РЕФЕРАТ

На тему:

Картопля — продовольча культура.

Зміст

1. Історія завезення в Європу

2. Харчова і лікувальна цінність

3. Ботанічна характеристика

4. Біологічні особливості

5. Сорти картоплі

6. Виродження картоплі

На городах України під картоплю відводять до 70% площ.

Історія завезення в Європу

До Європи картопля потрапила у другій половині 16 ст. Спочатку картопля
не набула широкого поширення як харчовий продукт і, навіть,
використовувалась з декоративною метою у садах аристократії. Вважалося,
що вона не є здоровою для християн. Це не сприяло масовому вирощуванню
картоплі. В цей період картопля також почала використовуватись у
медицині. Зрештою, завдяки нестачі продуктів у часи воєн, картоплю стали
ширше використовувати німецькі селяни, і вона поширилась далі по всій
Європі.

2. Харчова і лікувальна цінність

В бульбах в залежності від місця вирощування і сорту міститься 11 -25%
крохмалю, близько 2 — білка, 0,3% — жиру. Білок картоплі найбільш
повноцінний із усіх рослинних. Він багатий на амінокислоти і відноситься
до повноцінних. Із мінеральних речовин картопля найбільш багата на калій
(568 мг на 100 г сирої маси) і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80» \o
«Фосфор» фосфор (50 мг). У ній містяться солі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B9
» \o «Кальцій» кальцію , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B9» \o
«Магній» магнію , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE» \o
«Залізо» заліза , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD
_%D0%A1» \o «Вітамін С» вітаміни С і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%B
C%D1%96%D0%BD_%D0%92&action=edit» \o «Вітамін В» групи В . У бульбах
міститься до 3 мг% HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD
» \o «Соланін» соланін у, тому їх не використовують у сирому вигляді —
це може викликати HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D1%83%D1%9
4%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Отруєння» отруєння . На
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE» \o
«Світло» світлі вміст соланіну збільшується до 20-40 мг, тому
використовувати в їжу позеленілі бульби без чищення не можна. Відомо, що
із картоплі можна приготувати більше 500 смачних HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B
2%D0%B0&action=edit» \o «Страва» страв . Її використовують у вареному,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%B
5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Смаження» смаженому , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%8
3%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Тушкування»
тушкованому , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B
8&action=edit» \o «Пекти» печеному вигляді, а також, заморожують і
використовують у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8
0%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%
BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit» \o «Переробна
промисловість» переробній промисловості . Завдяки підвищеному вмісту
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9»
\o «Калій» калію картопля сприяє виведенню із організму людини
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0» \o
«Вода» води та хлористого HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9» \o
«Натрій» натрію , тим самим покращує обмін речовин. Свіжий картопляний
сік використовують як лікувальний засіб при HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B
7%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0&action=edit» \o
«Виразка шлунка» виразці шлунка , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8
0%D0%B8%D1%82&action=edit» \o «Гастрит» гастрит ах, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8
0&action=edit» \o «Запор» запор ах і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%8
0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Гіпертонія» гіпертонії
. Кашкою із бульб картоплі лікують HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%B5%D0%B
C%D0%B0&action=edit» \o «Екзема» екзему , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA&acti
on=edit» \o «Опік» опік и та інші HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%B
E%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%
B8&action=edit» \o «Захворювання шкіри» захворювання шкіри . Нарізані
шматочки із свіжої картоплі, прикладені до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B
D%D1%8F&action=edit» \o «Скроня» скронь , знімають головний біль.
Водяну баню з вареної картоплі часто використовують для HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B
B%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Інгаляція» інгаляції
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B
3%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0&action=edit» \o «Носоглотка» носоглотки
та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B
E&action=edit» \o «Горло» горла . Запечену, несолону картоплю вживають
при HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B
E%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%
BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Ниркові захворювання» ниркових і
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B
5%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1
%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit»
\o «Серцево-судинні захворюван серцево-судинних захворюваннях .

