Реферат
на тему:
Клас Рептилії
План:
Загальна характеристика плазунів.
Зовнішня будова плазунів.
Внутрішня будова плазунів.
Сезонні явища плазунів.
Роль плазунів у природі та житті людини.
Охорона плазунів.
Яких тварин відносять до плазунів? Плазуни – холоднокровні наземні
хребетні тварини, розмноження і розвиток яких пов’язані із суходолом.
Більшість видів веде наземний спосіб життя, але деякі з них перейшли до
існування в прісних водоймах і навіть морях (вторинноводні тварини,
як-от: крокодили, морські змії та черепахи). Відомо близько 8 тис.
сучасних видів плазунів (в Україні – 21 вид), які поширені на всіх
континентах, окрім Антарктиди.
Зрілі яйця плазунів оточені яйцевими і зародковими оболонками. Вони
захищають зародок, забезпечують його газообмін та постачають воду. Тому
яйця плазунів, на відміну від ікри риб і земноводних, можуть розвиватися
на суходолі.
Які особливості зовнішньої будови та покривів плазунів? Тіло плазунів
поділене на голову, тулуб і хвіст (мал.1). На відміну від земноводних,
вони мають чітко означену шию. Кінцівки розташовані по боках тулуба,
внаслідок чого тіло торкається землі – «плазує», звідки й походить назва
класу. Але в багатьох видів (наприклад, змій, деяких ящірок) кінцівок
немає або вони дуже малі. Пальці плазунів мають кігтики.
Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє.
Шкіра суха, майже не має залоз. Вона вкрита роговими лусками, щитками
або пластинками – похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають
тварин від механічних ушкоджень та зайвих втрат вологи, що дуже важливо
для існування в посушливих умовах.
Щільний покрив заважає росту плазунів, тому він супроводжується
періодичним линянням: тварина росте, поки не зроговів новий покрив.
Які особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності плазунів?
Скелет плазунів (мал.2) має подібний до земноводних план будови, але
відрізняється низкою особливостей. Так, їхній хребет майже повністю
костеніє, диференційованіший і складається з п’яти відділів: шийного,
грудного, поперекового, крижового та хвостового. Шийний відділ утворений
кількома хребцями, які забезпечують значну рухливість голови.
1 – голова;
2 – шия;
3 – тулуб;
4 – хвіст;
5 – парні кінцівки;
6 – слуховий отвір;
7 – око;
8 – рот;
9 – ніздрі
Мал. 1. Зовнішня будова ящірки
1 — череп.
Відділи хребта:
2 — шийний;
3 — грудний;
4 — поперековий;
5 — крижовий;
6 — хвостовий;
7 — стопа;
8 — кисть;
9 — лопатка
Мал. 2. Будова скелета ящірки
До грудних і поперекових хребців приєднуються добре розвинені ребра. У
плазунів є справжня грудна клітка, утворена грудними хребцями, ребрами
та грудною кісткою. Скелет кінцівок та їхніх поясів має приблизно таку
саму будову, як і у земноводних. Череп плазунів майже повністю
кістковий. У черепах та крокодилів є кісткове піднебіння, яке
відокремлює ротову порожнину від носової. Це дає змогу тваринам дихати,
коли рот заповнений їжею.
Мускулатура плазунів більш диференційована, порівняно із земноводними. З
появою справжньої грудної клітки з’являються міжреберні м’язи, які
забезпечують дихальні рухи.
Травна система плазунів (мал.3) трохи складніша, ніж у земноводних.
Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти. Зуби у
більшості плазунів однакові, без коренів. Ними тварини лише захоплюють
та утримують їжу. Кишечник відкривається, як і в земноводних, у клоаку.
У плазунів є невеличка сліпа кишка – відділ кишечнику, в якому їжа
перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів.
Видільна система – це нирки та сечоводи, які відкриваються у клоаку, а
також сечовий міхур.
Кровоносна система плазунів за будовою загалом подібна до кровоносної
системи земноводних, але має і певні відмінності. Так, хоча серце
плазунів трикамерне, але у шлуночку є неповна перегородка, що частково
перешкоджає змішуванню артеріальної та венозної крові. А у крокодилів
серце взагалі чотирикамерне. Як і земноводні, плазуни належать до
холоднокровних тварин.
