисиміляції і чужорідні тіла,
що потрапляють у порожнину тіла.

Центральна нервова система представлена навкологлотковим нервовим
кільцем і стовбурами, що відходять від кільця. Органи чуття розвинені
слабко. Є органи дотику й хімічного чуття. У вільноіснуючих круглих
червів є світлочутливі вічка.

Травна система починається ротовим і закінчується задньопрохідним
отворами. Вона складається з передньої, середньої і задньої кишок.

Більшість форм круглих червів роздільностатеві.

Дихальної і кровоносної систем немає. Вільноіснуючі форми дихають всією
поверхнею тіла, а паразити — анаеробно.

До типу Первиннопорожнинних відносять кілька класів. Основним з них є
клас Нематоди, до якого поряд з вільноіснуючими належать усі види, що
паразитують в організмі людини й тварин.

Клас Круглі черви, або Нематоди

Найпоширенішими представниками класу є аскарида людська і гострик.

Аскарида людська (мал. 80, див. мал. 81) живе лише в тонкій кишці
людини. Тіло цього паразита має веретеноподібну форму із загостреними
кінцями. Воно вкрите щільною ектодермальною оболонкою (кутикулою), яка
має 10 шарів. Ця оболонка виконує функцію зовнішнього скелета і захищає
паразита від механічних і хімічних впливів. Під кутикулою розміщений шар
гіподерми, що складається із суцільної маси цитоплазми з вакуолями і
ядрами. Цей шар не пропускає шкідливі для аскариди речовини. Мускулатура
розміщена під гіподермою. Окремі клітини згруповані в 4 тяжі поздовжніх
м’язів, які відділені один від одного валиками гіподерми. Статевозрілі
самці досягають у довжину 15—25 см, а самки — до 40 см. Хвостовий кінець
у самки прямий, а в самця загнутий на черевний бік. Яйця аскариди мають
овальну форму і вкриті товстою багатошаровою оболонкою. У самки є два
яєчники, а в самця один сім’яник. Органів прикріплення у аскарид немає.
Вони утримуються в кишках людини завдяки постійному рухові назустріч
їжі, яка сюди надходить. Хвилеподібні рухи аскариди здійснюються за
допомогою 4 пучків м’язів (згинання) та гідростатичного скелета
(розгинання). Гідроскелет утворений кутикулою і рідиною в первинній
порожнині тіла, яка перебуває там під тиском.

Щодоби самка виділяє понад 200 тис. яєць. Потрапивши в зовнішнє
середовище з фекаліями, запліднені яйця починають розвиватися за
наявності сприятливих умов (вільний кисень, вологість і температура). За
оптимальної температури (24—25 °С) в яйцях аскариди через 2—3 тижні
розвиваються рухливі личинки, які в грунті можуть виживати до 10 років і
більше.

Зараження людей аскаридами відбувається зазвичай у разі вживання овочів,
ягід (садової суниці, полуниці), фруктів, зелені, забруднених яйцями
паразита з дозрілими личинками. Забруднення овочів і ягід яйцями
гельмінтів найчастіше відбувається при удобрюванні грунту городів, садів
і ягідників не знезараженими людськими фекаліями. Личинки звільняються
від оболонок яйця в тонкій кишці, проникають у слизову оболонку і
мігрують по кровоносній системі, проходячи через печінку, праве
передсердя й шлуночок, потрапляють у легені. Тут вони з капілярів
проникають у легеневі альвеоли, бронхи й трахею. Піднявшись у глотку,
вони знову проковтуються разом із слиною і потрапляють до шлунка й
кишок, де остаточно оселяються і перетворюються на статевозрілі особини.
Від моменту зараження до повторного проковтування аскариди минає близько
2,5 місяця, при цьому личинки ростуть і линяють. Увесь цикл розвитку
аскариди відбувається в одного хазяїна (див. мал. 80). Тривалість життя
аскариди становить 11—12 місяців.

Аскарида є найпоширенішим паразитом людини. Особливо часто вона
трапляється у дітей. В Україні паразит частіше вражає людей у північній
і північнозахідній частинах республіки, у південних і південносхідних
районах аскариди зустрічаються рідше.

Широкому розселенню паразита в північних і північнозахідних районах
України сприяють оптимальні умови для розвитку й виживання яєць
аскариди, а незнезаражені людські фекалії тут дуже часто використовують
для удобрювання грунту.