3. Ботанічна характеристика

Картопля (Solanum tuberosum L) — багаторічна HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B
8&action=edit» \o «Трави» трав’яниста рослина з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%8
C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96&action=edit» \o «Пасльонові» родини
пасльонових (Solanасе L.), яка об’єднує до 150 диких і культурних
бульбоплідних видів. У культурі її вирощують як однорічну рослину —
щороку висаджують HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0» \o
«Бульба» бульби , з яких протягом одного вегетаційного періоду
одержують урожай нових стиглих бульб. Можна вирощувати картоплю також з
насіння, що застосовується переважно у селекційній практиці. Види, що
належать до роду Solatium tuberosum L., утворюють поліплоїдний ряд з
основною кількістю HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BE
%D0%BC%D0%B0» \o «Хромосома» хромосом – 2n-12, 2n-24, 3n-36, 4n-48,
5n-60, 6n-72.

Усі сорти картоплі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B
0%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edi
t» \o «Тетраплоїдність» тетраплоїдні (4n-48).

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B
D%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Коріння» Коренева система у картоплі,
яку вирощують з насіння, має спочатку стрижневу будову — у вигляді
зародкового стрижневого кореня з бічними корінцями. Потім в основі
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%B
5%D0%BB%D1%8C&action=edit» \o «Стебель» стебель ця, у його вузлах, які
знаходяться у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82» \o «Ґрунт»
ґрунт і, формується вторинна коренева система, яка разом із зародковою
утворюють мичкувате коріння. При вирощуванні картоплі з бульб
утворюється лише вторинна мичкувата коренева система.

Близько 70% коріння картоплі розміщується на глибині до 30 см, а окремі
корені досягають глибини 1,5 м. Стебла трав’янисті, заввишки 30-150 см,
у поперечному розрізі ребристі, 3-4-гранні, рідше округлі, опушені. У
деяких сортів вздовж стеблових ребер є прямі або хвилясті, вузькі чи
широкі крила. У пізньостиглих сортів стебла гілкуються в основному у
нижній частині, скоростиглих — у середній. За забарвленням вони можуть
бути зеленими, червоно-фіолетовими або червоно-коричневими. Причому
антодіанова HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B3%D0%BC%D0%B
5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Пігментація»
пігментація залежно від сорту може проявлятися тільки в основі стебла,
вздовж більшої його частини або на всій довжині. Інколи спостерігається
досить інтенсивна пігментація, при якій стебла стають майже чорними.

З однієї бульби виростає у середньому 4-8 стебел, з яких утворюється
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%89» \o «Кущ»
кущ . За виглядом і будовою кущі бувають прямостоячі, розлогі та
найгіврозлогі, мало- і багатостеблі, з рівними або ярусними стеблами.

У листкових пазухах підземної частини стебел утворюються бічні пагони —
столони завдовжки 5-20 см, іноді до 35-40 см. Ростуть вони у ґрунті
більш-менш горизонтально, утворюють у вузлах корінці й здатні самостійно
укорінюватися. На кінцях столонів з невеликих спочатку потовщень
розвиваються бульби. Листки складні —
переривчасто-непарнопірчасторозсічені. Складаються з центрального
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8
8%D0%BE%D0%BA&action=edit» \o «Черешок» черешка ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B
6%D0%B5%D0%BD%D1%8C&action=edit» \o «Стрижень» стрижня ), кількох
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8_%D0%
BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2&action=edit» \o «Пари листків»
пар листків або часток, верхівкової непарної HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0» \o
«Частка» частки , між якими розташовані невеликі за розміром частинки і
зовсім маленькі часточки. Частки бувають сидячими або розміщеними на
коротких черешках. За формою вони округлі, овальні, видовжені,
яйцеподібні, ромбічні, гострокінцеві чи овально-гострокінцеві, опушені.
Частки, частинки і часточки можуть бути симетричними (рівновеликими) і
несиметричними.

У деяких сортів верхня пара часток і верхівкова непарна частка
зростаються основами, утворюючи трилопатеву верхівку. Називають таке
явище HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%BB%D0%B8
%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Плющелистість» плющелистістю
.