До органів дихання плазунів (мал.3) належать легені. Порівняно із
земноводними легені плазунів мають складнішу будову: в них є система
перетинок, які збільшують поверхню для газообміну. Крім того, їхні
дихальні шляхи складаються з послідовно з’єднаних гортані та трахеї.
Трахея розгалужується на два бронхи, що заходять до легенів.
1 – серце;
2 – легеня;
3 – печінка;
4 – шлунок;
5 – товста кишка;
6 – сім’яник;
7 – пряма кишка;
8 – сечовий міхур
Мал. 3. Внутрішня будова ящірки (самець):
У плазунів порівняно із земноводними складніший і механізм дихання.
Повітря надходить до легенів та виходить із них завдяки скороченню
міжреберних м’язів, унаслідок чого змінюється об’єм порожнини тіла.
Нервова система плазунів також складніша. У них краще розвинені півкулі
головного мозку, вони вкриті сірою речовиною, або корою, – сукупністю
тіл мільйонів нервових клітин. Мозочок розвинений добре, що зумовлене
необхідністю узгодження складних рухів.
Органи чуттів плазунів добре розвинені й краще пристосовані до наземного
способу життя, ніж у земноводних. Очі захищені трьома повіками
(верхньою, нижньою та мигальною перетинкою). Завдяки здатності
кришталика змінювати форму та відстань від сітківки за допомогою
спеціальних м’язів, плазуни добре розрізняють предмети на різній
віддалі. Органом дотику є язик, який може далеко висуватися з ротової
порожнини. Також добре розвинені органи слуху, рівноваги, нюху, смаку
тощо.
Цікавий орган чуттів виявлено у гримучих змій. У них перед очима є
заглиблення, здатне сприймати зміни температури на 0,02 °С на відстанях
до 15см. У темряві цей орган допомагає тварині знаходити теплокровну
здобич.
Складна будова головного мозку та органів чуттів зумовлює і складнішу
поведінку плазунів. Окрім безумовних рефлексів та інстинктів (турбота
про потомство, шлюбна поведінка, мисливські та захисні інстинкти тощо),
у них можуть утворюватися й умовні рефлекси.
Регенерація у плазунів виражена гірше, ніж у земноводних. Так, у ящірок
спостерігають явище само-каліцтва. Якщо схопити тварину за хвіст, то
внаслідок сильного скорочення м’язів, один із хвостових хребців
переламається й кінець хвоста відпаде. Цей рефлекс має захисне значення,
бо дає змогу тварині втекти від хижака, який вхопив її за хвіст. Згодом
втрачена частина хвоста відновлюється.
Як відбуваються розмноження і розвиток плазунів? Плазуни –
роздільностатеві тварини. Протоки статевих залоз відкриваються у клоаку.
Запліднення у них внутрішнє. Більшість плазунів відкладає яйця, які
мають запас поживних речовин (жовток). Яйце вкрите кількома оболонками,
що захищають зародок від висихання, проникнення шкідливих
мікроорганізмів, механічних ушкоджень і забезпечують його газообмін.
Такі особливості будови яйця визначають прямий розвиток плазунів,
оскільки зародок в ньому забезпечений поживними речовинами, водою,
киснем. У деяких видів (веретільниця, живородна ящірка, гадюки) яйця
затримуються у статевій системі самки до моменту виходу малят. Це явище
має назву яйцеживонародження.
У деяких плазунів добре виражена турбота про потомство. Так, самки
деяких крокодилів та сірого варана охороняють яйця від інших тварин до
моменту виходу з них молодих тварин.
Які сезонні явища спостерігають у житті плазунів? У житті плазунів, як і
в житті земноводних, можна відзначити такі сезонні періоди: зимівлі,
розмноження та літньої активності. Для зимівлі плазуни можуть
використовувати різні місця. Так, болотяні черепахи зимують на дні
водойм, зарившись у мул. А змії, вужі та ящірки зимовий період проводять
у пустотах у ґрунті (норах гризунів, під пеньками дерев тощо), куди
можуть ховатися цілими групами. Впродовж усієї зими вони, звісно, не
живляться, а процеси обміну речовин у них значно вповільнюються.
автори книжки за 7 клас з біології
Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан, В.В. Серебряков.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