Як личинки, так і дорослі особини аскариди негативно впливають на
організм людини: мігруючі личинки травмують стінки кишок, печінку й
легені; дорослі й личинкові стадії отруюють організм продуктами обміну,
що викликає запаморочення, загальну слабкість, головний біль,
дратівливість; дорослі аскариди можуть спричинити кишкову непрохідність,
потрапити в дихальні шляхи і призвести до смерті.

Аскариди виявляють, знаходячи яйця у фекаліях.

Заходи боротьби і профілактика. Потрібно виявляти і лікувати хворих.
Особливо велике значення має впровадження в побут миття і термічної
обробки ягід, овочів, зелені й фруктів, які вживають у сирому вигляді.
Перед термічною обробкою слід добре промити рослинні продукти чистою
холодною водою, а потім опустити в друшляці на 2—3 с в окріп (70—76 °С)
і після цього відразу ж промити продукти холодною водою. Термічну
обробку рослинних продуктів слід здійснювати безпосередньо перед
використанням їх у їжу.

Після роботи на городі, в ягіднику чи фруктовому саду, а дітям — після
ігор на землі слід ретельно мити з милом руки.

Враховуючи багаторічну живучість яєць аскариди в грунті та інтенсивне
забруднення ними зовнішнього середовища, добрі результати в боротьбі з
аскаридами та профілактиці спричинюваного ними захворювання може дати
проведення комплексу оздоровчих заходів: заборона удобрювання городів і
ягідників не знезараженими фекаліями, утримання туалетів у належному
санітарногігієнічному стані, надійне знезаражування нечистот і стічних
вод, заборона вирощування на полях зрошення ягід і овочів, які
використовують у їжу в сирому вигляді, санітарнопросвітницька робота
серед населення тощо.

Гострик (мал. 81) живе в нижніх відділах тонкої кишки людини. Дорослі
гострики мають невеликі розміри: самці — від 3 до 5 мм, самки — від 9 до
12 мм. Задній кінець самця зігнутий у вигляді гачка. Розвивається без
проміжного хазяїна. Самці, запліднивши самок, гинуть. Самки спускаються
до прямої кишки, переважно вночі виповзають через відхідник і
відкладають від 5 тис. до 17 тис. яєць, після чого гинуть. Рухи
гостриків під час відкладання яєць викликають сильний свербіж. У
відкладених яйцях личинки розвиваються дуже швидко (через 4—6 год). Цей
гельмінт паразитує переважно у дітей, які розчісують ділянки навколо
ануса, забруднюючи руки яйцями гострика, ними забруднюється й ліжко.
Заражаються ним під час вживання їжі немитими руками або їжі,
забрудненої яйцями гостриків (мухами, пилом тощо). Діти часто беруть у
рот пальці, забруднені іграшки, гризуть нігті і таким чином постійно
заражаються. Яйця гостриків можуть потрапляти на підлогу з білизни, а
потім з пилом заноситися на різні предмети домашнього вжитку. Гострики
трапляються в усіх широтах земної кулі, у тому числі і в Україні.

Хоча гострики й не належать до найнебезпечніших паразитів людини, проте
вони викликають такі неприємні явища: травмування слизової оболонки
кишки і запальні процеси в ній; заповзаючи в червоподібний відросток,
спричинюють його запалення; у разі інтенсивного зараження часто
спостерігаються біль у животі, втрата апетиту, нудота й блювання; сон у
хворих неспокійний; від постійного недосипання погіршується самопочуття,
знижується працездатність, настають нервові розлади і виснаження;
заражені діти стають неуважними, примхливими, погіршуються їхні успіхи в
навчанні.

Діагностується хвороба за виявленням яєць у зскрібку з періанальних
складок.