За кількістю частинок і часточок у листку розрізняють три ступені його
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%9
6%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit» \o
«Розсіченість» розсіченості : незначну — листок має лише одну пару
частинок, а часточки відсутні; середню — у листку є до двох пар частинок
та одна-дві пари часточок; сильну — листок з двома-трьома парами
частинок і багатьма часточками.

Залежно від щільності розміщення часток листки можуть бути густо-,
середньо- та рідкочастковими. У густочасткових листків частки розміщені
щільно, часто налягають своїми поверхнями одна на одну, у
середньочасткових вони лише торкаються краями, у рідкочасткових між
частками є проміжки (див. рис. 65). З нижнього боку часток помітна сітка
жилок, які бувають пігментованими.

Листки розміщені на стеблах спіральне. В своїй основі мають два
серпоподібні або листкоподібні прилистки. Квітки п’ятичленні: чашечка
складається з п’яти гостро-зубчастих, зрослих в основі чашолистків,
віночок — з п’яти зрослих пелюсток. У квітці розміщуються п’ять тичинок,
пиляки яких на коротких ніжках щільно складені у циліндричну або
конусоподібну колонку, та маточка з верхньою зав’яззю із стовпчиком з
приймочкою, який пронизує центральну внутрішню частину колонки і
видається над пиляками або рівний з ними, а іноді нижчий за них.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%8
7%D0%BE%D0%BA&action=edit» \o «Віночок» Віночок білий, синій,
синьо-фіолетовий, рожевий, червоно-фіолетовий. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%B
A%D0%B8&action=edit» \o «Пиляки» Пиляки оранжеві, жовті, жовто-зелені.
Якщо у квітках утворюються оранжеві або жовті пиляки, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B
A&action=edit» \o «Пилок» пилок яких здатний до нормального
запліднення, то при рясному цвітінні на рослинах розвивається багато
плодів; у сортів, які мають квітки з стерильними жовто-зеленими
пиляками, плоди не утворюються.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0» \o
«Квітка» Квітки на рослинах зібрані у суцвіття — завійки, яких на
одному квітконосі буває від 2 до 4 . HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D1%96%D0%B4&acti
on=edit» \o «Плід» Плід — багатонасінна двогнізда ягода. Вона округла
або округло-овальна, жовто-зелена. Насіння дрібне, яйцеподібносплюснуте,
блідо-жовте або кремове. Маса 1000 насінин — 0,5-0,6 г. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%8F» \o «Морфологія» Морфологія бульб. Б HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B
0&action=edit» \o «Ульба» ульба — вегетативний орган, який утворюється
на кінці підземного стебла — столона. Про вегетативне походження бульби
свідчить наявність на молодій бульбі недорозвинених листочків у вигляді
лусочок. Після їх відмирання на поверхні бульби залишаються дугоподібні
рубці — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B
A%D0%B0&action=edit» \o «Брівка» брівки , у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%8
5%D0%B0&action=edit» \o «Пазуха» пазухах яких розміщуються три
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8
C%D0%BA%D0%B8&action=edit» \o «Бруньки» бруньки . Брівки разом з
бруньками називають HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B
8&action=edit» \o «Вічки» вічками . Вони бувають глибокими — при
заляганні бруньок у заглибленнях бульби, неглибокими — з розміщенням
бруньок майже на рівні з поверхнею бульби та поверхневими, коли бруньки
виступають над поверхнею бульби, утворюючи горбик.

Вічка розміщуються на бульбах спіральне. Кількість їх на бульбах
середнього розміру — 6-12, на великих — до 15-20. Найменше вічок у
нижній частині бульби, найбільше — у верхній. Життєздатність бруньок у
вічку неоднакова, найвища — у середньої бруньки. При садінні бульб або,
коли їх пророщують перед HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B
D%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Садіння» садіння м, проростають не всі
бруньки, а лише їх третя-четверта частини, в основному ті, які містяться
на верхівці бульби.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%8
1%D1%82%D0%BE%D0%BA&action=edit» \o «Паросток» Паростки , які
утворюються з бруньок бульб, бувають світловими, напіветіольованими та
етіольованими. Світлові паростки з’являються на бульбах, які проростають
на денному світлі. Залежно від сорту вони можуть бути зеленими,
червоно-фіолетовими, синьо-фіолетовими або синіми. Етіольовані паростки
утворюють бульби, які проростають у темряві. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%8
0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Забарвлення»
Забарвлення їх біле або жовто-біле. Напіветіольовані паростки бувають у
бульб, які проростають при недостатньому денному освітленні. Вони
бувають синьо-фіолетовими або червоно-фіолетовими.

На поверхні бульби є багато HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B
2%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0&action=edit» \o «Сочевичка» сочевичок —
невеликих світлих отворів, через які здійснюються HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
» \o «Дихання» дихання і транспірація води.

Нижня частина бульби, яка ще називається HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B
2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit» \o «Пуповина» пуповиною , основою,
столонним HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B
8%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Заглиблення»
заглиблення м, або впадиною, та якою бульба з’єднується з столоном;
протилежна від неї — верхня частина, або верхівка бульби з верхівковою
брунькою. За формою бульби бувають округлими, овальними або видовженими
. В округлих бульб в усіх напрямах розміри майже однакові, в овальних —
один з напрямів перевищує інші в 1,5 раза, у видовжених — у 2 рази і
більше. Є сорти з проміжною формою бульб — яйцеподібною, плоскоовальною,
бочкоподібною та ін. Вкриті бульби гладенькою, лускуватою або сітчастою
шкіркою. Забарвлення HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%27%D1%8F%D0%BA%D1%83%D
1%88&action=edit» \o «М’якуш» м’якуш а бульб різне — біле, жовте,
світло-рожеве, іноді червоне, синє. Поверхня бульб також має різне
забарвлення — біле, рожеве, червоне, синьо-фіолетове тощо.

Анатомічна будова бульби. На поздовжньому розрізі стиглої бульби під
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%B
E%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF&action=edit» \o «Мікроскоп» мікроскоп ом
виразно видно такі елементи: HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B
A%D0%B0&action=edit» \o «Шкірка» шкірку (у молодої бульби HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B
5%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%81&action=edit» \o «Епідерміс» епідерміс ),
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0&acti
on=edit» \o «Кора» кору , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%9
6%D0%B9&action=edit» \o «Камбій» камбій , судинні HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B
8&action=edit» \o «Пучки» пучки , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B
5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit» \o «Серцевина» серцевину .

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B
A%D0%B0&action=edit» \o «Шкірка» Шкірка — зовнішній захисний шар
бульби, складається з кількох рядів опробковілих HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0
» \o «Клітина» клітин вторинної покривної тканини — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B
4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B8&action=edit» \o «Перидерми» перидерми . Під
шкіркою розміщується HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0&acti
on=edit» \o «Кора» кора , яка складається з паренхімних клітин,
заповнених крохмальними HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B
0&action=edit» \o «Зерна» зерна ми, та провідних елементів HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%83%D0%B1&action=edi
t» \o «Луб» луб у — ситоподібних трубок HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%B5%D0%B
C%D0%B0&action=edit» \o «Флоема» флоеми . За корою знаходиться шар
клітин HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%9
6%D0%B9&action=edit» \o «Камбій» камбію , з якого до центру бульби
утворюються елементи HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B
5%D0%BC%D0%B0&action=edit» \o «Ксилема» ксилеми . Центральна частина
бульби заповнена паренхімними клітинами серцевини, яка радіальними
променями розходиться до вічок у місцях їх розміщення.

У паренхімних клітинах бульб містяться крохмальні зерна. Найбільша
кількість їх знаходиться у внутрішніх клітинах кори і зовнішніх —
серцевини, найменша — у складі водянистих клітин центральної серцевини.