Мал. 81. Різноманітність паразитичних червів (гельмінтів):

а — печінковий сисун; б — котячий сисун; в — ехінокок; г —
волосоголовець; д — гострик; е — аскарида людська; е — стробіла стьожака
широкого; 1 — його голівка з присмоктувальними щілинами (а, б, г, д, е —
зображення в натуральну величину)

Заходи боротьби і профілактика. 1. Потрібно активно виявляти заражених
людей (особливо серед дітей). 2. Зараженим гостриками особам слід перед
сном ставити теплу клізму і до задньопрохідного отвору класти тампон із
сухої вати. Виповзаючи, гострики відкладають яйця на тампон і не
викликають сверблячки. 3. Суворо дотримуватись правил особистої і
громадської гігієни (ретельно мити руки з милом перед їдою і після
відвідування туалету; коротко стригти нігті; викорінювати у дітей, а
іноді й у дорослих, звичку гризти нігті і брати в рот пальці, ручки
тощо). 4. Слід постійно проводити санітарнопросвітницьку роботу серед
населення, спрямовану на запобігання зараженню гостриками.

Проведення зазначених заходів дає змогу ліквідувати захворювання без
використання медикаментів упродовж двох місяців. Одночасне використання
ефективних лікарських препаратів істотно скорочує термін лікування.

Трихінела поширена повсюдно, але переважно в місцевостях, де живуть дикі
звірі, від яких заражаються домашні тварини. Личинки трихінел живуть у
скелетних м’язах, а статевозрілі трихінели — у тонкій кишці людини й
тварин, залягаючи між ворсинками і тільки переднім кінцем проникаючи в
структури стінки кишки. Після копуляції в кишках хазяїна самці гинуть, а
самки народжують 1500— 2000 личинок, після чого гинуть. Личинки
проникають у лімфатичну систему, а потім розносяться кров’ю по всьому
організму, локалізуючись тільки в певних групах м’язів (діафрагмі,
міжреберних, жувальних тощо). Період міграції 2—6 тижнів. Проникнувши в
м’язові волокна, личинка закручується спіраллю і через 2—3 тижні
вкривається оболонкою, яка згодом (приблизно через рік) обвапновується.
У формуванні оболонки беруть участь і тканини хазяїна. Такі личинки
зберігають життєздатність багато років. Характерними симптомами хвороби
є болі в м’язах, набряки обличчя, особливо повік, кон’юнктивіти,
підвищена температура, зміни складу крові (еозинофілія), головні болі,
слабкість, зниження працездатності. Хвороба триває від одного до кількох
тижнів, іноді завершується летально. Під впливом інвазії м’язове волокно
дегенерує.

Для перетворення личинок на статевозрілі форми вони мають потрапити в
кишки іншого хазяїна. Людина заражається, використовуючи в їжу свинину
або м’ясо інших тварин, заражених трихінелою: ведмедя, дикого кабана,
борсука та ін.

Заходи боротьби і профілактика. Не можна використовувати в їжу м’ясо,
яке не пройшло ветеринарносанітарної експертизи. Свиней слід утримувати
в умовах, які виключають можливість поїдання трупів заражених тварин.
Свинину і м’ясо диких тварин потрібно обов’язково досліджувати на
трихінельоз.

Вільноживучі круглі черви. Більшість круглих червів, описаних на
сьогодні, — вільноживучі види. Серед них є мешканці грунтів, водойм
тощо. Багато з них є сапротрофами, тобто живляться рештками рослин і
тварин, розкладаючи складні сполуки на прості речовини. Разом
з.бактеріями круглі черви беруть участь у поверненні в колообіг речовин,
що входили до складу мертвої органіки.

Деякі з круглих червів є хижаками, вони поїдають інших червів,
мікроорганізми. Інші круглі черви живляться живими рослинами та грибами,
заковтуючи їх цілими або проколюючи зубцями, а потім висмоктуючи.

Серед круглих червів є паразити рослин. Такі черви завдають значної
шкоди сільському господарству. Стеблова нематода картоплі може знищити
до 80 % бульб, що зберігаються у овочесховищах. Покоління за поколінням
паразити розвиваються в тканинах бульб, унаслідок чого картопля
перетворюється на грудку брунатної трухлявини. Бурякова нематода різко
знижує врожай цукрового буряку. Цей паразит оселяється в кореневій
системі і спричинює відмирання коренів.

Галові нематоди оселяються всередині коренів рослин і виділяють
речовини, які спричинюють розвиток на коренях пухлин. Такі пухлини
називають галами. Гали призводять до відмирання і загнивання коренів, що
спричинює пригнічення росту або загибель рослини.

Використана література

Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та
ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов.
— К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.

Мала енциклопедія. Зоологія. – К., 2001.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020