4. Біологічні особливості

Розмножується вегетативно — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0» \o
«Бульба» бульбами , а також насінням (для одержання нових сортів та
інколи в сучасних HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%8F» \o «Технологія» технологія х). Має надземне
трав’янисте HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D0%BE» \o
«Стебло» стебло і підземні пагони-столони, які на кінцях потовщуються
і утворюють бульби. Картопля досить вимоглива до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82» \o
«Клімат» клімат у, проте велика різноманітність сортів дає змогу
вирощувати її майже на всій території України. Бульби картоплі починають
проростати при температурі 8-10°С. Картопля не витримує низької
температури і при мінус 1 -2°С гине. Найкраще HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8
» \o «Рослини» рослини ростуть при температурі 20°С, а бульби — при
15-18°С. Якщо тривалий час стоїть HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B
E%D1%82%D0%B0&action=edit» \o «Спекота» спекотна погода ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0
%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0» \o «Температура» температура понад 30°С), то
бульби не утворюються. В умовах високої температури якість бульб
погіршується, вони передчасно старіють, а після випадання HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89» \o «Дощ» дощ ів з
їхніх вічок починають рости HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B
E%D0%BD%D0%B8&action=edit» \o «Столони» столони , на яких утворюються
нові бульби. Тому для утворення бульб оптимальною є температура ґрунту
близько 20°С, за якої асиміляція вуглецю відбувається найбільш
інтенсивно. Після формування бульб рослинам потрібна температура ґрунту
15-18°С. Ці особливості покладені в основу боротьби з виродженням
картоплі за допомогою літнього садіння.

Картопля досить вимоглива до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0» \o
«Волога» вологи . Оптимальним запасом вологи в ґрунті для неї є 70-85%
найменшої вологоємкості (НВ). Протягом вегетаційного періоду потреба
рослин у волозі змінюється. У першій фазі росту картоплі потрібно значно
менше вологи, ніж у період HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B
D%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Бутонізація»
бутонізації , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%9
6%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Цвітіння» цвітіння і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B
1%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edi
t» \o «Бульбоутворення» бульбоутворення . Але надмірна кількість
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8»
\o «Опади» опадів (вологи) саме у період бульбоутворення призводить до
розростання бульб і утворення на них HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%8
1%D1%82%D0%B8&action=edit» \o «Нарости» наростів ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B
8&action=edit» \o «Дітки» діток ), насамперед на передчасно достиглих
бульбах. Транспіраційний коефіцієнт картоплі значною мірою залежить від
метеорологічних умов і коливається в межах 300-600 г води на 1 г сухої
речовини. За своїми біологічними особливостями вона потребує хорошої
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
» \o «Аерація» аерації ґрунту, оскільки коренева система і столони
поглинають багато HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C» \o
«Кисень» кисню з ґрунтового повітря. У надмірно зволоженому, щільному
ґрунті вміст кисню знижується до 2% і нижче, а вміст HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8
%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0» \o «Вуглекислота» вуглекислоти зростає
до такого рівня, що бульби задихаються і загнивають. Першою ознакою
нестачі повітря є поява на поверхні шкірочки бульб (на сочевичках) білих
горбочків. У таких випадках слід вжити заходів для поліпшення аерації —
провести глибоке розпушування.

Картопля — культура «пухких» ґрунтів. Найбільш придатні для неї легкі та
супіщані, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE
%D0%BA» \o «Суглинок» суглинкові ґрунти, в які легко проникає волога
та повітря і які містять достатню кількість HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B
2%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&action=ed
it» \o «Поживні речовини» поживних речовин . HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B
D%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83&action=ed
it» \o «Щільність ґрунту» Щільність ґрунтів для гарного росту і
розвитку рослин повинна бути в межах 1-1,2 г/см.куб. На щільних, важких
ґрунтах поява сходів затримується на 5-6 днів, рослини відстають у
рості, мають меншу асиміляційну поверхню, знижується HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B
0%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit» \o «Врожайність»
врожайність , а бульби деформуються, коренева система поверхнева і
погано розвивається. Картопля найкраще росте при слабокислій і
нейтральній реакції ґрунтового HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D0%BD» \o
«Розчин» розчин у (рН 5,2-7). Важкі карбонатні ґрунти мало придатні для
картоплі.

Найбільш значної шкоди картоплярству завдає HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D0%BA» \o «Колорадський жук»
колорадський жук .

5. Сорти картоплі

Залежно від використання розрізняють чотири основні групи сортів:
столові, технічні, кормові та універсальні.

Найпоширеніші в культурі столові сорти, бульби яких відзначаються
найвищими смаковими якостями — мають ніжну HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%27%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D
1%82%D1%8C&action=edit» \o «М’якоть» м’якоть , не темніють, містять
12-16% крохмалю, багаті вітаміном С. Їх бульби здебільшого округлі або
овальні, з поверхневим розміщенням вічок. Бульби технічних сортів
характеризуються високим вмістом HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%BB
%D1%8C» \o «Крохмаль» крохмалю — понад 18%. Кормова картопля переважає
інші підвищеним вмістом білків (до 2-3%) та сухих речовин. Універсальні
сорти за вмістом крохмалю і білків, смаковими якостями бульб займають
проміжне місце між столовими й технічними сортами.

В Україні вирощують такі сорти: столові — Астерікс, Берегиня,
Бородянська рожева, Водограй, Гарт, Віра, Карлена, Коруна, Кобза,
Либідь, Поран, Молодіжна, Посвіт, Пролісок та ін.; технічно-столові —
Воловецька, Древлянка, Зарево, Ласунак, Ікар, Темп та ін.

6. Виродження картоплі

Головною причиною виродження картоплі є ураження рослин HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81» \o «Вірус»
вірус ами. Ураження здорових рослин від інфікованих відбувається при
механічних пошкодженнях у процесі садіння, догляду за рослинами,
збиранні врожаю та передається сисними комахами під час вегетації
(попелицями, цикадками тощо). Уражується картопля понад 20 вірусами.
Нагромадження вірусів у бульбах викликає їхнє здрібнення, здерев’яніння,
зниження продуктивності. Зовні на рослинах інфекція проявляється у
вигляді крапчатості, міжжилкової мозаїки, кучерявості та скручування
листків, букетоподібного куща, жовтої карликовості, бронзової
плямистості тощо. Найбільшої шкоди явище виродженості завдає в південних
районах України з високими літніми температурами. Так, у степових
районах України від виродження насіннєвого матеріалу втрачається майже
50%, а в північних — 25-30% врожаю.

З метою оздоровлення насіннєвого матеріалу картоплі використовують метод
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8
1%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0&action=edit» \o «Меристема» меристеми ,
вирощують насіннєву картоплю в степових районах при літніх строках
садіння свіжозібраними бульбами, використовуючи розчин стимуляторів
(тіосечовину, гіберелін, роданистий калій, янтарну кислоту), пересовуючи
процеси формування бульб на строки з помірними температурами. Ефективним
заходом є недопущення заселення насаджень шкідниками — переносниками
інфекції, вирощування безвірусного насіннєвого матеріалу в теплицях,
фітопатологічні прочистки, видалення бульб із ниткоподібними паростками
після весняного передсадивного прогрівання тощо.

43 сортів озимі:

Адретта, Беллароза, Берегиня, Бородянська рожева, Велокс, Витязь,
Вінета, Вітара, Водограй, Воловецька, Гатчинська, Голдіка, Древлянка,
Ертіштольц, Житомирянка, Зарево, Зов, Ікар, Кобза, Коле, Ласунак,
Луговська, Мавка, Невська, Незабудка, Панда, Петланд Дел, Поліська
рожева, Посвіт, Пост-86, Пролісок, Радомишльська, Розалінд, Розара,
Сантана, Сатину, Сатурна. Світанок київський, Слава, Солара, Темп,
Українська рожева, Фельсина.

Похожие записи